Ухвала суду № 91308095, 12.05.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9706/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А., за участю секретаря судового засідання - Бомбушкар В.П., прокурора – Вайда В.В., захисника – адвоката Пачута О.М., підозрюваного - ОСОБА_1 , слідчого- Гичка І.В., розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області, капітана поліції Гичка І.В., погоджене прокурором, про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 із застави на тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з вказаним клопотанням, яке мотивує тим, що СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019070000000196 зареєстрованому в ЄРДР 09.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КПК України. 02 грудня 2019 року слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду, відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави з покладенням на нього, у випадку внесення застави, відповідних обов`язків. В подальшому за підозрюваного ОСОБА_1 було внесена заставу та відпущено з місця попереднього ув`язнення. Однак, в подальшому перебуваючи на волі, ОСОБА_1 належних висновків з цього для себе не зробив, на шлях виправлення не став, а знову продовжив свою злочинну діяльність в сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Зокрема, продовжив збувати наркотичні засоби та психотропні речовини з приміщення квартири АДРЕСА_1 , не зважаючи на те, що у вказаній квартирі працівниками поліції вже було проведено обшук та вилучено розфасований в окремі згортки фольги наркотичний засіб – канабіс. Дану квартиру організатор злочинної групи ОСОБА_2 попередньо орендував для заняття злочинною діяльністю, що підтверджено матеріалами провадження та описано в повідомленні йому про нову підозру. А саме, 29.04.2020, в ході проведення огляду місця події в приміщенні вказаної квартири, виявлено та вилучено 54 окремо розфасованих згортка з особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом всередині, та 25 окремо розфасованих згортка фольги всередині яких знаходилась психотропна речовина – метамфетамін. Вказані речовини ОСОБА_2 в квітні 2020 особисто приніс на вказану квартиру де інші учасники злочинної групи в складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , розфасували її та зберігали для подальшого незаконного збуту. Вказане свідчить на те, що підозрюваний ОСОБА_1 прямо порушив один з передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме – вчинив новий злочин перебуваючи на волі, не дивлячись на те що відносно нього триває досудове слідство та йому повідомлено про підозру. Таким чином є всі підстави для зміни раніше обраного йому запобіжного заходу у виді застави на більш суворий запобіжний захід у виді тримання під вартою. Також, як вище доведено, не перестали існувати ризики, передбачені у п.1, п.2 та п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України про те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду розуміючи невідворотність покарання за вчинений ним тяжкий злочин; знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які невстановлені органом досудового розслідування; незаконного впливати на свідків, тобто чинити на них психологічний тиск чи фізичний вплив щоб вони змінили або відмовились від своїх показів, або схиляти свідків до дачі неправдивих показань з обставин вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто перешкодити явці свідків до органу досудового розслідування та в суд, для проведення слідчих дій та дачі показів; вчиняти інші кримінальні правопорушення. А тому зважаючи на те, що в ході досудового розслідування здобуто достатні докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до 12 років з спеціальною кваліфікуючою ознакою – конфіскація майна, не працює, не одружений, є молодий за віком, а тому з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, запобігання виникнення указаним ризикам, слідчий вважає, що йому слід змінити раніше обраний запобіжний захід у виді застави на більш суворий запобіжний захід у виді тримання під вартою, так як інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти наведеним вище ризикам та не буде ефективними, що підтверджено вище.

В судовому засіданні встановлено, що клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, разом з матеріалами клопотання, вручено підозрюваному та його захиснику вчасно.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили таке задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечив.

Захисник підозрюваного – адвокат Пачута О.М. в судовому засіданні заперечила проти внесеного клопотання, зазначивши, що клопотання про зміну відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу є не обґрунтованим. Така процесуальна дія як зміна правової кваліфікації діяння, в якому підозрюється ОСОБА_1 на більш тяжке кримінальне правопорушення не може вважатись законною підставою, в розумінні ч.2 ст. 200 КПК України, для зміни запобіжного заходу. ОСОБА_1 дотримується умов, обраного відносно нього запобіжного заходу і прокурором не доведено протилежного.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав внесене клопотання, пояснення слідчого про обставини справи, пояснення підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника, слідчий суддя приходить до наступного.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу з обов`язковим зазначенням у клопотанні обставин, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Як встановлено слідчим суддею СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019070000000196 зареєстрованому в ЄРДР 09.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.12.2019 року відносно ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні обрано запобіжний заїхід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 364990,00 ( триста шістдесят чотири тисячі дев"ятсот дев"яносто грн. 00 коп.) грн.

Як встановлено в ході розгляду клопотання, за підозрюваного ОСОБА_1 внесено заставу, і такий, відповідно до положень ч.4 ст. 202 КПК України, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Також встановлено, що 12.05.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів.

Відповідно до вимог ч. 1, п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, і в разі, якщо прокурор не доведе наявність таких обставин, - постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Вирішуючи питання про зміну підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Як підставу для зміни запобіжного заходу слідчий зазначив тільки про зміну правової кваліфікації діяння, в якому підозрюється ОСОБА_1 на більш тяжке кримінальне правопорушення.

Однак, така процесуальна дія обставиною, яка виникла після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу або існувала під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про яку слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати, в розумінні ч.2 ст. 200 КПК України, вважатись не може, а тому не є законною підставою для зміни запобіжного заходу.

Посилань на докази, які давали б підстави вважати, що ОСОБА_1 не виконує своїх процесуальних обов`язків, не дотримується умов раніше застосованого щодо нього запобіжного заходу, що раніше застосований запобіжний захід, застава в розмірі 364990,00 грн., є недостатнім для запобігання ризикам, визнаним слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу існуючими в клопотанні немає.

Інших доказів на підтвердження таких обставин прокурор під час судового розгляду також не надав.

Таким чином, враховуючи наведене, судом не встановлено, а прокурором та слідчим не доведено порушення підозрюваним застосованого запобіжного заходу та наявність відомостей, які не були враховані під час вирішення питання про його застосування і які мають суттєве значення для оцінки обставин, що обумовлюють зміну запобіжного заходу і свідчать про невиправданість застосування заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_1 , який діє відносно нього згідно ухвали слідчого судді від 02.12.2019 року, тому суд приходить до висновку, що застосований відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави необхідно залишити без змін, оскільки будь-яких даних про збільшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України для застосування відносно обвинуваченого найбільш тяжкого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у судовому засіданні не встановлено та стороною обвинувачення не представлено, запобіжний захід відносно ОСОБА_1 наразі діє, а тому враховуючи, усі визначені ст.177 КПК України обставини даного кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу є безпідставним та необґрунтованим, а отже задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 200, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області, капітана поліції Гичка І.В., погодженого прокурором, про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 із застави на тримання під вартою – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.А. Придачук