Постанова № 9127466, 07.04.2010, Сумський окружний адміністративний суд

<Список >

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2010 р.                                                                       Справа № 2а-1242/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Чикалової М.С.

представників позивача - Бутко А.В., Бугрименко М.М.,

представників відповідача - Правдюка В.В., Васильченко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Довіра 2008" до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000062310/0 від 15 грудня 2009 року, визнання дій протиправними в частині складання п.1 розділу 4 висновку акту перевірки № 00733/2301/35742251 від 03 грудня 2009 року та зобов'язання Роменської міжрайонної державної податкової інспекції скасувати вказаний пункт зазначеного висновку акту перевірки ,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Агрофірма "Довіра 2008" звернулося до суду з позовом до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції в якому просить:

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000062310/0 від 15 грудня 2009 року,

- визнати дії Роменської міжрайонної державної податкової інспекції протиправними в частині складання п.1 розділу 4 висновку акту перевірки № 00733/2301/35742251 від 03 грудня 2009 року,

- зобов'язати Роменську міжрайонної державної податкової інспекції скасувати п.1 розділу 4 висновку акту перевірки № 00733/2301/35742251 від 03 грудня 2009 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що дії Роменської МДПІ в частині розподілу податкового зобов’язання та податкового кредиту на спеціальну і загальну декларацію є порушенням вимог законодавства, оскільки позивач мав право, а не був зобов’язаний переходити на спеціальний режим оподаткування з ПДВ відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, яка діяла протягом 2008 року, в якості податкової пільги, а тому позивач не порушив діюче на той момент законодавство України.

Від відповідача надійшло заперечення на адміністративний позов (а.с.70-71), в якому він зазначав, що вважає помилковими зауваження позивача, що податковим органом зроблено хибний висновок в частині обов’язку підприємства подавати податкову декларацію з ПДВ за скороченою формою щодо використання спеціального режиму оподаткування з ПДВ обґрунтовуючи наступним. В травні 2008 року підприємством проведена перша реалізація сільськогосподарської продукції власного виробництва, в червні місяці 2008 року питома вага від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки перевищила 50% загальної реалізації, що підпадає під дію пункту 11.29 ст. 11 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із внесеними змінами і доповненнями) та Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року №271. Пунктом 2 Порядку, визначено, що дія цього Порядку поширюється на сільськогосподарських товаровиробників незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, котрі зареєстровані як платники податку на додану вартість і одержали від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік суму, що становить не менш як 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Тобто, вказана норма прямо вказує на яких сільськогосподарських товаровиробників поширюється її дія, а саме на с\г товаровиробників незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, котрі зареєстровані як платники податку на додану вартість і одержали від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік суму, що становить не менш як 50 % загальної суми валового доходу підприємства. Оскільки ТОВ «Агрофірма Довіра-2008» підпадає під визначення с\г товаровиробника та в червні місяці 2008 року питома вага від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки перевищила 50% загальної реалізації, то вважає правомірним висновок податкового органу, що операції позивача підпадають під дію пункту 11.29 ст. 11 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" та вищезазначеного Порядку. Тому, починаючи з липня 2008 року ТОВ АФ "Довіра" відповідно до п.1.2 Наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" від 30 травня 1997 року №166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за №702/10982, повинно подавати податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), до якої включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

В судовому засіданні представники позивача вищевказані позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували з підстав викладених у запереченні на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Роменською МДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Агрофірма "Довіра 2008" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27 лютого 2008 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої було складено акт № 00733/2301/35742251 від 03 грудня 2009 року (а.с.5-35). У висновку зазначеного акту вказано, що ТОВ "Агрофірма "Довіра 2008" було порушено пункт 11.29 ст. 11 та пп. 7.7.11, пп. 7.7.2, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року №271, а також п.5.12 Наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" від 30 травня 1997 року №166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за №702/10982, в результаті чого занижено бюджетне відшкодування в сумі 168036 грн. та завищено значення рядка 26 «Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» складає 260374 грн.

Позивач не погодився з висновками та наведеними в акті перевірки даними та подав 07 грудня 2009 року до Роменської МДПІ заперечення до акту перевірки № 00733/2301/35742251 (55-56). Листом № 9747\7-23 від 09 грудня 2009 року Роменська МДПІ повідомила ТОВ "Агрофірма "Довіра 2008" про результати розгляду заперечення до акту перевірки, яким було залишено висновки акту перевірки без змін.

Згідно з абз. «б» та «в» пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з абз. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та на підставі акту перевірки № 00733/2301/35742251 від 03 грудня 2009 року Роменською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062310/0 від 15 грудня 2009 року (а.с.52). Відповідно до вказаного податкового повідомлення-рішення, за встановлене порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв’язку з чим виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі заявленій у податковій декларації, було збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 168036 грн.

Відповідно до пункту 11.29 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, зупинено дію пункту 7.7 статті 7 пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний період (податковий рік), становить не менше 50 % загальної суми валового доходу підприємства.

Таким чином, відповідно до зазначеної норми Закону, на сільськогосподарських виробників, що реалізують продукцію власного виробництва, не розповсюджується п.7.7, який регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або відшкодуванню з бюджету, тобто позивач був позбавлений можливості формувати податковий кредит та податкове зобов'язання.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення, відповідно до Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. № 271 (далі по тексту – Порядок).

Відповідно до п.2, дія зазначеного Порядку поширюється на сільськогосподарських товаровиробників, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, котрі зареєстровані як платники податку на додану вартість і одержали доходи від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки за попередній звітний (податковий) рік суму, що становить не менше, ніж 50 % загальної суми валового доходу підприємства.

Оскільки ТОВ «Агрофірма Довіра-2008» є сільськогосподарським товаровиробником та в 2008 році питома вага від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки перевищила 50% загальної реалізації, то діяльність позивача підпадає під дію пункту 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" та вищезазначеного Порядку. Дана обставина була визнана сторонами в судовому засіданні.

Також пунктом 4 Порядку передбачено, що на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку, сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробними підприємствами молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби.

Зазначеним Порядком передбачено обов'язковість ведення окремого обліку за операціями, що підпадають під дію спеціальних режимів, встановлених вищезазначеними пунктами Закону України "Про податок на додану вартість" (із внесеними змінами і доповненнями), та щодо іншої діяльності, операції за якою оподатковуються у загальновстановленому порядку. За результатами такого окремого обліку складаються та подаються до податкового органу відповідні окремі декларації щодо спеціальної діяльності, за якими не здійснюються розрахунки з бюджетом, та щодо іншої діяльності, за якими такі розрахунки проводяться.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) по придбаних товарах (послугах), які використовуються в господарській діяльності сільськогосподарського товаровиробника, мають відноситися до складу податкового кредиту та відображатись в тій декларації , в якій відображені податкові зобов'язання по операціях з поставки товарів ( робіт) , на виробництво яких використовуються такі придбані товари (послуги), тобто має дотримуватись відповідність декларування податкового кредиту податковим зобов'язанням.

Відповідно до п. 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації, від 30 травня 1997 року № 166, Платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (стаття 81 Закону) суми податку на додану вартість, нараховані сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), повністю залишаються у розпорядженні таких сільськогосподарських підприємств для відшкодування сум податку, сплачених (нарахованих) постачальникам на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку таких сум податку - для інших виробничих цілей, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Необхідно зазначити, що в червні місяці 2008 року ТОВ «Агрофірма Довіра-2008» уже не мало статусу новоствореного сільськогосподарського підприємства в розумінні п. 3 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року №271. Звітним періодом для новостворених сільськогосподарських товаровиробників є період з моменту його державної реєстрації, як платника податку на додану вартість до кінця першого звітного (податкового ) місяця, за який цим товаровиробником подається декларація з податку на додану вартість, щодо операцій з продажу товарів ( робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім: підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини.

В червні місяці 2008 року позивачем подано декларацію з показниками щодо здійснення в травні 2008 року першої реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, то відповідно травнем місяцем відповідно п.3 Порядку №271 закінчується звітний період як новоствореного сільськогосподарського товаровиробника.

Отже, починаючи з липня 2008 року ТОВ АФ "Довіра" відповідно до п.1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації, від 30 травня 1997 року № 166, повинно подавати податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), до якої включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

Доводи позивача, що перехід на спеціальний режим оподаткування з ПДВ відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, яка діяла протягом 2008 року є його правом а не обов’язком, суд вважає безпідставними, оскільки, окрім вищезазначеного, позивач у вказаний період був позбавлений права формувати податковий кредит та визначати податкове зобов’язання, так як, відповідно до пункту 11.29 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” було зупинено дію пункту 7.7 статті 7. пунктів 10.1 і 1.0.2 статті 10 цього Закону, які визначають загальний порядок сплати до бюджету податку на додану вартість та формування податкового кредиту.

Як вбачається з акту перевірки № 00733/2301/35742251 від 03 грудня 2009 року (а.с.5-35) ТОВ АФ "Довіра" не вело окремого обліку за окремими деклараціями. В ході перевірки підприємству був направлений лист від 18 листопада 2009 року вих. №8943/23-323 з пропозицією проведення ним розподілу питомої ваги сільськогосподарської продукції в складі податкового кредиту та податкового зобов'язання. Відповідь підприємство не надало. Даний розподіл між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту було проведено в ході здійснення перевірки. Розподіл по спеціальних та загальних деклараціях проводився з 01 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року, відповідно до якого проведено розрахунок заниженого бюджетного відшкодування в сумі 168036 грн. та завищеного значення рядка 26 «Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» з ПДВ в сумі 260374 грн.

На підставі вищевикладених обставин, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача скасувати п. 1 р. 4 висновку акту перевірки № 00733/2301/35742251 від 03 грудня 2009 року, окрім того, висновки акту перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, отже, не породжують правовідносин.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що дії Роменської міжрайонної державної податкової інспекції щодо складання п.1 розділу 4 висновку акту перевірки № 00733/2301/35742251 від 03 грудня 2009 року та прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000062310/0 від 15 грудня 2009 року є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства, а тому вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Довіра 2008" до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000062310/0 від 15 грудня 2009 року, визнання дій протиправними в частині складання п.1 розділу 4. висновку акту перевірки № 00733/2301/35742251 від 03 грудня 2009 року та зобов'язання Роменської міжрайонної державної податкової інспекції скасувати вказаний пункт зазначеного висновку акту перевірки –відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                               (підпис)                               С.М. Глазько

          З оригіналом згідно

          Суддя                                                                                 С.М. Глазько

Повний текст постанови складений 12 квітня 2010 року