Ухвала суду № 91272308, 02.09.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/3960/20

Провадження № 2/206/1035/20

У Х В А Л А

02 вересня 2020 року суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська Кушнірчук Р.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2020 року представник позивача звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеною позовною заявою.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви суддя приходить до висновку, що позовна заявапідлягає залишенню без руху.

Так, порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК.

Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 2,9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2102 грн.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою – підприємцем встановлено ставку судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, позивачем ОСОБА_1 заявлено вимогу майнового характеру, а саме визнання права власності на 4/27 частин домоволодіння.

Тобто, за подання до суду даної позовної заяви позивач повинен сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 840,80 грн. та не більше 10510,00 грн.

Позивачем було визначено ціну позову у розмірі 1235,56 грн. та додано до матеріалів позовної заяви квитанцію про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

При цьому, позивач є власником 23/27 частин спірного домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 липня 2008 року, в якому оцінка спадкового майна у вигляді 23/27 частин домоволодіння станом на 2008 рік визначена у розмірі 8340,00 грн.

Виходячи з вказаної оцінки вартості 23/27 частин спірного домоволодіння, позивачем, шляхом математичного розрахунку, було визначено і вартість 4/27 частин цього ж домоволодіння.

Однак, позивачем не було додано до матеріалів позовної заяви належних та допустимих доказів на підтвердження дійсної вартості спірного нерухомого майна.

За таких обставин, суд позбавлений можливості визначити ціну позову та суму судового збору, яка повинна бути сплачена позивачем при зверненні до суду з таким позовом.

Також звертаю увагу, що спірне домоволодіння у цілому на теперішній час знаходиться у повному розпорядженні позивача, про що наголошував сам ОСОБА_1 у позовній заяві.

Тобто, позивач не позбавлений здійснити оцінку вартості частини спірного нерухомого майна, визначивши його дійсну вартість.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду докази на підтвердження дійсної вартості спірного нерухомого майна, виходячи з встановленої вартості визначити ціну позову та у разі необхідності доплатити суму судового збору.

Частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В свою чергу, суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю – залишити без руху.

Для виправлення зазначених в ухвалі недоліків встановити позивачу строк, який не може перевищувати 5 (п`яти) днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Реквізити для сплати судового збору: Одержувач коштів УК в Iндустр.р.м.Дніпра/Сам.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989295, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA448999980313161206000004010, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Попередити, що у випадку не усунення в зазначений строк позивачем недоліків заяви, вона буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Р.О.Кушнірчук