Рішення № 9128456, 14.04.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.04.10р.Справа № 1/55-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова група "Піонер", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Фасад", м. Дніпропетровськ

про стягнення 271 083 грн. 99 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Вакуленко В.В., дов. б/н від 20.01.10р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова група "Піонер" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Фасад" заборгованість у сумі 76 835 грн. 55 коп., інфляційні втрати - 12 935 грн. 52 коп., 3% річних - 2 897 грн. 63 коп., неустойку - 178 415 грн. 29 коп., у загальній сумі 271 083 грн. 99 коп., за Договором оренди обладнання № 050308 від 05.03.08р., а також збитки, пов'язані з оплатою юридичних послуг 5 500 грн. 00 коп. та судові витрати по справі.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що розділом 5 Договору встановлені умови та строки внесення орендної плати, які були відповідачем порушені. Пунктом 9.1 цього ж договору передбачено відповідальність орендаря за несвоєчасні або не в повному обсязі перераховані орендні платежі.

Відповідач явку повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

На адресу суду повернулися конверти, що направлялися відповідачу, з відміткою поштового відділення: „За вказаною адресою фірма відсутня”.

Суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, тому що позовна заява з доданими до неї документами та ухвали суду направлялися за юридичною адресою, яка значаться у Свідоцтві про державну реєстрацію. Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

05.03.2008 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди обладнання № 050308 (надалі - Договір), у відповідності з умовами якого орендодавець зобов’язується передати, а орендар прийняти у тимчасове володіння та користування будівельні риштування для виконання робіт на об'єкті за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Газети „Правда” (п. 1 Договору).

Відповідно п. 2.1 Договору, передача майна в оренду здійснюється в наступному порядку: після авансового платежу (етап 1 згідно графіку платежів, що міститься у Додатку № 2, який є невід'ємною частиною Договору), орендодавець здійснює завезення елементів риштувань на об'єкт орендаря, який їх приймає на зберігання за актами (накладними).

Згідно доданих до справи актів надання послуг (а.с. 29-39) позивач виконав взяті на себе зобов’язання належним чином, передав відповідачу будівельні риштування на визначених Договором умовах.

Відповідно до умов п. 5.1 Договору, ціна оренди майна, що орендується, розраховується з розцінки 0,42 грн.+ 0,084 грн. ПДВ 20%, разом 0,504 грн. за календарний день за 1 м. кв. риштувань.

Сума орендної плати на місяць складає добуток метражу, переданого про актам в оренду, на ціну оренди та на 30 або 31 календарних діб (п. 5.2 Договору).

Відповідно до актів надання послуг, позивач надав відповідачу послуги оренди за період дії Договору на загальну суму 245360 грн. 25 коп., яка була частково сплачена відповідачем в сумі 168524 грн. 70 коп., у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість по сплаті за оренду майна, яка згідно розрахунку позивача складає 76835 грн. 55 коп.

Згідно із актами приймання-передачі майна з оренди від 13.11.08р., 07.04.09р., 24.04.09р., 18.08.09р., 17.09.09р., відповідач повернув позивачу орендоване майно.

За умовами п. 9.1 Договору, у випадку прострочення сплати належних сум за даним Договором орендар сплачує штраф у розмірі 0,5% за кожен день прострочки від несплаченої суми.

У зв'язку із порушенням умов Договору відповідачем в частині своєчасного внесення орендної плати у період з 01.10.08р. по 30.11.09р., позивачем на підставі п. 9.1 Договору нарахована неустойка в розмірі 178 415 грн. 29 коп. та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані 3% річних за період з 01.10.08р. по 30.11.09р. в сумі 2897 грн. 63 коп. та інфляційні втрати за період з жовтня 2008р. по листопад 2009р. в розмірі 12935 грн. 52 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується Договором, актами надання послуг, гарантійними листами відповідача, двостороннім актом звірки взаєморозрахунків станом на 12.01.10р., тощо.

На час розгляду справи, доказів сплати відповідачем заборгованості за позовом сторонами не надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом виконання зобов’язань в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем, допустивши прострочення орендних платежів, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 76 835 грн. 55 коп., інфляційних втрат - 12 935 грн. 52 коп., 3% річних - 2 897 грн. 63 коп. –є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 178415 грн. 29 коп. підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За приписами ч.1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За таких обставин, господарський суд вважає за можливе зменшити суму нарахованої позивачем неустойки на 50%, та стягнути з відповідача на користь позивача суму неустойки у розмірі 89207 грн. 65 коп., в решті позовних вимог відмовити.

Одночасно, позивачем до справи додано Договір про надання юридичних послуг від 03.11.2009р., відповідно до п. 1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги щодо юридичного супроводу ведення судової справи замовника до ТОВ „Люкс-Фасад” по стягненню суми боргу зі сплатою гонорару в сумі 5500 грн. 00 коп. (п.2.1 Договору) та платіжне доручення № 813 від 05.11.2009р. на підтвердження здійснення ним оплати.

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору оренди обладнання відповідачем та необхідністю примусового стягнення суми заборгованості позивач поніс збитки, пов'язані з витратами на оплату юридичних послуг, згідно договору від 03.11.09р., оскільки не маючи своєї юридичної служби вимушений звернутися до спеціаліста в області права –фізичної особи –підприємця Роздорожного А.М. за наданням юридичної допомоги.

Таким чином витрати на оплату юридичних послуг обгрунтовані, документально доведені в сумі 5 500 грн. та підлягають стягненню з відповідача

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Фасад" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Лоцманський узвіз, 22, код ЄДРПОУ 34562755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова група "Піонер" (01042, м. Київ, вул. Глазунова, б. 3; 03040, м. Київ, вул. Васильківська, б. 1, код ЄДРПОУ 32980387) 76 835 грн. 55 коп. (сімдесят шість тисячі вісімсот тридцять п'ять грн. 55 коп.) заборгованості, 12935 грн. 52 коп. (дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять грн.. 52 коп.) індексу інфляції, 2897 грн. 63 коп. (дві тисячі вісімсот дев'яносто сім грн.. 63 коп.) 3% річних, 89207 грн. 65 коп. (вісімдесят дев'ять тисяч двісті сім грн.. 65 коп.) неустойки, 5500 грн. 00 коп. (п'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) витрат на юридичні послуги, 2710 грн. 84 коп. (дві тисячі сімсот десять грн.. 84 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Рішення підписане –19.04.10р.