Ухвала суду № 91288061, 27.08.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 серпня 2020 року Справа № 280/4292/18 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду в адміністративній справі

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання дій протиправними та зобов`язання винити певні дії

ВСТАНОВИВ:

17.08.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій заявник просить суд:

визнати протиправними дії та бездіяльність , викладені у відповіді відповідача № 6915-6745/П-02/8-0800/20 від 06.08.2020 року щодо виконання рішення суду Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2018 року, якою міститься відкладення здійснення виплати через відсутність бюджетного фінансування пенсійних виплат;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області негайно виплатити нараховані за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2018 по справі №280/4292/18 суми компенсації інфляційних втрат у розмірі 1560 гривень 33 копійки;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з моменту набрання законної сили. Заяву просить розглянути в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 18.08.2020 призначено заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду по справі №280/4292/18 до розгляду без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, про що сторони повідомлені належним чином.

21.08.2020 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшли заперечення на заяву, в якій просив суд відмовити в її задоволенні. Також, у вказаних запереченнях представник управління зазначив, що рішення суду було виконано Управлінням в добровільному порядку в лютому 2019 року, ОСОБА_1 було нараховано суму компенсації інфляційних витрат в розмірі 1560,33 грн. Крім того, зазначив, що відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету. Враховуючи це, сума, нарахована за рішенням суду ОСОБА_1 , не може бути виплачена за рахунок коштів Пенсійного фонду України без відповідного фінансування з Державного бюджету України. Пенсійний фонд України реалізує бюджетну програму КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України», згідно із якою Пенсійному фонду України виділяються кошти на виплату пенсій у розмірах, визначених законодавством (головним розпорядником коштів за цією програмою Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України). Виплата донарахованої суми за рішенням суду, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, буде здійснена після відповідного фінансування з Державного бюджету України. З огляду на вищевикладене, рішення у справі № 280/4292/18 виконане Головним управлінням в межах покладених судом зобов`язань та з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.

Дослідивши подану заяву в порядку ст. 383 КАС України та наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Згідно з положеннями ч. 1, ч. 6 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З системного аналізу вищезазначених норм, суд вказує, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України можливо у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем

З наявного в матеріалах справи розрахунку компенсації втрати частини грошових доходів по рішенню суду від 14.03.20219 №280/4292/18 вбачається, що на виконання вказаного судового рішення відповідачем проведено нарахування сум компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.01.2018 по 31.07.2018 у розмірі 1560,33 грн.

У спірному випадку заявник фактично не погоджується з невиплатою йому нарахованих сум компенсації втрати частини грошових доходів у розмірі 1560,33 грн., та, як наслідок вказує на допущення бездіяльності Головним управлінням щодо невиконання судового рішення в цій частині.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

При цьому, на переконання суду, затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана.

Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами).

Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

За змістом пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без відповідних бюджетних асигнувань чи з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

Таким чином, нарахована позивачеві сума доплати має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.

22.08.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду та установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Вказана постанова набрала чинності 28.08.2018, тоді як рішення у цій справі набрало законної сили 14.03.2019, отже, положення згаданої постанови застосовуються до спірних відносин.

Відповідно до пункту 1 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 (далі - Порядок №649), цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Згідно із пунктом 3-5 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Згідно з пунктом 6 Порядку №649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).

Пунктом 10 Порядку №649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, управління при виконанні рішення суду, як орган державної влади, зобов`язане діяти лише в межах чинного законодавства та з врахуванням вимог Порядку №649.

Крім того, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі № 280/4292/18 не вирішувалось питання про його негайне виконання, а отже, дане рішення суду має бути виконане відповідачем у розумний строк.

Суд наголошує на тому, що невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а.

Також Конституційний Суд України в своєму рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов`язана регулювати економічні процеси, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересам всього суспільства.

В спірному випадку судом не встановлено свідомого невжиття управлінням залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв`язку з цим прав позивача.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутня протиправна бездіяльність управління щодо невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі № 280/4292/18.

Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Отже, оскільки правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого закріплений у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, суд вважає, що підстави для задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 248, 256, 383 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду в адміністративній справі №280/4292/18 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі протягом 15 днів з дня її підписання.

Ухвала виготовлена в повному обсязі та підписана 27.08.2020.

Суддя О.В.Конишева