Постанова № 9127625, 20.01.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-43264/09/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2010 р.                                                                                           м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представника відповідача - Радченко Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Приз" до Державної податкової інспекції в Київському районі міста Харкова про визнання нечиними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Приз», звернувся до суду з позовом до ДПІ у Київському районі м. Харкова, в якому просить суд визнати нечинними податкове повідомлення–рішення від 26.06.2009р. за №0003771502/0, відповідно до якого підприємству нараховані штрафні санкції на суму 811,81 грн., податкове повідомлення–рішення від 10.11.2009р. за №0006301502/0 відповідно до якого підприємству нараховані штрафні санкції на суму78,81 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «Приз»є платником орендної плати на землю. Відповідно до податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009р., поданої позивачем до ДПІ у Київському районі м. Харкова, позивач щомісячно зобов’язаний сплачувати суму орендної плати на землю в розмірі 8148,78 грн. Позивачем своєчасно перераховано орендну плату за землю в сумі 8148,78 грн. за лютий 2009р., про що свідчить копія квитанції від 30.03.2009р. №28. Таким чином, на думку позивача, висновки відповідача щодо порушення ТОВ «Приз»положень ст.17 Закону України «Про плату за землю», п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами», викладені в акті про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати по орендній платі з юридичних осіб від 01.06.2009р., не відповідають дійсності, а тому податкове повідомлення-рішення від 26.06.2009р. за №0003771502/0, прийняте на підставі зазначеного акту перевірки підлягає скасуванню. Крім того, у зв’язку з тим, що позивачем не було оскаржене в 10-дений строк податкове повідомлення-рішення від 26.06.2009р. за №0003771502/0 на суму 811,81 грн., зазначена сума набула статусу податкового боргу, у зв’язку з чим всі наступні платежі позивача по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009р. відповідачем спрямовувались на погашення податкового боргу. На підставі акту перевірки від 04.11.2009р. встановлено несвоєчастінсть сплати позивачем орендної плати запз землю за липень 2009р. у розмірі 788,09грн. у зв’язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення від 10.11.2009р. за №0006301502/0 на суму78,81 грн. Сума орендної плати за липень 2009р. позивачем сплачена у повному обсязі, про що свідчить квитанція від 28.08.2009р. №27. В наданих до суду додаткових обґрунтуваннях позовних вимог позивач зазначив, що відповідач необґрунтовано зарахував в рахунок сплати податкового боргу по податковому повідомленню-рішенню від 26.06.2009р.частину суми поточного платежу по орендній платі за липень 2009р. та нарахував штрафні санкції у розмірі 78,81 грн.

Крім того, позивач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив справу розглядати за наявними у матеріалах справи доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала у повному обсязі, надала до суду заперечення на адміністративний позов, та зазначила, що на підставі банківської виписки, яка надійшла на адресу відповідача 01.04.2009р. у вигляді технологічного файлу, до облікової картки платника внесено платіжний документ №1р1/19 у сумі 8149,00 грн., при цьому банком вказана дата прийняття платіжного документу – 31.03.2009р. Таким чином, ДПІ у Київського районі м. Харкова встановила порушення ТОВ «Приз»положень ст.17 Закону України «Про плату за землю», п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами»та винесла податкове повідомлення-рішення від 26.06.2009р. за №0003771502/0 на суму 811,81 грн. Крім того, 05.11.2009р. фахівцями ДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати ТОВ «Приз»орендної плати за землю за липень 2009р., встановлено порушення терміну сплати на 29 день, винесене податкове повідомлення-рішення від 10.11.2009р. за №0006301502/0 на суму 78,81 грн. Зазначила, що при винесені оскаржуваних рішень, ДПІ у Київському районі м. Харкова діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб встановлений діючим законодавством, просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до положень ст.14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

14 січня 2010 року ТОВ «Приз»до ДПІ у Київському районі м. Харкова подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009 рік за №134, відповідно до якої розмір орендної плати за землю за місяць становить 8148,79 грн.

Статтею 17 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.1.24 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу (п.1.15 ст.1 вказаного Закону).

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ініціювання переказу проводиться шляхом: 1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; 2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі; 3) подання ініціатором до відповідної установи - члена платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу; 4) використання держателем спеціального платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі; 5) подання отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні; 6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання.

Згідно ст.24 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»подання ініціатором до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі здійснюється протягом операційного часу. Реквізити документів на переказ готівки та особливості їх оформлення встановлюються Національним банком України. При використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - члена платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.

Відповідно до п.1.22 ст.1 зазначеного Закону, операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Надана позивачем копія квитанції від 30.03.2009р., підтверджує факт сплати ТОВ «Приз»орендної плати за землю за лютий 2009р. на суму 8149,00 грн. та містить дату валютування - 30.03.2009р.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - членів платіжної системи.

Відповідно до п.30.2 ст.30 вказаного Закону, банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Квитанція прийнята прибутковою касою №3 Комінтернівського відділення Промінвестбанку, про що свідчить відповідна печатка та підпис касира.

Відповідно до п.п.16.5.1 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за порушення строків зарахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов’язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов’язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов’язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Визначальним, на думку суду, в даному випадку є те, з чиєї вини не відбулося внесення або несвоєчасне внесення податку, збору (обов’язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Коли це не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред’явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Викладене свідчить про відсутність з боку позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов’язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.

Положеннями ч.ч. 3,4 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»визначено, що обов’язок юридичної та фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов’язкового платежу).

За таких обставини, суд приходить до висновку, що позивач –ТОВ «Приз»виконало вимоги, передбачені положеннями 17 Закону України «Про плату за землю»щодо своєчасності сплати підприємством орендної плати за землю за лютий 2009р. та не допускало порушень п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 26.06.2009р. за №0003771502/0, відповідно до якого ТОВ «Приз»нараховані штрафні санкції на суму 811,81 грн. за несвоєчасну сплату орендної плати за землю за лютий 2009р. визнається судом нечинним, оскільки прийняте необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Крім того, судом встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Харкова 04.11.2009 року проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Приз»щодо своєчасності сплати по орендній платі з юридичних осіб, за результатами якої складено акт за № 7200/15-336/22704434.

За висновками акту перевірки встановлено, що підприємство несвоєчасно сплатило суму узгодженого податкового зобов’язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за липень 2009р. згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009 рік за №134, кількість днів затримки склала 29 днів.

На підставі зазначених висновків акту перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення–рішення від 10.11.2009р. за №0006301502/0 відповідно до якого підприємству нараховані штрафні санкції на суму 78,81 грн. за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Як вбачається з копії квитанції №27 від 28.08.2009р. ТОВ «Приз» сплатило орендну плату за землю державної та комунальної власності за липень в сумі 8149,00 грн., квитанція прийнята банківською установою, про що свідчить печатка банку та розпис касира. В квитанції підприємство самостійно визначило призначення платежу –орендна плата за землю за липень 2009 року.

Відповідно до облікової картки платника податків - ТОВ «Приз», на час сплати податкового зобов’язання по орендній платі за землю за липень 2009 року, підприємство мало податковий борг по орендній платі за землю, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 26.06.2009р. за №0003771502/0. Таким чином, відповідач самостійно зарахував в рахунок сплати податкового боргу частину суми сплаченої позивачем в якості орендної плати за землю за липень 2009 року.

Згідно з п.5 ст. 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов’язкові платежі) ті інші доходи державного бюджету визначаються зарахованими в дохід державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Відповідно до п.5 ст.139 Господарського кодексу України коштами у складі майна суб’єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб’єктів з іншими суб’єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Згідно з п.1 ст.134 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб’єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Таким чином, позивач має право на свій розсуд вільно розпоряджатись належним йому майном, до складу якого входять грошові кошти.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу). Тому при сплаті податкових зобов'язань за конкретний період обов'язок підприємства щодо сплати податку на землю припиняється із сплатою податку за конкретний період.

Відповідно до пункту 2 статті 12 вказаного Закону фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів. При цьому, згідно з пунктом 3.8 Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що право призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань чи податкового боргу.

Статтею 7 Закону України №2181 передбачені джерела погашення податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійною погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг.

Фактично, відповідачем примусово стягнено частину суми сплати на погашення податкового боргу без запропонованих заходів по забезпеченню сплати суми податкового боргу, що передбачено підпунктом 6.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами».

Законом України №2181 визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу і виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган не наділений повноваженнями змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Також, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення.

З наданої позивачем квитанції №27 від 28.08.2009р. вбачається своєчасність та повнота сплати ТОВ «Приз»податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, відповідно до чітко визначеного позивачем призначення платежу в платіжному документі. Тому висновок відповідача в акті перевірки та прийнятому податковому повідомленні-рішенні від 10.11.2009р. за №0006301502/0 про порушення позивачем граничних строків сплати зазначеного платежу не відповідає фактичним обставинам справи.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є нормативно і документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Приз" до Державної податкової інспекції в Київському районі міста Харкова про визнання нечиними податкових повідомлень-рішень – задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинними податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 26.06.2009р. №0003771502/0 щодо нарахування штрафних санкцій на суму 811,81 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 10.11.2009р. №0006301502/0 щодо нарахування штрафних санкцій на суму 78,81 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

           Повний текст постанови виготовлено 25 січня 2010 року.

Суддя                                                             Шевченко О.В.