Ухвала суду № 91349384, 07.09.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 вересня 2020 року справа № 580/3572/20

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/3572/20

за позовом ОСОБА_1

до Черкаської обласної ради Черкаської обласної державної адміністрації

про визнання протиправними та скасування розпорядження від 27.07.2020 №332-р голови Черкаської обласної ради, рішення конкурсної комісії за протоколом від 26.08.2020 №2, прийнято ухвалу.

02.09.2020 ОСОБА_2 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаської обласної ради Черкаської обласної державної адміністрації, просить:

- визнати протиправним розпорядження голови Черкаської обласної ради від 27.07.2020 №332-р «Про утворення конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору на зайняття посади директора комунального закладу ”Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради”»;

- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом від 26.08.2020 №2 конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору на зайняття посади директора комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради», створеної на підставі розпорядження голови Черкаської обласної ради від 27.07.2020 №332-р «Про утворення конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору на зайняття посади директора комунального закладу ”Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради”».

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. У позовній заяві відповідача визначено як «до Черкаської обласної ради Черкаської обласної державної адміністрації», але не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 24411541 Черкаської облради (https://rada.info/region/Черкаська-область/), проте зазначено код юридичної особи в ЄДРПОУ 00222668 відповідача (http://ck-oda.gov.ua/dovidnyky/) - Черкаської обласної державної адміністрації, однак позовні вимоги до цього суб`єкта владних повноважень не сформовано.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії/бездіяльність суб`єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право/інтерес, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права згідно статті 5 КАС України.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на звернення до суду передбачає можливість отримати захист порушеного права, обумовлене тим, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. «Порушене право» за захистом якого особа може звертатися до суду, за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес»: - правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».

Відповідно до офіційного тлумачення частини 1 статті 55 Конституції України, наданого у рішенні Конституційного Суду України від 25.12.1997 №9-зп: частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб не є абсолютним. Людина має таке право за умови, якщо вважає, що рішення, дія чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб порушують або ущемляють її права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може належати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності. Такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтовано пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Peretyaka and Sheremetyev проти України, 21.12.2010, №45783/05).

Позивачем у позовній заяві не зазначено, яке право позивача порушено кожним із відповідачів (Черкаською облрадою, головою Черкаської облради, комісією, Черкаською обласною державною адміністрацією) з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та який спосіб позивач обирає для поновлення порушеного права щодо актів, рішень, дій, бездіяльності.

Згідно частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позові зазначено, що: будь-які рішення, що стосуються процедури проведення конкурсу та відбору кандидатів на заміщення вакантних посад комунального підприємства уповноважена приймати Черкаська облрада, конкурсна комісія створена невідповідно до вимог діючого законодавства, проте до матеріалів позовної заяви не надано доказів, на які позивач посилається у обґрунтування позовних вимог, зокрема щодо «будь-які рішення» у контексті розпорядження від 2020-07-07 № 292-р «Про оголошення конкурсу на зайняття посади директора комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» (офіційний сайт https://www.oblradack. gov.ua/rozporjadgennya2020), під час прийняття рішення про утворення комісії порушені вимоги ст.43, ст.55 Закону України «Про місцеве самоврядування», постанову КМУ від 27.12.2017 №1094, наказ МОЗ від 31.10.2018 без уточнення абзаців, пунктів, частин кожного із зазначених нормативно-правових актів. У позові зазначено, що: «комісія допустила до участі у конкурсі особу, яка немає 7 років стажу роботи на керівних посадах обласного рівня», проте до матеріалів позовної заяви не надано доказів протиправності колегіального рішення, на які позивач посилається (у додатках до позову надано копію протоколу від 26.08.2020 №2, копію пенсійного посвідчення позивача як особи з інвалідністю 2 групи, копія позову для відповідача, заяву про вжиття заходів забезпечення позову) та не визначено третіх осіб у справі (запрошені особи згідно протоколу від 26.08.2020 №2 та/або інші особи).

Відповідно до статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи поділяються на третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Згідно з частиною 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору може бути залучена до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Правова аксіома «placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae» розуміється так, що «у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед вимогливим розумінням права». Згідно статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства є обов`язковість судових рішень.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактним, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення. Щодо скасування рішення ради: позивач має обґрунтувати, яким чином оскаржуване рішення може бути застосоване саме до позивача як до члена територіальної громади, або чи є позивач суб`єктом правовідносин, у яких буде застосоване це рішення.

ЄСПЛ вказує про те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, що може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, що призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення 26.07.2007 у справі Walchli проти Франції 35787/03, п. 29, 08.03.2017 у справі ТОВ «Фріда» проти України 24003/07, п.33).

Недоліки позову є очевидними і суттєвими, а тому унеможливлюють відкриття провадження в адміністративній справі та використання стадії судового провадження для виправлення помилок позивача/заявника, що можуть і повинні усуватися на стадії подання позову/виправлення його недоліків. Відповідно до ч.1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статті 160, статті 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної ради Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпорядження від 27.07.2020 №332-р голови Черкаської обласної ради, рішення конкурсної комісії за протоколом від 26.08.2020 №2 – залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п`ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом:

- надання нової редакції позовної заяви з її копіями відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі із зазначенням: ідентифікаційного коду юридичної особи в ЄДРПОУ відповідачів; обґрунтування порушеного кожним з відповідачів права позивача з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України;

- обрання способу захисту порушеного права згідно статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова