Ухвала суду № 91271053, 01.09.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18498/20

Провадження 2/127/2991/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , яка внесена на розгляд суду його представником ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Альфа – Банк» про визнання договору іпотеки припиненим,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка внесена на розгляд суду його представником ОСОБА_2 , до АТ «Альфа – Банк» про визнання договору іпотеки припиненим.

Позовну заяву, з поміж іншого, мотивовано тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.08.2018 року у цивільній справі №127/10966/18 у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» до позивача про стягнення заборгованості відмовлено повністю. Вказане рішення набуло законної сили відповідно до постанови Вінницького апеляційного суду від 07.05.2019 у цій же справі. Позивач зазначає, що АТ «Альфа – Банк» є правонаступником АТ «Укрсоцбанк», а тому позов про визнання договору іпотеки припиненим пред`являється до АТ «Альфа – Банк».

Предметом позову у цій справі є визнання зобов`язання, яке виникло з договору іпотеки, припиненим у зв`язку з припиненням основного (кредитного) зобов`язання.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року за № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» у п. 42 роз`яснив, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином, процесуальним законом виключна підсудність встановлена для позовів з таким предметом при вирішенні спору за яким вирішується питання права власності на таке майно; права володіння, користування ним, що в даному випадку не вирішується.

Право позивача на нерухоме майно будь – ким не оспорюється, навпаки ж позивач просить визнати припиненим своє договірне іпотечне зобов`язання, що не пов`язано з вирішенням питання набуття чи переходу права на це майно до певних осіб, його поділу, виділу, тощо, чи реалізацією відповідачем свого права звернення стягнення на іпотечне майно, як іпотекодержателем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що спір виник не з приводу нерухомого майна, а з правовідносин щодо визнання договірного зобов`язання припиненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно доводів позовної заяви відповідач у справі АТ «Альфа – Банк» ЄДРПОУ 23494714 знаходиться у м. Київ, Голосіївський район, вул. Велика Васильківська, буд. 100.

Враховуючи викладене приходжу до висновку про відсутність підстав вважати, що подана позовна заява підсудна Вінницькому міському суду Вінницької області.

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Позивачу слід врахувати, що розгляд і вирішення справи неповноважним судом, зокрема внаслідок порушення правил визначення підвідомчості та підсудності, є підставою для скасування навіть правильного за суттю рішення суду.

Статтею 187 ЦПК України визначено, що якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, на підставі частини 9 цієї ж статті, суд надсилає справу за підсудністю в порядку встановленому статтею 31 ЦПК України.

Згідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що справа належить до підсудності Голосіївського районного суду м. Києва, тобто за місцезнаходженням юридичної особи відповідача, тому даний позов підлягає передачі за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 28, 31, 32, 187, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка внесена на розгляд суду його представником ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Альфа – Банк» про визнання договору іпотеки припиненим, передати за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва (м. Київ, вул. Полковника Потєхіна 14 а)

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: