Рішення № 9130963, 20.04.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" квітня 2010 р. Справа № 14/46

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АДІАБАТА"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне"

про стягнення заборгованості в сумі 188 315 грн. 60 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : представник по довіреності Якимчук С.П.

Від відповідача : не з"явився

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю "АДІАБАТА" звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне" в якому просить стягнути з останнього 168 901, 02 грн. заборгованості за відпущені товари на підставі договору №227/0209ВР від 11.02.2009 року, 10055, 39 грн. пені за несвоєчасну оплату їх вартості за період з 01.12.2009р. по 16.03.2010р., 7887,67 грн. інфляційних за грудень 2009р.- лютий 2010р., 3% річних в сумі 1471,52 грн. за період з 01.12.2009р. по 16.03.2010 року.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, представник його в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №330010557482.

Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов"язки сторін в судовому процесі. Зокрема вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов"язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання відповідач не виявив бажання скористатися наданими йому вищевказаними нормами ГПК правами. Вказані дії відповідача свідчать про недобросовісне користування належними йому, як стороні у судовому процесі, процесуальними правами.

За наведених обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача та відзиву з його боку за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

11 лютого 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АДІАБАТА" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Караван будівельний Рівне» укладено договір № 227/0209ВР (надалі - договір), відповідно до умов якого ТзОВ "АДІАБАТА" зобов"язалося поставляти товариству «Караван будівельний Рівне» товар, а останній, в свою чергу, зобов"язався прийняти та оплатити його вартість.

Виконуючи умови п. 1.1. договору, ТзОВ "АДІАБАТА" на підставі накладних : №176293 від 05.08.2009 р., №183016 від 12.08.2009 р., №194596 від 26.08.2009 р., №197734 та №197742 від 28.08.2009 р., №207547 від 08.09.2009 р., №230941 від 01.10.2009 р., №246026 від 15.10.2009 р., №251518 від 21.10.2009 р. передало Відповідачу товар на загальну суму 183 702 (сто вісімдесят три тисячі сімсот дві) грн. 14 коп„ який отримано ТОВ «Караван Будівельний Рівне». Факт отримання товару підтверджується довіреностями: №3708 від 03.08.2009 р., №3749 від 10.08.2009 р., №3821 від 22.08.2009 р., №3831 від 27.08.2009 р., №3869 від 01.09.2009 р., №3983 від 28.09.2009 р., 4053 від 09.10.2009 р., №4089 від 16.10.2009 р.

Відповідно до п. 7.1. Договору та п.3 Угоди про умови від 11.02.2009 р., ТОВ «Караван Будівельний Рівне» зобов'язалось здійснити оплату за отриманий товар шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості товару на розрахунковий рахунок ТОВ «АДІАБАТА» протягом 45 календарних днів з дати поставки на товари виробництва МАХІТ і 30 календарних днів на всі інші товари.

Проте, ТОВ «Караван Будівельний Рівне» зобов'язання з оплати товару виконало не в повному обсязі, сплативши 14801,12 грн., що підтверджується даними банківських виписок від 25.11.2009 р., 11.12.2009 р..

З метою безпосереднього врегулювання спору, ТОВ «Адіабата» направило ТОВ «Караван Будівельний Рівне» претензію №8 від 19.01.2010р., яка отримана останнім 26.01.2010 р. згідно поштового повідомлення.

Станом на 16.03.2010 року заборгованість ТОВ «Караван Будівельний Рівне" перед Позивачем становить 168 901 (сто шістдесят вісім тисяч дев'ятсот одна ) грн., 02 коп..

Статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відтак вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 168 901, 02 грн. заборгованості за відпущені товари на підставі договору №227/0209ВР від 11.02.2009 року є правомірними.

Відповідно до ст.610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 цього ж Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 15.4. Договору встановлено, що, у випадку порушення строків оплати, ТОВ «Караван Будівельний Рівне» сплачує пеню ТОВ «Адіабата» у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі вказаного пункту Позивач нарахував пеню за прострочення оплати товару товариством «Караван Будівельний Рівне» за період з 01.12.2009 року по 16.03.2010 року (106 календарних дня та облікової ставки НБУ 10,25% встановленої постановою правління НБУ 10.08.2009 р. №468) в сумі 10 055 (десять тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 39 коп..

Однак при нарахуванні пені Позивачем не взято до уваги пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України, яким встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, та необгрунтовано нараховано пеню поза межами вказаного строку при оплаті товару за накладними №176293 від 05.08.2009 р. та №183016 від 12.08.2009 року.

Відповідно до п. 7.1. Договору та п.3 Угоди про умови від 11.02.2009 р., ТОВ «Караван Будівельний Рівне» зобов'язалось здійснити оплату за отриманий товар шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості товару на розрахунковий рахунок ТОВ «АДІАБАТА» протягом 45 календарних днів з дати поставки на товари виробництва МАХІТ і 30 календарних днів на всі інші товари.

З огляду на вищевказане, строк оплати вартості товару настав:

по накладній №176293 від 05.08.2009 р. - 06.09.2009р.;

по накладній №183016 від 12.08.2009 р. - 13.09.2009р.

Таким чином нарахування пені, в разі несвоєчасної оплати вартості товару за вказаними накладними, на підставі п.6 ст.232 ГКУ, можливе тільки:

по накладній №176293 від 05.08.2009 р. по 06.03.2010р.;

по накладній №183016 від 12.08.2009 р. - по 13.03.2010р..

Однак Позивач за несвоєчасної оплату вартості товару за вказаними накладними нарахував пеню з з 01.12.2009р. по 16.03.2010р..

Відтак не підлягає задоволенню пеня, нарахована за несвоєчасну оплату вартості товару за:

накладною №176293 від 05.08.2009 р. за період з 07.03 по 16.03.2010р. в сумі 191,24 грн.

(3 404,96 х 2 х10,25% х 10 днів / 365 х100% = 191,24 грн.)

накладною №183016 від 12.08.2009 р. за період з 14.03 по 16.03.2010р. в сумі 236,03 грн. (14 008, 49 х 2 х10,25% х 3 дня / 365 х100% = 236,03 грн.).

Пеня за несвоєчасну оплату вартості товару, отриманого Відповідачем по накладних №194596 від 26.08.2009 р., №197734 та №197742 від 28.08.2009 р., №207547 від 08.09.2009 р., №230941 від 01.10.2009 р., №246026 від 15.10.2009 р., №251518 від 21.10.2009 р. нарахована у відповідності до умов Договору та норм законодавства України, а відтак є правомірною.

Отже з огляду на вищенаведене до стягнення підлягає пеня в сумі 9628,12 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином правомірними та обгрутованими є вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 7887,67 грн. інфляційних за грудень 2009р.- лютий 2010р. та 3% річних в сумі 1471,52 грн. за період з 01.12.2009р. по 16.03.2010 року.

На підставі ст.49 ГПК України на сторони покладаються судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне" (пр. Миру 11,Рівне,33013 р/р 26006000572301 ВАТ "Агропромбанк" МФО 322302 ЗКПО 35504757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДІАБАТА" (вул. Предславинська буд. 43-Б, Київ 150, 03150, код ЄДР 33402646) 168 901, 02 грн. заборгованості за відпущені товари на підставі договору №227/0209ВР від 11.02.2009 року, 9628,12 грн. пені за несвоєчасну оплату їх вартості, 7887,67 грн. інфляційних, 3% річних в сумі 1471,52 грн., 1878,88 грн. витрат по держмиту та 235,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 427,27 грн..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя