Ухвала суду № 91298315, 02.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

02 вересня 2020 року м. Київ № 640/10896/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Скочок Т.О. від розгляду адміністративної справи за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2020 (суддя Скочок Т.О.) відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву, а також витребувано від сторін документи та матеріали, необхідні для розгляду справи.

19.08.2020 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про відвід судді, в якій останній просить відвести суддю Скочок Т.О. від розгляду справи № 640/10896/20, в обґрунтування якої зазначено, що ігнорування процесуальних строків свідчить про умисне позбавлення позивача права на доступ до правосуддя та можливості захисту свого порушеного права у суді, що, за твердженням позивача, вказує на неможливість продовження розгляду справи даним складом суду неупереджено та об`єктивно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2020 (суддя Скочок Т.О.) визнано необґрунтованим заявлений відвід, передано заяву про відвід в адміністративній справі №640/10896/20 на автоматичний розподіл для визначення судді для її розгляду у порядку ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2020 заяву про відвід повному складу суду, у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України, передано для вирішення судді Пащенку К.С.

Згідно із частиною 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За приписами ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви у письмовому провадженні.

Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Поряд з цим, частини четверта статті 36 КАС України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (стаття 6 частина 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.

Також, щодо об`єктивної неупередженості зазначено у справі "Фей проти Австрії". Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд зазначає, що наведені заявником обставини не можуть слугувати підставами для відводу як такі, що викликають сумнів у неупередженості суду у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 49 КАС України.

Враховуючи викладені заявником у заяві підстави для відводу судді, зважаючи на окреслені нормативні приписи, беручи до уваги відсутність у заяві позивача про відвід судді інших обґрунтувань щодо наявності сумніву у неупередженості та об`єктивності судді Скочок Т.О., суд прийшов до висновку про невмотивованість заяви ОСОБА_1 та про відсутність підстав для її задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Скочок Т.О. від розгляду справи № 640/10896/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко