Рішення № 91334427, 26.08.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1970/20Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання – Шульги М.О.,

представників позивача - Козаченко С.А., Савченка Б.А.,

представників відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - Балабана Д.О., Мкртчяна В.Х.,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення майнової шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

13 квітня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" (надалі по тексту - позивач, ПрАТ "Гадячгаз") до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі по тексту - відповідач1, НКРЕКП, Регулятор), Державної казначейської служби України (надалі по тексту - відповідач2), відповідно до якого просить:

визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо невстановлення/перегляду протягом 2017-2019 року тарифу на послуги розподілу природного газу для Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" убік економічно обґрунтованого, згідно поданих заяв від: 14.07.2017 №976/842/05; 25.09.2017 №1289/1104/05; 05.12.2017 № 1606/1350/05; 06.12.2017 № 1610/1354/05; 04.04.2018 № 409/353/05; 04.03.2019 № 285/265/05; 09.04.2019 № 445/398/05; 22.08.2019 № 987/876/05;

стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" 25046,36 тис. грн майнової шкоди, яка завдана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

В обґрунтування своїх вимога позивач наголошував, що відповідачем у встановлений законом 30-денний строк перелічені вище заяви позивача не розглянуто. Разом із тим, за 2017-2019 роки встановлений НКРЕКП для ПрАТ "Гадячгаз" тариф не передбачав всіх необхідних компенсацій та витрат включених до структури, був економічно необґрунтованим та позбавив позивача здійснювати беззбиткову господарську діяльність із розподілу природного газу. Відповідач фактично не вживав передбачених законодавством заходів для розгляду заяв позивача, у зв`язку з чим було допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду звернень позивач по суті та встановлення тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами у бік економічно обґрунтованого. Як наслідок, ПрАТ "Гадячгаз" не забезпечено відшкодуванням його обґрунтованих витрат в частині компенсації витрат природного газу для потреб ВТВ минулих періодів 2017-2019 років та призводить до зростання заборгованості позивача перед власником природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат (далі - ВТВ) з незалежних від дій та волі ПрАТ "Гадячгаз" причин. Додатково зазначає, що необґрунтованість граничних розмірів витрат було предметом розгляду у справі №826/15132/15. Наполягає на факті невиконання НКРЕКП законодавчо визначених повноважень в частині ефективного державного регулювання тарифів у сфері енергетики та комунальних послуг.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року прийнято позовну заяву до судового розгляду та провадження у справі за даним позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

22 травня 2020 року до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення майнової шкоди, а саме 36653,2 тис. грн майнової шкоди, яка завдана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг /а.с. 117-118, т.1/.

28 травня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача1 просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що НКРЕКП при встановленні тарифів для ПрАТ «Гадячгаз» в період 2017-2019 років повністю враховані розміри нормативних втрат і ВТВ. Обґрунтовував, що при поданні кожної заяви позивач здійснює відповідний окремий розрахунок, додає відповідні пояснення та обґрунтування щодо кожної зі статей витрат, а також надає відповідні підтверджуючі документи, з урахуванням динаміки зростання ціни газу на покриття ВТВ, рівень заробітної плати та інших витрат позивача, що зумовлює необхідність подання з кожною новою заявою оновленої інформації, а тому встановлення тарифу на підставі попередніх заяв втрачає актуальність. Вимоги встановити для позивача економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, зокрема включивши до складу такого тарифу заявлені складові, є втручанням у дискреційні повноваження НКРЕКП та потребує дотримання певної процедури /а.с. 143-156, т.1/.

04 червня 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача, наполягаючи на задоволенні позову, надав пояснення на спростування доводів відповідача1, викладених у відзиві. Наголосив, що відповідач формально виконав свій обов`язок з розгляду та надання відповідей на заяви ПрАТ "Гадячгаз", оскільки останні не були розглянуті по суті. Викладене призводить до не відшкодування позивачу обґрунтованих витрат в частині компенсації витрат природного газу для потреб ВТВ минулих періодів 2017-2019 років. На спростування посилань відповідача на відсутність причинно-наслідкового зв`язку зазначив, що ПрАТ "Гадячгаз" мало законне сподівання на отримання відшкодування собівартості наданих послуг з розподілу природного газу та прибутку /а.с. 197-207, т.1/.

12 червня 2020 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якої представник відповідача1, наполягаючи на відмові у задоволенні позову, надав пояснення на спростування доводів, викладених у відповіді на відзив /а.с. 223-226, т.1/.

01 липня 2020 року надано пояснення представника відповідача1 по суті спору /а.с. 237-240, т.1/.

06 липня 2020 року надано пояснення представника позивача по суті спору /а.с. 1-8, т.2/.

23 липня 2020 року надано пояснення представника відповідача1 по суті спору, які також надійшли на електронну пошту суду 20 липня 2020 року, однак не були скріплені електронним цифровим підписом /а.с. 57-60, т.2/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач2 Державна казначейська служба України своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача1 проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що листом від 14.07.2017 № 976/842/05 ПрАТ "Гадячгаз" звернувся до НКРЕКП із заявою про встановлення (перегляд) рівня діючого тарифу на послуги розподілу природного газу /а.с. 26, т.1/.

Листом від 01.08.2017 № 8401/16/7-17 НКРЕКП повідомлено ПрАТ "Гадячгаз", що розгляне питання щодо перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу після надання повного пакету документів та після проведення процедури відкритого обговорення, а також повідомлено про відсутність в поданому пакеті документів копії додаткової угоди до Договору від 28.02.2013 № 31/29 «Про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання і газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва» /а.с. 28-29, т.1/.

Листами від 25.09.2017 № 1289/1104/05 та від 05.12.2017 № 1606/1350/05 ПрАТ "Гадячгаз" звернувся до НКРЕКП із заявами про встановлення (перегляд) тарифу на розподіл природного газу, а також доповнення до заяви від 25.09.2017 № 1289/1104/05 /а.с. 30-34, т.1/.

Листом від 16.01.2018 № 509/16/7-18 НКРЕКП надала Позивачу відповідь, в якій повідомила, що розгляне питання щодо перегляду діючого тарифу ПАТ «Гадячгаз» на послуги розподілу природного газу після надання достовірної інформації, що має бути оформлена належним чином, та після проведення процедури відкритого обговорення з урахуванням відкоригованих даних /а.с. 35-39, т.1/. Також, було повідомлено, що надані Позивачем розрахунки не відповідають вимогам Методики № 236, зокрема відсутній розрахунок тарифу для побутових та непобутових споживачів, коефіцієнт розподілу тарифної виручки для побутових споживачів. При розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу на 2018 рік враховані річні обсяги виробничо-технологічних витрат на рівні 3317,33 тис.м, що на 1730,33 тис.м більше, ніж у 2017 році, що не відповідає вимогам Кодексу газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРМ). В наданому позивачем пакеті документів для перегляду рівня діючого тарифу на послуги розподілу природного газу, зокрема у Додатку 1 до Договору від 28.02.2013 № 31/29 у Переліку державного майна, яке перебуває на балансі Позивача на надається на праві господарського відання, зазначена залишкова вартість майна, що належить державі, при цьому до зазначеної вартості включено автомобілі, які не є газорозподільними системами або їх складовими, відповідно до визначення за Кодексом ГРМ. Також, позивачем не було надано підтверджуючих документів, завірених (підписаних) представниками Міненерговугілля, відповідно до яких визначено розмір плати за надане в експлуатацію майно, що належить державі.

Листом від 04.04.2018 № 409/353-05 ПрАТ «Гадячгаз» звернулось до НКРЕКП із заявою про встановлення (перегляд) тарифу /а.с. 40-41, т.1/.

Листом від 08.05.2018 № 4338/16/7-18 відповідачем було надано відповідь, в якій зазначено про призупинення розгляду питання про перегляд тарифу на послуги розподілу природного газу призупинено, до моменту відновлення кворуму /а.с. 42-44, т.1/.

Листом від 04.03.19 № 285/265/05 ПрАТ «Гадячгаз» надано до НКРЕКП пакет документів з метою перегляду рівня діючого тарифу з урахуванням листа НКРЕКП від 22.01.2019 №712/16/7-19 /а.с. 45-46, т.1/.

НКРЕКП листом від 20.03.2019 № 3044/16.3.2/7-19 надіслало до ПрАТ «Гадячгаз» запрошення на робочу зустріч для обговорення поданих документів /а.с. 160, т.1/.

Листом НКРЕКП від 04.04.2019 № 3777/16/7-19 ПрАТ «Гадячгаз» проінформовано про зупинення розгляду заяви враховуючи потребу додаткового вивчення і з доопрацювання питань, що виникли при опрацюванні структури тарифу, відповідно до абзацу п`ятого пункту 8.12 Тимчасової методики /а.с. 47, т.1/.

Листом від 09.04.19 № 445/398/05 ПрАТ «Гадячгаз» надано до НКРЕКП пакет документів з метою перегляду рівня діючого тарифу /а.с. 48-49, т.1/.

НКРЕКП листом від 10.04.2019 № 4017/16/7-19 запрошено уповноважених представників Позивача прибути до НКРЕКП на робочу зустріч для розгляду питання щодо тарифу /а.с. 161, т.1/.

Листом НКРЕКП від 11.05.2019 № 5205/16/7-19 ПрАТ «Гадячгаз» проінформовано про зупинення розгляду заяви про встановлення (перегляд) тарифу на послуги розподілу природного газу та Плану розвитку газорозподільної системи на 2019-2028 роки згідно з положеннями абзацу п`ятого пункту 8.12 Тимчасової методики у зв`язку з необхідністю доопрацювання структури тарифу та інвестиційної програми /а.с. 50-52, т.1/.

ПрАТ «Гадячгаз» листом від 22.08.2019 № 987 /876/05 надано заяву та пакет документів про встановлення (перегляд) тарифу /а.с. 53-54, т.1/.

НКРЕКП розглянуто заяву про встановлення (перегляд) тарифів на послуги розподілу природного газу та пакет документів, за результатами розгляду яких прийнято постанову від 24.12.2019 № 3016 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ПрАТ «Гадячгаз», якою передбачено включення до структури тарифу на послуги розподілу природного газу ПрАТ «Гадячгаз» з 01.07.2020 компенсації витрат за попередні періоди /а.с. 22-24, т.1/. У складі компенсації витрат за попередні періоди враховано, зокрема, фінансування компенсацій витрат, пов`язаних із різницею в цінах при закупівлі у 2015 - 2018 роках природного газу для ВТВ. Зазначені компенсації визначено, виходячи з даних про обсяги використання природного газу на ВТВ у відповідних роках та оптової ціни природного газу на нерегульованому сегменті оптового ринку природного газу України за результатами моніторингу за відповідні періоди.

Позивач звернувся до суду, вважаючи за необхідне визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо невстановлення/перегляду протягом 2017-2019 року тарифу на послуги розподілу природного газу для Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" убік економічно обґрунтованого, згідно поданих заяв від: 14.07.2017 №976/842/05; 25.09.2017 №1289/1104/05; 05.12.2017 №1606/1350/05; 06.12.2017 №1610/1354/05; 04.04.2018 №409/353/05; 04.03.2019 №285/265/05; 09.04.2019 №445/398/05; 22.08.2019 №987/876/05; а також стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" 36653,2 тис. грн майнової шкоди, яка завдана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Надаючи оцінку вимозі визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо невстановлення/перегляду протягом 2017-2019 року тарифу на послуги розподілу природного газу для Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" убік економічно обґрунтованого, згідно поданих заяв від: 14.07.2017 №976/842/05; 25.09.2017 №1289/1104/05; 05.12.2017 №1606/1350/05; 06.12.2017 №1610/1354/05; 04.04.2018 №409/353/05; 04.03.2019 №285/265/05; 09.04.2019 №445/398/05; 22.08.2019 №987/876/05, - суд виходить з наступного.

За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статті 9 Закону України "Про природні монополії", Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.2010 № 12, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.01.2010 за № 29/17324, які діяли до 26.03.2017, тарифи повинні бути економічно обґрунтованими і встановлюватись таким чином, щоб забезпечити ліцензіату відшкодування його обґрунтованих витрат.

Встановлення тарифів на розподіл природного газу належить до повноважень НКРЕКП відповідно до пункту 7 частини третьої статті 4 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" від 08.07.2010 № 2467-VІ, який діяв до 01.10.2015, частини третьої та частини шостої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 № 329- VIII, який діє з 01.10.2015.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" у разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості.

Частиною шостою статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що ціни на ринку природного газу, що регулюються державою (зокрема тарифи на послуги з розподілу), повинні бути: 1) недискримінаційними; 2) прозорими; 3) встановленими з урахуванням вимог цілісності газотранспортної системи виходячи із економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного суб`єкта ринку природного газу та з урахуванням належного рівня рентабельності, а також, де це можливо, встановленими з урахуванням зіставлення з показниками аналогічних категорій регульованих цін, встановлених Регулятором для інших суб`єктів ринку природного газу, або таких, що діють на ринках природного газу інших держав.

Порядок та процедура встановлення тарифів за спірний період регламентувалася різними нормативними актами, зокрема: Порядком формування тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженим постановою НКРЕ від 28.07.2011 № 1384 (далі - Порядок № 1384), який втратив чинність на підставі Постанови НКРЕКП №391 від 14.06.2018 (далі - Постанова №391), Методикою розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств 3 газопостачання та газифікації, затвердженою постановою НКРЕ від 04.09.2002 № 983 (далі - Методика № 983), яка втратила чинність на підставі Постанови НКРЕКП №237 від 25.02.2016 з 01.04.2017 (далі - Постанова №237), Процедурою встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженою постановою НКРЕ від 03.04.2013 № 369, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.04.2013 за № 685/23217 (далі - Процедура № 369), Методикою визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП від 25.02.2016 №236 (далі - Методика №236). Зокрема, вимога щодо встановлення НКРЕКП економічно обґрунтованого тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами, який би забезпечував ліцензіату відшкодування його обґрунтованих витрат виробництва, сплату всіх податків, обов`язкових платежів та бюджетних відрахувань відповідно до чинного законодавства України, а також отримання обґрунтованого рівня прибутку міститься - в пункті 2.1 Порядку 1384; в пунктах 1.5, 1.7, 4.1, розділу 5 Методики 983; в Процедурі 369, пункти 3, 4 розділу ІІ, пункт 4 розділу ІІІ, розділ IV Методики №236.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», який діяв до 01.10.2015 року, державне управління у сфері функціонування ринку природного газу здійснював Кабінет Міністрів України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в нафтогазовому комплексі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, у межах повноважень, визначених законодавством.

Відповідно пункту 4 частини третьої статті 3 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» центральний орган виконавчої влади, що забезпечував формування державної політики в нафтогазовому комплексі здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Президентом України.

Відповідно до підпункту 14 пункту 4 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 382/2011, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міненерговугілля) відповідно до покладених на нього завдань затверджує перелік нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат нафти, природного газу та газового конденсату під час їх видобутку, підготовки до транспортування і транспортування порядок визначення їх розмірів та ведення їх обліку.

До того ж, відповідно до положень пункту 3 Положення про порядок визначення граничних обсягів виробничо-технологічних витрат і нормативних втрат природного газу, що виникають у газорозподільних мережах, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26.10.2004 № 668:

«виробничо-технологічні витрати газу (далі - ВТВ) - це газ, що витрачається на виконання певного виду роботи під час його транспортування;

виробничо-технологічні втрати газу - це газ, що втрачається під час його транспортування газорозподільними та внутрішньобудинковими мережами;

нормовані (нормативні) втрати газу - сума виробничо-технологічних втрат газу та його втрат за рахунок неприведення об`єму виміряного газу до стандартних умов;

рівень граничних нормованих втрат газу для підприємств з газопостачання та газифікації (К нв) - максимально можливий обсяг нормованих втрат у відсотках від загального обсягу газу, прийнятого підприємством з газопостачання та газифікації від постачальників на газорозподільних станціях (далі - ГРС);

рівень граничних виробничо-технологічних витрат газу для підприємств з газопостачання та газифікації - максимально можливий обсяг ВТВ у відсотках від загального обсягу газу, прийнятого підприємством з газопостачання та газифікації від постачальників на ГРС.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості У країни від 23.11.2011 №737 «Про визначення розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 за №1361/20099 (далі - Наказ 737), установлено порядок визначення розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах.

Відповідно до пунктів 1.1-1.4 Наказу 737:

річні обсяги нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах розраховуються відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за № 570/7891, Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за № 571/7892, та Методики визначення питомих втрат природного

газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 № 595, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 за № 1224/8545;

газорозподільні підприємства самостійно згідно з методиками, зазначеними в підпункті 1.1 пункту 1 цього наказу, розраховують річні обсяги нормативних втрат і виробничо -технологічних витрат природного газу на календарний рік та не пізніше ніж за 2 місяці до початку року подають їх на затвердження до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України;

на підставі даних, отриманих від газорозподільних підприємств щодо розрахованих річних обсягів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України впродовж місяця затверджує щодо кожного газорозподільного підприємства розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на наступний календарний рік;

затверджені розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу є максимально допустимими для певного року.

Ця норма діяла протягом 2014 - 2016 років.

Згідно з пунктом 1.3 наказу 737 Міністерство енергетики та вугільної промисловості затверджує щодо кожного газорозподільного підприємства розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах па наступний календарний рік.

Так, відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 23.11.2011 №737, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України затверджувало розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах (далі - ВТВ):

наказом від 25.12.2015 № 847 «Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2016 рік» (зі змінами) для ПАТ «Гадячгаз» передбачено 951 тис.м3 /а.с. 191-192, т.1/.

Відповідно до внесених постановою НКРЕКП від 07.11.2016 № 1953 змін до Кодексу ГРМ встановлений порядок визначення очікуваних річних об`ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ на календарний рік на рівні передбачених об`ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у тарифі на послуги з розподілу природного газу поточного року, зменшених на показник ефективності, який встановлюється НКРЕКП щороку до 31 грудня і не може перевищувати 5 %.

При цьому, пунктом 2 глави 6 розділу ІІІ Кодексу ГРМ було передбачено, що очікувані річні об`єми (обсяги) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ на 2017 рік визначаються НКРЕКП на рівні передбачених об`ємів (обсягів) втрат та виробничо- технологічних витрат природного газу в ГРМ у тарифі на послуги з розподілу природного газу на 2016 рік відповідного Оператора ГРМ.

Очікувані річні об`єми (обсяги) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ на наступні роки (після 2017 року) визначаються НКРЕКП на рівні передбачених об`ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у тарифі на послуги з розподілу природного газу поточного року, зменшених на показник ефективності, який встановлюється НКРЕКП щороку до 31 грудня і не може перевищувати 5 %.

Відповідно місячні очікувані об`єми (обсяги) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ визначаються Оператором ГРМ, виходячи з потреб власної господарської діяльності, зокрема для забезпечення місячного фізичного балансування ГРМ в межах визначених очікуваних річних об`ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ.

Як зазначає відповідач1, при розрахунках тарифів на послуги розподілу природного газу ним враховувались обсяги нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу для ПрАТ «Гадячгаз», що не перевищують граничні обсяги ВТВ, визначені Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Відповідно до положень пункту 4.5 Методичних положень з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах з газифікації та газопостачання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 20.10.2006 № 394 (далі - Методичні положення), вартість природного газу, витраченого понад встановлені граничні норми, до собівартості послуг з транспортування природного газу не включається. Понаднормативні витрати природного газу покриваються тільки за рахунок прибутку.

Відповідно до пункту 4.1 розділу 4 "Розрахунок тарифів" Методики № 983 основними аналітичними показниками при визначенні тарифів на послуги з транспортування і постачання природного газу є витрати підприємства і обсяги протранспортованого та поставленого споживачам природного газу.

Пунктом 4.2 вказаного розділу передбачено, що витрати підприємства на транспортування та постачання природного газу визначаються згідно з національним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" та Методичним положенням по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) за економічними елементами витрат на підприємствах з газопостачання та газифікації та їх структурних підрозділах.

Згідно пункту 2.5 Процедури № 369 суб`єкт господарювання при зверненні до НКРЕ за встановленням тарифу обґрунтовує кожну складову витрат з відповідного виду діяльності, пов`язаних з операційною діяльністю, фінансових витрат та прибутку. До таких витрат також відносяться витрати на закупівлю природного газу, що використовується для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу (далі - ВТВ та НВтр) (пункт 4.5 Методики № 983, пункт 2.1.5 Процедури № 369).

Виробничо-технологічні витрати/втрати газу визначаються як газ, що втрачається під час транспортування газу газорозподільними та внутрішньобудинковими мережами, а також під час виконання профілактичних робіт і поточних ремонтів (розділ 1 Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами (далі - Методика 1), розділ 1 Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами (далі - Методика 2), затверджених наказом Мінпаливенерго від 30.05.2003 № 264.

Тобто, ВТВ під час розподілу газу виникають з об`єктивних причин, як наслідок технологічного процесу та зношеності газотранспортної системи, такі витрати є невід`ємною частиною виробничого процесу розподілу природного газу та формують собівартість послуги розподілу газу.

