Рішення № 9129470, 20.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.04.10 р. Справа № 40/55

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Тітовій С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот - Донецьк”, м. Донецьк

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк

про стягнення 9 999 грн. 26 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Колесник Д.В. - юрисконсульт

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „Фокстрот - Донецьк” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу з орендної плати в сумі 9 999 грн. 26 коп. згідно договору суборенди від 01.12.08р. за № 01-12-08/1.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Не зявлення до судового засідання представників сторін, яких було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає зясуванню судом порушення інтересів держави та розгляду справи згідно вимог ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, відповідача суд встановив:

Позов мотивовано тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю „Фокстрот - Донецьк”, надалі Суборендодавець, та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, надалі Орендар, було укладено договір від 01.12.08р. за № 01-12-08/1. суборенди нежитлового приміщення загальною площею 300 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, для розміщення та функціонування магазину меблі.

Право власності на спірне майно належить товариству з обмеженою відповідальністю „ Восход”, про що свідчить договір оренди укладений між Орендарем та власником нежитлового приміщення від 11.09.07р. за № А-07/92

Факт передачі майна у користування підтверджено актом прийому передачі від 01.12.08р та відповідає пункту 2.1 договору суборенди. Відповідно до вимог пункту 2.2 договору майно було повернуто орендарем на адресу Суборендодавця, що підтверджено актом прийому-передачі від 31.10.09р.

Пунктом 3.3 договору суборенди передбачено, що сплата орендних платежів здійснюється Суборендарем на поточний рахунок Суборендодавця до 20-го числа поточного місяця, з урахуванням індексу інфляції, як це зазначено у пункті 4.3 договору.

Згідно пункту 1.1 договору суборенди та додаткової угоди до нього від 01.02.09р. сторонами визначено розмір орендної плати, яка дорівнює 10500 грн., з урахуванням ПДВ.

Правовідносини за договором суборенди припинилися, однак свої обовязки щодо внесення орендних платежів відповідачем не виконанні, у звязку з чим за ним за період з 01.11.09р. по 01.12.09р. утворився борг з орендної плати, що відображено в акті звірки розрахунків станом на 01.12.09р. , підписаного сторонами без пропозицій та зауважень.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір суборенди.

Згідно пункту 1 статті 288 ГК України орендар має право передати окремі обєкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди. Згідно зі ст. 9, п. 6 ст. 283 ГК України до відносин суборенди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181 ГК України та п. 1 ст. 638 ЦК України.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судом зясовано, що відповідно ч. 2 ст. 774 ЦК України строк договору піднайму не перевищує строку договору найму. Також те, що до правовідносин які випливають із договору суборенди застосовуються приписи законодавства, яке регулює орендні відносини.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За приписами статті 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки та умови внесення орендної плати визначаються в договорі.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Обовязки щодо своєчасного внесення орендних платежів за користування майном відповідачем не виконані.

Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили відповідно до вимог статті 43 ГПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а належність і допустимість вирішується судом з урахуванням значення їх для справи відповідно до вимог ст.ст. 33,34 ГПК України. Позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобовязань за договором суборенди, і на підставі первинних документів підтверджено факт несвоєчасного внесення відповідачем орендних платежів за користування майном.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу з орендної плати в сумі 9 999 грн. 26 коп. згідно договору суборенди від 01.12.08р. за № 01-12-08/1, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача у справі фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У звязку з тим, що за згодою позивача, присутнього у судовому засіданні, було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, згідно вимог частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного ст.ст. 599, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202, ст. ст. 42, 43, 22, 33, 36, ч. 3 ст. 43, 44, 46, 47, 49, 55, 58, ст.ст. 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот - Донецьк” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 83112, АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію серії ВОО № НОМЕР_2 від 23.03.05р., ідентифікаційний номер платника податків та інших податкових платежів НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3 у філії ДРУ ВАТ” Фінанси та кредит”, МФО 335816, на користь:

-товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот Донецьк, 83100, м. Донецьк, вул. 50 річчя СРСР, 143, р/р 26003002002520 у АТ „ Дельта Банк”, МФО 380236, ід. код 31709142, борг з орендної плати в сумі 9 999 грн. 26 коп., витрати по державному миту в сумі 102 грн. та витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя