Рішення № 91348530, 07.09.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

07 вересня 2020 р.справа № 400/371/19

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в загальному позовному провадженні, письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідача( ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачапублічне акціонерне товариство "Альфа-Банк", вул. Шевченко, 59-а, м. Миколаїв, 54001

простягнення податкового боргу в сумі 24 831,85 грн.

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області) звернулась з позовом до ( ОСОБА_1 (надалі - відповідач або ( ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 24 831,85 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 р. в задоволенні позову відмовлено (т. 1 а. с. 160-163).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 р. апеляційна скарга ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області залишена без задоволення, а постанова Миколаївського окружного адміністративного суду без змін (т. 1 а. с. 192-194).

Постановою Верховного Суду від 27 грудня 2018 р. частково задоволена касаційна скарга ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, постанова Миколаївського окружного адміністративного суду та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи попередні рішення судів, Верховний Суд зазначив, що відмовляючи в задоволенні позову, суди дійшли висновку про те, що відсотки за користування кредитом нараховані, але анульовані рішенням банку, не є доходом відповідача в розумінні приписів Податкового кодексу України (надалі - ПК України), який підлягає оподаткуванню на підставі ст. 164 п. 164.2. пп. 164.2.17. "д" ПК України, а тому у відповідача не виникло обов`язку щодо нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб та відображення цього у відповідній декларації за 2012 р. Разом з тим, у справі відсутній акт перевірки, на підставі якого податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення, сума за якими є предметом стягнення в цій справі; відсутній кредитний договір та інформація про розмір основної суми боргу, нарахованих відсотків, штрафу, пені, анульованих (прощених) банком, а також відсутні дані чи були предметом судового оскарження з боку ОСОБА_1 відповідні податкові повідомлення-рішення, на яких ґрунтуються позовні вимоги в цій справі.

Під час розгляду справи, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області була замінена її правонаступниками - ГУ ДФС у Миколаївській області та в наступному Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (надалі - позивач або ГУ ДПС у Миколаївській області) (т. 2 а. с. 32-33, 96-97).

В позовній заяві зазначено, що ( ОСОБА_1 має податковий борг в сумі 24 831,85 грн., який нею не сплачено та наведено розрахунок такого боргу.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні. Як зазначає відповідач, позовні вимоги ґрунтуються на податкових повідомленнях-рішення від 14 серпня 2014 р. № № 007361703, 007371703, але ним ці рішення не отримувались. Відповідач вважає хибною позицію позивача про те, що він повинен був відобразити в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 р. суму прощеного фінансового зобов`язання перед ПАТ "Альфа-Банк", так як прощення цього зобов`язання, не потягло за собою отримання відповідачем доходу (т. 2 а. с. 9-12).

Під час первинного розгляду справи, суд залучив в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПАТ "Альфа-Банк" (т. 1 а. с. 148).

Третя особа своїх пояснень суду не подала.

Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (т. 2 а. с. 3-4).

За клопотанням відповідача, провадження у справі було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 400/1391/19 (т. 2 а. с. 62-63, 68).

За наслідками підготовчого засідання, судом прийнято ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (т. 2 а. с. 78-79).

У зв`язку з неявкою в судове засідання представників всіх учасників справи, на підставі ст. 205 ч. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), справа розглянута в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

На підставі наказу № 613 від 11 червня 2014 р., 27 червня 2014 р. ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області провела документальну позапланову невиїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету ОСОБА_1 , результати якої оформлені актом № 505/14-03-17-03-08/ НОМЕР_1 (надалі - Акт перевірки) (т. 1 а. с. 11, т. 2 а. с. 37-41).

У висновку Акту перевірки зафіксовано порушення відповідачем:

- ст. 49 п. 49.18. пп. 49.18.4., ст. 179 п. 179.1. ПК України, а саме відповідачем не подана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2012 р.;

- ст. 57 п. 57.1., ст. 168 п. 168.1., ст. 176 п. 176.2. пп. 176.2. "а" ПК України, що виявилось в ухиленні від сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 1 січня 2012 р. до 31 грудня 2012 р., на суму 19 729,48 грн.

На підставі Акту перевірки, 14 серпня 2014 р. ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області прийняла податкові повідомлення-рішення:

- № 007361703, яким відповідачу збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 19 729,48 грн. та застосована штрафна санкція в розмірі 4 932,37 грн.;

- № 007371703, яким застосована штрафна санкція в сумі 170,0 грн. (т. 1 а. с. 12 зворот).

6 квітня 2015 р. ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області прийняла податкову вимогу № 663-25, якою відповідачу визначена загальна сума податкового боргу в розмірі 24 831,85 грн. (т. 1 а. с. 10).

Несплата відповідачем вищезазначеного податкового боргу, стала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Як слідує з Акту перевірки, позивач встановив, що в 2012 р. відповідач отримав дохід в сумі 117 318,14 грн., у зв`язку з чим повинен був подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 р. та сплатити податок на доходи фізичних осіб в сумі 19 729,48 грн.

Під доходом в розмірі 117 318,14 грн. позивач розуміє звільнення ПАТ "Альфа-Банк" ОСОБА_1 від виконання обов`язків за кредитним договором та повернення частини заборгованості в сумі 14 677,61 доларів США.

Так, відповідно до довідки ПАТ "Альфа-Банк" № 871 від 17 жовтня 2011 р., банк взяв на себе зобов`язання протягом шести місяців звільнити відповідача від подальшого виконання його обов`язків за кредитним договором № 490070194 від 19 травня 2008 р. щодо повернення частини заборгованості в сумі 14 676,96 доларів США (т. 2 а. с. 13).

21 вересня 2012 р. ПАТ "Альфа-Банк" надіслав ОСОБА_1 лист № 000067, згідно з яким, на підставі ст. 605 Цивільного кодексу України, звільнив її від обов`язку повернення частини заборгованості за кредитним договором в сумі 14 677,61 доларів США. В цьому ж листі зазначено, що заборгованість ( ОСОБА_1 за кредитним договором № 490070194 від 19 травня 2008 р. відсутня (т. 1 а. с. 70).

На виконання вказівки Верховного Суду, Миколаївським окружним адміністративним судом на адресу ПАТ "Альфа-Банк" двічі надсилалась ухвала про витребування копії кредитного договору № 490070194 від 19 травня 2008 р., а також інформації про складові боргу в сумі 14 677,61 доларів США, анульованого (прощеного) третьою особою (т. 2 а. с. 85-86, 91-93).

Ухвали суду третьою особою отримані, але залишені без виконання (т. 2 а. с. 90, 95).

Крім того, при первинному розгляді справи, судом першої інстанції також неодноразово від ПАТ "Альфа-Банк" витребовувалась відповідна інформація щодо анульованої (прощеної) заборгованості, яка так і не була надана (т. 1 а. с. 58, 100, 118).

З урахуванням цього, суд розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.

Спір між сторонами полягає в тому, чи є доходом у розумінні ст. 14 п. 14.1. пп. 14.1.54. ПК України анульований (прощений) відповідачу борг в розмірі 14 677,61 доларів США та чи виник у відповідача обов`язок подати податкову декларація про майновий стан і доходи за 2012 р. та сплатити податок на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ст. 14 п. 14.1. пп. 14.1.54. ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Наведена стаття не містить вичерпного переліку доходів.

Стаття 164 п. 164.2. пп. 164.2.17. "д" ПК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, визначає, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

В свою чергу згідно з визначенням, наведеним в ст. 14 п. 14.1. пп. 14.1.47. ПК України, в редакції на час визначення спірних правовідносин, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

В постанові Верховного Суду в цій справі зазначено, що "З визначення додаткових благ та видів додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, можна зробити висновок, що додаткове благо кваліфікується як доход у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Стосовно анулювання (прощення) кредитором суми боргу, то приріст фінансових показників платника податку - боржника виникає за рахунок суми, взятої в борг. Сама по собі грошова сума, взята в борг, не збільшує доход, оскільки надається на умовах повернення. У разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, ця сума збільшує доход боржника, зокрема і його оподатковуваний доход як платника податку. Так, при списанні заборгованості у вигляді тіла кредиту особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів в силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом. При цьому, однак, прощення відсотків та пені, нарахованих на основну суму боргу, не призводять до приросту показників фінансового стану платника податку, а отже така сума процентів (пені) не є додатковим благом у розумінні вищевказаних норм ПК.".

З наведеної правової позиції Верховного Суду слідує, що доходом у розумінні ПК України, є анульована (прощена) банком основна сума боргу (тіло кредиту), тоді як анульовані (прощені) відсотки за користування кредитом та пеня, не вважаються доходом.

Суд зазначає, що як при первинному, так і при новому розгляді справи, позивач не надав суду доказів того, що відповідачу була анульована (прощена) саме сума основного боргу, а не нараховані відсотки та/або штрафні санкції.

З наявних в матеріалах справи листів ПАТ "Альфа-Банк" також неможливо встановити з чого складається сума анульованого боргу відповідача.

За приписами ст. 86 п. 86.1. ПК України, в редакції на момент проведення перевірки відповідача, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. п. 3-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22 грудня 2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, чинного на час проведення перевірки ОСОБА_1 , акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, позивач, як суб`єкт владних повноважень, під час перевірки відповідача, повинен був встановити та зафіксувати в акті перевірки істотні умови кредитного договору, розмір основного фінансового зобов`язання, в тому числі сплаченого та його залишку, розмір відсотків та наявних штрафних санкцій. Тільки встановлення цих обставин надавало можливість позивачу дійти висновку про отримання відповідачем доходу, який підлягає оподаткуванню.

Разом з тим, Акт перевірки окрім загальної суми, яку позивач вважає доходом відповідача, не містить будь-якої інформації, яка б надавала змогу встановити, чи є ця сума тілом кредиту, чи відсотками, чи вона складається з обох цих складових.

За правилами ст. 77 ч. 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач під час перевірки відповідача не встановив обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Під час розгляду справи судом також не здобуто доказів, які б свідчили про отримання відповідачем доходу, який підлягає оподаткуванню.

В той же час, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось судом вище, 14 серпня 2014 р. позивач прийняв податкові повідомлення-рішення № 007361703 і № 007371703, а 6 квітня 2015 р. податкову вимогу № 663-25.

Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (ст. 14 п. 14.1. пп. 14.1.153, пп. 14.1.157. ПК України).

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ст. 14 п. 14.1. пп. 14.1.39. ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (ст. 14 п. 14.1. пп. 14.1.175. ПК України).

У разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (ст. 58 п. 58.1. ПК України).

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (ст. 59 п. 59.1. ПК України).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення приймається за наявності у платника податків грошового зобов`язання, а після набуття цим грошовим зобов`язанням статусу узгодженого, воно стає податковим боргом платника податків, який підлягає стягненню в примусовому порядку.

Відповідно до ст. 56 п. 56.1., п. 56.2. ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з ст. 58 п. 58.18. ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З наведених норм слідує, що у випадку, коли платник податків не погоджується з правомірністю нарахування йому грошового зобов`язання (визначення податкового боргу), він наділений правом оскаржити податкове повідомлення-рішення та/або податкову вимогу до податкового органу або до суду на свій розсуд.

Вищезазначений порядок оскарження, є єдиним належним способом захисту.

Такий висновок суду підтверджується нормами ст. 60 п. 60.1. пп. 60.1.2., пп. 60.1.4. ПК України, згідно з яким податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Таким чином, якщо відповідач не згоден з стягненням з нього податкового боргу, він мав оскаржити податкові повідомлення-рішення.

В постанові Верховного Суду зазначено, що при новому розгляді справи суду слід з`ясувати, чи оскаржувались до суду податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до даних автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" та Єдиного державного реєстру судових рішень, ( ОСОБА_1 відповідного позову до Миколаївського окружного адміністративного суду не подавала.

Що стосується подання відповідачем позову про визнання протиправною бездіяльності ГУ ДФС у Миколаївській області, яка полягає у невизнанні безнадійним податкового боргу в розмірі 24 661,85 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 007361703 від 14 серпня 2014 р. та зобов`язання ГУ ДФС у Миколаївській області списати зазначений податковий борг, то слід зазначити, що такі позовні вимоги не тотожні оскарженню податкових повідомлень-рішень та не змінюють викладених вище висновків суду, до того ж слід врахувати і те, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 р. у справі № 400/1391/19 у задоволенні такого позову відмовлено (т. 2 а. с. 73-77).

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що незважаючи на те, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів отримання відповідачем доходу в розмірі 117 318,14 грн., який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача, так як він не скористався своїм правом на оскарження податкових повідомлень-рішень (податкової вимоги), що є єдиним законним та належним способом захисту в даному випадку.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729) до ( ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (вул. Шевченко, 59-а, м. Миколаїв, 54001), задовольнити.

2. Стягнути з ( ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729) податковий борг в сумі 24 831,85 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять одна гривня вісімдесят п`ять копійок).

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз