Рішення № 9131276, 19.04.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2010 р.Справа № 6/343-10 За позовом Заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі 1.          Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

2. Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький

до Приватної фірми „Алігер” м. Хмельницький

про стягнення 3703,72 грн., з яких: 3293,98грн. –основний борг, 177,09 грн. –інфляція, 60,66 грн.- 3% річних, 171,99 грн. –пені.

                                        Суддя О.Є. Танасюк

За участю представників сторін:

позивачів :          1.Кучевська Г.В. по довіреності № 02-15-17 від 09.01.2008р.

                    2. Сойко О.Й. по довіреності №14/09 від 11.01.2010р.

відповідача :          не з’явився.

За участю:          Ткачук Н.С. –помічник прокурора міста.

Суть спору: Прокурор в інтересах позивачів звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 3703,72грн., з якої 3293,98грн. основного боргу, 171,99 грн. пені, 177,09 грн. інфляційних витрат та 60,66 грн. 3% річних за невиконання відповідачем зобов’язань по договору на постачання теплової енергії № 1426/642 від 25.01.2007р., станом на 01.02.2010р. На підтвердження позовних вимог подано рахунки на оплату за спожиту теплову енергію, розрахунок заборгованості, в тому числі суми пені, 3% річних та інфляційних.

Представники позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просять про задоволення позову із викладених у позові підстав.

Відповідач своїм правом щодо участі в судовому засіданні відповідно до ст.22 ГПК України не скористався, письмового відзиву на позов не подав, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Хмельницьке міське комунальне підприємство „Хмельницьктеплокомуненерго” м.Хмельницький, як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа зареєстрована міською державною адміністрацією 23.12.1993р., включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки Хмельницького обласного управління статистики № 1433 від 12.04.2000р.

Приватна фірма „Алігер” м. Хмельницький, як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа зареєстрована виконавчим комітетом міської ради 26.04.1995р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серія АОО № 830828.

25.01.2007р. відповідач звернувся з заявою до позивача –МКП „Хмельницьктеплокомуненерго” з проханням зареєструвати ПФ „Алігер” абонентом на послуги теплопостачання.

25.01.2007р. між міським комунальним підприємством „Хмельницьктеплокомуненерго” (енергопостачальна організація) та Приватною фірмою „Алігер” (споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії № 1426/642, відповідно до умов якого енергопостачальна компанія зобов’язалась постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами(цінами) в терміни, передбачені цим договором. Відповідно п.2.1., кількість і обсяги теплової енергії визначаються в додатку №1 до договору, який є невід’ємною частиною договору.

Згідно п. 5.1. вказаного договору, облік споживання теплової енергії проводиться з приладами обліку та розрахунковим способом.

Відповідно до п.п. 6.1.-6.3. договору, розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця. Остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 7.2.3 даного договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Згідно п.п.10.1., 10.4. даний договір набирає чинності з 25.01.2007р. і діє до 25.01.2008р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Позивач виставляв відповідачу до оплати рахунки № 642 від 28.01.201р. на суму 810,69грн., від 24.12.2009р. на суму 628,80грн., 23.11.2009р. на суму 472,90грн., від 23.10.2009р. на суму 150,70грн., від 24.04.2009р на суму 176,69грн., від 24.02.2009р. на суму 582,03грн., від 27.01.2009р. на суму 744,21грн., від 26.12.2008р. на суму 473,20грн.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати одержаної теплової енергії виконав частково та з порушенням строків оплати, внаслідок чого у нього станом на 01.02.2010р. існує борг перед позивачем у сумі 3293,98 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, за період прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання, згідно п. 7.2.3. договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 171,99грн. у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також 3% річних в сумі 60,66грн. та 177,09грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Враховуючи зазначене, прокурор позовні вимоги підтримує та просить задоволити.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Відповідно до ст.ст.2,29ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Прокурор, згідно ст. 121 Конституції України самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

На органи прокуратури України покладаються повноваження щодо представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом та здійснення нагляду за додержанням законів.

Під представництвом інтересів держави в суді треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи повноваження щодо захисту інтересів держави, вчиняє в суді процесуальні дії, які включають звернення прокурора до суду з позовною заявою, участь у справах, порушених за його заявою, у разі коли це передбачено законом або за ініціативою прокурора, що цього вимагає захист інтересів держави.

Беручи до уваги, що наявність заборгованості у відповідача по оплаті послуг теплопостачання негативно впливає на виконання МКП „Хмельницьктеплокомуненерго” податкових та інших зобов'язань перед державою, чим порушуються економічні інтереси держави, зокрема територіальної громади, враховуючи, що власником міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” є Хмельницька міська рада, позов заявляється прокурором.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом враховується, що згідно п.1 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.04р. плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно з п.п.1,2,7 ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами 25.01.2007р. був укладений договір на постачання теплової енергії № 1426/642, відповідно до умов якого енергопостачальна компанія зобов’язалась постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом приймається до уваги наданий в матеріали справи розрахунок заборгованості із врахуванням інфляційних витрат та 3% річних, а також суми пені, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно ст.230 ГК України передбачає обов’язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Договором, а саме, п.п. 7.2.3 сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов’язання. Відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач прострочив зобов’язання щодо оплати послуг теплопостачання із врахуванням умов, викладених у договорі, тому позивачем правомірно нараховано пеню у сумі 171,99 грн.( за період прострочення з 10.03.2009р. по 10.09.2009р. в сумі 67,28грн., з 10.04.2009р. по 10.10.2009р. в сумі 57,06грн., з 10.05.2009р. по 10.11.2009р. в сумі 19,39грн., з 10.11.2009р. по 01.02.2010р. в сумі 7,03грн., з 10.12.2009р. по 01.02.2010р. у сумі 13,81грн. та з 01.01.2010р. по 01.02.2010р. у сумі 7,42грн.)

Крім того, позивачем правомірно заявлено до стягнення також інфляційні в сумі 177,09 грн. із суми простроченого боргу за період з січня 2009р. по грудень 2009р. включно та 3% річних за період з січня 2009р. по січень 2010р. включно в сумі 60,66 грн., відповідно до поданих розрахунків.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 3703,72 грн., яка складається із 3293,98 грн. основного боргу, 177,09 грн. інфляційних, 171,99 грн. пені та 60,66 грн. 3% річних обґрунтовані належними у справі доказами, підтверджені поданими розрахунками, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12 ,22, 44, 49, 82-84, ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради та міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” м.Хмельницький до Приватної фірми „Алігер” м.Хмельницький про стягнення 3703,72 грн., з яких: 3293,98грн. основного боргу, 177,09грн. інфляційних витрат, 60,66 грн. 3% річних та 171,99 грн. пені задоволити.

Стягнути з Приватної фірми „Алігер”, м. Хмельницький, вул. Гарнізонна, 6/1, кв. 3 (р/рах. 260083255517200 в ХФКБ „Приватбанк”, МФО 315405, код ЄДРПОУ 22768181) на користь Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5 (р/рах.26004600015051 в Хмельницькій філії АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 315858, код ЄДРПОУ 03356571) 3293,98 грн. (три тисячі двісті дев’яносто три гривні 98 коп.) основного боргу, 171,99 грн.(сто сімдесят одна гривня 99 коп.) пені, 177,09 грн. (сто сімдесят сім гривень 09коп.) інфляційних витрат та 60,66 грн. (шістдесят гривень 66 коп.) 3% річних.

Стягнути з Приватної фірми „Алігер”, м. Хмельницький, вул. Гарнізонна, 6/1, кв. 3 (р/рах. 260083255517200 в ХФКБ „Приватбанк”, МФО 315405, код ЄДРПОУ 22768181) в дохід Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, ГУ ДКУ у Хмельницькій області) державне мито в розмірі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійки) та в дохід Державного бюджету України через відділення державного казначейства (на рахунок 31215259700002, код банку 815013, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, ЄДРПОУ 23565225 УДК м. Хмельницький, призначення платежу: 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок).

Видати накази.

Суддя