Рішення № 9129608, 20.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.04.10 р.                     Справа № 4/58                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Жеребченко О.М. – довіреність від 26.03.2010р.,

від відповідача – Адарюкова К.М. – довіреність від 30.12.2009р.,

по справі:

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Обважнювач”

м. Красноармійськ

до відповідача - Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь” м. Маріуполь

про стягнення 17720,73грн. 3% річних та індексу інфляції

в с т а н о в и в :

          Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 17720,73грн., з яких: 2399,40грн. - 3% річних за період з 03.11.2009р. по 11.03.2010р., 15321,33грн. - індекс інфляції за період з жовтня 2009р. по лютий 2010р.

          В підтвердження позову позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області по справі №36/315, в якому встановлений факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості та порушення відповідачем строків виконання грошового зобов’язання.

          31.03.2010р. позивач надіслав до суду заяву в якої просить надати довідку про повернення зайве сплаченого державного мита в розмірі 2222,00-грн.          

Відповідач заперечує проти вимог позову на тій підставі, що рішення господарського суду, за яким стягнуто з нього на користь позивача борг в сумі 226261,13грн., пеню в сумі 10263,20грн., інфляційні витрати за період з 01 вересня по 01 жовтня 2009р. в сумі 1810,09грн. і три проценти річних за період з 05 серпня по 02.листопада 2009р. в сумі 1565,63грн. знаходиться за виконанні в ВДВС, а отже за цей період не можуть нараховуватись річні та інфляційні витрати. Крім цього, ним перераховані 120000,00грн. позивачу, про що свідчать платіжні доручення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що предметом даного спору є інфляційні нарахування та проценти річних на існуючу заборгованість за невиконаним зобов'язанням.

          Господарський суд визнав правильними висновки позивача стосовно стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних на існуючу заборгованість за невиконаним зобов'язанням, виходячи з такого.

Згідно зі статтями 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Водночас, приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення (постанова Верховного Суду України від 30.09.2008 N 1/384-07).

2

          Судом встановлений факт, що господарським судом Донецької області за справою № 36/315 рішенням від 23.12.2009р., залишеним в силі апеляційною інстанцією, стягнуто з відповідача – ЗАТ „АзовЕлектроСталь” м. Маріуполь на користь позивача – ТОВ „Торговий дім „Обважнювач” м.Красноармійськ заборгованість в сумі 226261,13грн., пеню в розмірі 10263,20грн., інфляційні витрати за період з 01.09.209р. по 01.10.09р. в сумі 1810,09грн. і три проценти річних за період з 05.08.09р. по 02.11.09р. в сумі 1565,63грн.

Цим рішенням встановлений факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості та порушення відповідачем строків виконання грошового зобов’язання, тому ці факти не повинні доводитися знову у відповідності з п.2 ст. 35 ГПК України, так як рішення вступило в законну дію.

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст. 526,530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Строки виконання грошового зобов’язання відповідачем порушені, так як до пред’явлення цього позову фактично залишилась невиконаним грошове зобов’язання відповідача перед кредитором. (Суд не бере до уваги сплачені 120000,00грн.так як перераховані вони були вже після звернення позивача до суду.)

Відповідно до статей 15-16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, обсяг яких визначено статтею 22 згаданого Кодексу, Боржник зобов’язаний відшкодувати завдані збитки у всіх випадках, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

Частина 1 цієї статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки, грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний буде відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені коментованою статтею.

Частина 2 цієї статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.

- по-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

- по-друге, стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

3

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов’язання в незалежності від наявності вини в його діях.

Якщо після прийнятого господарським судом рішення про стягнення боргу і відшкодування збитків, їх розмір збільшився в результаті росту цін на майно або роботи, кредитор не позбавлений права пред’явити новий позов до винної особи.

Після прийняття судом рішення про стягнення коштів, грошове зобов’язання не припинилось, оскільки кредитор реально грошові кошти не отримав до звернення його з позовом до господарського суду.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов’язання.

Позивачем проведений розрахунок сум інфляційних та річних на суму заборгованості з урахуванням строків, за які не були нараховані за рішенням суду по справі № 36/315, тобто інфляційні витрати за період з жовтня 2009р. по лютий 2010р. в сумі 15321,33грн. та річні відсотки за період з 01.11 2009р. по 11.березня 2010р. в сумі 2399,40грн.

Таким чином, на час винесення рішення позовні вимоги в частині стягнення витрат на інфляцію підлягають задоволенню в повному обсязі

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому законодавством.

Під час розгляду справи, судом встановлений факт сплати позивачем державного мита в сумі більшої, ніж вимагається діючим законодавством, тобто надлишково сплатив 2222,80грн., тому господарський суд повертає ці кошти з державного бюджету позивачу.

На підставі ст.ст.526,530,625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 35,49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Обважнювач” м. Красноармійськ до Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь” м. Маріуполь про стягнення 17720,73грн. 3% річних та індексу інфляції в повному обсязі.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь” м. Маріуполь-87535, пл.. Машинобудівників, 1, ЄДРПОУ 25605170 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Обважнювач” м. Красноармійськ-85300, вул. Савельєва, 4, ЄДРПОУ 32502704 грошові кошти в сумі 2399,40грн. - 3% річних за період з 03.11.2009р. по 11.03.2010р., 15321,33грн. - індекс інфляції за період з жовтня 2009р. по лютий 2010р., 177,20грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Обважнювач” м. Красноармійськ-85300, вул. Савельєва, 4, ЄДРПОУ державне мито в сумі 2222,80грн. як надмірно сплачене.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 20.04.2010р., може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.