Рішення № 91268693, 01.09.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

01 вересня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2511/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області, про визнання протиправною та скасування постанови від 05 червня 2020 року ВП № 62269276 про відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» (далі - позивач) до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області (далі - третя особа), в якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 27 червня 2020 року б/н (арк. спр. 37-41) позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Васюк Л.І. від 05 червня 2020 року ВП № 62269276 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області грошової суми у розмірі 47230,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19 червня 2020 року ним отримано постанову державного виконавця Васюк Л.І. від 05 червня 2020 року за виконавчим провадженням № 62269276. За вказаною постановою примусово виконується постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 про стягнення з позивача на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Луганської області грошової суми в розмірі 47230,00 грн. Позивач вважає оскаржуєму постанову такою, що видана протиправно, виходячи з такого.

По-перше, позивач вважає, що постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 не є виконавчим документом, а тому не підлягає примусовому виконанню органами Державної виконавчої служби.

Так, відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Жодна норма Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», на підставі якого прийнято постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2, не визначає постанову, винесену в порядку вказаного закону, виконавчим документом. При цьому наявність у тексті Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» норм частини двадцять четвертої статті 66, у якій зазначено, що якщо штраф не сплачено у строк, встановлений частиною двадцять третьою цієї статті, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», не встановлює за постановою про накладання штрафу статусу виконавчого документу.

Таким чином, відсутність визначення у законах України постанови про накладення штрафу в якості виконавчого документу - виключає наявність у органів Державної виконавчої служби повноважень на примусове виконання таких постанов, так як органи Державної виконавчої служби згідно з нормами частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» мають повноваження відкривати виконавче провадження на підставі виконавчих документів.

По-друге, позивач вважає, що постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 не відповідає вимогам до виконавчого документу, встановленим пунктами 6, 7 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Так, у постанові не визначена дата її набуття чинності та строк пред`явлення до виконання.

При цьому, норми статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюють вимоги до виконавчого документу, недодержання яких органом, який видав виконавчий документ, має наслідком обов`язок виконавця повернути такий виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання. Таким чином, державний виконавець мав повернути постанову без прийняття до виконання на підставі норм пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

По-третє, позивач вважає, що постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 не набула чинності.

З оскаржуваної постанови державного виконавця вбачається, що постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 набула чинності 04 травня 2020 року.

За нормами частин сімнадцятої, вісімнадцятої статті 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» потерпілий та особа, щодо якої винесено постанову у справі, мають право оскаржити її в адміністративному (досудовому) порядку або до суду в порядку, визначеному законом, протягом одного місяця з дня її винесення. Скарга на постанову у справі, подана в адміністративному (досудовому) порядку, залишається без розгляду у разі оскарження цієї постанови до суду. Якщо останній день строку подання скарги на постанову у справі в адміністративному (досудовому) порядку припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день. За відповідною заявою скаржника орган (посадова особа), уповноважений на розгляд скарги, поновлює цей строк у разі визнання причин його пропущення поважними.

Отже, постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 могла бути оскаржена до суду у строк до 03 травня 2020 року включно. Оскільки 03 травня 2020 року припало на вихідний день - неділю, постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 могла бути оскаржена до суду до 04 травня 2020 року включно.

Позивач оскаржив постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 до суду 04 травня 2020 року. Таким чином, постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 не набула чинності.

З урахуванням викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Сєвєродонецький міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) адміністративний позов не визнав, про що 01 вересня 2020 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 34957/2020 подав відзив на позовну заяву від 31 серпня 2020 року № 47136, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 118-119).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що 04 червня 2020 року на адресу Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від Головного управління Дсржпродспоживслужби в Луганській області надійшла заява про примусове виконання рішення від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» у розмірі 47230,00 грн.

05 червня 2020 року державним виконавцем Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) розглянуто матеріали заяви про примусове виконання рішення та керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії постанов про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій тю трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчою провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди: 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейською суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Таким чином дії державного виконавця були вчинені відповідно до вимог чинного законодавства та спрямовані на повне та своєчасне виконання судових рішень, за якими боржником є Приватне акціонерне товариство «Старобільський молокозавод».

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області подало письмові заперечення від 31 серпня 2020 року № 01-11/4241, в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 70-76).

В обґрунтування заперечень третя особа зазначила, що 02 червня 2020 року Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області, керуючись приписами частини двадцять четвертої статті 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», статей 2, 3, 9, 26, 28 Закону України «Про виконавче провадження», звернулося до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з заявою про примусове виконання постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 червня 2020 року № 2 про накладення штрафу з таких підстав: за відсутності відомостей щодо оскарження постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу; у зв`язку зі спливом місячного строку на оскарження постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу, встановленого частиною сімнадцятою статті 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин»; за відсутності відомостей про добровільну сплату штрафу протягом строку, встановленого частиною двадцять третьою статті 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин».

Подана позивачем 04 травня 2020 року позовна заява про визнання нечинною та скасування постанови від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу повернута позивачу ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року у справі № 360/1829/20 через відсутність доказів на підтвердження повноважень особи підписувати позов та діяти в інтересах позивача. В подальшому позивачем 18 травня 2020 року повторно подано позовну заяву про визнання нечинною та скасування постанови від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу. Лише 05 серпня 2020 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі № 360/1972/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області про визнання нечинною та скасування постанови від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу. Таким чином, позовну заяву про визнання нечинною та скасування постанови від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу подано позивачем із порушенням місячного строку, встановленого частиною сімнадцятою статті 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», внаслідок чого доводи позивача про не набрання оскаржуваною постановою законної сили є необґрунтованими.

Щодо доводів позивача, що постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу не є виконавчим документом, а тому не підлягає примусовому виконанню органами Державної виконавчої служби, третя особа зазначила, що постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу відповідає вимогам, встановленим частиною п`ятнадцятою статті 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» та частиною першою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», а тому підлягає примусовому виконанню органами Державної виконавчої служби.

Також третя особа зазначила, що у постанові від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу вказано дату набрання рішенням законної сили, а саме 04 травня 2020 року та строк пред`явлення рішення до виконання з посиланням на приписи діючого законодавства, а саме «Строк пред`явлення постанови до примусового виконання відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» становить три місяці з наступного дня після набрання нею законної сили».

Крім того, постанова від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу є чинною, в судовому порядку не оскаржена і не скасована, встановлені на її оскарження строки на даний час закінчились. Таким чином, підстави для визнання протиправною та скасування постанови від 05 червня 2020 року ВП № 62269276 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення на Приватне акціонерне товариство «Старобільський молокозавод» штрафу у розмірі 47230,00 грн відсутні.

Ухвалою від 06 липня 2020 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» залишено без руху (арк. спр. 31-33).

Ухвалою від 25 серпня 2020 року відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01 вересня 2020 року о 16 год. 00 хв. із зазначенням, що справа розглядатиметься з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтями 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 61-63).

У судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином в порядку, визначеному статтею 268 КАС України (арк. спр. 64, 64 зв., 65, 65 зв., 66, 66 зв., 67, 68, 69). Причини неявки у судове засідання сторони суду не повідомили, третя особа заявою від 01 вересня 2020 року б/н просила розглянути справу за відсутності представника за наявними у справі документами (арк. спр. 148).

Частиною четвертою статті 287 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (частина третя статті 287 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (частина друга статті 268 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Старобільський молокозавод» (ідентифікаційний код 00444837, місцезнаходження: 93412, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, буд. 23-Б) є боржником у виконавчому провадженні ВП № 62269276, яке перебуває на виконанні у Сєвєродонецькому міському відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області (ідентифікаційний код 40326412, місцезнаходження: 93405, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 2) є стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 62269276, яке перебуває на виконанні у Сєвєродонецькому міському відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 на Приватне акціонерне товариство «Старобільський молокозавод» накладено штраф у розмірі 47230,00 грн; постанова направлена Приватному акціонерному товариству «Старобільський молокозавод» 07 квітня 2020 року засобами поштового зв`язку (арк. спр. 47-54, 77-84, 134-141).

Заявою від 02 червня 2020 року № 01-11/2753 про примусове виконання рішення Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області направило постанову від 03 квітня 2020 року № 2 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» штрафу у розмірі 47230,00 грн на примусове виконання до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (арк. спр. 85-88, 124-127).

На підставі заяви Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 02 червня 2020 року № 01-11/2753 про примусове виконання рішення державним виконавцем Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесена постанова від 05 червня 2020 року ВП № 62269276 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 3 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області штрафу у розмірі 47230,00 грн, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження від 05 червня 2020 року ВП № 62269276 та Інформація про виконавче провадження ВП № 62269276 від 02 липня 2020 року (арк. спр. 23, 43-44, 91, 122-123).

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 05 червня 2020 року ВП № 62269276 направлена позивачу 09 червня 2020 року рекомендованим листом з повідомленням та отримана останнім 19 червня 2020 року (арк. спр. 45, 46)

04 травня 2020 року Приватним акціонерним товариством «Старобільський молокозавод» на адресу Луганського окружного адміністративного суду направлено позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області про визнання нечинною та скасування постанови від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу (арк. спр. 55-58, 59).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року у справі № 360/1829/20 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області про визнання нечинною та скасування постанови від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу повернуто позивачу (арк. спр. 145).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року у справі № 360/1972/20 відкрито провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області про визнання нечинною та скасування постанови від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу (арк. спр. 146-147).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 2 лютого 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).

За визначенням статті 1 Закону № 1404 (тут і надалі посилання на норми Закону № 1404 наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404 регламентовано, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Статтею 66 Закону України від 18 травня 2017 року № 2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» (далі - Закон № 2042) визначено порядок здійснення провадження у справах про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 66 Закону № 2042 за результатами розгляду справи головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення штрафу; 2) про закриття справи.

Згідно з частиною п`ятнадцятою статті 66 Закону № 2042 постанова у справі має містити: 1) прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка винесла постанову; 2) дату і місце розгляду справи; 3) відомості про особу, щодо якої винесено постанову, а також потерпілого (за наявності); 4) опис обставин, встановлених під час розгляду справи, та доказів, що їх підтверджують; 5) посилання на положення законодавства, які були порушені, та/або зазначення підстав для закриття справи; 6) посилання на положення закону, які передбачають відповідальність за правопорушення; 7) прийняте у справі рішення. Постанова про накладення штрафу має відповідати вимогам до виконавчого документа, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження».

Якщо штраф не сплачено у строк, встановлений частиною двадцять третьою цієї статті, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Суми штрафів зараховуються до державного бюджету (частина двадцять четверта статті 66 Закону № 2042).

Відповідно до абзаців першого-дев`ятого частини першої статті 4 Закону № 1404 у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Абзацом першим частини третьої статті 4 Закону № 1404 визначено, що виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Згідно з абзацами першим-дванадцятим частини четвертої статті 4 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону № 1404).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (пункти 1, 3 частини другої статті 18 Закону № 1404).

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404 визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Суд зазначає, що постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу в силу приписів Закону № 1404 та Закону № 2042 є виконавчим документом, який відповідає встановленим законом вимогам до виконавчого документа та підлягає виконанню органами Державної виконавчої служби.

Щодо доводів позовної заяви про не зазначення у постанові від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу дати набрання нею законної сили суд зазначає, що постанова, яка направлена на адресу позивача 07 квітня 2020 року засобами поштового зв`язку, дійсно не мала інформації про набрання нею законної сили через не закінчення на той час строку для її оскарження. Проте, постанова від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу, направлена на примусове виконання, таку інформацію містить.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу не набрала законної сили через те, що позивач оскаржує її у судовому порядку, з огляду на таке.

Частиною шістнадцятою статті 66 Закону № 2042 передбачено, що постанова у справі вручається особі, щодо якої її винесено, або її представникові під розписку або надсилається рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

Потерпілий та особа, щодо якої винесено постанову у справі, мають право оскаржити її в адміністративному (досудовому) порядку або до суду в порядку, визначеному законом, протягом одного місяця з дня її винесення. Скарга на постанову у справі, подана в адміністративному (досудовому) порядку, залишається без розгляду у разі оскарження цієї постанови до суду (частина сімнадцята статті 66 Закону № 2042).

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 66 Закону № 2042 якщо останній день строку подання скарги на постанову у справі в адміністративному (досудовому) порядку припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день. За відповідною заявою скаржника орган (посадова особа), уповноважений на розгляд скарги, поновлює цей строк у разі визнання причин його пропущення поважними.

Відповідно до частини двадцять другої статті 66 Закону № 2042 постанова у справі, яку не було оскаржено у встановлений законом строк, набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова у справі, оскаржена в адміністративному (досудовому) порядку, набирає законної сили після закінчення одного місяця з дня залишення відповідної скарги без задоволення. Постанова у справі, оскаржена до суду, набирає законної сили з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Судом встановлено, що 04 травня 2020 року позивач у визначені статтею 66 Закону № 2042 строки направив на адресу Луганського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку позовну заяву про оскарження постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу, проте провадження у справі не було відкрито і позовну заяву повернуто позивачу.

Лише направлення позовної заяви про оскарження постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу до суду без відкриття провадження у справі не є підставою для не набрання нею законної сили.

Оскільки останнім днем строку на оскарження постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу було 03 травня 2020 року, який є вихідним днем (неділя), останнім днем строку вважається наступний за вихідним днем 04 травня 2020 року (понеділок), внаслідок чого постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу набрала законної сили 05 травня 2020 року.

Разом з цим, зазначення в постанові Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу дати набрання законної сили 04 травня 2020 року не невілює підстав для здійснення примусового її виконання в порядку, встановленому Законом № 1404.

Як передбачено частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а постанова державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 05 червня 2020 року ВП № 62269276 про відкриття виконавчого провадження відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» (ідентифікаційний код 00444837, місцезнаходження: 93412, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, буд. 23-Б) до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний код 34988646, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Хіміків, буд. 68), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області (ідентифікаційний код 40326412, місцезнаходження: 93405, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 2), про визнання протиправною та скасування постанови від 05 червня 2020 року ВП № 62269276 про відкриття виконавчого провадження відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.І. Чернявська