Постанова № 9127624, 02.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2010 р.                                                                       № 2а- 41320/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Самойлової В.В.

при секретарі-Скляр С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом

Закритого акціонерного товариства "Балмолоко Плюс " до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Балмолоко Плюс" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, винесене відносно нього № 0001971501/0 від 19.08.2009р. про донарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 503,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вказане повідомлення-рішення винесене відповідачем всупереч вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, положень Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, причиною донарахування податкового зобов"язання та фінансових санкцій є їх декларація з ПДВ за червень 2009 року, зокрема в розділ 11 "Податковий кредит", була включена податкова накладна за грудень 2008 року на суму 333,33 грн., що не суперечить вимогам пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетом державними цільовими фондами», де передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Крім того, зазначають, що даним Законом, зокрема, його п.5.1 ст.15 встановлені терміни позовної давності, які, в тому числі, розповсюджуються на граничні терміни щодо включення податкових накладних до складу податкового кредиту і складають 1095 днів, що ними в даному випадку дотримано.

У судове засідання представник позивача не з'явився надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача за довіреністю Хлопузян Р.Д. позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити, вважаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення такими, що прийнято у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки позивачем порушені п.п. 7.2., п.п. 7.2.6, п.п. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5, п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заслухавши представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить висновку про задоволення позову, як законного та обґрунтованого з наступних підстав.

Встановлено, що Актом Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області від 11.08.2009р. № 558/15-016/31064504 про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість зафіксовані порушення Закону України «Про податок на додану вартість» з боку закритого акціонерного товариства "Балмолоко Плюс", а саме: включення до складу декларації з податку на додану вартість за червень 2009р. податкової накладної за грудень 2008р. на суму 333,33 грн., що із змісту акта перевірки свідчить про порушення позивачем законодавства щодо термінів формування податкового кредиту, в зв'язку з чим відповідною стороною на адресу позивача винесене податкове повідомлення- рішення № 0001971501/0 від 19.08.2009р. про донарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 503,00 грн.

Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимоги їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця.

Підпунктом 15.1.1. ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетом державними цільовими фондами» встановлено строк позовної давності з податків - 1095 днів. В той же час ні Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетом та державними цільовими фондами», а ні Законом України «Про податок на додану вартість» покупцю не встановлено строк для отримання податкової накладної, як і строк позовної давності для останнього.

Таким чином, твердження відповідної сторони щодо порушення позивачем вищезазначених норм закону є безпідставним, так як, в даному випадку відсутні докази щодо порушення останнім норм Закону України „Про податок на додану вартість".

Відповідно до положення ст. 19 ч.2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідачем в даному випадку не доведений факт порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства.

Згідно чч.1, 2, 3, 4 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірним.

При таких обставинах, оскаржуване рішення не може вважатися законним і обгрунтованим та на думку суду маються правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 128, 159 КАСУ, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", суд,-

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Балаклійському районі Харківської області від 19.08.2009 року № 0001971501/0 про нарахування ЗАТ "Балмолоко Плюс" податкового зобов"язання в сумі 503,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 04.02.10р.

Суддя                                                                                                     Самойлова В.В.