Рішення № 9130941, 16.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2010 р.Справа № 1/45-10-831 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Недержавна служба охорони - Центр”, м. Одеса

до відповідача: акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче обєднання „Оріон”, м. Одесса

про стягнення 40566,69 грн.

Суддя: Найфлейш В.Д.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Кешкентій Д. В. (довіреність, посвідчення адвоката).

Від відповідача: Вінчковський В.Л. (довіреність).

СУТЬ СПОРУ: про стягнення 40566,69 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Недержавна служба охорони - Центр” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче обєднання „Оріон” про стягнення 40566,69 грн. заборгованості за договором про охорону об’єкту № 32/09-42-9/2 від 24.03.2009 р. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 8500 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.02.2010р. порушенно провадження у справі № 1/45-10-831 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Недержавна служба охорони - Центр” до відповідача акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче обєднання „Оріон” про стягнення 40566,69 грн.

Відповідач в судовому засіданні надав відзив на позов, згідно якого визнає у повному обсязі позовні вимоги в сумі 40566,69 грн., в задоволенні вимог про стягнення витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 8500 грн. просить відмовити.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив

24.03.2009р. між ТОВ „Недержавна служба охорони - Центр” та АТ „Машинобудівне виробниче об’єднання „Оріон” укладено договір про охорону об’єкту № 32/09-42-9/2, згідно якого ТОВ „Недержавна служба охорони - Центр” зобов’язалось забезпечувати фізичну охорону майнових комплексів замовника в тому числі будівлі, споруди, обладнання сировину та інші матеріальні цінності, а також забезпечити пропускний режим на об’єкти, а АТ „Машинобудівне виробниче об’єднання „Оріон” –передати під охорону передбачені додатком № 1 до договору об’єкти, здійснювати оплату за отримані послуги згідно додаткової угоди № 2.

Відповідно до розділу 2 додаткової угоди № 2 від 24.03.2009р., оплата здійснюється на підставі оформлення акту надання охоронних послуг за минулий місяць. Вартість послуг становить 6833 грн. в місяць. Загальна вартість послуг становить 41000 грн. в місяць.

Згідно акту від 31.08.2009р. вартість виконаних послуг за договором складає 41000, 00 грн., відповідно до акту від 07.09.2009р. вартість виконаних послуг за договором складає 9566, 69 грн. загальна вартість виконаних послуг склала 50566, 69 грн.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач виконав свої зобов’язання згідно укладеного договору в повному обсязі та належним чином, тобто надав відповідачу охоронні послуги на загальну суму 50566, 69 грн., що підтверджується актами приймання –передачі об’єктів та майна під охорону №№ 3,4,5 від 27.03.2009 р., актами приймання - передачі робіт з надання охоронних послуг від 31.08.2009р. та від 07.09.2009р.

Відповідач виконав свої грошові зобов’язання частково, а саме здійснив оплату отриманих послуг за договором № 32/09-42-9/2 у сумі 10000, 00 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 12.10.2009р., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 40566, 69 грн., яка на момент пред’явлення позову не погашена.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат, зокрема відносяться суми, що підлягають сплаті за послуги адвоката, пов’язані з розглядом справи.

Між ТОВ „Недержавна служба охорони - Центр” та адвокатом Кешкентій Денисом Володимировичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1736 від 03.01.2009 р.) укладено договір № 1001-01 від 11.01.2010 р., згідно якого адвокат Кешкентій Денис Володимирович зобов’язаний представляти інтереси ТОВ „Недержавна служба охорони - Центр” в державних установах, організаціях з метою захисту прав та законних інтересів останнього відносно стягнення заборгованості по наданим охоронним послугам за договором № 32/09-42-9/2, а ТОВ „Недержавна служба охорони - Центр” –прийняти вказані послуги та здійснити за них оплату. Згідно п. 2.1. договору вартість послуг становить 8500 грн. Згідно п. 2.2. договору ТОВ „Недержавна служба охорони - Центр” сплачує адвокату вказану грошову суму після прийняття рішення по справі судом першої інстанції.

В підтвердження надання передбачених договором юридичних послуг адвокат надав акт від 07.04.2010 р., який з боку ТОВ „Недержавна служба охорони - Центр” скріплений відповідною печаткою та підписом посадової особи. Здійснення позивачем оплати за надані юридичні послуги адвокат підтверджує розрахунковою квитанцією ААБД № 537005 від 07.04.2010 р. про прийняття грошової суми в розмірі 8500 грн. Крім того, в судовому засіданні 16.04.2010 р. адвокат нада видатковий касовий ордер від 15.04.2010 р. про видачу позивачем грошової суми в розмірі 8500 грн., а також виписку по рахунку про видачу грошової суми в розмірі 8500 грн.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.07.2004р. № 01-8/1270 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003р. щодо застосування норм ГПК України” судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами. Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно п. 12 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу 6 ГПК України” та інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. № 01-8/164 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007р.” вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен буди неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість відповідних послуг адвокатів, які склалися в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Надані представником позивача видатковий касовий ордер від 15.04.2010 р. про видачу позивачем грошової суми в розмірі 8500 грн., і виписка по рахунку про видачу грошової суми в розмірі 8500 грн. не є належними доказами здійснення позивачем оплати послуг адвоката за договором № 1001-01 від 11.01.2010 р., оскільки видані позивачем грошові кошти 15 квітня 2010 року не могли бути прийняті адвокатом 7 квітня 2010 року відповідно до розрахункової квитанції ААБД № 537005 від 07.04.2010 р.

Крім того, оскільки позивач за договором зобов’язаний сплатити адвокату грошову суму після прийняття рішення по справі судом першої інстанції і докази зміни домовленостей щодо іншого порядку розрахунків за отримані юридичні послуги в матеріалах справі відсутні, господарський суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для видачі позивачем вказаної грошової суми адвокату до прийняття рішення по справі.

Приймаючи до уваги, що позивачем не надано суду належних доказів оплати послуг адвоката, а також доказів, підтверджуючих розумність зазначених витрат на оплату послуг адвоката, зокрема інформацію відносно вартості відповідних послуг адвокатів, які склалися в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг, а також враховуючи, що стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат законодавством не передбачено, підстави покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 8500, 00 грн. згідно ст. 49 ГПК України відсутні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 526, 901 ЦК України позовні вимоги ТОВ „Недержавна служба охорони - Центр” до відповідача акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче обєднання „Оріон” про стягнення 40566, 69 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі. Судові витрати по сплаті державного в сумі 405, 67 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу в сумі 236 грн. покладаються за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.44, 49, ст.ст. 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об’єднання „Оріон” (65098, м. Одеса, вул. Ак. Гаркавого, 6; код ЄДРПОУ 14309913; р/р 26005054401829 в Южном ГРУ „Приват-Банк”) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Недержавна служба охорони –Центр”" (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15; код ЄДРПОУ 32509223; р/р 26009301539088 в ОЦО „Промінвестбанк”, МФО 328135) 40566 /сорок тисяч п’ятсот шістдесят шість/ грн. 69 коп. основного боргу; 405 /чотириста п’ять/ грн., 66 коп. державного мита та 236 /двісті тридцять шість/ грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя