Ухвала суду № 91300439, 01.09.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1792/19

№ 1-кп/183/508/20

У Х В А Л А

01 вересня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Болкарьової О.В.,

секретаря Гамаскової Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР № 12018040350002563 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

за участю прокурора Шаповаленко Я.В.

перекладача Зайцевої В.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться обвинувальний акт за фактом вчинення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , злочину, передбаченого ч.3 ст. ст.186 КК України.

25 січня 2019 року під час підготовчого судового засідання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії обраного запобіжного заходу, щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, мотивуючи своє клопотання тим, що ризики передбачені ч. 1. ст. 177 КПК України, які слугували підставою для його обрання існують і на цей час.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт у нічний час, мотивуючи свою позицію тим, що він має міцні соціальні зв`язки, необхідного йому лікування в умовах СІТУ він не отримує.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти клопотання прокурора, мотивуючи свою позицію тим, що він має постійне місце мешкання, а тому просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт у нічний час, а також підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання ОСОБА_2

Прокурор проти задоволення клопотань обвинувачених про зміну запобіжних заходів заперечував, наполягаючи на задоволенні заявленого ним клопотання.

Вислухавши думки учасників кримінального провадження, суд, вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки вирішуючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п.79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , спливає 03 вересня 2020 року, судове провадження не може бути завершене до спливу цього строку, оскільки на даний час судом з об`єктивних причин не допитані обвинувачені та ряд свідків, а тому жодних підстав для зміни обраного обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт на даний час не має, заявлені ризики, зазначені в ухвалі слідчого судді та на підставі яких був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на даний час не зменшились.

Що стосується клопотань обвинувачених про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд, вважає їх не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, крім вищезазначених обставин, ще й в зв`язку з тим, що ними в своїх клопотаннях не обґрунтовано та не зазначено взагалі підстав, які свідчать про зменшення ризиків. А враховуючи, що санкція ч. 3 ст. 186 КК України передбачає покарання лише у вигляді позбавлення волі, суд не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризику переховування обвинувачених від органу досудового розслідування та суду, у інший спосіб, ніж тримання їх під вартою, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи особами, що раніше судимі, знову обвинувачується у скоєнні корисливого тяжкого злочину. При цьому, посилання обвинуваченого ОСОБА_1 про необхідність проходження ним лікування не може бути прийнята судом, як підстава для зміни запобіжного заходу, оскільки доказів терміновості лікування та неможливості утримання і продовження лікування в умовах УВП суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 199 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Обвинуваченим:

ОСОБА_1 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 29 жовтня 2020 року включно.

ОСОБА_2 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 29 жовтня 2020 року включно.

В задоволенні клопотань обвинувачених про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Копію ухвали направити для виконання командиру батальйону конвойної служби №1 ГУНП в Дніпропетровській області та начальнику Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)".

Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її проголошення у відповідності до рішення КСУ від 13.06.2019 року № 4-р/2019.

Суддя О.В. Болкарьова