Постанова № 9127142, 24.03.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-897/10/1770

24 березня 2010 року 11 год. 00 хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Сторожука І.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

військовий прокурор: Жоган Андрій Анатолійович,

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: представник Матвіюк Микола Андрійович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах ОСОБА_1

доВійськової частини А0796

про визнання дій протиправними та стягнення компенсації за неотримане речове майно, -

ВСТАНОВИВ :

Військовий прокурор Рівненського гарнізону в інтересах позивача - ОСОБА_1 - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості по грошовій компенсації за невикористане речове майно з відповідача - Військової частини А0796 в сумі 3802, 97 грн.

Свій позов мотивує тим, що військовою прокуратурою Рівненського гарнізону проведено прокурорську перевірку додержання посадовими особами військової частини А0796 вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в результаті якої встановлено, що у вказаній військовій частині наявна заборгованість за не отримане під час проходження військової служби речове майно перед колишнім військовослужбовцем полковником ОСОБА_1. Відповідно до п. 27 Постанови Кабінету Міністрів України №1444 від 28.10.2004 року "Про забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил України у мирний час" №1444 від 28.10.2004 року, військовослужбовці звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Відповідач відмовляється виплатити позивачу грошову компенсацію замість невикористаного речового майна, яку і просить стягнути на користь позивача з відповідача.

В судовому засіданні прокурор та позивач позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просять стягнути з відповідача грошову компенсацію замість невикористаного речового майна в сумі, яка відповідно до поданої відповідачем довідки складає 3802,97 грн.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову, зазначив, що відповідач не має можливості провести розрахунок з позивачем щодо виплати їй грошової компенсації замість невикористаного речового майна з підстав відсутності фінансування. Також зазначив, що згідно ст. 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" N1459-III від 17.02.2000 року призупинено дію частини другої ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №1444 від 28.10.2004 року в частині права військовослужбовців на отримання грошової компенсації за речове майно. Цей закон на разі не визнаний неконституційним, його не скасовано й не призупинено його дію.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення прокурора, позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення .

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині А0796. При звільненні з військової служби позивача, з ним, відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" N2011-XII від 20 грудня 1991 року, не були проведені розрахунки та відповідно належні виплати за невикористане речове майно.

Як вбачається з копії довідки № 243 від 17.07. 2009 року, загальна сума заборгованості за не отримане позивачем речове майно складає 3802,97 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з прохання виплатити належну йому компенсацію за не отримане речове майно, однак відповідач відмовляв йому посилаючись на відутність коштів.

Дані обставини стверджено дослідженими у судовому засіданні доказами: копією наказу № 153 від 10.07. 2009 року (а.с.5), копією довідки військової частини А 0796 № 243 від 17.07. 2009 року (а.с. 4), копіями відповіді військової частини А 0796 на звернення позивача щодо виплати компенсації від 21.10. 2009 року № 1397 (а.с. 11), від 20.11. 2009 року № 1788 (а.с. 10), копією паспорта та довідки про ідентифікаційний код позивача, які засвідчують особу позивача (а.с. 6-7).

Згідно ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" N2011-XII від 20 грудня 1991 року, - держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють зацікавленість громадян України у військовій службі.

Відповідно до п. 27 Постанови Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 року "Про забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил України у мирний час", військовослужбовці звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.

Згідно пункту 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" N1459-III від 17.02.2000 року призупинено дію ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями речового майна або за їх бажанням грошової компенсації замість нього. Однак, виходячи з аналізу тексту цього закону, суд вважає, що вказана норма Закону поширюється тільки на військовослужбовців, які проходять дійсну військову службу в Збройних Силах України, в той час як позивача звільнено з військової служби у запас.

За таких обставин, зазначена сума заборгованості в розмірі 3802,97 грн. за невикористане речове майно підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати дії військової частини А 0796 пов'язані із відмовою у виплаті ОСОБА_1 компенсації за не отримане речове майно протиправними.

3. Стягнути з військової частини А 0796 (вул. Дубенська, 2, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 07852893) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) компенсацію за неотримане речове майно в розмірі 3802 (три тисячі вісімсот дві) грн. 97 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Зозуля Д. П.

Постанова складена в повному обсязі 25.03.10р.