Ухвала суду № 91341756, 07.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

07 вересня 2020 р. Справа № 160/10568/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни, в якому позивач просить: визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження №62336085 від 12 червня 2020 року.

04.09.2020 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій представник просить суд: зупинити звернення стягнення на земельну ділянку, площею 0,1500 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1221486200:05:011:0058, власником Предмету іпотеки є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у виконавчому провадженні №62336085, відкритому Приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А. на підставі виконавчого документа - виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №17259 від 25.08.2017 року, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №160/10568/20.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на земельну ділянку, площею 0,1500 га., цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1221486200:05:011:0058, власником Предмету іпотеки є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). 12.06.2020 року Приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження №62336085 від 12.06.2020 року, а 20.07.2020 року відповідачем на адресу Дніпропетровської філії ДП «СЕТАМ» подано Заявку від 20.07.2020 року №2514/872/62336085 на реалізацію в СЕТАМ - земельної ділянки. 04.08.2020 року Приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А. отримано лист від Дніпропетровської філії ДП «СЕТАМ» за №4915/17-18-20 від 24.07.2020 року про призначення проведення електронних торгів на 20.08.2020 року, які відбулися, та відповідно до яких обрано переможця та надано час для сплати суми, що підтверджується Протоколом №498268 проведення електронних торгів. У зв`язку із вищевикладеним позивач вважає, що доцільним буде зупинити виконавче провадження №62336085 щодо стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Наголошує, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження №62336085 від 12.06.2020 року є протиправною та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства України, у відповідності до чого є предметом спору. Зазначає, що продовження реалізації майна в рамках вказаного виконавчого провадження №62336085 може ускладнити виконання рішення у майбутньому та призвести до порушення прав і законних інтересів позивача, тому просить суд вжити заходів забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №62336085, відкритому Приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А. на підставі виконавчого документа - виконавчого напису, зареєстрованому в реєстрі за №17259 від 25.08.2017 року, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А, до набрання законної сили рішенням суду в даній адміністративній справі.

Так, згідно з ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.153 КАС України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Частиною 1 ст.154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо її задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку, що забезпечення позову - це вжиття адміністративним судом певних заходів щодо охорони прав та інтересів позивача для створення можливості реального виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Положеннями процесуального закону передбачено конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову, при цьому, суд, вирішуючи це питання, повинен враховувати інтереси усіх учасників справи, а також оцінити можливі наслідки і їх вплив на права заінтересованих осіб.

Заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов`язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.

Як наслідок, уможливлюється виконання судового рішення на підставі принципу обов`язковості судових рішень, регламентованого в статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція), пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", пункті 5 частини третьої статті КАС України, рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Рябих проти Росії" (§§ 51, 52), "Горнсбі проти Греції" (§ 40).

Зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта є винятковим заходом забезпечення позову виключно у випадку очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Стаття 152 КАС України встановлює невичерпний перелік реквізитів і змістовних вимог до такої заяви, в тому числі, спеціальні (предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову).

Тобто, законодавець встановив обов`язок особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, навести обґрунтування необхідності застосування такого заходу й зазначити усі необхідні відомості для цього з поданням відповідних доказів, з яких би суд мав змогу достовірно встановити доцільність реалізації вказаного процесуального повноваження.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Суд враховує, що відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Своєю чергою, у рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

У даному випадку, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №62336085 від 12 червня 2020 року.

Суд зазначає, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник обґрунтував необхідність застосування таких заходів тим, що оскаржувана постанова винесена протиправно, у зв`язку із чим по виконавчому провадженню було вчинено дії, а саме відбулися електронні торги та обрано переможця, який повинен здійснити оплату, що є підставою для зупинення звернення стягнення на земельну ділянку, до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.

Але, суд вважає, що очевидна протиправність прийнятої постанови про відкриття виконавчого провадження №62336085 від 12 червня 2020 року має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з`ясування чи додаткового доказування (прийнято неповноважним органом, з перевищенням наданих повноважень тощо). Позивач посилається на очевидність ознак протиправності рішення відповідача, тобто на обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та наявність яких має встановлюватися судом під час розгляду адміністративної справи, та ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог, тому таке обгрунтування вимог заяви є безпідставним.

Суд зауважує, що ухвалою суду від 07.09.2020 року подана позовна заява ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №62336085 від 12.06.2020 року залишена без руху, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Також, слід звернути увагу, що ч.1 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Судом встановлено, що підтверджується матеріалами справи, відповідачем вже було здійснено арешт нерухомого майна, та здійснено примусову реалізацію земельної ділянки, шляхом проведення електронних торгів, отже підстави щодо зупинення звернення стягнення на земельну ділянку - відсутні.

За таких обставин, враховуючи приписи наведених положень актів національного законодавства, міжнародного права, суд дійшов висновку, що у даному випадку підстави, передбачені ч.2 ст.150 КАС України для забезпечення даного позову - відсутні, тому відмовляє у задоволенні поданої заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись статтями 44, 72-77, 150-154, 246, 248, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко