Постанова № 9127368, 23.03.2010, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2010 р.                                                             Справа № 2а-729/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

суддів - Бондаря С.О., Павлічек В.О.,

          за участю секретаря судового засідання-Чикалової М.С.,

представників позивача - Ляхова І.О., Руденка О.М.,

представників відповідача - Дмитрієва С.В., Волинцева І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання нечинним частково податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2009 року №0001162314/0/81769 та повністю нечинним податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2009 року №0001172314/0/81771 ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ТОВ «Альянс» звертаючись до суду з адміністративним позовом уточнивши його під час судового розгляду просило:

- визнати нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Суми від 27 листопада 2009року № 0001162314/0/81769 в частині податкового зобов'язання за основним платежем у сумі 745321 грн. 33 коп. та відповідно нарахованими штрафними санкціями;

- визнати нечинним в повному обсязі податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Суми від 27 листопада 2009року № 0001172314/0/81771

Свої вимоги мотивувало тим, що відповідач безпідставно зробив висновок, що до складу валових витрат не можуть бути віднесені суми перерахованих контрагентам грошових коштів у вигляді попередньої оплати на виконання угод укладених між позивачем та ТОВ «Еверест» та ТОВ «Агрофірма Довіра 2008» мотивуючи це тим, що товарно-матеріальних цінностей по вказаним договорам не надходило, а здійснювалось повернення грошових коштів. Окрім того відповідачем безпідставно був нарахований податок на прибуток, оскільки обов’язки покупця відповідно до вищевказаних угод позивач виконав в повній мірі, а саме сплатив в повному одязі передбачені даними угодами суми, однак вищевказані контрагенти не змогли виконати свої зобов’язання відповідно до вищевказаних угод у зв’язку з чим сплачені кошти були повернуті позивачу усі вищевказані операції декларувались як позивачем так і його контрагентами, а тому посилання відповідача на безтоварність даних угод у зв’язку з чим він вважає їх нікчемними правочинами є безпідставними.

Відповідач даний позов не визнав в повному обсязі. Надав заперечення в якому вказав, що позивачем завищено податковий кредит за перевірений період, так як до його складу віднесено податок на додану вартість від вартості непридбаних товарів, які не приймали участі у господарській діяльності позивача, а саме угоди укладені між позивачем та ТОВ «Еверест» та ТОВ «Агрофірма Довіра 2008», окрім того позивачем до складу валових витрат віднесено суми попередньої оплати за товар який фактично не отримував. При цьому, в наступних періодах суми попередніх оплат були повернуті контрагентам на розрахунковий рахунок позивача у зв’язку з чим останній подавав уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок при цьому не сплачуючи штраф передбачений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Суми з 21 жовтня 2009 по 04 листопада 2009 було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2008 року по 30 червня 2009 року ТОВ «Альянс». За результатами перевірки було складено Акт від 13листопада 2009 року № 7853/2314/31397933/67 (надалі по тексту -Акт).

На підставі Акту були прийняті податкові повідомлення - рішення від 27 листопада 2009року № 0001162314/0/81769, від 27 листопада 2009 року № 0001172314/0/81771, згідно яких підприємство має сплатити донарахований податок на прибуток у розмірі 833289,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 774804,00 грн. , податок на додану вартість у розмірі 46711,00 грн. та штрафні санкції в сумі 23356,00грн. грн.

Пунктом 3.1.2. Акту встановлено завищення валових витрат у сумі 2981288 грн. з яких:

за III квартал 2008р. - 922955,00 грн., за IV квартал 2008р. - 2058333 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємства на суму 833289,00 грн.

Згідно висновків акту, до складу валових витрат не можуть бути віднесені суми перерахованих контрагентам грошових коштів у вигляді попередньої оплати у зв'язку з тим, що на протязі перевіряємого періоду товарно-матеріальні цінності по договорам з ТОВ «Еверест» та ТОВ «Агрофірма Довіра 2008» не надходили, а здійснювалося повернення грошових коштів, що призвело до безпідставного збільшення та подальшого коригування витрат за перевіряємий період. Відповідно до висновків Акту відповідач вищевказані угоди вважає нікчемними.

Пунктом 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) установлено, що продаж товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до пп. 11.2.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів, або дата оприбуткування товарів платником податку, п. 5.3.9 ст. 5 того ж Закону , встановлює, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не можуть бути включені до складу валових витрат.

Відповідно п.5.1. ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання в господарській діяльності.

В ході проведення перевірки було встановлено укладення між ТОВ "Альянс" "Покупець" та ТОВ "Агрофірма Довіра 2008" код 35742251 -"Постачальник" договору від 02 червня 2008 року №22-а.

На виконання умов даного договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах даного договору сільськогосподарську продукцію, яка іменується в подальшому "Товар" по наступним цінам:

- ячмінь - 800 грн. за тонну;

- гречка - 2000 грн. за тонну;

- соняшник - 2300 грн. за тонну.

Згідно умов поставки відвантаження повинно було здійснюватися на умовах РСА склад постачальника або РСА елеватор. Відвантаження повинно було проводитися на протязі 3-х днів з моменту заявки Покупця. Постачальник повинен був надати покупцю наступні товаросупровідні документи: накладна, рахунок - фактура з зазначенням ціни, вартості товару (партії товару ), податкову накладну, складську квитанцію.

Загальна вартість договору складає 2 000 000,00 грн. в тому числі ПДВ 333 333,33 грн. включає в себе вартість товару і витрати на транспортування. Умови оплати - 100% попередня оплата, форма розрахункових документів - платіжні доручення.

На виконання даного договору ТОВ "Альянс" перерахувало ТОВ "Агрофірма Довіра 2008" грошові кошти наступними платіжними дорученнями:

від 17.07.08 р. № 127 в сумі 110000 грн. "попередня оплата за зерно згідно договору від 02.06.2008 р. № 22-а";

від 29.07.08 р. № 143 в сумі 55000 грн. "попередня оплата за зерно згідно договору від 02.06.2008 р. № 22-а";

від 06.08.08 р. № 39 в сумі 20000 грн. "попередня оплата за зерно згідно договору від 02.06.2008 р. № 22-а";

від 07.08.08 р. № 44 в сумі 40000 грн. "попередня оплата за зерно згідно договору від 02.06.2008 р. № 22-а";

від 11.08.08 р. № 49 в сумі 26139.68 грн. "попередня оплата за зерно згідно договору від 02.06.2008 р. № 22-а";

від 18.08.08 р. № 376 в сумі 436405,28 грн. "попередня оплата за зерно згідно договору від 02.06.2008 р. № 22-а";

від 18.08.08 р. № 53 в сумі 420000 грн. "попередня оплата за зерно згідно договору від 02.06.2008 р. № 22-а".

В III кварталі 2008р. до складу валових витрат було віднесено дані суми попередніх оплат (без ПДВ) ТОВ "Агрофірма Довіра 2008" в розмірі 922 955,00 грн.

Але у зв’язку з тим, що значний час не були сформовані ринкові ціни на ячмінь, гречку та соняшник та відсутність готового товару (як вказано в листі ТОВ "Агрофірма Довіра 2008" на адресу позивача) ТОВ "Агрофірма Довіра 2008" затягувала виконання умов вищевказаного договору, а згодом на вимогу позивача почала повертати попередню оплату (а.с.156-161). У зв’язку з викладеним на протязі перевіряємого періоду товарно-матеріальні цінності по даному договору не постачалися, а здійснювалося повернення грошових коштів.

Повернення грошових коштів здійснювалось наступним чином:

банківська виписка від 17.12.08 р. № 429 в сумі 100 000 грн. "повернення попередньої оплати за зерно згідно договору від 02.06.2008 р. № 22-а";

банківська виписка 16.02.09 р № 25 в сумі 350 000 грн. "повернення попередньої оплати за зерно згідно договору від 01.06.2008 р. № 22-а";

банківська виписка 06.03.09 р. № 584 в сумі 200 000 грн. "повернення попередньої оплати за зерно згідно договору від 02.06.2008 р. № 22-а".

Всього повернено попередніх оплат на суму 650 000 грн. в тому числі ПДВ 108 333,33 грн.

Станом на 30 червня 2009 року залишалось не поверненої передплати на суму 457 545,44 грн. в т.ч. ПДВ 76 257,57 грн.

Також в ході проведення перевірки було встановлено укладення між ТОВ "Альянс" та ТОВ "Еверест" договору купівлі-продажу № 25-а від 31 жовтня 2008р., згідно якого ТОВ "Альянс" -"Покупець" купує, а ТОВ "Еверест" - "Продавець" продає Лак ПФ-060 в кількості 7 500 тон на загальну суму 2 700 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 450 000,00 грн.

Згідно п.2.1. даного договору - постачання здійснюється протягом 90 днів з моменту оплати, п.3.1. передбачено попередню оплату в розмірі 100%.

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ "Альянс" згідно платіжного доручення №195 від 02 грудня 2008року перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ "Еверест" суму в розмірі 2 470 000,00 грн. призначення платежу - "попередня оплата за лак згідно Договору №25-а від 31.10.08р. в т.ч. ПДВ 411 666,67 грн."

В IV кварталі 2008р. до валових витрат було віднесено дану суму попередньої оплати (без ПДВ) ТОВ "Еверест" в розмірі 2 058 333,33 грн.

Оскільки ТОВ "Еверест" у зв’язку з скрутним становищем не могло виконати передбачені вищевказаною угодою зобов’язання (як вказано в листі ТОВ "Еверест" на адресу позивача), позивач надіслав на адресу ТОВ "Еверест" лист в яку просив повернути попередню оплату (а.с. 162-166). У зв’язку з викладеним на протязі перевіряємого періоду товарно-матеріальні цінності по даному договору не постачалися, а здійснювалося повернення грошових коштів.

Повернення грошових коштів здійснювалось наступним чином:

Банківська виписка №0000018 від 20.01.2009р. на суму 1 700,00 грн.( в т.ч. ПДВ 283,33 грн.) - "Повернення попередньої оплати за лак ПФ за договором 25-а від 31.10.2008р."

Банківська виписка № 0000275 від 11.06.2009р.на загальну суму 1 712 241,0 грн. (в т.ч. ПДВ 285 923,5 грн.)

Всього повернуто 1 713 941,0 грн. (в т.ч. ПДВ 285 659,83 грн.), залишок не повернутих коштів на 30.06.2009р. складає суму 756 059,0 грн.( в т.ч. ПДВ 126 009,83 грн.)

Враховуючи, що контрагенти Позивача не змогли виконати взяті зобов'язання по вказаним договорам, вони здійснили повернення отриманих від Позивача коштів, а саме - ТОВ «Еверест» у розмірі 1713941 грн., що підтверджується банківськими виписками від 20.01.09 та від 11.06.09., ТОВ Агрофірма Довіра 2008» у розмірі 650000 грн., що підтверджується банківськими виписками від 17.12.08, від 16.02.09, від 10.03.09.

Згідно положень ч.1 п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону передбачається заборона включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) – актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Податкова накладна, згідно з вимогами, передбаченими п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього Закону, податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

Згідно із визначенням, наведеним в п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Отже, законодавець при визначенні такої господарської операції як купівля товарів не визначає в якості обов’язкової умови для здійснення такої операції факт отримання (поставки) товару та не ставить в залежність виникнення у платника податку права на податковий кредит від фактичного одержання товару чи фактичного переходу права власності на цей товар.

З наданих відповідачем довідок та пояснень його представника встановлено, що ТОВ «Еверест» та ТОВ «Агрофірма Довіра 2008» зобов’язання які виникали у зв’язку з отриманням попередньої оплати від позивача декларували в повному обсязі. Відповідач на пропозицію суду не надав доказів сплати чи не сплати вищевказаних задекларованих зобов’язань ТОВ «Еверест» та ТОВ «Агрофірма Довіра 2008». Відповідач також не надав доказів встановлення ним правопорушень по вищевказаним операціям у ТОВ «Еверест» та ТОВ «Агрофірма Довіра 2008».

Доводи відповідача, що вищевказані угоди між позивачем та ТОВ «Еверест» та ТОВ «Агрофірма Довіра 2008» є нікчемними є безпідставними з викладених нижче підстав.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок та встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Варто зауважити, що для встановлення нікчемності правочину за вказаною вище нормою закону, необхідно довести умисел сторін такого правочину на ухилення від сплати податків, що потягне за собою недоотримання державним бюджетом грошових коштів чим спричиняється шкода державі. Такий умисел, серед іншого, може бути встановлений вироком суду в кримінальній справі.

Дана позиція знайшла своє відображення в Постанові пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, в якій серед іншого зазначено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Враховуючи вищевикладене, відповідач не довів суду, що угоди укладені позивачем з ТОВ «Еверест» та ТОВ «Агрофірма Довіра 2008» суперечать інтересам держави, тому суд вважає за потрібне визнати нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Суми від 27 листопада 2009 року № 0001162314/0/81769 в частині податкового зобов'язання за основним платежем у сумі 745321 грн. 33 коп. та відповідно нарахованими штрафними санкціями в сумі 737848,40 грн. (774804,00 грн. – 26829,30 грн. – 10126,30 грн.) розрахунок наданий відповідачем.

Щодо задоволення другої позовної вимоги, а саме визнання нечинним в повному обсязі податкового повідомлення - рішення ДПІ в м. Суми від 27 листопада 2009року № 0001172314/0/81771, суд вважає за потрібне задовольнити дану вимогу частково з нижче вказаних підстав.

Податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Суми від 27 листопада 2009року № 0001172314/0/81771 було винесене відповідачем у зв’язку з донарахуванням податку на додану вартість позивачу, оскільки останній, як вважає відповідач, декларуючи податковий кредит який виникав у зв’язку з виконанням вищевказаних угод з ТОВ «Еверест» та ТОВ «Агрофірма Довіра 2008». Дані угоди відповідач вважав нікчемними, а тому позивач не мав законних підстав формувати даний податковий кредит.

Як вказує відповідач позивач на порушення пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", який передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг)...; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)..." та пп. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" який передбачає, що „...Сума податку, що підлягає сплаті(перерахуванню) до бюджету ... визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду..." підприємством завищено податковий кредит за грудень 2008р., так як він не був зменшений у відповідному звітному періоді на суму повернення передоплати за міндобрива, яка була включена до кредиту попередніх податкових періодів.

Як встановлено вище судом, позивач на момент оплати товару по вищевказаним договорам мав право формувати податковий кредит збільшуючи його оплачуючи товар і зменшувати його у разі повернення грошових коштів.

Позивач при поверненні грошових коштів декларував їх в повному обсязі та відповідно до вимог чинного законодавства, однак повернуті грошові кошти від ТОВ «Агрофірма Довіра 2008» в грудні 2008 року в сумі 15878 грн. позивач задекларував в січні 2009 року, як вбачається з наданого відповідачем «Розрахунку штрафних санкції по ПДВ в розрізі господарських операцій» в послідуючому в липні 2009 року позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2009 року в той час як потрібно було зменшити податковий кредит за грудень 2008 року на 15878 грн.

Вищевказане порушення було виявлено відповідачем, а тому відповідно до пп.17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III - у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі вищевказаних норм закону та враховуючи встановлення під час перевірки заниження позивачем податкового зобов'язання, що підлягало сплаті до бюджету, позивачу правомірно були застосовні штрафні санкції по податку на додану вартість в сумі 7939,00 грн., а тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 27 листопада 2009року № 0001172314/0/81771, необхідно задовольнити в частині донарахованого податкового зобов’язання у сумі 30833 грн. та нарахованихштрафних санкції в сумі 15417 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Так, суд присуджує позивачу з Державного бюджету України 2 грн. 55 коп. в рахунок відшкодування понесених ним витрат на судовий збір, що підтверджується квитанцією № ПН147 від 03 грудня 2009 року (а.с.8).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання нечинним частково податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2009 року №0001162314/0/81769 та повністю нечинним податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2009 року №0001172314/0/81771 –задовольнити частково.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 27 листопада 2009 року №0001162314/0/81769в частині донарахованого податкового зобов'язання у сумі 745321 грн. 33 коп. та нарахованихштрафних санкції в сумі 737848 грн. 40 коп.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 27 листопада 2009 року №0001172314/0/81771 в частині донарахованого податкового зобов'язання у сумі 30833 грн. та нарахованихштрафних санкції в сумі 15417 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (і.к.31397933) 2 грн. 55 коп. в рахунок відшкодування витрат на судовий збір.

В іншій частині позовних вимог відмовити. <Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                               (підпис)                               С.М. Глазько

          З оригіналом згідно

          Суддя                                                                                 С.М. Глазько

Судді (підпис) С.О. Бондар

(підпис) В.О. Павлічек

Повний текст постанови складений 29 березня 2010 року