Постанова № 9134408, 16.04.2010, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року квітня 16 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим

з участю представника

Москальцем П. П.,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.01.2010 у справі про порушення митних правил, якою він,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює, мешкає на АДРЕСА_1

підданий стягненню за ст. 340 МК України у виді штрафу в сумі 8500 гривень; вирішено питання про судові витрати,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що, обіймаючи посаду директора Спільного українсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Луцькенергоком» ( код ЄДРПОУ 21753962, м.Луцьк ), 02.12.2009 подав вантажно-митну декларацію типу ІМ-40 № 110000001/09/136651 умисно з іменуванням товару масою 105 кг у розібраному стані, як: «лазерний портативний координатно-вимірювальний (геометричних параметрів) прилад для цивільного використання FARO Laser Tracker ION» під кодом УКТЗЕД 903183490 зі ставкою ввізного мита нуль відсотків з вартістю 75818 гривень 55 коп., заявивши до митного оформлення у режимі імпорту доставлений 23.11.2009 під митним забезпеченням до Дніпропетровської митниці згідно з ПП № 110000006.2009.117524 в дійсності товар: «портативний координатно-вимірювальний (топографічний) лазерний прилад для цивільного використання FARO Laser Tracker ION у будівництві для вимірювання кутів і відстані на місцевості» вартістю 637240 гривень, що переміщався з інвойсом № 231009/1 від 23.10.2009 і надійшов 30.10.2009 зі Швейцарії на митну територію України в зоні діяльності Ягодинської митниці в автомобілі, д/н НОМЕР_1 від відправника «FARO Swiss Holding GmbH» (Switzerland, Beringen) за товарно-транспортною накладною CMR №0128323 від 27.11.2009 на адресу Дніпропетровської філії СП УШ ТОВ «Луцькенергоком» в рахунок виконання продавцем «Openmarket Consultants Ink» (Canada, Montreal) контракту № OML-1511 від 15.11.2004, та який має декларуватися під кодом УКТЗЕД 9015809100 зі ставкою ввізного мита 5 %.

Апелюючи, ОСОБА_3 посилається на недоведеність декларування неповних відомостей про предмет поставки зі зміною коду товарних субпозицій номенклатури внаслідок іменування приладу одного типу під назвою іншого, які суддя вважав встановленими, з обґрунтуванням цих доводів даними технічного паспорту на товар.

В судовому засіданні за клопотанням представника особи, яка притягнута до відповідальності, ОСОБА_2 долучені до справи рішення щодо визначення митної вартості товару.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи ОСОБА_2, яка вважала неможливим слухати цю справу до вирішення адміністративної справи за позовом про оскарження дій Дніпропетровської митниці, вивчивши матеріали справи, дослідивши нові докази і перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.

Суддя на засіданні, під час проведення якого порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП та ст. 392 МК України не допущено, докази перевірив на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП, вмотивувавши усунення протиріч між ними та узгодження між собою вірогідних доказів в їх сукупності з мотивованим спростуванням заперечень ОСОБА_3

Посилання на лист Департаменту митно-тарифного регулювання Державної митної служби апеляційним судом відхиляються, оскільки висновок про класифікацію товару віднесений до повноважень регіональної митниці, рішення якої ( а.с. 27 ) було предметом оцінки судді на його вірогідність, через що доводи апеляції зводяться до переоцінки добутих в ході митного огляду даних про технічні можливості та характеристики імпортованого приладу ( а.с. 53 ), що доставлений під непорушеним митним забезпеченням ( а.с. 28 ). Жодних інших нових допустимих доказів, що давали б підстави для обґрунтованих сумнівів у вірогідності зібраних у справі доказів, а так само у зясованих обставинах, що мають значення для кваліфікації, або виключали адміністративну відповідальність за вчинене, апеляційному суду не надано.

Виходячи з засад обєктивної істини за ст. 245 КУпАП, згідно з ст. 251 КУпАП не передбачається підстав для звільнення від доказування, і за ст.ст. 319, 363 МК України у провадженні зі справ про порушення митних правил зясовуються дії особи з митного оформлення, що стали обєктом митного контролю із застосуванням певних митних процедур. Відповідно, оскільки за дійсністю причини належить судити про дійсність наслідку, то саме постанова судді у справі про порушення митних правил, якою розвязується питання про факт діяння, яке закономірно породжує дії митного органу, має згідно з ст. 72 КАС України преюдиційне значення для адміністративного суду у справі адміністративної юрисдикції, в якій розглядається спір про правомірність дій щодо здійснення митного контролю, а, жодним чином, не навпаки. На цій підставі не можуть прийматися до уваги доводи апеллятора про предявлення адміністративного позову на предмет правомірності рішення щодо визначення митної вартості.

Згідно з диспозицією ст. 340 МК України проступок закінчений з моменту заявлення за встановленою формою неточних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Відповідно, всі обставини вчиненого особою діяння суддя з наведенням відповідних мотивів встановив згідно з істиною, правильно кваліфікувавши порушенням за ст. 340 МК України, як недекларування імпортованого товару у формі зазначення неповних відомостей про технічні характеристики та призначення приладу, що безпосередньо закономірно призвело до приховування дійсної його вартості, зміни коду УКТЗЕД та ставки мита.

Призначаючи стягнення, суддя врахував характер порушення, особу порушника, ступінь і форму його вини, а так само й інші обставини за ст. 33 КУпАП, і відповідно до ст.ст. 322, 325, 340 МК України наклав стягнення, яке є справедливим і відповідає вимогам ст. 327 МК України та ст. 23 КУпАП, будучи як достатнім і необхідним для виховання порушника та для запобігання новим проступкам, так і пропорційним (співмірним) втручанням держави заради суспільного інтересу у право на повагу права власності.

З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно і обґрунтовано, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, судова палата,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.01.2010 про накладення адміністративного стягнення за ст. 340 МК України без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.

Суддя апеляційного суду