Ухвала суду № 91347618, 07.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про забезпечення позову)

07 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/14848/20

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шуляк Л.А., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження № 313-р від 28.08.2020 про анулювання ліцензії №06250414201900004 на право зберігання пального та №314-р про анулювання ліцензії №06250314201900208 на право роздрібної торгівлі пальним.

Разом з позовною заявою 04 вересня 2020 року позивачем було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до змісту якої позивач просить вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії розпорядження № 313-р від 28.08.2020 про анулювання ліцензії № 06250414201900004 на право зберігання пального та розпорядження № 314-р про анулювання ліцензії № 06250314201900208 на право роздрібної торгівлі пальним до набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування поданої заяви вказує, що ТОВ "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" є платником податків та у товаристві офіційно працевлаштовано 10 працівників, які отримують заробітну плату та здійснюється відрахування всіх податків та зборів. У випадку невжиття заходів забезпечення позову, буде повністю паралізована господарська діяльність товариства, що призведе до звільнення працівників, неможливості сплати орендної плати та інших обов`язкових платежів.

А тому, на думку заявника, для того, щоб уникнути негативних наслідків для товариства, є необхідність вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії перерахованих вище розпоряджень.

У відповідності до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

З урахуванням наведеної норми, вивчивши надані позивачем докази, суд не вбачає необхідності у призначенні заяви до розгляду у судовому засіданні з викликом представника позивача.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Положеннями частини першої статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За приписами пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06 березня 2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22.12.2006).

Принципами Рекомендації №К(89)8 стосовно тимчасового судового захисту в адміністративних справах, що прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1998, визначено наступне:

- приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта;

- заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правомочний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов`язку на адміністративний орган влади;

- заходи тимчасового захисту жодним чином не можуть наперед визначати рішення, що його має прийняти суд у певній справі проти адміністративного акта;

- провадження в суді має здійснюватися без зволікання.

Отже, тимчасовий судовий захист є гарантією і заходом "очікування". Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Як встановлено з матеріалів позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" є платником податків, в якому офіційно працевлаштовано 10 працівників, які отримують заробітну плату та здійснюється відрахування всіх податків та зборів. Позивач орендує земельну ділянку, ємкості і паливо-роздавальні колонки та за вказане орендоване майно щомісячно необхідно сплачувати орендну плату.

Так, позивач займається одним видом діяльності - роздрібною торгівлею пального, а тому з моменту анулювання ліцензій господарська діяльність товариства фактично зупинилась.

Фактично анулюванням ліцензій паралізувалась діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" та, починаючи з 31.08.2020 позивач несе збитки, що може призведе до негативних наслідків як юридичної особи.

Таким чином, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки до вирішення судом спору по суті діяльність товариства обмежена, що може негативно вплинути на фінансове становище позивача. Крім того, невжиття заходів забезпечення позову також суттєво ускладнить подальше відновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову.

Слід зазначити, що у разі вжиття забезпечення позову буде досягнуто збереження правовідносин у стані, що існували на дату їх виникнення, а забезпечення позову не призведе до порушення прав чи законних інтересів учасників справи.

Виходячи з фактичних обставин справи та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність об`єктивних обставин для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову та вважає необхідним вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження №313-р від 28.08.2020 про анулювання ліцензії №06250414201900004 на право зберігання пального та розпорядження №314-р про анулювання ліцензії №06250314201900208 на право роздрібної торгівлі пальним, до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду адміністративної справи №240/14848/20.

Згідно з частиною п`ятою статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Заява позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову подана позивачем у строк та в порядку встановленому статтею 153 КАС України та оформлена з дотриманням вимог статті 152 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" про забезпечення позову.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження №313-р від 28.08.2020 про анулювання ліцензії №06250414201900004 на право зберігання пального та розпорядження №314-р про анулювання ліцензії №06250314201900208 на право роздрібної торгівлі пальним, до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду адміністративної справи №240/14848/20.

Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Повний текст ухвали складено: 07.09.2020.

Суддя Л.А.Шуляк