Рішення № 9129598, 13.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.04.10 р.                     Справа № 43/45                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Зубченко І.В.

При секретарі судового засідання Братченко Т.А.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Прокурора м. Первомайськ Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України, м. Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш”, м. Горлівка

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство “Первомайськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Первомайське спецуправління”, м. Первомайськ, Луганська обл.

про стягнення штрафу у розмірі 52000грн.

В судовому засіданні брали участь:

від прокурора: Гармашова І.В., відповідно до посвідчення

від позивача: Груздо І.М. за дов. №136/01/01-04 від 16.03.2010р.

від відповідача: представник не з’явився

від третьої особи: Скляренко О.С. за дов. №01/4-10-662 від 28.12.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор м. Первомайська звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України м. Київ з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод „Реммаш” м. Горлівка про стягнення штрафу у розмірі 52000грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем зобов’язань відносно якості виконаних робіт за договором №02-01/1-КР116 від 16.05.2007р. „про виконання робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання за бюджетною програмою „державна підтримка підприємств з видобутку кам’яного вугілля, лігніту (бурового вугілля) і торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання” на 2007 рік”.

До матеріалів справи прокурором долучені копії наступних документів: договір №02-01/1-КР116 від 16.05.2007р. „про виконання робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання за бюджетною програмою „державна підтримка підприємств з видобутку кам’яного вугілля, лігніту (бурового вугілля) і торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання” на 2007 рік”, перелік обладнання, що підлягає капітальному ремонту (додаток №1 до договору №02-01/1-КР116 від 16.05.2007р.), дефектировочну відомість на навантажувальну машину 2ПНБ-2Б від 04.10.2007р., реєстр платіжних доручень від 03.04.2009р., акти здачі-прийомки ремонтного фонду навантажувальної машини 2ПНБ-2Б від 19.07.2007р., акт здачі-прийомки виконаних робіт за договором №02-01/1-КР116 від 16.05.2007р. №127 від 27.06.2008р., накладна №654 від 27.06.2008р., лист №02/33 від 18.03.2009р., акт про вихід із строю буронавантажувальної машини 2ПНБ2Б від 22.03.2009р., акт про здійснення ремонту редукторів нагортуючої частини буронавантажувальної машини 2ПНБ2Б без номеру та дати, претензія №01/1-193 від 07.04.2009р.

Ухвалою господарського суду від 01.03.2010р. порушено провадження у справі №43/45 та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство “Первомайськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Первомайське спецуправління”, м. Первомайськ, Луганська обл.

Позивач у поясненнях №83/01-04/16-10 від 16.03.2010р. просив суд задовольнити позов прокурора, посилаючись на приписи ст.230, ч.2 ст.231 Господарського кодексу України та те, що сторони (Мінвуглепром, ВАТ „Горлівський завод „Реммаш” та ДП „Первомайськвугілля”) у договорі №02-01/1-КР116 від 16.05.2007р. визначили розмір штрафних санкцій, зокрема пунктом 8.3. договору передбачено відповідальність ВАТ „Горлівський завод „Реммаш” за порушення зобов’язань відносно якості виконаних робіт, а саме сплата штрафу у розмірі 20% від вартості неякісно виконаних робіт.

Третя особа згідно пояснень №01/4-7-130 від 16.03.2010р. підтримала позовні вимоги прокурора та зазначила, що у відповідності до пункту 11.2. договору №02-01/1-КР116 від 16.05.2007р. закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

У поясненнях №923вих-10 від 17.03.2010р. прокурор зазначив, що відповідно п.15 ст.2 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” до доходів загального державного бюджету України на 2009 рік належать надходження від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються за рішенням судів, прийнятими за зверненнями уповноважених підрозділів органів виконавчої влади; штрафних санкцій внаслідок невиконання з розпорядником бюджетних коштів, угод з суб’єктами господарювання на придбання товарів, робіт, послуг за рахунок коштів державного бюджету. Виконати приписи п.15 ст.2 цього Закону про надходження до державного бюджету санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються за рішенням судів, прийнятим за зверненням уповноважених підрозділів органів виконавчої влади; штрафних санкцій внаслідок невиконання з розпорядником бюджетних коштів, угод з суб’єктами господарювання на придбання товарів робіт, послуг за рахунок коштів державного бюджету має право головний розпорядник коштів – орган виконавчої влади Міністерство вугільної промисловості України, яке відповідає за їх використання. Оскільки, у пункті 8.3. договору №02-01/1-КР-116 від 16.05.2007р. не вказано на який саме рахунок одержувача має відповідач сплатити штраф, то сума штрафу підлягає стягненню на користь Міністерства вугільної промисловості України (код 33833561), яке відповідає за їх використання.

Додатком до пояснень №923вих-10 від 22.03.2010р. прокурор надав позовну заяву №924вих-10 від 12.13.2010р., якою у відповідності до ст.ст.22, 29 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги та просив суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом інтересів держави; стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод „Реммаш” (код 00176408) штраф у розмірі 52000грн. на користь Міністерства вугільної промисловості України за порушення зобов’язань відносно якості виконаних робіт.

Позивач у поясненнях №83/01-04/16-10 від 22.03.2010р. просив суд задовольнити позов прокурора, з підстав викладених у поясненнях №83/01-04/16-10 від 16.03.2010р.

Розгляд справи відкладався. В останньому судовому засіданні прокурор, позивач та третя особа підтримали позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з’явився, правом на захист не скористався, письмового відзиву не представив, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалі від 16.03.2010р. та повідомлення про вручення поштового відправлення №13506674 від 22.03.2010р.

Суд скористався наданим йому правом та розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті прокурора, представників позивача, відповідача, третьої особи було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.ст.22, 29 ГПК України. Крім цього, учасникам судового процесу у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, позивача, відповідача, третьої особи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2007 року між Міністерством вугільної промисловості України (Замовник), Державним підприємством „Первомайськвугілля” (Платник-Замовник) та Відкритим акціонерним товариством „Горлівський завод „Реммаш” (Виконавець) було укладено договір № 02-01/1-КР116 від 16.05.2007 р. про виконання робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання за бюджетною програмою „державна підтримка підприємств з видобутку кам’яного вугілля, лігніту (бурового вугілля) і торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання” на 2007 рік

У відповідності з пунктом 1.1. договору „Платник-Замовник” ремонту доручив, а „Виконавець” прийняв на себе обов’язки з виконання капітального ремонту: комбайну прохідницького, машин навантажувальних (далі –обладнання) у кількості 3 (три) одиниці, згідно з переліком обладнання, яке підлягає капітальному ремонту, що додається до даного договору та є невід’ємною його частиною (додаток № 1), а „Платник-Замовник” ремонту зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи у терміни, що передбачені цим договором.

Обладнання, що підлягає капітальному ремонту, повинно бути передано Платником–Замовником ремонту та прийнято Виконавцем шляхом складання акту приймання-передачі обладнання в капітальний ремонт і вважається переданим з моменту підписання даного акту (пункт 2.4. договору).

Передача обладнання для проведення капітального ремонту підтверджуються актом здачі-приймання 2ПНБ-2Б від 19.07.2007р. (копія, а.с.13).

Виконані роботи з капітального обладнання оформлюються Актом приймання-передачі виконаних робіт (пункт 5.2. договору).

Відремонтоване обладнання вважається переданим Платнику-Замовнику з дати підписання сторонами акту приймання-передачі обладнання з ремонту (пункт 5.3. Договору).

Згідно акту здачі-приймання виконаних робіт від 27.06.2008р. та накладної №654 від 27.06.2008р. Виконавцем був здійснений ремонт обладнання та передано його Платнику-Замовнику. Вартість робіт склала 260000грн. (копії, а.с.14, 15).

Як вбачається з платіжного доручення №61 від 15.10.2007р. Платником-Замовником було перераховано Виконавцеві 260000грн. за капітальний ремонт навантажувальної машини 2ПНБ-2Б згідно договору №02-01/1-КР116 від 16.05.2007р. (копія, а.с.59).

Відповідно до пункту 3.1. договору якість обладнання, що пройшло ремонт, повинно відповідати вимогам нормативно-технічної документації. На відремонтоване обладнання надається акт технічної готовності та робиться відмітка в паспорті або документі, який його замінює, про проведення капітального ремонту із зазначенням гарантійного терміну. Строк гарантії на відремонтоване обладнання складає 6 місяців з дня введення обладнання в експлуатацію, але не більше 12 місяців від дати отримання обладнання Платником-Замовником з ремонту.

При виході із ладу відремонтованого обладнання протягом гарантійного терміну. Платник-Замовник ремонту викликає представника Виконавця для складання дефектного акту. При цьому обладнання не повинно розкриватися до прибуття представника Виконавця або без його на то письмової згоди. У випадку неприбуття представника Виконавця протягом 3 днів з моменту отримання повідомлення про виклик Платник-Замовник ремонту складає дефектний акт без присутності представника Виконавця. Термін усунення дефектів 20 днів з моменту складання дефектного акту. У разі виходу із ладу відремонтованого обладнання протягом гарантійного терміну з вини Виконавця, останній бере на себе витрати на доставку такого обладнання в ремонт та з ремонту (пункт 3.2. договору).

У випадку встановлення вини Виконавця, останній зобов’язаний виконати ремонт, заміну окремих вузлів, деталей за свій рахунок (пункт 3.3. договору).

Виконавець гарантує безперебійну роботу відремонтованого обладнання і несе відповідальність за порушення нормальної його роботи протягом гарантійного терміну лише в тому випадку, якщо Платник-Замовник ремонту не порушив правил монтажу, експлуатації або зберігання обладнання (пункт 3.4. договору).

Згідно дефектного акту від 21.03.2009р. вихід машини з ладу стався з причини не доукомплектування в період капітального ремонту конічних валів – шестерень дистанційними кільцями, що, в свою чергу, призвело до передчасного зносу конічних пар (копія, а.с.17). У дефектировочній відомості від 04.10.2007р. на навантажувальну машину 2ПНБ-2Б було передбачено заміну вищевказаних кілець (копія, а.с. 10-12).

Як вбачається з акту про здійснення ремонту редукторів нагортуючої частини буронавантажувальної машини 2ПНБ2Б без номеру та дати Виконавцем був здійснений ремонт редукторів нагортуючої частини буронавантажувальної машини 2ПНБ2Б, в яких були замінені: комплект ущільнень – 2шт., колесо конічне – 2 шт., вал-шестерня – 2 шт., був установлений підшипник 3524, що вийшов з ладу. Дані редуктори доставлені Виконавцем на ш. „Первомайська” 04.04.2009р. (копія, а.с.18).

Пунктом 8.3. договору визначено, що за порушення зобов’язань відносно якості виконаних робіт Виконавець сплачує Платнику-Замовнику ремонту штраф у розмірі 20% вартості виконаних неякісних робіт.

За порушення відповідачем зобов’язань відносно якості виконаних робіт прокурором нараховано штраф у сумі 52000грн., який він намагається стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш”, м. Горлівка на користь Міністерства вугільної промисловості України, м. Київ.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки, ГК України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань.

За приписами п.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Таким чином, неустойка за своєю правовою природою є забезпеченням виконання зобов’язань та, одночасно, штрафною санкцією.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, в тому числі і неустойка, вчинюється у письмовій формі, недодержання якої тягне за собою нікчемність зазначеного правочину.

Відповідно до п. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З урахуванням зазначеного, штрафні санкції (неустойка, пеня, штраф) можуть стягуватися тільки у випадку встановлення їх розміру в договорі чи в законі.

Пунктом 8.3. договору визначено, що за порушення зобов’язань відносно якості виконаних робіт Виконавець сплачує Платнику-Замовнику ремонту штраф у розмірі 20% вартості виконаних неякісних робіт.

Як встановлено судом, ані пунктом 8.3., ані іншим пунктом договору не передбачено сплату штрафу за неякісне виконання ремонтних робіт на користь Міністерства вугільної промисловості України, яке за договором виступає замовником.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують чи скасовують відповідальність особи.

Таким чином посилання прокурора та позивача на приписи п.15 ст.2 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” протирічать чинному законодавству України, а саме ст.58 Конституції України.

З урахуванням зазначеного, штраф може стягуватися тільки у випадку встановлення його розміру та порядку стягнення (на користь кого) в договорі чи в законі. В договорі №02-01/1-КР116 від 16.05.2007р. не встановлено відповідальність Виконавця за порушення зобов’язань відносно якості виконаних робіт зі сплати штрафу на користь Замовника - Міністерства вугільної промисловості України.

На підставі чого позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 52000грн. підлягають залишенню без задоволення.

Водночас, в позовній заяві прокурор просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом інтересів держави. З цього приводу, суд зазначає наступне:

Частини 1, 2 статті 258 ЦК України передбачають, для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давність.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частини 2, 3 ст. 267 ЦК України встановлюють, що заява про захист цивільного права або інтересу може бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Приймаючи до уваги, що відповідач до винесення рішення по даній справі не заявив клопотання про застосування строку позовної давності згідно з ч.3 статті 267 ЦК України, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання прокурора про відновлення пропущеного строку, оскільки потреба у такому клопотанні та його задоволенні відсутня.

Згідно ст.49 ГПК України, судові витрати, а саме державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на Державний бюджет України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.58, 129 Конституції України, ст.ст.258, 267, 546, 547, 549, 551, Цивільного кодексу України, ст.ст.230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Прокурора м. Первомайськ Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України, м. Київ до Відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш”, м. Горлівка про стягнення штрафу у розмірі 52000грн. відмовити за недоведеністю.

Суддя                               

Надруковано 6 примірники:

2 – прокурору, 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1- третій особі, 1 – у справу.