Постанова № 9127639, 29.01.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 січня 2010 р. № 2-а- 42507/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю сторін:

представника позивача - Барбунюк О.В.

представника відповідача - Нос В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Ітера"

до Харківської митниці, Державного казначества України в Харківській області

провизнання протиправними дій щодо визначення митної вартості по вантажній митній декларації №8000000003/9/343750 від 01.09.2009, скасування Рішення про визначення митної вартості товарів №800000017/2009/002619/1 від 01.09.2009, зобовязання Харківської митниці визнати митну вартість товару за методом оцінки за ціною товарів, що імпортуються, та здійснити митне оформлення товару за митною вартістю, заявленою позивачем, визнання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню №800000003/2009/000600 від 01.09.2009 не чинною, стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Компанія Ітера» збитків, завданих незаконними рішеннями у розмірі 16762 грн. 53 коп. ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Ітера» (надалі позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому уточнивши позовні вимоги, просить суд:

- визнати протиправними дії митниці щодо визначення митної вартості по вантажній митній декларації №8000000003/9/343750 від 01.09.2009,

- скасувати Рішення про визначення митної вартості товарів №800000017/2009/002619/1 від 01.09.2009,

- зобовязати Харківську митницю визнати митну вартість товару за методом оцінки за ціною товарів, що імпортуються,

- здійснити митне оформлення товару за митною вартістю, заявленою Позивачем,

- визнати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню №800000003/2009/000600 від 01.09.2009 не чинною,

- стягнути з Державного бюджету України (надалі відповідач 2) на користь ТОВ «Компанія Ітера» (Код ЄДРПО: 34758240 61038, м. Харків, пров. Білостоцький, 22 кв.12, р/р 2600101007955 ХФ ВАТ «Кредобанк» МФО 355041), збитки, завдані незаконними рішеннями, у розмірі 16762 грн. 53 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 01.09.2009 р. Позивачем була надано Відповідачу 1 ВМД №800000003/9/343750, якою декларувалися товари, що надійшли на адресу позивача, а саме:

- Товар № 1 Сітка з дроту з неіржавіючої сталі, просте плетіння, АІSI 302: розмір вічка 0,16х0,16 мм, діаметр дроту 0,12 мм, ширина 1м, довжина 30м 25 рулонів; розмір вічка 0,25х0,25мм, діаметр дроту 0,16 мм, ширина 1 м, довжина 30 м 5 рулонів; вічка 0,25х0,25 мм, діамант дроту 0,12 мм, ширина 1 м, довжина 30 м -30 рулонів; розмір вічка 0,50х0,50 мм, діаметр дроту 0,12 мм, ширина 1 м, довжина 30 м 10 рулонів; розмір вічка 0,50х0,50 мм, діаметр дроту 0,25 мм, ширина 1 м, довжина 30 м 10рулонів; розмір вічка 0,63х0,63 мм, діаметр дроту 0,32 мм ширина 1 м, довжина 30м 25 рулонів; розмір вічка 0,80х0.80 мм, діаметр дроту 0,32 мм, ширина 1 м, довжина 30 м рулонів; розмір вічка 1,00х1,00 мм, діаметр дроту 0,32 мм, ширина 1 м, довжина 30 м 5 рулонів; розмір вічка 2,20х2,20 мм, діаметр дроту 0,45 мм, ширина 1м, довжина 30 м -70 рулонів; розмір вічка 2,80х2,80 мм, діаметр дроту 0,9 мм, ширина 1 м, довжина 30 м 10 рулонів;

- Товар № 2 Сітка зварна з дроту, оцинкована електрогальванічно: розмір вічка 12х12 мм, діаметр дроту 1,4 мм, ширина 1 м, довжина 30 м -59 рулонів; розмір вічка 20х20 мм, діаметр дроту 1,2 мм, ширина 1 м, довжина 30 м 100 рулонів; розмір вічка 12,5х12,5 мм, діаметр дроту 1,6 мм, ширина 1м, довжина 30 м 70 рулонів; розмір вічка 50х25 мм, діаметр дроту 1,8 мм, ширина 1м, довжина 30 м 20 рулонів; розмір вічка 6х6 мм, діаметр дроту 0,7 мм, ширина 1 м, довжина 15м 30 рулонів;

- Товар № 3 Сітка зварна з дроту, покрита полівінілхлоридом ПВХ, розмір вічка 50х50 мм, діаметр дроту 2,1/2,5 мм, ширина 1,5м, довжина 15 м 2 рулони (далі товар №1, №2, №3, або товар).

Позивачем було визначено митну вартість товару, використовуючи основний (перший) метод, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у сумі 31193,30 дол. США, що становить 249203,27 грн. Для підтвердження обґрунтованості застосування методу оцінки товару за ціною угоди Позивач надав Відповідачеві наступні документи:

- зовнішньоекономічний договір з доповненням №№1, 2, та специфікація №02 від 11.07.2009 р. №HY2009019 від 18.04.2009 р.;

- інвойс від 11.07.2009 р. №HY2009019-2;

- декларація країни відправлення;

- коносамент NGL009369 від 23.07.2009 р.;

- страховий поліс PYIE200913119500001603 від 22.07.2009 р.;

- сертифікат походження

Позивач вважає, що вказаний перелік наданих відповідачу документів повністю відповідає переліку документів, які Позивач зобовязаний подати для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару, відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766 «Про затвердження порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження».

01.09.2009 р. Відповідач здійснив митну оцінку товару та оформив таку дію відповідним актом Рішенням про визначення митної вартості товарів №800000017/2009/002619/1, згідно якого Відповідач визначив митну вартість за методом № 3 для товарів у розмірі 41731,31 дол. США.

У звязку з відмовою Харківської митниці в митному оформлені зазначеного товару (видачею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні №800000003/2009/000600 від 01.09.2009 р.) за ВМД №800000003/9/343750 від 01.09.2009 р., Позивач змушений був сплатити до державного бюджету суми податків та зборів у відповідності до Рішення про визначення митної вартості товарів №800000017/2009/002619/1 від 01.09.2009 р. Враховуючи видачу картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні №800000003/2009/000600 від 01.09.2009 р., Позивачем складено ВМД №800000003/9/343771 від 02.09.2009 р., здійснено митне оформлення згідно з Рішенням про визначення митної вартості товарів №800000017/2009/002619/1 від 01.09.2009 р. (з коригуванням графи 45) товар № 1 28890,10 дол. США , товар № 2 12747,61 дол. США, товар № 3 93,60 дол. США, у сумі 41731,31 дол. США, що на день митного оформлення становить 333015,85 грн., таким чином, позивач був змушений доплатити 16762 грн. 53 коп (ПДВ).

Такі дії Відповідача Позивач вважає незаконними, оскільки відсутні підстави неможливості застосування першого методу визначення митної вартості та необхідності застосування іншого методу. Крім того, контрактна вартість імпортованого товару відповідає ринковій валюті.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задовольнити. При цьому, посилався на ст. 267 МК України, якою передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору товарів, які імпортуються (вартість операції), використовується, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; 2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві; 4) покупець і продавець не є повязаним між собою особами або хоч і є повязаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. Також, представник позивача у судовому засіданні зазначив, що жодна з вищезазначених підстав неможливості застосування методу № 1 визначення митної вартості товарів та необхідності застосування іншого методу відсутня. В наданих Відповідачем документах наявна вся необхідна інформація для визначення митної вартості саме за першим методом.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення на позов, в яких вказав, що Харківська митниця зобовязана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази оподаткування на підставі закону України №2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами». У відповідача виникли обгрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом вартості сітки з дроту. Вимога відповідача надати додаткові документи, перелічені в пп.7-11 Постанови КМ України №1766 від 20.12.2006р. «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження», позивачем виконана не була. У звязку з відсутністю додаткових документів та інформації про вартість зазначених товарів відповідач прийняв рішення про неприйняття методу визначення митної вартості «за ціною договору», який був використаний позивачем.

Представник відповідача 1 також зазначив, що ст.265 Митного кодексу України встановлено, що за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

Відповідач 2, Головне управління Державного казначейства України в Харківській області, свого представника до суду не направив. Про дату, час та місце розгляду справи був повівдомлений належним чином. У письмовій заяві просив суд розглядати справу за відсутністю свого представника.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Частиною 2 статті19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, що ввозяться на територію України, здійснюється за методами: оцінки за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо побідних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості; резервний метод.

Відповідно до ч.2-4 ст. 266 МК України основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. У випадку, якщо основний метод при визначенні митної вартості товару не можна використати, застосовується послідовно кожний із зазначених методів.

Статтею 7 Митного кодексу України встановлено, що, якщо міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Протоколом про вступ України до Світової організації торгівлі, ратифікованим Законом України від 10.04.2008 р. № 250, Україна взяла на себе ряд міжнародних зобовязань з приведення і спрощення її законодавчих і нормативно-правових актів, які регулюють відносини у галузі митної справи, до вимог Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. та Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 30.10.1947 р. У Митному кодексі України законодавчо закріплено новий порядок визначення митної вартості товарів, що імпортуються в Україну, який базується на актах міжнародного законодавства, зокрема, положеннях статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ) та Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ) 1994 року (далі Угода).

Таким чином запроваджено прийняті у міжнародній практиці методи визначення митної вартості товарів та умови їх застосування.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник Відповідача 1 у судовому засіданні зазначив, що позивачем не було надано на вимогу митниці документів для визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, що унеможливило визначення митної вартості товари за першим методом (за ціною угоди).

Разом з тим, представником відповідача 1 не було надано суду доказів, які б свідчили про направлення відповідачем такої вимоги на адресу позивача.

