Ухвала суду № 91320712, 04.09.2020, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/53/17

Провадження № 2/510/728/20

У Х В А Л А

04 вересня 2020 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі : головуючого судді - Дудник В.І.;

за участю секретаря – Арабаджи Л.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В

Позивач ОСОБА_1 (представник – ОСОБА_3 ) звернувся із позовом до ОСОБА_2 (представник – ОСОБА_4 ) із вимогами про зобов`язання вчинити певні дії, а саме: демонтувати підземний резервуар (колодязь), який розташований на території житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Перед судовим засіданням, 04.09.2020р., від позивача ОСОБА_1 надійшла письмова заява про відвід судді, головуючому у справі.

Мотивуючи заявлений відвід, позивач вказав, що п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України встановлює підстави для відводу судді, серед яких є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Так, ним було зазначено, що по даній справі суддя Дудник В.І. ухвалював судові рішення, які згодом судом апеляційної інстанції були скасовані. Дані обставини, на думку позивача, виключають можливість судді у подальшому приймати участь у даному цивільному провадженні, оскільки, як припускає позивач, у головуючого склалася однобічна правова оцінка щодо прийняття рішень при розгляді даного спору.

Виходячи з вищенаведеного, у позивача є сумніви в неупередженості й об`єктивності судді Дудник В.І. при розгляді даної справи.

Заслухавши пояснення позивача, який у судовому засіданні підтримав свою заяву, окрім вищевказаних доводів також вказав, що під час особистої розмови із відповідачем та його представником з приводу вказаного судового спору, сторона відповідача звинуватила його у тому, що він нібито якимось чином вплинув на суддю з метою його особистої зацікавленості у результатах розгляду справи, доводи відповідачки та її представника, які заперечували щодо задоволення заяви, вивчивши мотиви, викладені у заяві про відвід судді, матеріали справи, суд, виходячи з положень ст.36, ст.ст. 39-40, 43 ЦПК України, приходить до висновку, що зобов`язаний задовольнити заявлений відвід.

Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань судочинства та ухвалення законних та обґрунтованих рішень у судових справах є інститут відводу (самовідводу) судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви (Неупередженість суду (суддів) у контексті практики Європейського суду з прав людини). Свого часу Європейський суд з прав людини встановив, що вимога «неупередженість» має два аспекти. По-перше, суддя повинен бути вільний від особистих упереджень та пристрастей. По-друге, він повинен виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо нього.

Національне законодавство встановлює таку підставу відводу, як наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості судді.

Незалежність суддів є прерогативою чи привілеєм, що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (висновок №1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).

Незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів… Судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення (Висновок №1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).

Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема, верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини

кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» від 09.11.2006р. зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується , поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010р. для забезпечення існування неупередженості суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007р. суд нагадує, що «безсторонність» в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі – тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію – тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти , що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все,сторонам у процесі.

Згідно із п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді цивільної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Відповідно до ч.2 ст.39 ЦПК України встановлено, що за наявності підстав, зазначениху статтях 36-38 ЦПК України, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.

Аналізуючи мотиви, викладені у заяві про відвід, суддя зазначає, що дійсно при розгляді даного спору суддею виносилися певні процесуальні рішення, які внаслідок їхнього оскарження до суду апеляційної інстанції, були скасовані. Однак, ця обставина не має під собою якогось підгрунття упередженого ставлення чи прихильності до якоїсь із сторін у справі і не обов`язково означає, що суддя діяв некомпетентно або непрофесійно, оскільки підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Однак, враховуючи все вищенаведене, категоричність позиції позивача та з огляду на обставини, повідомлені ним в ході судового засідання, з метою зміцнення високої довіри громадян до суду, висновків Європейського суду з прав людини з цього питання, запобігання безпідставним обвинуваченням на адресу головуючого по справі у нібито необ`єктивності та упередженості при розгляді даної справи, суд приходить до висновку, що з урахуванням ситуації, що склалась, положень ст. 36 ЦПК України, наявності у сторони по справі переконання про наявність обставин, які викликають сумнів у об`єктивності та неупередженості судді, заяву позивача про відвід головуючого по справі доцільно задовольнити, а справу – передати для розгляду іншому судді.

Керуючись ст.ст. 36, 39 - 41 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

По цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії заявлений головуючому по справі відвід – задовольнити.

Справу передати для перерозподілу іншому судді через канцелярію суду відповідно до вимог ст. 41 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Дудник