Ухвала суду № 91273660, 02.09.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2199/20

Провадження № 2/307/1237/20

У Х В А Л А

02 вересня 2020 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Ільницькій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся ОСОБА_2 про забезпечення доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , Головного Управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Державного реєстратора сектору державної реєстрації Тячівської районної державної адміністрації Данилич Нелі Василівни про визнання незаконними та скасування наказів, скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , Головного Управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Державного реєстратора сектору державної реєстрації Тячівської районної державної адміністрації Данилич Нелі Василівни про визнання незаконними та скасування наказів, скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 надіслав до суду заяву про забезпечення доказів. В заяві зазначив, що ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 виготовили проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Котелеб», площею 0,2000 га на території Бедевлянської сільської ради, за межами населеного пункту, без вилучення від землекористувача, без відповідних погоджень із сусідніми землевласниками та землекористувачами, із перекручуванням інформації щодо фактичних суміжних землекорситувачів, внаслідок чого незаконно сформованій земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер: 2124480400:04:003:0086 та передано у власність Відповідачеві 1. Вказані обставини підтверджуються протоколом постійної комісії Бедевлянської сільської ради з агропромислового комплексу, земельних ресурсів, підприємництва, торгівельного обслуговування населення та розвитку села №1 від 22 травня 2020 року, письмовими поясненнями землекористувачів, згідно яких встановлено, що ОСОБА_3 спірною земельною ділянкою не користується на даний час і до цього часу не користувалася, самовільно встановила залізні труби по спірній межі та переорала засаджену кукурудзу подружжям ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Спірною земельною ділянкою з 1993 року користувалися гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які присутні на місці та показали межі ділянок, які раніше перебували в їх користуванні. 18.07.2019 року вказані громадяни відмовилися від користування земельними ділянками в користь подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , про що свідчать їхні заяви-згоди. У вищезазначеному протоколі комісії при встановленні обставин справи, а саме які суміжні землевласники та землекористувачі спірної земельної ділянки (в розмірі співпадіння 23,5363%) та чи співпадають фактичні суміжники із тими, що зазначені у проекті відведення ОСОБА_3 зазначено, що згідно проекту ОСОБА_3 від точки А до Е користувачем земельної ділянки є ОСОБА_9 , а фактичним користувачем на сьогоднішній день є ОСОБА_1 , до 18.07.2019 року були ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Присутній на засіданні комісії Банк В.І. (батько ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ) повідомив, що межі суміжного користувача у документації ОСОБА_3 не погоджував, підпис навпроти його прізвища є підробленим. Від точки Д до точки Е згідно проекту зазначений ОСОБА_6 , який відповідає фактичному користувачеві до 18.07.2019 року, який присутній на комісії, та повідомив, що проект ОСОБА_3 не підписував, підпис навпроти його прізвища підроблений. Від точки Б до точки В., згідно проекту, зазначений користувач ОСОБА_10 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а його дочка, присутня на місці виїзду комісії, ОСОБА_11 , пояснила, що вона на даний час користується батьковою ділянкою, але межі фактичного землекористування між нею та ОСОБА_3 , не погоджувала та підпису не ставила. У проекті ОСОБА_3 від точки А до точки Б зазначено землі загального користування - дорога, яка перебуває на балансі Бедевлянської сільської ради, де взагалі відсутнє погодження меж із вказаним суміжним землекористувачем. Отже, підсумовуючи вищенаведене слід зазначити, що у акті встановлення та погодження меж землекористування від 04.102019 року (арк. проекту 33) та акті прийому-передачі межових знаків на зберігання, без дати складання документу (арк. проекту 34, 35) містяться підроблені підписи суміжних землекористувачів. Оскільки, погодження меж земельної ділянки із суміжними власники (користувачами) є обов`язковим при виділенні земельної ділянки у власність, чого Відповідач 1 та Відповідач 2 не дотрималися, а навпаки грубо порушили шляхом підробки підпису вимоги статті 198 ЗК України, статті 50 Закону України «Про землеустрій», п. 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками від 18 травня 2010 року № 376. Зазначені порушення призвели до того, що при приватизації земельної ділянки ОСОБА_3 відбулося накладання меж її земельної ділянки на земельну ділянку площею 0,0717 га, яка знаходиться у користуванні Позивачки, унаслідок чого вона позбавлена можливості її приватизувати, що документально доведено. Враховуючи вищевикладене з метою встановлення істини у справі вважають за необхідне витребувати з Відділу у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 , загальною площею 0,2000 га, за кадастровим номером: 2124480400:04:003:0086, розташовану в урочищі «Котелеб» на території Бедевлянської сільської ради.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Заслухавши думку учасників судового розгляду з цього приводу, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання слід задовольнити та витребувати з Відділу у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 , загальною площею 0,2000 га, за кадастровим номером: 2124480400:04:003:0086, розташовану в урочищі «Котелеб» на території Бедевлянської сільської ради, для їх огляду.

Керуючись ст.ст.116-118 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивачки ОСОБА_2 про забезпечення доказів - задовольнити.

Забезпечити докази шляхом витребування з Відділу у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (м. Тячів, вул. Армійська, 2) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 , загальною площею 0,2000 га, за кадастровим номером: 2124480400:04:003:0086 розташовану в урочищі «Котелеб» на території Бедевлянської сільської ради,

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Зазначені докази направити до Тячівського районного суду Закарпатської області протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали для виконання надіслати Управлінню Держгеокадастру у Тячівському районі Закарпатської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області в 15-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п.15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Головуючий: В.І. Бобрушко