Рішення № 91334177, 04.09.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2020 р. № 400/2039/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017

до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, проспект Миру, 34, м. Миколаїв, 54034

про:визнання протиправним та скасування припису від 13.03.2020 р. № 94-ДК/0071/Пр/03/01-20,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування припису від 13.03.2020 № 94-ДК/0071/Пр/03/01-20.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у приписі не вказані конкретні земельні ділянки, їх кадастрові номери, площу, власників земельних ділянок. Також припис не містить вказівку конкретних дій, обов`язкових до виконання. У старшого державного інспектора відсутні повноваження з розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення до відповідальності та накладання адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ст.53-1 КУпАП. На момент будівництва повітряної лінії електропередачі в 1975 році нормативно-правовими актами та ДБН не передбачалось необхідність оформлення прав на земельні ділянки під опорами електропередачі 10 кВ. Законодавство, на яке посилається відповідач у приписі, було прийнято після 1975 року, тому відповідно до ст.58 Конституції України закони не мають зворотної сили у часі.

Відповідач надав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель та за наслідками перевірки давати обов`язкові для виконання приписи. Позивачем на момент перевірки не було надано жодного документу, який би посвідчував його право на земельні ділянки, на яких розташовані енергооб`єкти.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що обов`язок вжити заходи щодо відведення в установленому порядку земельні ділянки для розміщення об`єктів електроенергетики відповідно до постанови НКРЕКП № 310 стосується розміщення нових об`єктів електроенергетики, а не ті які побудовані в 1975. В акті перевірки відсутня графа «План-схема земельної ділянки» та в акті обстеження земельної ділянки вказана графа незаповнена. До повноважень державного інспектора при проведенні перевірки належить: встановлення особи правопорушника земельного законодавства, відібрання письмових пояснень у громадян , посадових осіб з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства. Перевірка відповідачем була проведена 03.03.2020, хоча наказом на проведення перевірки передбачено строк проведення перевірки з 18.02.2020 по 02.03.2020.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки № 94-ДК/102/АП/09/01/-20 від 03.03.2020 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 17.02.2020 № 94-ДК здійснено державний контроль за дотриманням земельного законодавства щодо використання земель в межах території Березанського району, а саме-земель на яких розміщені об`єкти електроенергетики в межах Коблевської об`єднаної територіальної громади Березанського району м.Миколаєва.

За результатами здійснення заходів державного контролю за дотриманням земельного законодавства при використанні земельних ділянок під об`єктами енергетики в межах території Березанського району встановлено, що електрична мережа, в кількості, яку складають відповідні об`єкти енергетики у вигляді сукупності електроустановок для передачі електричної енергії, є власністю та перебувають на балансі АТ « Миколаївобленерго». АТ «Миколаївобленерго» використовує земельні ділянки державної та комунальної власності під об`єктами електроенергетики в межах Березанської ОТГ без наявності правовстановлюючих документів. Встановлено самовільне зайняття земельної ділянки державної власності шляхом будівництва та розміщення опор повітряних ліній електропередач від закінчення меж Тузлівської сільської ради до с.Рибаківка до баз відпочинку «Лугове» вздовж траси Т15-15 «Федорівка-Рибанківка-база відпочинку «Лугове», в кількості 32 опори, що є порушенням ст.ст.125,126 ЗК України.

Актом обстеження земельної ділянки від 03.03.2020 № 94-ДП/50/Ао/10/01-20 встановлено розмір шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 11,88 грн. площею 0,0096га.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято припис № 94-ДК/0071/Пр/03/01-20 від 13.03.2020, яким зобов`язано позивача усунути порушення земельного законодавства в межах Березанського району Миколаївської області у 30-денний строк, оскільки АТ «Миколаївобленерго» використовує земельні ділянки без наявності правовстановлюючих документів, чим порушено ст.ст.125,126 ЗК України. Дане порушення передбачає відповідальність передбачену п. «б» ч.1 ст.211 ЗК України та адміністративну відповідальність відповідно до ст.53-1 КУпАП.

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань: передбачених п.25-1) організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель.

Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» N 963-IV від 19.06.2003 визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України (ст.4 Закону України № 963).

Відповідно до ст.9,10 Закону України « Про державний контроль за використанням та охороною земель» № 963 від 19.06.2003 державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

Аналіз вищезазначених вимог свідчить, що державний інспектор мав права проводити перевірку, складати акт перевірки та приймати припис.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про землі енергетики та правові режими спеціальних зон енергетичних об`єктів» земельні ділянки державної та комунальної власності надаються у власність і користування (у тому числі в оренду) для потреб енергетики за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень та в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі об`єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об`єкти транспортування електроенергії до користувача, крім визначених законом випадків розміщення таких об`єктів на землях іншого цільового призначення (ст.76 ЗК України).

Згідно зі ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.ст.125,126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: б) самовільне зайняття земельних ділянок (ст.211 ЗК України).

Припис вимагав від позивача оформити право на земельні ділянки (власності, користування-оренди, сервітут), на яких розміщені опори повітряних ліній електропередач в кількості 32 шт. вздовж траси Т15-15 «Федорівка-Рибаківка-база відпочинку «Лугове».

У листі, наданому позивачем суду від 31.01.2020, АТ «Миколаївобленерго» повідомляє відповідача про те, що розуміє про необхідність оформлення земельних ділянок, але у підприємства відсутня можливість одночасного оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, у межах територій, на яких знаходяться відповідні об`єкти. Оформлення земельних ділянок в межах Березанського району Миколаївської області заплановано в 2023.

Позивач обґрунтовує протиправність спірного припису тим, що у ньому не вказані конкретні земельні ділянки, їх кадастрові номери, площу, власників земельних ділянок.

У додатку до акта перевірки схематично зазначені лінії електропередач. Кадастрових номерів у земельних ділянок, на яких розміщені опори повітряних ліній немає, оскільки вони несформовані та належать до земель державної та комунальної власності.

Також позивач зазначає, що припис не містить вказівку на здійснення конкретних дій, обов`язкових до виконання, що він є неконкретним, тому з посиланням на постанову ВС від 17.09.2019 у справі № 806/1723/18 є протиправним.

У приписі зазначено, що позивачу необхідно усунути порушення земельного законодавства, яке полягає в тому, що вони користуються земельними ділянками без правовстановлюючих документів.

Відтак, позивачу необхідно оформити правовстановлюючі документи на земельні ділянки, на яких розташовані опори.

Суд не погоджується з доводами позивача стосовно того, що з припису, він не зміг зрозуміти, яке порушення він допустив та які дії від нього вимагаються для його усунення. Також суд не приймає до уваги постанову ВС, на яку посилається позивач, оскільки правовідносини не є аналогічними.

Посиланням позивача на те, що у інспектора відсутні повноваження з розгляду справи про адміністративні правопорушення суд не надає оцінку, оскільки в цій справі не вирішується питання притягнення до адміністративної відповідальності, ці доводі не стосуються предмета позову.

Протиправність припису позивач обґрунтовує також тим, що на момент будівництва повітряної лінії електропередачі нормативно-правовими актами та ДБН не передбачалось необхідність оформлення прав на земельні ділянки під опорами електропередачі 10 кВ. Відповідно до ст.58 Конституції України дія, вказаних у акті перевірки та у приписі нормативно-правових актів та ДБН не розповсюджується на правовідносини, які виникли до їх прийняття.

Спірні правовідносини між сторонами виникли не в 1975 році, а при проведенні перевірки 13.03.2020. Законодавство, яке зазначив відповідача у приписі є чинним. Чинними нормами Земельного Кодексу України самовільне зайняття земельних ділянок є правопорушенням відповідно до ст.211 ЗУ України, тому позивач повинен оформити земельні ділянки в установленому законом порядку. Посилання позивача на ст.58 Конституції України, якою передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі є недоречним, оскільки відповідач при прийнятті спірного припису застосовував законодавство чинне на момент виникнення спірних правовідносин.

Відсутність графи «План-схема земельної ділянки» та відсутність цієї графи в акті обстеження земельної ділянки не може вплинути на правомірність припису.

Посилання позивача на те, що відповідачем не дотримані положення ст.10 Закону України №963 щодо встановлення особи правопорушника земельного законодавства, відібрання письмових пояснень у громадян , посадових осіб з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства не приймається судом до уваги, оскільки особа порушника та пояснення були надані позивачем у листі від 31.01.2020, в якому зазначено, що повітряні лінії взяті на баланс позивача та позивач планує оформлення земельних ділянок.

У даному спорі позивачем не наведено обґрунтованих мотивів та не надано відповідних доказів в чому полягає протиправність припису, яку норму права порушив відповідач приймаючи припис.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 23399393) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (проспект Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) про визнання протиправним та скасування припису від 13.03.2020 р. № 94-ДК/0071/Пр/03/01-20 відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко