Ухвала суду № 91269471, 02.09.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні адміністративного позову

02 вересня 2020 р. Справа № 480/4801/20

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Воловик С.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду м. Суми заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське" про забезпечення позову по справі №480/4801/20 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське" до Управління Укртрансбезпеки у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Комишанське" звернулось до суду з позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Сумській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №202039 від 24 липня 2020 року.

Ухвалою суду від 03.08.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/4801/20, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін з 29.09.2020, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

01.09.2020 позивачем до канцелярії суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №202039.

Зазначена заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду та унеможливить поновлення порушених прав позивачів, так як оскаржувана постанова може бути передана на виконання для звернення стягнення з позивача коштів, а повернення стягнених коштів з бюджету буде тимчасово неможливим, оскільки виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів здійснюється виключно органами Державної казначейської служби України.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини та доводи про необхідність вжиття заходів забезпечення позову в їх сукупності, суд вважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Рекомендацій № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В свою чергу, заявник повинен довести існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення його прав, обґрунтувати складність вчинення цих дій, підтвердити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Як убачається зі змісту заяви, стверджуючи про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, представник Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське" наводить винятково припущеннями щодо ймовірних подальших негативних для нього наслідків у вигляді неможливості ефективного захисту його порушених прав. При цьому, жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам внаслідок невжиття заходів забезпечення позову, заявник суду не надав.

Не зазначив заявник і які саме дії, направлені на відновлення прав, доведеться вживати в разі невжиття заходів забезпечення позову, не обґрунтував складність вчинення цих дій, а також не підтвердив необхідність несення значних витрат, пов`язаних з відновленням прав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 243 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське" про забезпечення позову по справі №480/4801/20 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське" до Управління Укртрансбезпеки у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Суддя С.В. Воловик