Розмір складової тарифу для покриття ВТВ визначається відповідно до чинного законодавства, тобто на підставі наказу Міненерговугілля від 23.11.2011 № 737 "Про визначення розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах" (далі - наказ № 737) та зазначених вище Методик 1, 2.

Нормативно-правові акти, що регулюють ринок природного газу, не передбачають та не припускають можливості покриття ВТВ, що виникають в діяльності газорозподільного підприємства, за рахунок, будь-яких інших джерел, окрім тарифу на розподіл газу.

Отже, можливість позивача розраховуватись за природний газ для потреб ВТВ прямо та безпосередньо залежить від наявності та суми передбаченої в тарифі на розподіл природного газу відповідної складової.

Згідно пункту 4 розділу І Методики №236 розрахунок тарифу та документи і матеріали надаються суб`єктами господарювання з розподілу природного газу для розгляду до НКРЕКП відповідно до Процедури встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 03 квітня 2013 року № 369, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2013 року за № 685/23217.

За змістом пункту 4.1-4.2 р. IV Процедури № 369 перегляд рівня тарифу здійснюється як за ініціативою суб`єкта господарювання, так і НКРЕ за умови відповідного обґрунтування такого перегляду.

Суб`єкт господарювання має право звернутися до НКРЕ щодо перегляду рівня тарифу у разі:

4.2.1. Зміни обсягів надання послуг з відповідного виду ліцензованої діяльності (обсягів транспортування, розподілу, постачання, зберігання природного газу) у планованому періоді відносно врахованих при розрахунку тарифу більше ніж на 5%.

4.2.2. Зміни собівартості, передбаченої структурою тарифу, внаслідок підвищення цін на паливо, сировину, матеріали, послуги, зростання витрат на оплату праці у зв`язку зі зміною законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати відносно врахованих при розрахунку тарифу більше ніж на 5%.

Визначення та розрахунок тарифу на послуги розподілу природного газу для суб`єктів господарювання, які отримали або мають намір отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного газу здійснювалось відповідно до Методики №236.

При цьому, згідно з положеннями пункту 6 Розділу ІІ Методики № 236 на перехідний період тарифи на послуги розподілу природного газу визначаються окремо для побутових та непобутових споживачів суб`єкта господарювання з розподілу природного газу за одиницю приєднаної потужності.

Вимоги до оформлення та подання заяви, документів, що додаються до неї визначено р. ІІ Процедури № 369.

Порядок розгляду заяви визначено розділом ІІІ Процедури № 369, і він передбачає, зокрема, - перевірку їх структурним підрозділом НКРЕ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, щодо її відповідності вимогам цієї Процедури; повідомлення про їх нерозгляд та повернення у разі надання неповного пакета документів, визначеного пунктом 2.1 розділу ІІ цієї Процедури; розгляд заяви протягом 30 календарних днів з дня надходження до НКРЕ у разі відповідності заяви та доданих до неї документів, визначених пунктом 2.1 розділу ІІ цієї Процедури; звернення у разі потреби до заявника щодо надання додаткових пояснень та обґрунтувань, які подаються суб`єктом господарювання до НКРЕ у визначений нею строк, підписані керівником та засвідчені печаткою суб`єкта господарювання; призупинення розгляду заяви на строк, необхідний для доопрацювання структури тарифу, якщо при розгляді структурними підрозділами НКРЕ виникають питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання, про що НКРЕ письмово повідомляє суб`єкта господарювання; підготовку висновків згідно п. 3.2, 3.3 р. ІІІ Процедури № 369; включення питання встановлення тарифу на засідання НКРЕ.

Підставою для відмови у встановленні або перегляді тарифів може бути встановлення факту нецільового використання коштів, передбачених структурою встановленого тарифу, або фінансової неспроможності та економічної недоцільності здійснення відповідного виду ліцензованої діяльності суб`єктом господарювання, який має намір його провадити; надання до НКРЕ недостовірної інформації або необґрунтованості складових витрат, визначених розділом ІІ цієї Процедури.

Так, позивач наполягає на допущенні відповідачем протиправної бездіяльності при розгляді його заяви про встановлення (перегляд) тарифів.

Листом від 14.07.2017 № 976/842/05 ПрАТ "Гадячгаз" звернувся до НКРЕКП із заявою про встановлення (перегляд) рівня діючого тарифу на послуги розподілу природного газу /а.с. 26, т.1/.

Листом від 01.08.2017 № 8401/16/7-17 НКРЕКП повідомлено ПрАТ "Гадячгаз", що розгляне питання щодо перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу після надання повного пакету документів та після проведення процедури відкритого обговорення, а також повідомлено про відсутність в поданому пакеті документів копії додаткової угоди до Договору від 28.02.2013 № 31/29 «Про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання і газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва» /а.с. 28-29, т.1/.

Листами від 25.09.2017 № 1289/1104/05 та від 05.12.2017 № 1606/1350/05 ПрАТ "Гадячгаз" звернувся до НКРЕКП із заявами про встановлення (перегляд) тарифу на розподіл природного газу, а також доповнення до заяви від 25.09.2017 № 1289/1104/05 /а.с. 30-34, т.1/.

Листом від 16.01.2018 № 509/16/7-18 НКРЕКП надала Позивачу відповідь, в якій повідомила, що розгляне питання щодо перегляду діючого тарифу ПАТ «Гадячгаз» на послуги розподілу природного газу після надання достовірної інформації, що має бути оформлена належним чином, та після проведення процедури відкритого обговорення з урахуванням відкоригованих даних /а.с. 35-39, т.1/. Також, було повідомлено, що надані Позивачем розрахунки не відповідають вимогам Методики № 236, зокрема відсутній розрахунок тарифу для побутових та непобутових споживачів, коефіцієнт розподілу тарифної виручки для побутових споживачів. При розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу на 2018 рік враховані річні обсяги виробничо-технологічних витрат на рівні 3317,33 тис.м, що на 1730,33 тис.м більше, ніж у 2017 році, що не відповідає вимогам Кодексу газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі-Кодекс ГРМ). В наданому позивачем пакеті документів для перегляду рівня діючого тарифу на послуги розподілу природного газу, зокрема у Додатку 1 до Договору від 28.02.2013 № 31/29 у Переліку державного майна, яке перебуває на балансі Позивача на надається на праві господарського відання, зазначена залишкова вартість майна, що належить державі, при цьому до зазначеної вартості включено автомобілі, які не є газорозподільними системами або їх складовими, відповідно до визначення за Кодексом ГРМ. Також, позивачем не було надано підтверджуючих документів, завірених (підписаних) представниками Міненерговугілля, відповідно до яких визначено розмір плати за надане в експлуатацію майно, що належить державі.

Листом від 04.04.2018 № 409/353-05 ПрАТ «Гадячгаз» звернулось до НКРЕКП із заявою про встановлення (перегляд) тарифу /а.с. 40/41, т.1/.

Листом від 08.05.2018 № 4338/16/7-18 відповідачем було надано відповідь, в якій зазначено про призупинення розгляду питання про перегляд тарифу на послуги розподілу природного газу призупинено, до моменту відновлення кворуму /а.с. 42-44, т.1/.

Листом від 04.03.2019 № 285/265/05 ПрАТ «Гадячгаз» надано до НКРЕКП пакет документів з метою перегляду рівня діючого тарифу з урахуванням листа НКРЕКП від 22.01.2019 №712/16/7-19 /а.с. 45-46, т.1/.

Листом від 22.01.2019 № 712/16/7-19 відповідач повідомив газорозподільні підприємства, в тому числі і ПрАТ «Гадячгаз», що в газеті «Урядовий кур`єр» від 17.01.2019 № 10 було опубліковано Тимчасову методику визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затверджену постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 389 (далі - Тимчасова методика), яка набрала чинності 18.01.2019, і повідомив про необхідність подання заяв про перегляд тарифів на послуги розподілу природного газу та відповідні документи із врахуванням вимог Тимчасової методики та Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень НКРЕКП, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.06.2017 №866 /а.с. 158-159, т.1/.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 8.12 Тимчасової методики у разі потреби НКРЕКП може звернутися до суб`єкта господарювання, що провадить або має намір провадити господарську діяльність з розподілу природного газу, щодо надання додаткових пояснень та обґрунтувань, які подаються суб`єктом господарювання до НКРЕКП у визначений нею строк, підписані керівником суб`єкта господарювання.

Згідно з абзацом п`ятим того ж пункту розгляд заяви зупиняється на строк, необхідний для доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми, якщо при розгляді виникають питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання, про що НКРЕКП письмово повідомляє суб`єкта господарювання.

НКРЕКП листом від 20.03.2019 № 3044/16.3.2/7-19 надіслало до ПрАТ «Гадячгаз» запрошення на робочу зустріч для обговорення поданих документів /а.с. 160, т.1/.

Листом НКРЕКП від 04.04.2019 № 3777/16/7-19 ПрАТ «Гадячгаз» проінформовано про зупинення розгляду заяви враховуючи потребу додаткового вивчення і з доопрацювання питань, що виникли при опрацюванні структури тарифу, відповідно до абзацу п`ятого пункту 8.12 Тимчасової методики /а.с. 47, т.1/.

Листом від 09.04.19 № 445/398/05 ПрАТ «Гадячгаз» надано до НКРЕКП пакет документів з метою перегляду рівня діючого тарифу /а.с. 48-49, т.1/.

НКРЕКП листом від 10.04.2019 № 4017/16/7-19 запрошено уповноважених представників Позивача прибути до НКРЕКП на робочу зустріч для розгляду питання щодо тарифу /а.с. 161, т.1/.

Листом НКРЕКП від 11.05.2019 № 5205/16/7-19 ПрАТ «Гадячгаз» проінформовано про зупинення розгляду заяви про встановлення (перегляд) тарифу на послуги розподілу природного газу та Плану розвитку газорозподільної системи на 2019-2028 роки згідно з положеннями абзацу п`ятого пункту 8.12 Тимчасової методики у зв`язку з необхідністю доопрацювання структури тарифу та інвестиційної програми /а.с. 50-52, т.1/.

ПрАТ «Гадячгаз» листом від 22.08.2019 № 987 /876/05 надано заяву та пакет документів про встановлення (перегляд) тарифу /а.с. 53-54, т.1/.

НКРЕКП розглянуто заяву про встановлення (перегляд) тарифів на послуги розподілу природного газу та пакет документів, за результатами розгляду яких прийнято постанову від 24.12.2019 № 3016 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ПрАТ «Гадячгаз», якою передбачено включення до структури тарифу на послуги розподілу природного газу ПрАТ «Гадячгаз» з 01.07.2020 компенсації витрат за попередні періоди. У складі компенсації витрат за попередні періоди враховано, зокрема, фінансування компенсацій витрат, пов`язаних із різницею в цінах при закупівлі у 2015 - 2018 роках природного газу для ВТВ. Зазначені компенсації визначено, виходячи з даних про обсяги використання природного газу на ВТВ у відповідних роках та оптової ціни природного газу на нерегульованому сегменті оптового ринку природного газу України за результатами моніторингу за відповідні періоди /а.с. 22-24, т.1/.

Окремо слід зазначити, що положеннями пункту 8.6 Тимчасової методики передбачено, що для встановлення тарифу суб`єкт господарювання подає до НКРЕКП не пізніше ніж за 90 календарних днів до початку планованого періоду заяву про встановлення тарифу, до якої додаються, зокрема, план розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, оформлений з дотриманням вимог розділу IV Кодексу газорозподільних систем, та розрахунок джерел фінансування на перший рік плану розвитку (інвестиційної програми).

Таким чином, відсутні підстави вважати, що відповідач безпосередньо та без будь-яких об`єктивних причин не вживав передбачених законодавством заходів для розгляду заяв позивача, проте вони не були розглянуті по суті з прийняттям відповідного рішення про затвердження (перегляд) тарифу або відмову у встановленні (перегляді) тарифу, оскільки їх розгляд був призупинений у зв`язку з відсутністю кворуму НКРЕКП, а також з огляду на неподання позивачем додаткових необхідних документів, а тому відсутні підстави вважати, що відповідачем допущено бездіяльність щодо розгляду перелічених вище заяв.

Слід також зазначити, що кожна нова заява про встановлення тарифу, що подавалась позивачем до НКРЕКП містила нові розрахунки статей витрат, зокрема, розмір тарифу, планова тарифна виручка, планові виробничі витрати, амортизаційні відрахування, прибуток, витрати на оплату праці.

Зазначене вище обґрунтовується тим, що разом із заявою Ліцензіат надає відповідні пояснення та обґрунтування щодо кожної зі статей витрат, а також надає відповідні підтверджуючі документи, з урахуванням динаміки зростання ціни газу на покриття ВТВ, рівень заробітної плати та інших витрат позивача, що зумовлює необхідність подання з кожною новою заявою оновленої (відмінної) інформації.

Відтак, суд погоджується з твердженням відповідача, що подання кожної нової заяви, в якій ставиться питання про встановлення (перегляд) тарифу на транспортування природного газу, виключає необхідність розгляду попередньо поданих заяв з цих самих питань.

Щодо тверджень позивача про те, що відповідач1 не виконує своїх законодавчо визначених повноважень в частині ефективного державного регулювання тарифів у сфері енергетики та комунальних послуг, а саме, на думку позивача, НКРЕКП не здійснює регулювання ринку природного газу, зокрема шляхом встановлення тарифів, маючи відповідні повноваження та на якого законом покладені спеціальні обов`язки щодо реалізації таких повноважень, був зобов`язаний реалізувати такі повноваження, зокрема шляхом перегляду та включення до тарифу ПрАТ "Гадячгаз" (постановою НКРЕКП №3016 від 24.12.2019 року) компенсації в повному обсязі всіх понесених позивачем збитків, внаслідок тарифної політики НКРЕКП протягом 2017-2019 років (для позивача в цей період діяла постанова НКРЕКП від 15.12.2016р. №2281 якою було внесено зміни до постанови НКРЕКП від 24.03.2016 №423 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ПАТ "Гадячгаз"), а також, твердження позивача, що діюча постанова НКРЕКП від 24.12.2019 №3016 не містить в повному обсязі компенсацій, що виникли внаслідок неврахування НКРЕКП в тарифі, який діяв протягом 2017-2019 років для позивача, необхідних обсягів природного газу для потреб ВТВ та нормативних витрат та різниці в цінах на ВТВ і недоотримання тарифної виручки у зв`язку із зменшенням обсягів розподілу природного газу, то суд визнає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Встановлення тарифу на розподіл природного газу відповідно до наведених вище правових норм є виключними повноваженнями відповідача1 Регулятора, які реалізуються шляхом прийняття відповідного рішення на засіданні Регулятора, як колегіального органу, у формі відкритого слухання за результатами вивчення та опрацювання поданих суб`єктом господарювання разом із заявою про встановлення або перегляду тарифу документів (ст.14 Закону № 1540-VIII).

Одночасно положеннями чинного законодавства передбачено обов`язок суб`єкта господарювання обґрунтовувати кожну статтю витрат, передбачену у структурі тарифу, що пропонується для перегляду, зокрема, положеннями Процедури встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 03 квітня 2013 року № 369, та Тимчасової методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 389.

Встановлюючи тариф на розподіл природного газу, Регулятор встановлює та затверджує і структуру цього тарифу, яка містить перелік елементів витрат суб`єкта господарювання при здійсненні відповідного виду діяльності, що групуються за елементами витрат собівартості відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248, та витрат із прибутку.

При цьому встановлення для позивача як суб`єкта господарювання саме економічно обґрунтованого тарифу є законодавчо визначеним обов`язком НКРЕКП як гарантія дотримання одного із принципів формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.

На час вирішення спору між сторонами порушення відповідачем такого обов`язку не встановлено, питання встановлення в 2017-2019 роках тарифів згідно відповідних постанов НКРЕКП предметом розгляду у цій справі не є, як не є предметом спору і встановлений для позивача тариф на транспортування природного газу з 01.01.2017 відповідно до постанови НКРЕКП від 24.03.2016 № 423.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачем не було оскаржено до суду ні постанову НКРЕКП від 15.12.2016р. №2281, ні постанову НКРЕКП від 24.03.2016 №423, а також не було оскаржено до суду постанову НКРЕКП від 24.12.2019 №3016 та позивачем не було надано до суду доказів визнання їх незаконними. У разі незгоди позивача із затвердженим для нього тарифом у вказаних постановах, зокрема через те, що він не містить в повному обсязі компенсації за минулі періоди може бути підставною для звернення позивачем із відповідним позовом про скасування вказаних постанов. Однак, сам лише факт незгоди позивача із затвердженим для нього тарифом, без визнання незаконним таких постанов не може бути обґрунтуванням бездіяльності відповідача та підставою для стягнення шкоди на користь позивача. Відтак, вказані вище твердження позивача є безпідставними.

Виходячи з викладеного, суд не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги ПрАТ "Гадячгаз" визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо невстановлення/перегляду протягом 2017-2019 року тарифу на послуги розподілу природного газу для Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" убік економічно обґрунтованого, згідно поданих заяв від: 14.07.2017 №976/842/05; 25.09.2017 №1289/1104/05; 05.12.2017 № 1606/1350/05; 06.12.2017 № 1610/1354/05; 04.04.2018 № 409/353/05; 04.03.2019 № 285/265/05; 09.04.2019 № 445/398/05; 22.08.2019 № 987/876/05.

По суті позовної вимоги стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" 36653,2 тис. грн майнової шкоди, яка завдана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Відповідно до ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

За загальними правилами ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Як убачається із положень діючого законодавства «компенсація вартості ВТВ, та власні потреби, вартості матеріалів, оплата праці та соціальні нарахування, компенсація витрат на амортизаційні відрахування, інші витрати» про які йде мова у позові, не є майновою шкодою/збитками в розумінні ЦК України та не є збитками, які можуть бути відшкодовані в порядку статей 1166, 1173 ЦК України.

Положеннями розділу IV Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП від 25 лютого 2016 року № 236, встановлено, що при розрахунку тарифу до складу планованої тарифної виручки включається планований прибуток, який визначається з урахуванням необхідності фінансування компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та інших обґрунтованих потреб фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання, які не були включені до складу витрат структури тарифу і щодо яких Податковим кодексом України прямо не встановлено обмежень в частині коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.

Отже, законодавством врегульований порядок компенсації витрат ліцензіатів саме шляхом включення їх до складу витрат структури тарифу.

Оскільки законодавством передбачено спосіб такого відшкодування шляхом включення відповідних сум до структури тарифу, за наявності відповідних підстав, НКРЕКП в межах своїх повноважень зобов`язаний це зробити.

В той же час, як зазначалося вище, предметом розгляду у цій адміністративній справі є питання стосовно бездіяльності НКРЕКП при розгляді заяв позивача, перерахованих вище, а не встановлення в 2017-2019 роках тарифів згідно відповідних постанов НКРЕКП та встановленого НКРЕКП тарифу, який діє починаючи з 2020 року.

Отже, юридичною підставою такої відповідальності, зокрема, органів державної влади, є заподіяння шкоди юридичним чи фізичним особам, в тому числі, у результаті допущеної бездіяльності, тобто правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння (бездіяльність) особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

В спірному випадку, як встановлено вище, відповідачем1 не допущено протиправної бездіяльності у правовідносинах, щодо яких виник спір у даній справі.

Також, суд погоджується з доводами відповідача1 про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між не встановленням відповідачем тарифу на розподіл природного газу для ПрАТ «Гадячгаз» і понесеними позивачем витратами.

Суд наголошує, що збиткова діяльність і прострочена заборгованість позивача перед власником природного газу, що виникли в спірний період, не знаходиться в причинному зв`язку з діями відповідача1 щодо розгляду вищезазначених заяв позивача.

Причинний зв`язок - це завжди об`єктивний, реально існуючий взаємозв`язок явищ, а не суб`єктивне уявлення про нього. Вказаний зв`язок повинен бути підтверджений реально, а не ґрунтуватися лише на припущеннях або здогадках. Об`єктивність причинного зв`язку виражається в тому, що дана причина в аналогічних умовах завжди породжує даний наслідок і в цьому сенсі не залежить від будь-яких випадковостей.

Причинно-наслідковий зв`язок між діяннями особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями завдавача, а викликана якимись іншими обставинами.

Ні в позовній заяві, ні в додаткових письмових поясненнях позивачем не доведено наявність складу цивільного правопорушення, як умови відшкодування шкоди на користь ПрАТ "Гадячгаз".

Відтак позовні вимоги ПрАТ "Гадячгаз" в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даній справі відповідачем доведено правомірність дій, а відтак у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" (вул. Будька, 26А, м. Гадяч, Полтавська область, 37300, ідентифікаційний код 05524660) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057, ідентифікаційний код 39369133), Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна,6, м.Київ, 01601, ідентифікаційний код 37567646) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення майнової шкоди - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 04 вересня 2020 року.

Суддя І.Г.Ясиновський