За таких підстав, доводи представника відповідача 1 в частині неможливості визначення митної вартості за ціною угоди через ненадання позивачем додаткових документів не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому не можуть бути взяті судом до уваги.

Аналізуючи фактичні обставини справи та надані суду документи, а також пояснення сторін суд дійшов до висновку, що відсутні підстави для незастосування методу оцінки сітки з дроту за ціною товарів, які імпортуються (перший метод).

Відповідно до Закону України від 05.10.2006 р. №227, Україна приєдналася до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (далі Кіотська конвенція). Згідно з положенням Кіотської конвенції, для досягнення гармонізації і спрощення митних правил і процедур з існуючими міжнародними стандартами кожна договірна сторона повинна запровадити прийняті нею Стандартні правила (ст.13 Кіотської конвенції).

На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог стосовно застосування митного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 Господарського кодексу України №36 від 16.01.2003р., «при здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін». А згідно з ч. 3 ст. 191 ГК України, «державні ціни встановлюються на імпортні товари, придбані за рахунок коштів Державного бюджету України». По даному виду товару державне регулювання цін не здійснюється, та індикативні ціни не встановлені.

Відповідно до п.1.20.1 ст.1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 від 28.12.1994 р., справедлива ринкова ціна це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари, а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють інформацією про такі товари, а також ціни, які склалися на ринку таких товарі», а «звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про ціни і ціноутворення» №507 від 03.12.1990 р., політика ціноутворення полягає в орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку. З цією метою застосовуються вільні ціни та тарифи на всі види продукції, товари і послуги, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання (ст. 7).

Таким чином, судом було встановлено, що зазначені відповідачем підстави неможливості застосування першого методу визначення митної вартості товару за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, не підтверджуються матеріалами справи, фактичними даними та нормативними актами, а тому дії Харківської митниці з визначення вартості імпортованих позивачем товарів за резервними методом є неправомірними, а позовні вимоги позивача обґрунтовані.

Крім того, суд зазначає, що ст. 1173 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана юридичній особі незаконними рішеннями органу державної влади, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

Також, відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування; збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 56 Конституції України, матеріальна шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади відшкодовується за рахунок держави.

Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України, в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету. Сплачене ввізне мито та ПДВ перераховані до Державного бюджету України, так як відповідно до ч.4 ст.50 Бюджетного кодексу України, податки, збори (обовязкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Зміст статті 25 Бюджетного кодексу України свідчить, що Державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються гроші Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Відповідно до п. 4 ч. 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 21 грудня 2005 року, казначейство відповідно до покладених на нього завдань провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Таким чином, шкода завдана відповідачем, повинна бути відшкодована за рахунок держави. Відшкодування повинне бути здійснене відповідачем 2.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 71, 86, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ітера» до Харківської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області про визнання протиправними дій щодо визначення митної вартості по вантажній митній декларації №8000000003/9/343750 від 01.09.2009, скасування Рішення про визначення митної вартості товарів №800000017/2009/002619/1 від 01.09.2009, зобовязання Харківської митниці визнати митну вартість товару за методом оцінки за ціною товарів, що імпортуються, та здійснити митне оформлення товару за митною вартістю, заявленою позивачем, визнання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню №800000003/2009/000600 від 01.09.2009 не чинною, стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Компанія Ітера» збитків, завданих незаконними рішеннями у розмірі 16762 грн. 53 коп. - задовольнити.

Визнати протиправними дії Харківської митниці щодо визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну за вантажною митною декларацією № 800000003/9/343750 від 01.09.2009 р.

Скасувати Рішення відділу контролю митної вартості та номенклатури про визначення митної вартості товарів № 800000017/2009/002619/1 від 01.09.2009 р.

Зобовязати Харківську митницю визначити митну вартість товарів, які імпортуються за ВМД №800000003/9/343750 від 01.09.2009 р., за методом оцінки за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та здійснити митне оформлення товару за митною вартістю, заявленою Позивачем.

Визнати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні №800000003/2009/000600 від 01.09.2009 р., не чинною.

Покласти на Головне управління Державного казначейства України в Харківській області судові витрати по сплаті державного мита у сумі 10, 20 грн. з Державного бюджету.

Покласти на Головне управління Державного казначейства України в Харківській області судові витрати по сплаті державного мита у сумі 168,00 грн. з Державного бюджету.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Компанія Ітера» (Код ЄДРПО: 34758240 61038, м. Харків, пров. Білостоцький, 22 кв.12, р/р 2600101007955 ХФ ВАТ «Кредобанк» МФО 355041), збитки, завдані незаконними рішеннями, у розмірі 16762.53 грн. ( шістнадцять тисяч сімсот шістдесят дві грн. 53 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - відповідно до ст.160 КАС України з дня складання постанови у повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 03 лютого 2010 року.

Суддя О.В. Панченко