Рішення № 91349590, 07.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2020 року м. Київ №640/8903/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністра-тивну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Кушнеренко Є.Ю. подав до суду позов, в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 18.04.2019 №UA100110/2019/000065/2.

Підставами позову зазначив необґрунтованість застосування резервного методу виз-начення митної вартості автомобіля, оскільки ненадання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом не є підставою для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості. Використана відповідачем у спірних відносинах інформація Schwacke є висновком про якісні та вартісні характеристики товару, однак за у Schwacke відсутня відповідна ліцензія на право здійснення оціночної діяльності із визначення вартості транспортних засобів, у т.ч. тих, які продаються чи придбаваються на території ФРН.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові з тих підстав, що декла-рантом не надано документів, які підтверджують всі складові митної вартості імпортованого автомобіля, а також не усунено виявлені розбіжності і не спростовано сумнівів митного органу у правильності задекларованої митної вартості товару: - платіжний документ на суму 9008,80 Євро відрізняється від суми у розмірі 7507,34 Євро, вказаній в рахунку-фактурі від 28.03.2019 №191616 і митній декларації країни відправлення; - не подані страхові документи, що містять відомості про вартість страхування, та транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до кордону України; - копія експортної декларації країни відправлення не містить відміток митних органів країни від-правлення; - документи подані без перекладу всупереч ст. 254 МК України. Відповідач провів порівняння рівня заявленої позивачем митної вартості з рівнями митної вартості това-рів та з довідковою інформацією і встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). Після проведених консультацій відповідачем прийнято оскаржуване рішення.

Представник позивача адвокат Кушнеренко Є.Ю. подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідачем не встановлено фактів і не надано доказів недостовірності поданої декларантом інформації; доводи відповідача щодо різниці у вартості товару не відповідають дійсності і стосуються вартості автомобіля без урахування податків. Також, зазначив, що відповідачем не проводились консультації щодо методу визначення митної вартості товару.

Відповідач подав заперечення, в яких зазначив обставини, наведені ним у відзиві.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що 28.03.2019 позивач на підставі рахунку-фактури від 28.03.2019 №191616, оформленого з нерезидентом S.V.V. TOULOUSE ENCHERES AUTOMOBILES (500 avenue de Garossos-BP 50064- Beauzelle -31702 Blagnac Cedex), на автомобільному аук-ціоні в Тулузі (Французька Республіка) придбала автомобіль "BMW 218D", 2015р.в., номер кузова № НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна - 1995 куб.см., пробіг - 221989 км.

18 квітня 2019р. декларант - ТОВ "Арокс Груп" подав відповідачу для митного офор-млення митну декларацію №UA100110/2019/130694 (МД-2), разом з якою на підтвердження заявленої митної вартості автомобіля за ціною договору 9008,80 Євро подав пакет документів, зазначений у графі 44 декларації.

Відповідач запропонував декларанту надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оціню-ваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспор-тування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Декларант повідомив відповідача про неможливість надання додаткових документів.

Відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів від 18.04.2019 №UA100110/2019/000065/2, згідно з яким за резервним методом визначив митну вартість товару у розмірі 13450 Євро. Джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, вказані митна декларація від 01.04.2019 №UA209190/2019/030754 і офіційний довідник каталогу Schwacke. У рішенні зазначив, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, а саме щодо витрат, понесених на транспортування та страхування оціню-ваного транспортного засобу. Декларант надав банківський платіжний документ, в якому вказана сума 9008,80 Євро, яка відрізняється від суми в рахунку-фактурі від 28.03.2019 №191616 та наданій копії митної декларації відправлення - 7507,34 Євро.

Автомобіль випущено у вільний обіг зі сплатою декларантом гарантійних платежів відповідно до ст. 55 МК України.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються правомірності рішення відповідача про щодо коригування митної вартості товару, який імпортується на митну територію України.

Згідно із ст. 51 МК України (у редакції, чинній на дату винесення оскаржуваного рішення) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визна-чається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч. 1). Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч. 2).

Частиною 1 ст. 57 глави 9 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Цією ж статтею визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (ч. 5). Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6). Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 7). У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 8).

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в ст. 58 МК України.

Як визначено в ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скори-гована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Водночас, як визначено у ч. 5 ст. 58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, згідно ч. 2 цієї статті, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складо-вих митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюва-ного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспор-тування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізова-ними експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Статтею 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відпо-відно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вар-тість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встанов-лених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 у справі №260/718/19, вимоги ч.ч. 3-4 ст. 53 та ч. 2 ст. 58 МК України зобов`язують орган доходів і зборів зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларо-вану митну вартість товарів, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у т.ч. невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з пере-ліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недосто-вірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Як вбачається з копії поданого до митного оформлення рахунку-фактури від 28.03.2019 №191616 і його перекладу, вартість задекларованого позивачем автомобіля на аукціоні становить 7700 Євро, вартість на аукціоні без урахування податків - 6416,67 Євро, витрати, пов`язані з купівлею-продажем - 924 Євро, пакет документів - 166,67 Євро, загальна вартість без урахування податків - 7507,34 Євро, загальна сума до оплати - 9008,80 Євро, переказ - 9008,80 Євро.

Згідно з копією заяви на переказ готівки від 01.04.2019 і підтвердження міжнародного платежу SWIFT здійснено переказ на рахунок нерезидента S.V.V. TOULOUSE ENCHERES AUTOMOBILES коштів в сумі 9008,80 Євро, що відповідає рахунку-фактурі від 28.03.2019 №191616 і спростовує заперечення відповідача про невідповідність платіжного документа.

Суд враховує висновок Верховного Суду у постанові від 20.03.2020 №480/3807/18 про те, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язко-вому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюва-ного товару.

Отже, відповідно до рахунку-фактури від 28.03.2019 №191616 і платіжного документу від 01.04.2019 позивачем сплачено на користь продавця вартість автомобіля у загальному розмірі 9008,80 Євро, що згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України складає його митну вартість.

Заперечення відповідача про ненадання до митного оформлення документів, що містять відомості про вартість страхування та про вартість перевезення оцінюваних товарів до кордону України, суд відхиляє, оскільки згідно з ч. 2 ст. 53 МК України такі документи подаються у разі якщо здійснювалося страхування та якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Водночас, відповідачем не встановлено понесення позивачем таких витрат.

Заперечення відповідача про відсутність відміток митних органів країни відправлення в експортній декларації суд відхиляє, оскільки з цих підстав оскаржуване рішення не прий-малось. Крім того, зазначення у експортній декларації вартості товару у розмірі 7507,34 Євро (вартість без врахування податків) не спростовує факт сплати покупцем на користь продавця коштів у розмірі 9008,80 Євро і не доводить неправильність визначення та/або заниження декларантом митної вартості оцінюваного товару.

З цих же мотивів суд відхиляє заперечення відповідача про подання декларантом документів без перекладу. Відповідач не зазначив суду фактів і не надав доказів того, що ним відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України вимагався від декларанта переклад документів українською мовою.

Твердження відповідача про проведення консультацій з декларантом, з огляду на заперечення цього факту позивачем, суд не бере до уваги, оскільки належними доказами такі твердження відповідача не підтверджені.

Посилання в оскаржуваному рішенні на митну декларацію №UA209190/2019/030754 від 01.04.2019 і на відомості з офіційного довідника каталогу Schwacke не свідчать про допу-щення декларантом порушень і заниження митної вартості товару та не доводять неможли-вість застосування основного методу визначення митної вартості товару, зважаючи на таке.

Так, відповідачем надана оцінка вживаних автомобілів Schwacke від 30.07.2019 №316002/29755698 на базі Superschwacke, яка містить відомості про базову вартість автомо-біля BMW 218d, 2015 р.в., тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна - 1995 куб.см., пробіг - 105000 км, у розмірі 13950 Євро. Також, зазначається про корекцію пробігу +17900 км (-758 Євро), у зв`язку з чим вартість продажу склала 13200 Євро (з ПДВ).

Можливість використання відповідачем даної цінової інформації, зокрема довідника Superschwacke, передбачена наказом ДМС України від 13.10.2006 №885 "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів" і п. 5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №689.

З цих мотивів суд відхиляє доводи позивача про неможливість використання вказано-го довідника з посиланням на відсутність ліцензії на право здійснення оціночної діяльності із визначення вартості транспортних засобів.

Проте, надана відповідачем цінова інформація не спростовує правильність визначення декларантом митної вартості оцінюваного товару, оскільки пробіг належного позивачу автомобіля становив 221989 км, що суттєво відрізняється від зазначеного в зробленій оцінці. Відповідач жодних обґрунтувань чи коригувань з цього приводу не зазначав, тому посилання на дану оцінку суд вважає необґрунтованим.

Щодо митної вартості на подібний (аналогічний) автомобіль у митній декларації №UA209190/2019/030754 від 01.04.2019, то сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.

Отже, відповідач не спростував перед судом дійсність поданих до митного оформ-лення документів, достовірність і об`єктивність зазначених відомостей. Відповідач не спрос-тував загальну вартість товару згідно з рахунком-фактурою, а також об`єктивну можливість і спроможність перевірити згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК України вартість операції з купівлі-продажу товару на підставі наданих позивачем документів. Відповідач не довів наявність передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а також наявність передбачених ч. 6 ст. 54 МК підстав, за яких митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин і враховуючи висновок, наведений у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 №803/667/17, суд вважає, що неподання декларантом інших запитуваних відпові-дачем документів під час митного оформлення за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність оскаржува-ного рішення, тому вимоги про визнання його протиправним і скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на задоволення позову та згідно із ст. 139 КАС України сплачений згідно з квитанцією від 16.05.2019 №52 судовий збір у сумі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 90, 139, 241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити позов ОСОБА_1 повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 18.04.2019 №UA100110/2019/000065/21.

3. Стягнути з бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Київська міська митниця Державної фіскальної служби,

03124, м. Київ, вул. Гавела Вацлава, 8а, код ЄДРПОУ 39422888.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня підписання рішення.

Суддя Д.А. Костенко