Рішення № 91349592, 18.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року м. Київ №826/14104/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,

за участю представників:

позивача - адвоката Євдоченко Н.Д.,

відповідача (самопредставництво) Чеботарьова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного прова-дження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Тропець О.В. звернулась до суду з позовом, в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови в поверненні позивачу податку на доходи фізичних осіб та військового збору;

2) зобов`язати відповідача підготувати висновок про повернення позивачу на його поточ-ний банківський рахунок надміру сплачене грошове зобов`язання з податку на доходи фізич-них осіб з інвестиційного прибутку за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 в сумі 4200186,82 грн., військового збору у розмірі 315014,01 грн. з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в порядку визначеному законодавством.

Підставами позову зазначено наступні обставини. У травні 2018р. позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 4200186,82 грн. і військового збору у сумі 315014,01 грн. з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами у 2015р. Відповідач відмовив у задоволенні заяви листом від 04.07.2018 з підстав відсутності порядку повернення податку, сплаченого податковим агентом з інвестиційного прибутку. Представник позивача вважає відмову неправомірною, яка ґрунтується на неправильному розумінні відповідачем положень ст. 43, п. 170.2 ст. 170 ПК України та поданої позивачем податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015р., згідно з якою позивач має переплату спірних податкових зобов`язань, тому відповідач зобов`язаний був скласти висновок про повернення цих коштів.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові з підстав відсутності факту надмірної сплати позивачем спірних податкових зобов`язань, оскільки кожного разу, під час визначення інвестиційного прибутку позивача за результатами операцій з інвести-ційними активами у 2015р., податковий агент правильно обчислював податкові зобов`язання позивача і не допустив їх переплати. Також, зазначив, що ПК України не передбачає повер-нення податку, сплаченого податковим агентом з інвестиційного прибутку звітного року. Відповідач послався на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі №826/3124/17 у подібних правовідносинах, в якій суд прийняв рішення користь контролюючого органу.

Представник позивача подала відповідь на відзив, в якій повторила наведені у позов-ній заяві підстави позову, а також послалась на справу №819/1895/13-а у подібних правовідносинах, в якій суд прийняв рішення на користь платника податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2020 допущено процесуальне правонаступництво відповідача у справі, замінивши ГУ ДФС у м. Києві на ГУ ДПС у м. Києві, а також призначено судове засідання у справі, до якого запропоновано сторонам подати певні докази.

Сторонами подано додаткові пояснення і докази, запропоновані судом. Також, відпо-відач подав заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу.

Під час розгляду справи по суті в судовому засіданні представник позивача підтри-мала позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Представник відповідача запере-чив проти задоволення позову з підстав, наведених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

16 травня 2018р. позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві із заявою, в якій на підставі ст. 43, п. 170.2 ст. 170 ПК України просив повернути на його поточний банківський рахунок надміру сплачені грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 4200186,82 грн. і військового збору у сумі 315014,01 грн. з операцій з інвестиційними активами у 2015р. До заяви додав копії податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015р., листа ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 06.05.2016 №57-00/3430 і додатків до нього, довідки-розрахунку ТОВ "Бенефіт Брок" від 15.12.2015.

Листом ГУ ДФС у м. Києві від 04.06.2018 №26346/К/26-15-13-04-20 позивачу пові-домлено про те, що під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку подат-ковий агент нараховує (утримує) податок та сплачує (перераховує) його до бюджету під час кожного нарахування такого доходу. Якщо за результатами звітного податкового року об`єкт оподаткування має від`ємне значення (інвестиційний збиток), його сума не враховується податковим агентом, а за результатами річного декларування може бути перенесена платни-ком податку у зменшення інвестиційного прибутку, отриманого від операцій з інвестиційни-ми активами. Водночас, нормами ПК України не передбачено повернення податку, сплаче-ного податковим агентом з інвестиційного прибутку звітного року.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності відмови відповідача у поверненні позивачу грошових зобов`язань.

Згідно із ст. 43 ПК України (у редакції, чинній на час подання і розгляду заяви пози-вача) помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання підлягають поверненню плат-нику відповідно до цієї статті <…>, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1). Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`я-зання є подання платником податків заяви (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податків) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3). Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робо-чих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 43.5). Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (п. 43.6).

Встановлений судом факт подання позивачем заяви є безспірним. Відсутність у пози-вача податкового боргу визнається обома сторонами і підтверджується наявними у справі копіями інтегрованих карток позивача з податку на доходи фізичних осіб і військового збору за період з 31.07.2015 по 31.12.2019. Водночас, факт надмірної сплати позивачем податку на доходи фізичних осіб і військового збору за результатами операцій з інвестиційними активами за 2015р. є оспорюваним, який не визнається і заперечується відповідачем.

З`ясовуючи наявність чи відсутність факту надмірної сплати позивачем спірних гро-шових зобов`язань, суд зважає на таке.

Згідно з пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України (тут і надалі у редакції, чинній на час здійснення операцій з інвестиційними активами у 2015р.) інвестиційний прибуток розрахо-вується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на прид-бання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами) (абз. 1).

При застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 цього пункту податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об`єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвести-ційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів (абз. 2).

Запровадження обов`язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов`язку декларування резуль-татів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в підпункті 170.2.8 цього пункту (абз. 3).

Згідно з пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України до складу загального річного оподат-ковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансо-вого результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податко-вого) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податково-го) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від`єм-не значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату опера-цій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Фінансовий результат за операціями з цінними паперами чи деривативами визна-чається платником податку. При цьому платник податку визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями з цінними паперами чи деривативами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі.

Згідно з пп. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПК України податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець (крім операцій з цінними паперами, визначеними у підпункті 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу). Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.1 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у цьому пункті (абз. 1).

Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними папе-рами при виконанні функцій податкового агента встановлюється центральним органом вико-навчої влади, що реалізує державну фінансову політику спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (абз. 2).

Методикою визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 22.11.2011 №1484, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондо-вого ринку 22.11.2011 №1689, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.01.2012 за №100/20413 (далі - Методика), визначено, що об`єктом оподаткування для цілей цієї Мето-дики є інвестиційний прибуток, отриманий у розрахунковому періоді платником податку за операціями з інвестиційними активами з використанням послуг торговця цінними паперами, який обчислюється як сума інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними актива-ми, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів та деривативів, та інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, що не перебувають в обігу на такому ринку (п. 2.1).

Розрахунок загального результату (інвестиційного прибутку або збитку) за операціями з інвестиційними активами, що перебувають в обігу на організованому ринку, здійснюється податковим агентом окремо від розрахунку інвестиційного прибутку (збитку) за операціями з інвестиційними активами, що не перебувають в обігу на такому ринку (п. 2.2).

Загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або збиток) від операцій з інвестиційними активами визначається як алгебраїчна сума результатів (прибуток або збиток) від операцій з кожним окремим пакетом цінних паперів та загальним результатом (інвестиційний прибуток або збиток) від операцій з деривативами (п. 2.4).

Результат (інвестиційний прибуток або збиток) від операції з кожним окремим паке-том цінних паперів розраховується як різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого пакета цінних паперів, та його вартістю, що визначається як сума вит-рат, понесених у зв`язку з придбанням такого окремого пакета цінних паперів з урахуванням розділу IІІ цієї Методики (п. 2.5).

Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку від операцій з цінними папе-рами чи деривативами виникає від`ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком. Якщо за результатами звітного податкового року об`єкт оподаткування має від`ємне значення (отриманий інвестиційний збиток), його сума не враховується податковим агентом, а за результатами річного декларування може бути перенесена платником податку у зменшення інвестиційного прибутку, отриманого від операцій з інвестиційними активами (п. 2.6).

За результатом звітного податкового року податковий агент здійснює розрахунок інвестиційного прибутку, отриманого платником податку у такому році, та суми податку з такого прибутку, що підлягає сплаті до бюджету, із врахуванням утриманих та сплачених сум податку протягом року. Розрахунок за результатами року не здійснюється у разі, якщо протягом року у зв`язку з виконанням або розірванням договору (договорів), укладеного (укладених) з платником податку, інвестиційний прибуток було розраховано, а податок утримано і сплачено до бюджету в повному обсязі (п. 2.18).

Згідно з копіями довідки ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 06.05.2016 №57-00/3430 (а.с. 22-25), меморіальних ордерів від 26.02.2015 №2 і №4, від 23.04.2015 №2 і №5, від 28.05.2016 №2 і №4 (а.с. 26-31) довідки-розрахунку ТОВ "Бенефіт Брок" від 15.12.2015 (а.с. 33) впродовж 2015р. позивач здійснив наступні операції з інвестиційними активами:

1) 25.02.2015 відбулось погашення облігацій UA4000157127 у кількості 2923 штуки внаслідок чого позивачем одержано інвестиційний прибуток у розмірі 48439260,33 грн.; податковим агентом (ПАТ "Райффанзен Банк Аваль") здійснено нарахування, утримання і перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за ставкою 20% у сумі 9687852,07 грн. і військового збору за ставкою 1,5% у сумі 726588,90 грн.;

2) 22.04.2015 відбулось погашення облігацій UA4000142699 у кількості 2702 штуки внаслідок чого позивачем одержано інвестиційний прибуток у розмірі 32564268,93 грн.; податковим агентом (ПАТ "Райффанзен Банк Аваль") здійснено нарахування, утримання і перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за ставкою 20% у сумі 6512853,76 грн. і військового збору за ставкою 1,5% у сумі 531633,37 грн.;

3) 27.05.2015 відбулось погашення облігацій UA4000141071 у кількості 918 штук внаслідок чого позивачем одержано інвестиційний прибуток у розмірі 9040312,53 грн.; податковим агентом (ПАТ "Райффанзен Банк Аваль") здійснено нарахування, утримання і перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за ставкою 20% у сумі 1808062,51 грн. і військового збору за ставкою 1,5% у сумі 149294,83 грн.;

4) 15.12.2015 відбувся продаж інвестиційних іменних сертифікатів UA4000167985 у кількості 14720 штук внаслідок чого позивачем одержано інвестиційний збиток у розмірі 21000934,05 грн.; нарахування, утримання і перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб і військового збору не здійснювалось.

Згідно з податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2015р. з додатком Ф2, поданих 22.06.2016 до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, позивач зазначив інвестиційний прибуток у розмірі 69042907,74 грн. (48439260,33+32564268,93+9040312,53+(-21000934,05)), суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті - 13808581,55 грн., суму військового збору, яка підлягає сплаті - 1035643,62 грн., суму утриманого (сплаченого) податку на доходи фізичних осіб - 18008768,37 грн., суму утриманого (сплаченого) військо-вого збору - 1350657,63 грн. (а.с. 20-21б).

Фактично, різниця між розрахованими позивачем сумами податку на доходи фізичних осіб і військового збору за підсумками року та сумами утриманих (сплачених) грошових зобов`язань є стверджуваними позивачем надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями.

Згідно з дослідженими судом доказами, у 2015р. позивачем здійснювались операції з цінними паперами, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів, за участю професійного торговця. Операції з деривативами у 2015р. позивачем не проводились. Інвестиційний прибуток від операцій з кожним окремим пакетом цінних паперів визначено податковим агентом відповідно до вимог пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України, п. 2.5 Методики. Грошові зобов`язання позивача від операцій з кожним окремим пакетом цінних паперів відповідно до пп. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПК України нараховувались, утримувались і перераховувались до бюджету податковим агентом у повному розмірі, тому відповідно до п. 2.18 Методики розрахунок інвестиційного прибутку за результатами року податковим агентом не проводився.

Як визначено у п. 14.1 ст. 14 ПК України:

- надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (пп. 14.1.115);

- помилково сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань (пп. 14.1.182).

Оскільки, позивач був платником податку на доходи фізичних осіб і військового збору з операцій з інвестиційними активами, а суми зарахованих до бюджету грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб і військового збору на дати їх сплати (25.02.2015, 22.04.2015, 27.05.2015) відповідали нарахованим сумам грошових зобов`язань і перераховані податковим агентом до бюджету на підставі законодавства, то такі суми не можуть вважатись надміру чи помилково сплаченими.

Отже, погоджуючись із запереченнями відповідача, суд дійшов висновку про відсут-ність надмірної сплати позивачем грошових зобов`язань податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Крім цього, як чітко визначено у п. 43.3 ст. 43 ПК України заява про повернення сум грошового зобов`язання не подається у разі повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податків. Тобто, підставою для повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб є подана платником податків податкова декларація за звітний календарний рік й проведений на підставі цієї декларації контролюючим органом розрахунок надміру утрима-них (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб за загальним річним оподатковуваним доходом платника податків.

Судом встановлено факт подання позивачем 22.06.2016 до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015р. Проте судом не встановлено факт проведення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві перерахунку загального річного оподатковуваного доходу позивача на підставі вказаної податкової декларації, який, у свою чергу, міг бути підставою для складення висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань.

Не проведення контролюючим органом таких дій не є предметом і підставами даного позову. Водночас, подання позивачем заяви від 16.05.2018 згідно із ст. 43 ПК України не є підставою для проведення перерахунку податку на доходи . За таких обставин та з огляду на закінчення строку звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження дій чи бездіяльності контролюючого органу щодо не проведення розрахунку, суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог.

Щодо наданого представником позивача наукового висновку експерта в галузі права щодо неоднозначного застосування норм податкового права, підготовленого експертом з питань права Головою Науково-експертної ради при Асоціації адвокатів України Костючен-ком О.Ю., суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що об-ґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) пись-мовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свід-ків (ч. 2).

Даний висновок не є висновком експерта відповідно до ст. 101 КАС України або вис-новком експерта у галузі права відповідно до ст. 112 КАС України, оскільки не стосується питань, зазначених у п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 112 КАС України. Також, висновок не містить даних про фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, тому не є письмовим, речовим чи електронним доказом відповідно до ст.ст. 94, 96, 99 КАС України.

Отже, наданий позивачем висновок не є доказом у справі. Проте оцінці підлягають аргументи сторін й позивач не позбавлені права використовувати цей висновок як допоміж-ний (консультаційний) у доведенні переконливості своїх доводів.

У висновку зазначено наступне: "Особливість сплати (перерахунку) податку з доходів фізичних осіб від операцій з купівлі-продажу інвестиційних активів полягає в тому, що таку сплату (перерахунок) здійснює за платника податку, податковий агент - професійний торговець цінними паперами, натомість природа сплачених (перерахованих) сум податку з доходів фізичних осіб залишається первинною, кошти належні платнику податку, але спла-чені як податок податковим агентом, відповідно право приватної власності платника податку на ці кошти є непорушним і відповідно ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (ч. 4 ст. 41 Конституції України).

Зазначений податок сплачується (перераховується) до бюджету податковим аген-том у порядку, передбаченому підпунктами 168.4.1-168.4.4 пункту 168.4 статті 168 розділу ІV Податкового кодексу України (п. 2.25 Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №1484 від 22.11.2011 року та рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1689 від 22.11.2011 року, що до даних спірних правовідносин повинна застосовуватися в редакції станом на 2015р.).

Здійснений науковий аналіз дає можливість прийти до наступного розуміння та доктринального тлумачення змісту пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України, що особі - платнику податку відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України без будь яких застережень підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання, крім випадків наявності у такого платника податко-вого боргу. Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання, сплачені податковим агентом, також підлягають обов`язковому поверненню особі - платнику податку, оскільки ці кошти належать особі за правом приватної власності. Право приватної власності є непорушним і відповідно ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (ч. 4 ст. 41 Конституції України).

Таким чином, на підставі аналізу наведених норм податкового права, сплачений податок підлягає поверненню платнику податків, у разі його надмірної сплати податковим агентом. Позиція фіскального органу, що нормами Податкового кодексу України не передбачено повернення податку, сплаченого податковим агентом, є помилковою та не відповідає нормам податкового права.".

Суд вважає вірними твердження у висновку про помилковість позиції податкового органу щодо відсутності у ПК України порядку повернення податку, сплаченого податковим агентом, адже такий порядок є загальним, який не залежить від того самостійно або за допомогою представника чи податкового агента виконано податковий обов`язок.

Однак, наведені у висновку твердження не дають суду достатніх підстав для інших висновків по суті справи, оскільки: не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, згідно з якими податковий агент не мав підстав для проведення розрахунку інвестиційного прибутку позивача за результатами 2015р.; суперечать змісту ст. 43 ПК України, якою не передбачено подання до контролюючого органу заяви про повернення надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб. Крім цього, нормативно необґрунтованим є твердження у висновку про те, що платник податку не позбавляється права власності на належні йому кошти, сплачені як податок податковим агентом. Такі твердження суперечать визначенню податку (ст. 6 ПК України), способам виконання податкового обов`язку (п. 36. 4 ст. 36, п. 38.2 ст. 38 ПК України) та ін.

Посилання представників сторін на судові рішення у справах №819/1895/13-а (пози-вач) і №826/3124/17 (відповідач), в яких суди прийняли протилежні рішення суд відхиляє, оскільки згідно з ч. 7 ст. 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Водночас, про наявність висновків Вер-ховного Суду щодо застосування норм права у справах у подібних правовідносинах, які згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України могли бути застосовані при вирішенні даної справи, сторони не зазначили, а судом таких не встановлено.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд, враховуючи відсутність надмірної чи помил-кової сплати позивачем податку на доходи фізичних осіб і військового збору по операціям з цінним паперами у 2015р., а також враховуючи відсутність проведення контролюючим органом перерахунку загального річного оподатковуваного доходу позивача на підставі поданої ним податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015р., дійшов висновку про відсутність підстав для складення висновку про повернення з бюджету спірних грошо-вих зобов`язань та подання висновку для виконання відповідному органові, що здійснює каз-начейське обслуговування бюджетних коштів, тому відповідачем не допущено оскаржуваної протиправної бездіяльності.

За цих обставин і такого правового регулювання, підстав для задоволення позовних вимог не має, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

З огляду на відмову в позову та згідно із ст. 139 КАС України витрати позивача на сплаті судового збору у сумі 704,80 грн. і на професійну правничу допомогу у сумі 44920 грн. покладаються на позивача і не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову повністю.

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві;

04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267.

Представники сторін були відсутні при підписанні скороченого тексту рішення. Технічна фіксація не проводилась.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.А. Костенко