Рішення № 9129287, 19.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.04.10 р.                     Справа № 38/79                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дон-Термінал” м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Тофіс-Сервіс” м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення заборгованості за поставлені паливно-мастильні матеріали та іншу продукцію в сумі 25000,00грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Картавих С.М. за дов.№1 від 10.03.2010р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Дон-Термінал” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тофіс-Сервіс” м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості за поставлені паливно-мастильні матеріали в сумі 25000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки №16/09-09/01ЕВ від 16.09.2009р., специфікації до договору, видаткові накладні, рахунки-фактури, копії банківських витягів, вимогу про сплату боргу, акт звірки розрахунків, невиконання відповідачем своїх зобов’язань, правовстановлюючі документи тощо.

31.03.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики №14/4-20/1737 від 29.03.2010р., з якого вбачається, що станом на 29.03.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Тофіс-Сервіс” (ідентифікаційний код 34843227) значиться як юридична особа та розташоване за адресою: 87515, Донецька область, м.Маріуполь Жовтневий р-н, вул.Енгельса, 60. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Позивач 07.04.2010р. надав суду клопотання, в якому просить залучити до матеріалів справи копію акту звірки розрахунків станом на 31.12.2009р. та копію акту звірки розрахунків станом на 17.02.2010р. Клопотання та додаткові документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучене до матеріалів справи.

19.04.2010р. позивач надав суду клопотання, в якому просить суд врахувати, що в позовній заяві було допущено описку, а саме в реченні „1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тофіс-Сервіс” заборгованість за поставлені йому паливо-мастильні матеріали 25000,00грн.” пропущені слова „та іншу продукцію” після слів „паливо-мастильні матеріали”. Клопотання судом розглянуто, прийнято до уваги та залучене до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повернутими на адресу суду повідомленнями про вручення поштового відправлення №13527047 з відміткою “вручено 30.03.2010р. уповноваженій особі” та №13527039 з відміткою “вручено 30.03.2010р. уповноваженій особі”.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який залучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.09.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Дон-Термінал”, м. Донецьк (за договором – постачальник, далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тофіс-Сервіс” м.Маріуполь (за договором – покупець, далі – відповідач) було укладено договір поставки № 16/09-09/01ЕВ (далі – Договір), згідно до п.1.1 якого постачальник зобов’язався поставити, а покупець прийняти й оплатити відповідно до умов цього договору і додатків до нього технічні масла, мастила та ін. продукцію (далі-товар). Ціна, кількість, асортимент і якість товару визначаються в товарних накладних, рахунках-фактурах та інших додатках до цього договору.

Постачальник є власником товару, що поставляється (п.1.2).

Розділом 2 договору сторони визначили кількість та якість товару.

Кількість товару, що постачається, визначається у відповідних додаткових протоколах, товарних накладних, рахунках – фактурах та інших документах, що є невідємними додатками до цього договору (п.2.1).

Розділом 3 договору сторони визначили ціну товару та загальну суму договору.

Так, ціна кожної позиції товару, що поставляється, визначається у відповідних специфікаціях, рахунках-фактурах і інших документах, що є невід’ємними додатками до цього договору (п.3.1).

Відповідно до п.3.3. договору, загальна сума договору орієнтовно складає 7 000 000грн. (у тому числі ПДВ 20%).

Розділом 5 договору сторони визначили умови поставки. Так, постачальник зобов’язується повідомити покупця про готовність до відвантаження товару, а також надати покупцеві разом з товаром наступні документи: рахунок-фактуру на товар, видаткову накладну, податкову накладну, засвідчену копію паспорта якості заводу-виготовлювача товару. Поставка товару покупцю здійснюється після надання останнім довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (п.5.4).

Перехід права власності на товар відбувається після його передачі по товарних накладних з дати підпису уповноважених представників сторін у цих накладних. Ці підписи накладних здійснюються після отримання уповноваженою особою покупця документів, зазначених у п.5.4 договору (п.5.5 договору).

Розділом 6 договору сторони визначили порядок розрахунків. Покупець сплачує відповідні грошові суми на поточний рахунок постачальника протягом 2 календарних днів від дати підпису видаткових накладних отримання товару, якщо додатковою письмовою угодою не буде передбачений інший порядок розрахунків (п.6.1).

Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє по 31.12.2009р. Закінчення строку даного договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (п.10.4).

Суд вважає договір поставки № 16/09-09/01ЕВ від 16.09.2009р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

Специфікацією від 16.09.2009р. до договору № 16/09-09/01ЕВ від 16.09.2009р. сторони визначили товар, одиницю, кількість, ціну без ПДВ та суму без ПДВ. Так, за специфікацією від 16.09.2009р. загальна сума товару є 131872,34грн. Крім того, специфікацією від 16.09.2009р. сторони визначили умови поставки та строк поставки – 16.09.2009р.

Специфікація від 16.09.2009р. до договору № 16/09-09/01ЕВ від 16.09.2009р. є невід’ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

Специфікацією від 28.09.2009р. до договору № 16/09-09/01ЕВ від 16.09.2009р. сторони визначили товар, одиницю, кількість, ціну без ПДВ та суму без ПДВ. Так, за специфікацією від 28.09.2009р. загальна сума товару є 101048,85грн. Крім того, специфікацією від 28.09.2009р. сторони визначили умови поставки та строк поставки – 28.09.2009р.

Специфікація від 28.09.2009р. до договору № 16/09-09/01ЕВ від 16.09.2009р. є невід’ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

Специфікацією від 28.09.2009р. до договору № 16/09-09/01ЕВ від 16.09.2009р. сторони визначили товар, одиницю, кількість, ціну без ПДВ та суму без ПДВ. Так, за специфікацією від 28.09.2009р. загальна сума товару є 100669,96грн. Крім того, специфікацією від 28.09.2009р. сторони визначили умови поставки та строк поставки – 28.09.2009р.

Специфікація від 28.09.2009р. до договору № 16/09-09/01ЕВ від 16.09.2009р. є невід’ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

На виконання умов договору поставки № 16/09-09/01ЕВ від 16.09.2009р. позивачем були поставлені в 2009 році відповідачу мастильні матеріали та інша продукція (далі - товар) на загальну суму 618 586,32грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, підписаних уповноваженими особами відповідача та скріплених печаткою підприємства відповідача. Повноваження осіб які приймали поставлену продукцію з боку відповідача підтверджуються копіями довіреностей на отримання товару, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до умов договору (п.6.1), покупець сплачує відповідні грошові суми на поточний рахунок постачальника протягом 2 календарних днів від дати підпису видаткових накладних отримання товару, якщо додатковою письмовою угодою не буде передбачений інший порядок розрахунків.

Відповідач здійснив часткову оплату мастильних матеріалів на загальну суму 583 586,32грн., що підтверджується банківськими виписками, які містяться у матеріалах справи.

Таким чином, оскільки відповідач в обумовлені договором строки не в повному обсязі розрахувався з позивачем за поставлений товар у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 25000,00грн.

19.02.2010р. позивачем була направлена відповідачеві вимога про сплату наявної заборгованості №02/09 від 17.02.2010р. Вказана вимога отримана відповідачем 03.03.2010р., але залишена останнім без задоволення.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується актом звірки розрахунків за договором №16/09-09/01ЕВ від 16.09.2009р. станом на 17.02.2010р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Оскільки до теперішнього часу відповідач в повному обсязі не розрахувався з позивачем за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 25000,00грн.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки № 16/09-09/01ЕВ від 16.09.2009р. видаткові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товару, клопотання від 07.04.2010р., акт звірки розрахунків станом на 17.02.2010р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач в судові засідання не з’явився, жодних пояснень суду не надав.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу в повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, вимога позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 25 000,00грн. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Дон-Термінал” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тофіс-Сервіс” м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості за поставлені паливно-мастильні матеріали та іншу продукцію в сумі 25000,00грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тофіс-Сервіс” м.Маріуполь, Донецька область (юридична адреса: Донецька область, 87515, м.Маріуполь, вул. Енгельса,60, поштова адреса: Донецька область, м.Маріуполь, а/с №95, ЄДРПОУ 34843227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дон-Термінал” м.Донецьк (юридична адреса: 83117, м. Донецьк, вул.Бахметьева, 51, поштова адреса: 83015, м.Донецьк, пр.Ватутіна, 35, ЄДРПОУ 33109845) заборгованість за поставлені паливо-мастильні матеріали та іншу продукцію у сумі 25000,00грн., держмито у сумі 250,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 19.04.2010року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку через місцевий господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя