Рішення № 9129625, 15.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.04.10 р.                     Справа № 43/46                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Т.А. Братченко

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Внедренческе підприємство МОСТ», м. Донецьк

про стягнення суми основного боргу за виконані роботи у розмірі 31390,80грн., інфляційних нарахувань у розмірі 32834,78грн., 3% річних у розмірі 531,49грн., пені у розмірі 3721,74грн.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Довгополова К.С. за дов. №90 від 12.05.09р.

від відповідача: представник не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України", м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Внедренческе підприємство МОСТ», м. Донецьк, про стягнення суми основного боргу за виконані роботи у розмірі 31390,80грн., інфляційних нарахувань у розмірі 32834,78грн., 3% річних у розмірі 531,49грн., пені у розмірі 3721,74грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором на виконання підрядних робіт №9 від 22.04.09р., в частині оплати вартості виконаних робіт.

В підтвердження своїх доводів позивач представив: договір на виконання підрядних робіт №9 від 22.04.09р., договірну ціну станом на 01.03.09р., довідку про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2009р., акт приймання виконаних підрядних робіт з розрахунками одиничної вартості за травень 2009р., вимогу про погашення заборгованості №01-24/93 від 29.01.10р.

В судовому засіданні 18.03.10р. представник відповідача визнав позовні вимоги у сумі 37088,01грн., відповідно до пояснень №6 від 03.03.10р., просив суд прийняти до уваги помилки, допущені позивачем в розрахунку суми позову. Так, позивач помилково до основної суми боргу додав суму з врахуванням індексу інфляції (31390,80грн. + 32834,78грн.) замість того, щоб при розрахунку суми позову врахувати лише суму боргу з врахуванням індексу інфляції. Тому сума позову, за висновками відповідача, повинна складатися з: суми основного боргу за виконані роботи у розмірі 31390,80грн., інфляційних нарахувань у розмірі 1443,98грн., 3% річних у розмірі 531,49грн., пені у розмірі 3721,74грн., загалом 37088,01грн.

Згідно уточнень №01-24/443 від 31.03.10р., позивач погодився з думкою відповідача та зазначив, що при складанні позовної заяви було допущено арифметичну помилку під час розрахунку суми боргу та штрафних санкцій і просив суд вважати правильною суму боргу у розмірі 37088,01грн., як і зазначено відповідачем. Водночас, просив суд повернути різницю сплаченого держмита через невірний підрахунок суми позову.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому його уточнення приймається судом і справа розглядається з урахуванням остаточно уточненого розміру вимог, а саме: суми основного боргу за виконані роботи у розмірі 31390,80грн., інфляційних нарахувань у розмірі 1443,98грн., 3% річних у розмірі 531,49грн., пені у розмірі 3721,74грн., загалом 37088,01грн.

В останнє судове засідання відповідач явку свого представника не забезпечив, поважних причин неявки не представив, вимог суду не виконав.

Суд скористався правом, передбаченим ст.75 ГПК України, та розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представнику позивача у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.04.09р. між ДФ ТОВ «МОСТ», м. Донецьк в особі директора Молчанова О.В, що діє на підставі Положення та довіреності (замовник) та Дочірнім підприємством «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Донецьк в особі директора Ставитського О.М., що діє на підставі Статуту був укладений договір на виконання підрядних робіт №9.

Згідно пункту 1.1. договору, підрядник зобов`язався забезпечити відповідно до кошторисної документації та умов договору виконання робіт з поточного ремонту автодороги державного значення Слов’янськ-Донецьк-Маріуполь км-116+970 – км 139+200.

Договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід’ємною частиною договору та становить 31390,80грн. (п. 3.1 договору).

Пунктом 7.1 договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3) за фактично виконані обсяги робіт.

Згідно пункту 7.3 договору, підставою для оплати є підписані сторонами документи, передбачені п. 7.1 договору. Оплата виконаних робіт здійснюється замовником протягом 10 днів з дня підписання останнім документів.

Договір діє до 31.12.09р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов’язань. Договір набирає чинності з моменту його укладання (п. 12.1 договору).

Означений договір підписаний сторонами з прикладанням фірмових печаток підприємств.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено всі істотні умови договору та на момент здійснення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.

Згідно з абз.2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Між сторонами по справі був укладений договір, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 ЦК України.

Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплати виконану роботу.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Зі змісту ч.1 ст.854 ЦК України вбачається, що обов’язок замовника здійснити остаточний розрахунок за виконані підрядні роботи покладений у залежність від належності виконання робіт підрядником.

Як встановлено судом, позивачем виконано роботи з поточного ремонту автодороги державного значення Слов’янськ-Донецьк-Маріуполь км-116+970 – км 139+200., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за травень 2009р.

30.05.09р. вказані акт та довідка підписані представниками сторін з прикладанням печаток підприємств без зауважень, що є доказом належного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору на виконання підрядних робіт №9 від 22.04.09р., при цьому загальна вартість робіт склала 31390,80грн.

За приписами п. 7.3 договору та враховуючи дату підписання сторонами акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3) граничний строк оплати виконаних робіт настав 09.06.10р.

Свої зобов’язання відповідач, всупереч, умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК України та ГК України, належним чином не виконав. До цього часу ним залишаються несплаченими виконані роботи у сумі 31390,80грн., внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 31390,80грн.

Належних доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Враховуючи наведене, суд вважає доводеною заборгованість у сумі 31390,80грн.

В ході судового розгляду відповідач не заперечував проти наявної у нього заборгованості перед позивачем у сумі 31390,80грн. Зокрема, у поясненнях №6 від 03.03.10р. відповідач зазначив, що сума основного боргу за виконані роботи складає 31390,80грн.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

У розуміння ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 6 ст.231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно п. 10.3 договору, за порушення грошових зобов’язань замовник сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаних робіт за кожний день прострочення.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань (порушення строків оплати) позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення пеню у сумі 3721,74грн. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаних робіт за кожний день прострочення, де періоди нарахування - з 10.06.09р. по 14.06.09р., з 15.06.09р. по 11.08.09р., з 12.08.09р. по 01.01.10р.

Судом встановлено, що позивачем нараховано пеню за 206 днів прострочення. Тобто надано невірний розрахунок пені, оскільки при її нарахуванні позивачем не враховано законодавче обмеження щодо граничної кількості днів, за які може нараховуватися пеня (182 дні (6 місяців)).

За таких обставин, за висновками суду пеня нараховується лише з 10.06.09р. по 09.12.09р., і її розмір, який є арифметично вірним складає 3295,60грн.

Ч.2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано та пред’явлено до стягнення індекс інфляції у розмірі 1443,98грн., де період нарахування з 10.06.09р. по 01.01.10р., та 3% річних у розмірі 531,49грн.

Судом перевірено вимоги позивача стосовно стягнення інфляції у розмірі 1443,98грн. та 3% річних в розмірі 531,49грн. та встановлено, що зазначений порядок нарахування заявлених сум відповідає вимогам чинного законодавства України щодо порядку їх розрахунку.

Факт заборгованості визнано відповідачем та підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості у сумі 31390,80грн., 3% річних у розмірі 531,49грн. та індексу інфляції у розмірі 1443,98грн. підлягають задоволенню повністю. Стягнення пені у розмірі 3721,74грн. підлягає задоволенню частково, у сумі 3295,60грн.

Що стосується вимог позивача про повернення державного мита, слід зазначити наступне:

Сплачене державне мито, відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.03.1993р. №7-93 “Про державне мито”, підлягає поверненню частково або повністю у випадках:

1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством;

2) повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій;

3) припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою;

4) скасування у встановленому порядку рішення суду;

5) неприйняття Кабінетом Міністрів України у встановлені строки рішення про створення (реєстрацію) промислово-фінансової групи або зняття проекту створення промислово-фінансової групи з розгляду уповноваженою особою ініціаторів створення цієї промислово-фінансової групи;

6) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Як вбачається з викладеного, повернення держмита внаслідок зменшення розміру суми позову законодавчо не передбачено.

Тому клопотання про повернення різниці сплаченого держмита через невірний підрахунок суми позову судом залишається без задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 549, 611, 612, 625, 837, 854, 882 Цивільного кодексу України, ст.193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.03.1993р. №7-93 “Про державне мито”, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Внедренческе підприємство МОСТ», м. Донецьк, про стягнення суми основного боргу за виконані роботи у розмірі 31390,80грн., інфляційних нарахувань у розмірі 1443,98грн., 3% річних у розмірі 531,49грн., пені у розмірі 3721,74грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Внедренческе підприємство МОСТ» (83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 167А, код ЄДРПОУ 13476514) на користь Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (83001, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 6 а; код ЄДРПОУ 32001618) заборгованість у розмірі 31390,80грн., індекс інфляції у розмірі 1443,98грн., 3% річних у розмірі 531,49грн., пеню у розмірі 3295,60грн.

В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 426,14грн. відмовити за недоведеністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Внедренческе підприємство МОСТ» (83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 167А, код ЄДРПОУ 13476514) на користь Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (83001, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 6 а; код ЄДРПОУ 32001618) витрати по сплаті державного мита у сумі 369,80грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 127,44грн.

Повернути Дочірньому підприємству «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (83001, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 6 а; код ЄДРПОУ 32001618) суму надмірно сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 98,50грн.

Видати накази та довідку після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Надруковано 3 прим.

2 – сторонам;

1 – у справу.