Рішення № 91288759, 26.08.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3617/20Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шульги М.О.,

представника позивача - Мартинюка О.С.,

представника відповідача - Масюк П.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУБНИ АГРОЛЮКС" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУБНИ АГРОЛЮКС" (надалі по тексту також - позивач, ТОВ "Лубни Агролюкс") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1620264/38728926 від 09.06.2020 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним направлено до контролюючого органу Таблицю даних платника податку на додану вартість, за результатом розгляду якої прийнято рішення про неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість з підстав виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам. Позивач не погоджується з вказаним рішенням, оскільки останнє не містить належної мотивації підстав для його прийняття, є необґрунтованим з огляду на те, що позивачем здійснюється діяльність за основним видом - оптова торгівля хімічними продуктами (код КВЕД 46.75), позивач долучав до таблиці даних платника податку на додану вартість письмові пояснення, однак відповідачем безпідставно не було взято до уваги наявну у нього інформацію щодо позивача, його видів, діяльності та основних засобів, яку позивач неодноразово надавав під час здійснення реєстрації податкових накладних, а відтак - було прийнято безпідставне рішення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

31 липня 2020 року надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача зазначав, що спірне рішення винесено у зв`язку з відсутністю відомостей у контролюючого органу про найманих працівників позивача, звіт по єдиному внеску не подається, а відтак вважає, що комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято оскаржуване рішення № 1620264/38728926 від 09.06.2020 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість правомірно. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі /а.с. 78-80/.

11 серпня 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача, наполягаючи на раніше викладених аргументах, просив задовольнити позов /а.с. 87-89/.

20 серпня 2020 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких представник відповідача наполягаючи на раніше викладених аргументах, просив відмовити у задоволенні позову /а.с. 94-95/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року закрито підготовче провадження та на підстав письмових заяв представників сторін призначено справу до судового розгляду по суті о 14:20 26 серпня 2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані ними письмові докази, суд встановив такі обставини.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Лубни Агролюкс" 04.06.2020 направлено до Державної податкової служби України таблицю даних платника податку на додану вартість разом з поясненнями /а.с.23, 25-27/.

Згідно квитанції №2 від 04.06.2020, документ прийнято, інформацію Таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстрованої у контролюючому органі 04.06.2020 за № 24444391 не враховано автоматично через невиконання вимог п.18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165. Таблицю даних платника податку на додану вартість прийнято до розгляду /а.с.24/.

Відповідно до Витягу з Протоколу Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних № 107 від 09.06.2020 головний державний інспектор відділу аналітики податкових ризиків управління податкового моніторингу Мирна Наталія повідомила, що ТОВ "Лубни Агролюкс" подано Таблицю від 04.06.2020 № 24444391 по КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами по коду УКТ ЗЕД 3808, 2922, 3105, 3402 на реалізацію та придбання гербіцидів, аміносполук, мін. добрив, поверхнево-активних препаратів, а також на придбання нафтопродуктів. До ТПП платником подано пояснення щодо здійснення господарської діяльності. Повідомленням за формою 20-ОПП задекларовано офіс та склад. Згідно з поданим Фінансовим звітом малого підприємства за 2019 рік задекларовано первісну вартість основних засобів - 1719,2 тис.грн, запасів - 617,9 тис. грн, в т.ч. залишки готової продукції на складі - 591,3 тис. грн. Згідно з декларацією по ПДВ за квітень 2020 року, задеклароване від`ємне значення в сумі 91,7 тис. грн. Так як відсутні відомості про найманих працівників, звіт по ЄВ не подається, запропоновано прийняти рішення про неврахування даних ТПП /а.с. 81-82/.

Судом встановлено, що комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 1620264/38728926 від 09.06.2020 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ "Лубни Агролюкс", з підстави виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці видів діяльності наявним у платника податку основним засобам /а.с.29/.

Не погоджуючись із рішенням про неврахування таблиці комісією, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Розділ V Податкового кодексу України (статті 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 2 Порядку №1165).

Пунктом 12 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 13 Порядку №1165).

Згідно пункту 14 Порядку №1165 таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Відповідно до пунктів 15-18 Порядку №1165, таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P <Pм ґ 1,4, та в такій таблиці зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких згідно з податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими за останні 12 календарних місяців у Реєстрі, становить більше 25 відсотків загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.

Відповідно до п.25 Порядку №1165, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

Так, з дослідженого судом рішення від 09.06.2020 № 1620264/38728926 встановлено, що спірне рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість містить підставу відмови - виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

Проте, відповідачем у відзиві не наведеної жодної обставини невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам, рівно як і не додано жодного документального доказу на підтвердження виявленої невідповідності.

Посилання представника відповідача у відзиві на позов на відсутність відомостей про найманих працівників, як це зазначено у витязі з Протоколу засідання Комісії від 09.06.2020 №107, судом не приймається, оскільки в самому оскаржуваному рішенні від 09.06.2020 №1620264/38728926 зазначено, що підставою неврахування таблиці послугувало саме виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За визначенням статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).

