Рішення № 91334185, 04.09.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2020 р. № 400/2283/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.04.2020 р. № 0064301-5405-1410, № 0064300-5405-1410, № 0064302-5405-1410,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.04.2020 № 0064301-5405-1410, №0064300-5405-1410, № 0064302-5405-1410.

Позивач обґрунтовує позов тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, а позов підлягає задоволенню, оскільки позивач є сільськогосподарським виробником та об`єкти нерухомості використовуються в господарській діяльності Фермерського господарства «Юрвіал», засновником якого є позивач, тому відповідно до пп. «ж» пп.266.2.2. ст.266 ПК України необхідно застосувати податкову пільгу.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є одночасна сукупність умов як використання споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності та особа має бути товаровиробником. Товаровиробник - це виключно юридична особа, яким не є позивач.

19.08.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю, в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивач отримав податкові повідомлення-рішення від 30.04.2020 № 0064301-5405-1410, яким донараховану податкове зобов`язання в сумі 13468,36грн. №0064300-5405-1410,яким донараховане податкове зобов`язання в сумі 14782,85 грн. № 0064302-5405-1410,яким донараховане податкове зобов`язання в сумі 17301,26 грн. Цими податковими повідомленнями-рішеннями позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 на загальну суму 45552,47грн.

Позивачу на праві приватної власності належать об`єкти нерухомого майна, а саме:

- нежитлова будівля (корпус корівника), розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САА № 029252, виданого виконавчим комітетом Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області 25.10.2006 року;

- нежитлова будівля (телятник, овчарник, конюшня), розташована за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САА № 029423, виданого виконавчим комітетом Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області 26.04.2007 року;

- корпус № 1 МТФ, розташований за адресою: Миколаївська область, смт. Арбузинка, вул. Хліборобна, 125-3, що підтверджується договором купівлі- продажу від 10.03.2011 року, посвідченого державним нотаріусом Арбузинської державної нотаріальної контори.

Позивач є засновником фермерського господарства «Юрвітал», основними видами діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, допоміжна діяльність у рослинництві, післяурожайна діяльність, що підтверджується довідкою з ЄДР.

Згідно ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство", фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Позивач у позові зазначив, що вищезазначені об`єкти нерухомого майна використовуються в господарській діяльності фермерського господарства "Юрвіал" та відносяться до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власником в оренду, лізинг, позичку.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки входить до складу податку на майно (ст. 265 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1. ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп. «ж» п.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, не є об`єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;.

Правовий аналіз цієї норми зумовив висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України). Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України).

Позивач обґрунтовує протиправність податкового повідомлення-рішення, посилаючись на пп.«ж» п.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, оскільки він використовує комплекс будівель для сільськогосподарського виробництва і є сільськогосподарським товаровиробником, тому не повинен сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Застереження в підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України щодо цілей глави 1 розділу ХIV Податкового кодексу України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін "сільськогосподарський товаровиробник" має інше змістовне навантаження.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 0340/1905/18, яка не врахована судом апеляційної інстанції.

Поряд з цим на користь висновку, що нормою підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України передбачено податкова пільга, в тому числі і для фізичних осіб, свідчить і подальше законодавче уточнення правового регулювання. Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII, підпункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно з якою не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Тобто, законодавець уточнив з 01.01.2019, що сільськогосподарським товаровиробником є юридичні і фізичні особи.

Встановлена підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Позивач у позовній заяві вказав, що нежитлові будівлі використовуються для зберігання сільськогосподарської продукції.

Відтак, вищезазначена нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пункту "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 04 грудня 2018 року у справі № 540/2206/19 від 24.04.2020.

Оскільки позивач є власником нежитлових будівель, які використовуються ним для зберігання сільськогосподарської продукції, а позивач є сільськогосподарським товаровиробником, тому наявні достатні та необхідні правові підстави для застосування пп. «ж» п. 266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позов належить задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.04.2020 р. № 0064301-5405-1410, № 0064300-5405-1410, № 0064302-5405-1410.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.), сплачений квитанцією № 0.0.1733473885.1 від 12.06.2020 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко