Рішення № 9130017, 23.03.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" березня 2010 р.Справа № 14/1867

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача Могильницька І.М. дов. від 27.11.2009р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся- Продукт" (м. Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Коростень)

про стягнення 9391,06 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 9391,06грн., з яких: 5938,72 грн. основного боргу, 626,22 грн. пені, 1781,62 грн. 30% штрафу, 894,98 грн. 30% річних, 149,52 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні 09.02.2010р. надала заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд, стягнути з відповідача на користь позивача 9435,43грн., з яких: 5938,72 грн. основного боргу, 630,94 грн. пені, 1781,62 грн. 30% штрафу, 894,98 грн. 30% річних, 189,17 грн. інфляційних нарахувань.

В засіданні суду 23.03.2010р. представник позивача надала заяву про уточнення позовних вимог, в якій детальніше обгрунтовує нарахування заявлених до стягнення сум та просить суд, стягнути з відповідача на користь позивача 9435,43грн., з яких: 5938,72 грн. основного боргу, 630,94 грн. пені, 1781,62 грн. 30% штрафу, 894,98 грн. 30% річних, 189,17 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, свого представника в засідання суду 23.03.2010р. не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністюТоргівельна компанія "Полісся - Продукт" (позивач у справі) та Фізичною особою- підприємцем ОСОБА_2 (відповідач у справі) договору від 31.03.2009р. за №1825 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5938,72грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0122004 від 19.05.2009р., №РН-0155748 від 19.06.2009р., оригінали яких були оглянуті в засіданні суду (а.с.9-12).

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.3.1 вищезазначеного договору, відповідач зобов'язався перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або внести в касу підприємства позивача не пізніше 7 календарних днів з моменту прийомки товару.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару отриманого згідно видаткових накладних № РН-0122004 від 19.05.2009р. та №РН-0155748 від 19.06.2009р. не виконав, внаслідок чого, створилась заборгованість в розмірі 5938,72 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (а.с.47).

Згідно вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Сторони при укладанні договору №1825 від 31.03.2009р. визначили, що при порушенні терміну оплати відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки платежу, штраф в розмірі тридцяти відсотків від суми неоплаченого товару, а також тридцять процентів річних. Загальна сума пені та штрафу розраховується за весь період прострочення (п.5.3 вищезазначеного договору).

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу за весь період прострочення нарахована пеня, яка згідно розрахунку позивача (а.с.43-46) за період з 27.05.2009р. по 08.12.2009р. по накладній № РН-0122004 від 19.05.2009р. складає 401,88 грн. та за період з 27.06.2009р. по 08.12.2009р. по накладній №РН-0155748 від 19.06.2009р. складає 229,06 грн.

Таким чином, загальна сума пені становить 630,94 грн. (401,88+229,06).

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу 30% штрафу в сумі 1781,62 грн.

Штраф нарахований відповідно до п. 5.3 договору від 31.03.2009р.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, відповідно до п.5.3. договору сторони погодили, що за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань відповідач сплачує 30% річних, що згідно уточненого розрахунку позивача складає - 894,98 грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу інфляційні нарахування, які згідно уточненого позивачем розрахунку (а.с.43-46) складають 189,17 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статей 526 та 527 Цивільного кодексу України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач уточнені позовні вимоги не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Частина 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Стаття 233 Цивільного кодексу України визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні;, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Крім того, приписами ст. 3 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд також вважає, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним з загальнолюдських вимірів права. Добросовісність є наміром належним чином захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність є вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів всіх учасників останніх.

Дослідивши всі обставини по справі, господарський суд прийшов до висновку, що з урахуванням засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності розмір нарахованої пені та штрафу повинен бути зменшений до 50% від заявленої до стягнення суми (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Таким чином, сума пені яка підлягає стягненню з відповідача складає 315,47 грн. та 890,81 грн. штрафу.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на суму 8229,15 грн., з яких: 5938,72 грн. основного боргу, 315,47 грн. пені, 890,81 грн. 30% штрафу, 894,98 грн. 30% річних, 189,17 грн. інфляційних нарахувань.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82,84,85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся - Продукт", м.Житомир, вул. Кооперативна,12, ідентифікаційний код 32265298 - 5938,72 грн. основного боргу, 315,47грн. пені, 890,81 грн. 30% штрафу, 894,98 грн. 30% річних, 189,17 грн. інфляційних нарахувань, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяКостриця О.О.