Разом із тим, відповідачем не надано суду жодного належного та достовірного доказу на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення, не наведеної жодної обставини невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам, рівно як і не додано жодного документального доказу на підтвердження виявленої невідповідності.

Суд звертає увагу, що відповідачем навіть не надано пояснень, які конкретно види діяльності позивача не відповідають наявним у платника податку основним засобам.

Окремо суд наголошує, що підстава прийняття оскаржуваного рішення від 09.06.2020 про неврахування таблиці даних платника податку, яка зазначена в рішенні №1620264/38728926 від 09.06.2020, а саме: виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам /а.с.29/, не відповідає підставі, зазначеній у витязі з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладно/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.06.2020 №107, а саме: відсутні відомості про найманих працівників, звіт по ЄВ не подається /а.с. 81-82/.

Таким чином, оскаржуване рішення прийнято з інших підстав, які не розглядалися на засіданні Комісії та не були підставою для прийняття такого рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для складання у відношенні позивача рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 1620264/38728926 від 09.06.2020 із зазначенням підстави: виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам, у зв`язку з чим вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

За приписами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубни Агролюкс" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 2102,00 грн підтверджується платіжним дорученням №651 від 08 липня 2020 /а.с. 10/.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

Суд встановив, що 28.02.2020 між Адвокатом - Мартинюк О.С. та Клієнтом - ТОВ "Лубни Агролюкс" укладено договір №10/20 про надання правової допомоги /а.с. 67/. На підтвердження виконання даного договору до матеріалів справи долучені ордер серії ПТ №185303 на надання правової допомоги, а також засвідчені копі свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю, додаткової угоди від 14.06.2020, рахунку №7/20 від 15 червня 2020 року, платіжного доручення №618 від 16 червня 2020 року /а.с. 68-72/.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 вказаного Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно з статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частина 1 та 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Адміністративне судочинство спрямоване на зміцнення законності, правопорядку та попередження правопорушень, а також сприяє активному та ініціативному виявленню порушень прав, свобод та інтересів осіб з боку влади та поновлення цих прав чи запобігання їх порушенню, а тому суди адміністративної юрисдикції повинні захищати такі права фізичних і юридичних осіб (зокрема й право на відшкодування витрат на правову допомогу) усіма передбаченими й дозволеними законодавством України способами.

Одночасно, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частинами 6 та 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд наголошує, що дана справа не є складною. Водночас це не може бути безумовною підставою для відмови у стягненні витрат на правову допомогу.

Навіть у справах незначної складності та у справах, де розмір накладених санкцій є невеликим, особа не може бути обмежена у можливості звернутися за правовою допомогою, а у подальшому до суду для захисту своїх порушених прав.

Дана позиція викладена Верховним судом у постанові від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19 (адміністративне провадження №К/9901/22135/19).

Суд наголошує, що ні позивачем, ні його представником не надано акту виконаних робіт/наданих послуг, що позбавляє суд можливості встановити відповідність таких робіт/послуг сплаченій за них сумі гонорару.

Відтак, слід дійти висновку, що сплачена позивачем сума на професійну правничу допомогу не є співмірною із складністю справи та іншими істотними обставинами, а тому вартість такої послуги, а саме 12000,00 грн, в даному випадку є необґрунтованою та явно завищеною.

В той же час, враховуючи наявні в матеріалах справи документи щодо представництва адвокатом інтересів позивача в суді, зокрема договір від 28.02.2020 №10/20 про надання правової допомоги /а.с. 67/, ордер серії ПТ №185303 на надання правової допомоги, а також засвідчені копії свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю, додаткової угоди від 14.06.2020, рахунку №7/20 від 15 червня 2020 року, платіжного доручення №618 від 16 червня 2020 року про сплату ТОВ "Лубни Агролюкс" на користь адвоката Мартинюк О.С. коштів в якості оплати юридичних послуг по договору №10/20 від 28.02.2020 на суму 12000,00грн /а.с. 68-72/, а також з урахуванням участі адвоката позивача в судових засіданнях 11.08.2020, 26.08.2020, підготовкою та поданням до матеріалів справи позову, копій документів, відповіді на відзив та клопотань за підписом адвоката позивача, суд вважає достатнім наявність підстав для задоволення відшкодування позивачу за рахунок відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 8000,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУБНИ АГРОЛЮКС" (просп. Володимирський, 1/5, оф. 3А, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 38728926) до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 43142831) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю .

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1620264/38728926 від 09.06.2020 про неврахування поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛУБНИ АГРОЛЮКС" таблиці даних платника податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 43142831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУБНИ АГРОЛЮКС" (просп. Володимирський, 1/5, оф. 3А, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 38728926) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн /дві тисячі сто дві гривні 00 копійок/ та витрат на правничу допомогу у розмір 8000,00 грн /вісім тисяч гривень 00 копійок/.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 02 вересня 2020 року.

Суддя І.Г.Ясиновський