Рішення № 91297935, 03.09.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року справа № 711/1226/19

16 годин 15 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу № 711/1226/19

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [позивач, представник позивача - не прибули]

до Соснівського відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (пр-кт Хіміків, 50, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 34998129) [представник відповідача - не прибув]

третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) [третя особа, представник третьої особи - не прибули]

про скасування постанов про накладання штрафу, прийняв рішення.

21.03.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду з Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла адміністративна справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Соснівського відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, позивач з урахуванням уточнення адміністративного позову, просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Соснівського відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Миколаєнко Т.М. від 22.01.2019 про накладання на ОСОБА_1 штрафу у сумі 1700 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Соснівського відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Миколаєнко Т.М. від 25.01.2019 про накладання на ОСОБА_1 штрафу у сумі 3400 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.04.2019. Ухвалою від 18.04.2019 зупинено провадження у справі № 711/1226/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Соснівського відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа: ОСОБА_2 про скасування постанов про накладання штрафу до розгляду Придніпровським районним судом м. Черкаси скарги ОСОБА_1 на дії, бездіяльність, рішення старшого державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Т.М.Миколаєнко у справі № 711/6649/17. Зобов`язано учасників справи повідомити суд про наявність підстав для поновлення провадження у справі. Ухвалою від 27.01.2020 продовжено термін зупинення провадження у справі № 711/1226/19. Розгляд питання про поновлення провадження у справі призначено на 02.09.2020. Ухвалою від 02.09.2020 поновлено провадження у справі № 711/1226/19, судове засідання призначено на 03.09.2020.

Вирішуючи клопотання відповідача та третьої особи про продовження строку зупинення провадження у справі до вирішення Верховним Судом справи № 711/6649/17, суд зазначає про відсутність підстав для продовження зупинення провадження у справі № 711/1226/19, позаяк згідно із пунктом 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), що є предметом судового розгляду. Відповідно до відомостей з ЄДРСР постанова Черкаського апеляційного суду від 24.02.2020 у справі № 711/6649/17 набрала законної сили 24.02.2020 (ЄДРСР 87822689).

У обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.01.2018 у справі № 711/6649/17 та постановою апеляційного суду Черкаської області від 18.04.2018 у справі №22ц/793/559/18 вирішено, що боржник зобов`язана попереджати стягувача про місце зустрічі «не пізніш як за добу до часу побачень та спільного відпочинку дитини з батьком, визначених даним рішенням суду». На виконання зазначених рішень стягувачу на постійній основі визначена адреса, куди стягувач має прибути для виконання рішення суду в частині зустрічі із дочкою. Державний виконавець Миколаєнко Т.М. вимогою від 18.01.2019 вимагала, щоб боржник «щоразу не пізніш ніж за добу побачень, визначених рішенням суду, встановлювала місце де ОСОБА_2 може забрати ОСОБА_5 та місце куди він має доставити дитину після закінчення таких побачень чи відпочинку».

22.01.2019 позивачем на адресу відповідача подано письмові пояснення про те, що з її боку рішення суду виконується повністю у час та спосіб, що визначені рішенням суду. Державний виконавець Миколаєнко Т.М. станом на 22.01.2019 мала інформацію та можливість перевірити хід виконання рішення суду, проте, не перевіривши відповідно до обов`язків визначених Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) фактів виконання чи невиконання боржником рішення суду - 14, 15, 16 та 17.01.2019 Миколаєнко Т.М. 22.01.2019 склала акт державного виконавця, де зазначила про обставини невиконання боржником рішення суду, а саме - вказала про те, що позивачем, не надано державному виконавцю пояснень, чому не відбулися зустрічі стягувача з дитиною з 14.01.2019 до 17.01.2019. 22.01.2019 державний виконавець Миколаєнко Т.М. на підставі акта від 22.01.2019 прийняла постанову про накладання на боржника штрафу у сумі 1700 грн за невиконання рішення суду.

24.01.2019 у зв`язку зі зміною обставин (відвідування дитиною дитячого садочку) боржником стягувачу було направлено повідомлення на електрону пошту: « Шановний ОСОБА_2 ! На виконання рішення суду повідомляю Вам щодо побачення в п?ятницю (25.01) Ви можете прибути о 14.00 годині за адресою: м.Черкаси, вул. Хрещатик, 261. Боржник для оформлення факту виконання рішення суду 25.01.2019 запросила бути присутнім представника адвоката Ярмака Г.М. 25.01.2019 о 14 год 00 хв боржник разом з представником прибули за адресою: вул. Хрещатик, 261, м. Черкаси (розташований дитячий садок № 2 «Сонечко»), де в цей час перебувала донька, для виконання рішення суду. Біля огорожі території дитячого садочку у цей час перебували стягувач ОСОБА_2 та державний виконавець Миколаєнко Т.М. На запрошення пройти до визначеного місця побачення до приміщення будинку дитячого садочка, де в цей час перебувала дитина, для здійснення побачення з нею стягувача, останній з невідомих причин став відмовлятися зустрічатися з дитиною у приміщенні садочка. 25.01.2019 старшим державним виконавцем Миколаєнко Т.М. прийнято постанову про накладання на боржника штрафу у сумі 3400 грн за те, що позивач повторно не виконала рішення суду. Позивач вважає оскаржувані постанови протиправними та просить їх скасувати. Позивач та представник позивача у судове засідання 03.09.2020 не прибули, 02.09.2020 представником позивача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 18.04.2019 подав до суду відзив на позовну заяву де зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду та не надано обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду. Постанову про накладення штрафу від 22.01.2019 у ВП 56412025 у сумі 1700 грн прийнято у зв`язку з не виконанням ОСОБА_1 без поважних причин рішення суду у справі № 711/6649/17, про що складено акт державного виконавця від 22.01.2019. Зазначену постанову направлено боржнику рекомендованим листом. 25.01.2019 державним виконавцем прийнято постанову у ВП 56412025 у сумі 3400 грн у зв`язку з невиконанням рішення суду у справі № 711/6649/17, про що складено акт від 25.01.2019. Зазначену постанову направлено на адресу позивача рекомендованим листом. У зв`язку з викладеним відповідач вважає позовні вимоги не обґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову. Представник третьої особи у судове засідання не прибув, 03.09.2020 подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа - ОСОБА_2 та представник третьої особи - адвокат у судовому засіданні 27.01.2020 заперечували проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що твердження позивача про встановлення єдиного місця побачень з травня 2018 року не відповідають дійсним обставинам справи та рішенню суду. Законом № 1404 та Інструкцією з примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5) визначено, що необхідні пояснення державний виконавець має право витребувати у боржника шляхом направлення відповідної вимоги. Твердження позивача про не направлення державним виконавцем постанов про накладення штрафу за невиконання рішення суду, чим порушено статтю 28 Закону України «Про виконавче провадження», спростовуються матеріалами виконавчого провадження, завантаженими в Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (автоматизована система виконавчих проваджень) постанов та інших документів виконавчого провадження завантажених для ознайомлення сторін. Твердження позивача, що 25.01.2019 нею виконувалось рішення суду повністю, позивач завчасно повідомила стягувача про адресу, де він може забрату дитину о 14.00 годині - м. Черкаси, вулиця Хрещатик, 261 не відповідає дійсності, оскільки станом на 14.00 год 24.01.2019 (за добу до часу зустрічі) позивач була обізнана щодо розпорядку дня дитячого садочку, з урахуванням тривалості денного сну, позивач повинна була звернутись до державного виконавця із заявою про відкладення проведення виконавчих дій з 14.00 години до 16.00 години 25.01.2019 та повідомити стягувача про час, у який можливо відбудеться зустріч батька з дитиною - о 16.00 годині. Третьою особою зазначено, що згідно з рішенням суду встановлення місця зустрічі є не правом, а обов`язком позивача. Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання 03.09.2020 не прибув, свого представника не направив, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Пунктом 9 статті 129 Конституції України встановлено, що до основних засад судочинства належить обов`язковість рішень суду.

Частинами 1, 2 ЦПК встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.

Частиною 3 статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Статтею 6 Закону України від 02.06.2016 №1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403) передбачено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до відомостей з ЄДР Соснівський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області є органом державної влади, має ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 34998129, а тому може бути відповідачем у даній справі. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 303/3418/17 (ЄДРСР 82315800).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України). Відповідно до частини 1 статті 74 Закону № 1404 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства позовну заяву з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (частина 5 статті 74 Закону № 1404).

У матеріалах справи містяться відомості про отримання копій оскаржуваних постанов 04.02.2019 (а.с.37), а доказів отримання оскаржуваних постанов у більш раніше дату учасниками справи не надано. Суд дійшов висновку, що позивачем не попущено строк звернення до суду.

Твердження третьої особи на відсутність непереборних обставин, що би заважали позивачу звернутись до суду у десятиденний термін з дня прийняття рішень суд не бере до уваги, позаяк доказів отримання оскаржуваних постанов раніше, ніж 04.02.2019 суду не надано. Щодо твердження третьої особи про направлення документів виконавчого провадження (у тому числі оскаржуваних постанов) на електронну адресу позивача - суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 28 Закону № 1404 документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами. Суд зазначає, що таких доказів учасниками справи не надано.

Судом встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.01.2018 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення порядку та спосіб участі батька у вихованні дитини визначено способи участі у вихованні малолітньої дитини з боку ОСОБА_5 , що передбачають періодичні побачення із можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, спільний відпочинок батька і дитини на території України, а за відповідною згодою матері за кордоном, а саме: перші та треті п`ятниця-неділя кожного місяця, з 18:00 години п`ятниці до 18:00 години неділі; щороку з 5 січня протягом 15 календарних днів; щороку з першої суботи серпня протягом 15 календарних днів; щороку 1 червня та 19 грудня з 14:00 години до 10:00 години наступного дня, без присутності матері дитини, ОСОБА_2 , з урахуванням психологічного і фізичного стану дитини та обставин, які можуть виникнути. Визначено, що спілкування ОСОБА_2 із ОСОБА_5 засобами телефонного, поштового, електронного зв`язку здійснюється без обмежень, з урахуванням технічних можливостей зв`язку, часу навчання та відпочинку дитини, психологічного і фізичного стану дитини. Зобов`язано ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у визначений судом спосіб у вихованні малолітньої дитини. Зобов`язано ОСОБА_1 не пізніш як за добу до часу побачень та спільного відпочинку дитини з батьком, визначених даним рішенням суду, інформувати ОСОБА_2 засобами телефонного або електронного зв`язку про місце, де він може забрати ОСОБА_5 та місце (адресу), куди він має доставити дитину після закінчення таких побачень чи відпочинку (т.1 а.с.49-53 т.1).

18.04.2018 постановою апеляційного суду Черкаської області рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.01.2018 у частині визначення способів участі батька у вихованні дитини було скасовано та ухвалене в цій частині нове: визначено ОСОБА_2 способи участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , що передбачають періодичні побачення з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, спільний відпочинок батька і дитини на території України, а за відповідною згодою матері за кордоном, а саме: щотижня з 14.00 год. до 19.00 год. п`ятниці та з 11.00 год. до 18.00 год. суботи у присутності матері ОСОБА_1 до досягнення дитини семирічного віку; щороку з 05 січня протягом 15 календарних днів щоденно з 11.00 год. до 18.00 год. в присутності матері ОСОБА_1 до досягнення дитини семирічного віку; щороку з першої суботи серпня протягом 15 календарних днів щоденно з 11.00 год. до 18.00 год. з присутністю матері ОСОБА_1 до досягнення нею семирічного віку; щороку 01 червня та 19 грудня з 11.00 год. до 16 год., в присутності матері дитини до досягнення дитиною семирічного віку, з урахуванням психологічного і фізичного стану дитини та обставин, які можуть виникнути. У інший частині рішення суду першої інстанції залишено без змін (а.с.54-58 т.1).

16.05.2018 у зв`язку з надходженням виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.01.2018 №711/6649/17 старшим державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного управління юстиції у Черкаській області Миколаєнко Т.М. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №56412025 (а.с.59 т.1).

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і у повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону № 1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Частинами 1 та 2 статті 64-1 Закону № 1404 встановлено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною у порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (частина 5 статті 64-1 Закону № 1404). Згідно з частиною 1 статті 13 Закону № 1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема вимагати від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункт 18 частина 3, частина 4 статті 18 Закону № 1404). Згідно з пунктами 5, 6 частини 5 статті 19 Закону № 1404 боржник зобов`язаний своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до частини 1 статті 76 Закону № 1404 за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно з виконавчим листом від 23.01.2018 №711/6649/17 боржник ОСОБА_1 зобов`язана не пізніше як за добу до часу побачень та спільного відпочинку дитини з батьком, визначених судовим рішенням, інформувати ОСОБА_2 (стягувача) засобами телефонного зв`язку або електронного зв`язку про місце (адресу), де він може забрати дитину та місце (адресу), куди він має доставити дитину після закінчення таких побачень чи відпочинку.

Судом встановлено, що 18.01.2019 старшим державним виконавцем направлена вимога (а.с.24 т.1) про зобов`язання боржника надати пояснення з приводу того, чому не відбулася зустріч ОСОБА_2 з ОСОБА_5 з 14.01.2019 до 17.01.2019 та не було встановлено місце де в ці дні ОСОБА_2 міг забрати ОСОБА_5 для виконання рішення суду про встановлення побачення з дитиною та місце куди він має доставити дитину після закінчення таких побачень та відпочину, та надати пояснення чи відбулося спілкування по телефону стягувача з дитиною. З приводу спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_5 по телефону боржника зобов`язано, щоб протягом визначеного нею часу, а саме: з понеділка до четверга з 19:00 год до 20:30 год телефон за визначеним номером був увімкнений, за вказаним номером відбулося спілкування батька з дитиною, в разі якщо з якихось причин спілкування не відбулося щоразу надавати пояснення державному виконавцю. Зобов`язано ОСОБА_1 щоразу не пізніше ніж за добу до побачень визначених рішенням суду встановити місце де стягувач може забрати ОСОБА_5 для виконання рішення суду про встановлення побачення з дитиною та місце куди він має доставити дитину після закінчення таких побачень та відпочину. В разі ненадання нею інформації де можна забрати дитину та куди потрібно доставити після закінчення побачень чи відпочинку державним виконавцем самостійно буде встановлено місце побачень. Зазначена вимога вручена позивачу 18.01.2019, що визнається сторонами.

22.01.2019 старшим державним виконавцем було складено акт, що вимога державного виконавця від 18.01.2019 про надання пояснень з приводу чого не відбулося спілкування з 14.01.2019 до 17.01.2019 батька з дитиною не виконана (а.с.25, 92 т.1).

Постановою державного виконавця від 22.01.2019 ВП № 56412025 за невиконання боржником без поважних причин на боржника накладено штраф у сумі 1700 грн.

Суд зазначає, що у постанові від 22.01.2019 ВП № 56412025 не зазначено яке саме «рішення» (суду або державного виконавця) від якої дати боржником не виконано.

Відповідно до п. 8 Розділу І Інструкції № 512/5 акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції. У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються). Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка «від підпису відмовився» проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта. До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.п. 8-10 Розділу ІХ Інструкції № 512/5 державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем.

У акті від 22.01.2019 зазначено, що під час виходу за адресою (адреса не визначена) на виконання вимоги державного виконавця від 18.01.2019 боржник не надав пояснення із приводу чому не відбулося спілкування з 14.01.2019 до 17.01.2019 батька з дитиною та подання пояснень з приводу спілкування із дитиною.

Судом встановлено, що строк виконання вимог старшого державного виконавця від 18.01.2019 старшим державним виконавцем не встановлено (а.с.91 т.1). 22.01.2019 позивачем надано старшому державному виконавцю пояснення із цього приводу, що визнається відповідачем у відзиві (а.с.84 т.1). У акті відсутній підпис боржника та/або відомості про відмову від підпису.

Відповідно до частин 1-4 ст. 11 Закону № 1404 строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Згідно з пунктом 6 частини 5 статті 19 Закону № 1404 одним із обов`язків боржника є надавати пояснення за фактами невиконання рішення або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Суд зазначає, що ні законом, ні старшим державним виконавцем не було встановлено строк надання пояснень боржником із приводу вимог зазначених вимогою від 18.01.2019. Закон не передбачає санкцій за надання боржником немотивованого пояснення.

Враховуючи зазначене, дії відповідача із складання постанови державного виконавця від 22.01.2019 ВП № 56412025 про накладення на боржника штрафу у сумі 1700 грн є протиправними, позаяк боржником виконано 22.01.2020 вимоги державного виконавця від 18.01.2019.

24.01.2019 боржник ( ОСОБА_1 ) повідомила стягувачеві ( ОСОБА_2 ) та державному виконавцю про те, що у п`ятницю 25.01.2019 стягувач може прибути о 14-00 за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 261 . 25.01.2019 о 14 год 00 хв біля приміщення дитячого садочка №2 «Сонечко», що знаходиться на території за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 261 (а.с.150 т.1). 25.01.2019 за зазначеною адресою прибули боржник із представником, стягувач та державні виконавці. Протягом часу з 13-00 до 15-30 діти у садочку сплять. Про режим роботи дитсадочка боржнику було відомо, враховуючи, що дитина з 18.04.2018 влаштована до садочка, відвідує його, про що ОСОБА_1 зазначено у позові. Позивач не вивела 25.01.2019 дитину на вулицю за адресою: Хрещатик, 261, м. Черкаси для спілкування з батьком. Зазначені обставини державним виконавцем зафіксовано в акті від 25.01.2019 (а.с.30 т.1). У акті зазначено, що під час виходу за зазначеною адресою з метою перевірки факту виконання рішення суду про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_2 з дитиною, побачення неможливе у зв`язку з тим, що боржник ОСОБА_1 не привела дитину. Акт підписаний стягувачем, державним виконавцем Миколаєнко Т.М. та державним виконавцем Марченко Є.В. Боржник від підпису відмовилася.

25.01.2019 державним виконавцем прийнято постанову ВП № 56412025 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 3400 грн за повторне невиконання 25.01.2019 боржником без поважних причин рішення суду, а саме, що у визначений час 14-00 год ОСОБА_1 не привела дитину для побачення з батьком ОСОБА_2 .

Згідно з частиною 3 статті 64-1 Закону № 1404 у разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та приймає постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною 1 статті 75 Закону № 1404. У постанові зазначається вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

Судом встановлено, що позивач не перешкоджала стягувачу брати участь у визначений судом спосіб у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 і повідомила 24.01.2019 де ОСОБА_2 може забрати дитину. Примусова передача дитини стягувачу рішенням суду не передбачена.

Враховуючи відсутність невиконання рішення суду боржником, а також відсутність повторності невиконання рішення суду (постанова від 22.01.2019 є протиправною), суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача під час прийняття постанови від 25.01.2019 ВП № 56412025 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 3400 грн за повторне невиконання боржником без поважних причин рішення суду.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 04.02.2019 подано до Придніпровського районного суду м. Черкаси скаргу на дії, бездіяльність та рішення старшого державного виконавця Соснівського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ в Черкаській області Миколаєнко Т.М. під час примусового виконання рішення Приніпровського районного суду міста Черкаси від 23.01.2018, що частково змінено постановою Апеляційного суду Черкаської області від 18.04.2018 у справі №711/6649/17, де ОСОБА_1 просила зокрема, визнати протиправними дії державного виконавця щодо складання актів від 22.01.2019 та 25.01.2019.

Предметом дослідження та доказування у справі №711/6649/17 за скаргою ОСОБА_1 від 04.02.2019 є обставини із складання та оформлення актів державного виконавця від 22.01.2019, 25.01.2019 про невиконання боржником рішення суду, що слугували підставою для прийняття постанов державного виконавця про накладення штрафу на боржника у ВП 56412025 від 22.01.2019 у сумі 1700 грн та від 25.01.2019 у сумі 3400 грн, що є предметом оскарження у даній справі № 711/1226/19.

Ухвалою Придніпровського районного суду від 13.11.2019 у справі № 711/6649/17 у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 24.02.2020 у справі № 711/6649/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.11.2019 скасовано; скаргу на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця задоволено частково; визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Миколаєнко Тетяни Миколаївни про внесення в акт від 22.01.2019 відомостей про невиконання боржником вимог старшого державного виконавця від 18.01.2019; визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Миколаєнко Тетяни Миколаївни про внесення в акт від 25.01.2019 відомостей стосовно відмови боржника виконати рішення суду; визнано неправомірною постанову від 30.01.2019 про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві керування транспортними засобами.

У постанові Черкаського апеляційного суду від 24.02.2020 у справі № 711/6649/17 зазначено, що в акті старшого державного виконавця від 22.01.2019 вказано, що при виході за адресою (адреса не вказана) на виконання вимоги державного виконавця від 18.01.2019 боржник не надав пояснення із приводу чому не відбулося спілкування з 14.01.2019 до 17.01.2019 батька з дитиною та подання пояснень з приводу спілкування із дитиною. Строк виконання вимог від 18.01.2019 старшим державним виконавцем не встановлено. ОСОБА_1 22.01.2019 надала старшому державному виконавцю пояснення. Ні законом, ні старшим державним виконавцем не було встановлено строк надання пояснень боржником із приводу вимог вказаних у вимозі від 18.01.2019. Тому дії старшого державного виконавця з приводу складання акту від 22.01.2019 є протиправними. 25.01.2019 боржник ОСОБА_1 не перешкоджала стягувачу брати участь у визначений судом спосіб у вихованні малолітньої дитини і повідомила де ОСОБА_2 може забрати дитину. Примусова передача дитини стягувачу рішенням суду не передбачена. Проте старший державний виконавець склала акт про невиконання боржником рішення суду. Дії старшого державного виконавця, що виразилися у внесенні в акт від 25.01.2019 відомостей, що не відповідають дійсності стосовно відмови боржника виконати рішення суду є неправомірними (ЄДРСР 87822689).

Згідно з Кодексом адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Протиправність дій відповідача щодо складання актів від 22.01.2019 (на підставі прийнято оскаржувану постанову від 22.01.2019 ВП № 56412025 про накладення штрафу на боржника у сумі 1700 грн) та від 25.01.2019 (на підставі прийнято оскаржувану постанову від 25.01.2019 ВП № 56412025 про накладення штрафу на боржника у сумі 3400 грн) встановлена постановою Черкаського апеляційного суду від 24.02.2020 у справі № 711/6649/17, що набрала законної сили 24.02.2020.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідач, приймаючи оскаржувані постанови у ВП 56412025 від 22.01.2019 про накладення штрафу на боржника у сумі 1700 грн та від 25.01.2019 у сумі 3400 грн, Соснівський відділ Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, без використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку з чим позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, під час задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що у матеріалах справи наявні докази сплати позивачем, позов якого задоволено повністю, судового збору у сумі 2305,20 грн за дві вимоги майнового характеру суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат із сплати судового збору у сумі 1536,80 грн (768,40х2).

Позаяк під час розгляду справи позивач відмовилася від вимоги немайнового характеру, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 139, 242-245, 255, 268, 269, 271, 272 287, 293, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Соснівського відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Миколаєнко Т.М. від 22.01.2019 у ВП 56412025 про накладання на ОСОБА_1 штрафу у сумі 1700 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Соснівського відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Миколаєнко Т.М. від 25.01.2019 у ВП 56412025 про накладання на ОСОБА_1 штрафу у сумі 3400 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Соснівського відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (пр-кт Хіміків, 50, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 34998129) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати із сплати судового збору у сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255, 272 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 272, 293, частиною 6 статті 287, статтями 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];

відповідач: Соснівський відділ Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області [пр-кт Хіміків, 50, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 34998129];

третя особа: ОСОБА_2 [ АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ].

Повне судове рішення складено 03.09.2020.

Суддя Л.В. Трофімова