Вирок № 91271116, 31.08.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

№ 204/2170/19

№ 1-кп/204/186/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2020 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Колегія суддів у складі трьох професійних суддів: головуючого - судді Дружиніна К.М.

суддів Дубіжанської Т.О., Книш А.В.

за участю секретаря - Очкуренко Ю.В.

прокурора - Федик О.Р.

захисника обвинуваченого - адвоката Ковальчук В.І.

представників потерпілого - Конаревої С.К., Булаха М.О., Архипенка А.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018042630000183 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гупалівка Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта вища, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз: 31 травня 2018 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст.309 ч.2, 311 ч.1, 317 ч.1, 70, 72 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.358 ч.4, 190 ч.4 КК України;

встановила:

Обвинувачений ОСОБА_1 у травні 2017 року, перебуваючи у невстановленому місці, при невстановлених обставинах, дізнався, що за адресою: АДРЕСА_2 , площею 128,3 квадратних метри, яке перебуває на балансі Дніпровської міської ради та знаходиться у занедбаному стані і фактично ніким не використовується. У цей час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, з використанням завідомо підроблених документів, з метою особистого збагачення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 у невстановлений час, перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлений спосіб отримав від невстановленої особи, підроблені правовстановлюючі документи на своє ім`я, на приміщення АДРЕСА_3, а саме: свідоцтво про право власності від 12.01.2001 року, видане згідно з розпорядженням Дніпропетровської міської ради від 14.05.1993 року №68 на приміщення АДРЕСА_3 та довідку з КП «ДМБТІ» ДОР №1785, які став зберігати у невстановленому місці.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах з використанням завідомо підроблених документів, ОСОБА_1 підшукав, через мережу інтернет, покупця на приміщення АДРЕСА_3 , а саме громадянина ОСОБА_2 .

Далі, ОСОБА_1 переслідуючи корисливий мотив, діючи з прямим умислом, направленим на придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, з використанням завідомо підроблених документів, усвідомлюючи, що правовстановлюючі документи на нерухоме майно на його ім`я є підробленими, а саме: свідоцтво про право власності від 12.01.2001 року, видане згідно з розпорядженням Дніпропетровської міської ради від 14.05.1993 року № 68 на приміщення АДРЕСА_3 та довідка з КП «ДМБТІ» ДОР №1785 від 19.05.2017 pоку, 19.05.2017, разом з ОСОБА_2 прибув до нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 .

Знаходячись у вказаному місці, 19.05.2017 року, у період часу з 10 години до 18 години (більш точний час встановити не виявилось можливим), ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою придбання права на нерухомість, повідомив нотаріусу ОСОБА_3 неправдиві відомості про те, що є власником приміщення АДРЕСА_3 , та надав підроблені правовстановлюючі документи на нерухоме майно на своє ім`я, а саме: свідоцтво про право власності від 12.01.2001 року, видане згідно з розпорядженням Дніпропетровської міської ради від 14.05.1993 року №68 на приміщення АДРЕСА_3, а також довідку з КП «ДМБТІ» ДОР №1785 від 19.05.2017 pоку.

Після чого, ОСОБА_2 , не підозрюючи про дійсні злочинні наміри ОСОБА_1 та будучи впевнений, що останній є власником приміщення АДРЕСА_3 , підписав складений нотаріусом ОСОБА_3 договір купівлі-продажу приміщення, тобто придбав у ОСОБА_1 приміщення АДРЕСА_3 , за 497 457 гривень 14 копійок.

У свою чергу, нотаріус ОСОБА_3 посвідчила договір купівлі-продажу приміщення та зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на приміщення АДРЕСА_3 за добросовісним набувачем - ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, придбав право власності на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах з використанням завідомо підроблених документів, що належить територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, спричинивши своїми діями матеріальну шкоду згідно з висновком судової оціночно-будівельної експертизи №65-19 від 25.02.2019 року, на загальну суму 1 275 293 гривень, що станом на 19.05.2017 року, складає 798 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в особливо великому розмірі.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчиненому в особливо великих розмірах, кваліфікуються, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч.4 ст.190 КК України.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 у травні 2017 року (більш точний час встановити не виявилось можливим), перебуваючи у невстановленому місці, при невстановлених обставинах, дізнався, що за адресою: АДРЕСА_2 , площею 128,3 квадратних метри, яке перебуває на балансі Дніпровської міської ради та знаходиться у занедбаному стані і фактично ніким не використовується. У цей час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підроблених документів, а саме: свідоцтва про право власності від 12.01.2001 року, видане згідно з розпорядженням Дніпропетровської міської ради від 14.05.1993 року №68 на приміщення АДРЕСА_3 та довідка з КП «ДМБТІ» ДОР №1785 від 19.05.2017 pоку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , у невстановлений час, перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлений спосіб отримав від невстановленої особи підроблені правовстановлюючі документи на своє ім`я, на приміщення АДРЕСА_3, а саме: свідоцтво про право власності від 12.01.2001 року, видане згідно з розпорядженням Дніпропетровської міської ради від 14.05.1993 року №68 на приміщення АДРЕСА_3 та довідку з КП «ДМБТІ» ДОР №1785 від 19.05.2017 pоку.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на використання завідомо підроблених документів, ОСОБА_1 , 19.05.2017 року, у період часу з 10 години до 18 години (більш точний час встановити не виявилось можливим), прибув до нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 , де діючи умисно, повідомив нотаріусу ОСОБА_3 неправдиві відомості про те, що є власником приміщення АДРЕСА_3 , з метою придбання права на нерухомість та надав підроблені правовстановлюючі документи на нерухоме майно на своє ім`я, а саме: свідоцтво про право власності від 12.01.2001 року, видане згідно з розпорядженням Дніпропетровської міської ради від 14.05.1993 року №68 на приміщення АДРЕСА_3, а також довідку з КП «ДМБТІ» ДОР №1785 від 19.05.2017 pоку, тим самим використав завідомо підроблені документи. У свою чергу нотаріус ОСОБА_3 , посвідчила договір купівлі-продажу приміщення та зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на приміщення АДРЕСА_3 за добросовісним набувачем - ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 використав завідомо підроблені документи, а саме: свідоцтво про право власності від 12.01.2001 року, видане згідно з розпорядженням Дніпропетровської міської ради від 14.05.1993 року №68 на приміщення АДРЕСА_3, а також довідку з КП «ДМБТІ» ДОР №1785 від 19.05.2017 pоку.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у використанні завідомо підроблених документів, кваліфікуються, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, визнав у повному обсязі. Суду пояснив, що з метою наживи, придбав підроблені правовстановлюючі документи на своє ім`я, на приміщення АДРЕСА_3, а саме: свідоцтво про право власності від 12.01.2001 року, видане згідно з розпорядженням Дніпропетровської міської ради від 14.05.1993 року № 68 на приміщення АДРЕСА_3 та довідку з КП «ДМБТІ» ДОР №1785 від 19.05.2017 pоку. Після чого, у мережі інтернет підшукав покупця на зазначене нежитлове приміщення та 19.05.2017 року, разом з ОСОБА_2 , прибув до нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 , де надав нотаріусу підроблені правовстановлюючі документи, на підстав яких, нотаріус ОСОБА_3 , посвідчила договір купівлі-продажу приміщення та зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на приміщення АДРЕСА_3 за добросовісним набувачем - ОСОБА_2 .

Провина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, підтверджується наступними доказами.

Відповідно до ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2018 року, було надано тимчасовий доступ до правовстановлюючих документів, на підставі яких зареєстровано право власності на приміщення АДРЕСА_3 , які перебувають у володінні приватного нотаріуса ОСОБА_3 (а.м.к.п.58-59).

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 17.05.2018 року, (а.м.к.п.60-65), у приватного нотаріуса ОСОБА_3 було вилучено:

-копію договору купівлі - продажу від 19.05.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, відповідно до якого ОСОБА_1 , в особі «продавця» продає приміщення АДРЕСА_3 , яке належить йому на праві особистої приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 12.01.2001 року, видане згідно з розпорядженням Дніпропетровської міської ради від 14.05.1993 року № 68, а «покупець» ОСОБА_2 приймає у власність зазначене нежитлове приміщення, за грошову винагороду у розмірі 497 457 гривень 14 копійок. (а.м.к.п.66-67);

-копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.05.2018 року, відповідно до якого Державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, було зареєстровано право власності на приміщення АДРЕСА_3 за ОСОБА_2 (а.м.к.п.68);

-свідоцтво про право власності від 12.01.2001 року, відповідно до якого за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на приміщення АДРЕСА_3 , видане згідно з розпорядженням Дніпропетровської міської ради від 14.05.1993 року №68 (а.м.к.п.69);

-довідку з КП «ДМБТІ» ДОР №1785 від 19.05.2017 pоку (а.м.к.п.70);

-технічний паспорт на громадський будинок (виробниче приміщення АДРЕСА_3 (а.м.к.п.71-76).

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи № 28/1.1/543 від 04.09.2018 року, підписи та рукописні тексти в графі «Продавець» в документі «Договір купівлі-продажу приміщення» від 19.05.2017 року; в графі «Підпис» в документі «Заява» від 19.05.2017 року, в графі «Підпис» в документі «Заява» від 19.05.2017 року - виконані однією особою ОСОБА_1 (а.м.к.п.157-162).

Відповідно до висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 65-19 від 25.02.2019 року, ринкова вартість нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, складає 1 275 293 гривні (а.м.к.п.173-192).

Згідно листа голови комісії з реорганізації Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області від 12.03.2019 року, Регіональне відділення здійснювало приватизацію Будівельно-монтажного тресту «Дніпроміськбуд», відповідно до наказу Регіонального відділення від № 22.06.1995 року № 12/68-РП. Згідно Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Трест «Дніпроміськбуд» вилучена вартість державного житлового фонду на суму 504 887 млн. карбованців, зокрема житловий будинок по АДРЕСА_5 . Відповідно до інформаційно-пошукової підсистеми «Майно, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації обліковується господарськими організаціями або залишилося після ліквідації підприємств та організацій», інформаційно-пошукової системи «Етап», що веде Регіональне відділення, багатоквартирний будинок, розташований по вул. Севастопольська, 2 у м. Дніпро, передано до комунальної власності у 2006 році (а.м.к.п.195-196).

Інші докази, здобуті в ході досудового слідства не досліджувались в судовому засіданні, в зв`язку з визначенням порядку та об`єму дослідження доказів, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки свідчення ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та ніким не заперечуються.

При призначенні виду та розміру покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким, дані про особу обвинуваченого, який є раніше судимим, позитивної соціальної характеристики не має.

Обвинувачений свою вину визнав повністю, що суд відносить до обставини, яка пом`якшує його покарання. Обставина, яка обтяжує покарання обвинуваченого є рецидив злочинів.

Суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе тільки при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальному розмірі передбаченому санкцією частини 4 статті 190 КК України, з конфіскацією особисто йому належного майна. Призначення іншого покарання, суд вважає недоцільним, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєних кримінальних правопорушень по даному кримінальному провадженню не встановлено, крім того, у суду не виникає переконання в тому, що виправлення обвинуваченого можливе без реального виконання покарання.

Крім того, суд вважає за необхідне остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України, бо останній вчинив зазначені злочини до ухвалення вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31.05.2018 року, яким його було засуджено до трьох років і двох місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Статтею 44 Кримінального кодексу України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 Кримінального кодексу України, є закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості. При цьому, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

ОСОБА_1 , зокрема, обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України, який відповідно до положень ст.12 Кримінального кодексу України, є злочином невеликої тяжкості.

Згідно матеріалів обвинувального акту, початок перебігу строку давності - 19.05.2017 року.

Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили.

На час прийняття остаточного процесуального рішення по справі, у даному кримінальному провадженні закінчився трирічний строк давності, передбачений ст.49 Кримінального кодексу України.

Судом не встановлено обставин, які свідчать про зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.49 Кримінального кодексу України.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що злочин передбачений ч.4 ст.358 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 є злочинами невеликої тяжкості, з моменту скоєння якого минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що в наявності правові підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Питання речових доказів суд вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведеної судової почеркознавчої, згідно наданої довідки.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.358 ч.4, 190 ч.4 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.4 ст.358 КК України у вигляді одного року обмеження волі.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та відбування покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 Кримінального кодексу України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.4 ст.190 КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі, з конфіскацією особисто йому належного майна.

Згідно ч.4 ст. 70 КК України, призначити покарання за сукупністю злочинів, поглинувши призначеним більш суворим покаранням у вигляді п`яти років позбавлення волі, з конфіскацією особисто йому належного майна за цим вироком, менш суворе покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31.05.2018 року у вигляді трьох років і двох місяців позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_1 до відбуття покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі, з конфіскацією особисто йому належного майна.

Строк відбуття покарання відраховувати з 18 грудня 2017 року.

Ухвала суду від 21.06.2019 року, про тимчасове залишення ОСОБА_1 втрачає свою силу з моменту набрання вироком чинності.

Речові докази, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон марки «iPhone 4», imei: НОМЕР_2 та мобільний телефон марки «Samsung» imei: НОМЕР_3 - повернути власнику ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави фактичну вартість проведення судової почеркознавчої експертизи № 28/1.1/543 від 04.09.2018 року, у розмірі 1 430 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Головуючий: К.М. Дружинін

Судді: Т.О. Дубіжанська

А.В. Книш