Ухвала суду № 91265844, 27.08.2020, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/156/2020

Справа № 552/5354/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2020 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі колегії суддів: головуючого судді - Хіневича В.І., суддів: Фадєєвої С.О., Маханькова О.В., за участю секретаря судового засідання - Гавриш А.Ю., за участю прокурора - Сорокіна І.В., обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників: обвинуваченого ОСОБА_1 , - Шапошника Р.Ф., обвинуваченого ОСОБА_2 - Сідько С.І. , обвинуваченого ОСОБА_3 - Ярошенко С.М. , обвинуваченого ОСОБА_4 - Литовченко Р.В. , обвинуваченого ОСОБА_5 - Шапошника Р.Ф. , обвинуваченого ОСОБА_6 - Шеховцової О.І. , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в режимі відеоконференції з Державною установою «Полтавська установа виконання покарань (№23)», Полтавським районним судом Полтавської області, об`єднане кримінальне провадження №42014170030000052 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 355, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 355, ч.4 ст. 189, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 355, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,

встановив:

В провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебуває на розгляді у колегії суддів об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 355, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 355, ч.4 ст. 189, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 у вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 355, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обраних відносно останніх запобіжних заходів у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю за місцем їх фактичного проживання з покладенням на обвинувачених встановлених в ухвалі заборон та обов`язків, ще строком на два місяці. В обґрунтування клопотань вказав, що обвинувачені обвинувачуються у вчиненні злочинів, які відносяться за ступенем тяжкості до тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів, є громадянами Грузії, на території України місця реєстрації не мають, однак мають міцні соціальні зв`язки, мають посвідку на постійне місце проживання та постійне місце проживання у м. Полтава, мають матеріальне забезпечення, що свідчить про наявність можливості перебувати під домашнім арештом. З часу обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю, жодна з підстав для обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу не встановлена. При цьому, наявні такі ризики, як можливість обвинувачених переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту підлягає продовженню з метою забезпечення обвинуваченими виконання покладених на них процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуванню від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків, потерпілих та вчинення іншого кримінального правопорушення, так, як більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках.

Також прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , обраного відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, строком ще на 60 днів. В обґрунтування клопотання вказав, що ризики які були підставою для застосування даного запобіжного заходу не зникли та продовжують існувати, а саме: ризик втечі, та можливості переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення покарання за інкримінований йому злочин. Вказав, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжких злочинів у складі організованої групи розбійного нападу, поєднаного з проникненням у житло та заволодіння майном у великих розмірах, вимагання коштів та майна, примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, а також вчинення за попередньою змовою групою осіб розбійного нападу, поєднаного з проникненням у житло потерпілих, що об`єктивно свідчить про наявність ризику обвинуваченого переховуватися від суду, оскільки останній перебував до цього у розшуку понад три роки, а також таких ризиків як незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - Шапошник Р.Ф., заперечував проти задоволення клопотання прокурора відносно продовження обраної міри запобіжного заходу його підзахисному - ОСОБА_1 у виді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю та прохав застосувати домашній арешт у нічний час доби, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може здійснити дії, вказані прокурором, а також те, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 .. При цьому, вказав, що його підзахисний сумлінно виконував обов`язки та обмеження покладені на нього судом, порушень цілодобового домашнього арешту не допускав, що свідчить про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, якого він також сумлінно буде дотримуватися у повній мірі.

Також вказав, що визначені ч.1 ст. 177 КПК України ризики, відпали. Його підзахисний не має наміру переховуватися від суду, оскільки він має посвідку на постійне місце проживання на території України та забезпечений місцем проживання у м. Полтава. Можливості знищити, сховати, або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у підзахисного немає так, як всі речові докази, які сторона обвинувачення вважала такими, були вилучені та передані потерпілим. Потреби незаконно впливати на потерпілих, свідків у ОСОБА_1 немає так, як під час досудового розслідування та в судових засіданнях Київського районного суду м. Полтави та Октябрського районного суду м. Полтави дані особи неодноразово були допитані, експертизи проведені.

Стосовно клопотання прокурора про продовження раніше обраних запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_5 також заперечував з аналогічних підстав: відсутності ризиків, вказаних прокурором та недоведеності прокурором неможливості застосувати більш м`який запобіжний захід, вказавши на можливість обрання більш м`яких запобіжних заходів.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника, заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю та прохав застосувати домашній арешт у нічний час доби. Стосовно клопотання прокурора про продовження раніше обраних запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_5 заперечував, вказавши на можливість обрання більш м`яких запобіжних заходів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - Сідько С.І., заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_2 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю та подала клопотання про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю на домашній арешт із забороною залишати своє житло в нічний час доби з 22.00 години по 06.00 годину з встановленням обраних судом обов`язків.

В обґрунтування клопотання вказала, що прокурором не доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та мети продовження вказаного запобіжного заходу, а також те, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Вказала, що обвинувачений ОСОБА_2 перебував під вартою понад чотири роки, протягом яких двічі постановлялися обвинувальні вироки, які в подальшому були скасовані судами апеляційної інстанції, що дає підстави сумніватись в обґрунтованості обвинувачення. Обвинувачений ОСОБА_2 не має наміру переховуватися від суду, оскільки він має посвідку на постійне місце проживання на території України, має родину, малолітню дитину, забезпечений місцем проживання, також має проблеми зі здоров`ям. Досудове слідство завершено, докази неодноразово досліджено, потерпілі та свідки допитані, а тому вказані прокурором ризики на даний час перестали існувати. Крім того за час перебування обвинуваченого ОСОБА_2 на домашньому арешті, останній належним чином виконував покладені на нього судом обов`язки, дотримувався порядку перебування під домашнім арештом, вчасно з`являвся до суду, адаптувався до умов перебування в суспільстві, не вчиняв протиправних дій, не переховувався від органів які здійснюють контроль за його поведінкою, відновив соціальні контакти з родиною та по мірі можливості встановив позитивні соціальні контакти з іншими особами, отримав попередню згоду на працевлаштування до ТОВ «Стривер» водієм вантажного мікроавтобуса з графіком роботи з 07.30 год. до 128.30 год. з оплатою праці у розмірі 7650 грн., знайшов окреме жило для себе та своєї родини за адресою АДРЕСА_1 та уклав договір найму житлового приміщення. Тобто обвинувачений ОСОБА_2 адаптувався до умов перебування за межами слідчого ізолятора, має позитивні погляди на подальше життя, готовий приступити до трудової діяльності, щоб забезпечувати себе та свою сім`ю, не становить загрози для суспільства, не вчиняв дій які б негативно впливали на його процесуальну поведінку, а тому має необхідність для зміни запобіжного заходу на більш м`який , не пов`язаний з жорстким обмеженням волі.

Стосовно клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_5 раніше обраних запобіжних заходів, заперечувала, вказала на необхідність застосування відносно останніх більш м`яких запобіжних заходів, підтримала клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Шапошника Р.Ф. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника, заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю та прохав застосувати домашній арешт у нічний час доби. Стосовно клопотання прокурора про продовження раніше обраних запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_5 заперечував, вказав на можливість обрання більш м`яких запобіжних заходів.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - Шапошник Р.Ф., заперечував проти продовження виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносного його підзахисного обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки прокурором в судовому засіданні не доведено наявність ризиків визначенні ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, підтримав клопотання ОСОБА_5 про зміну останньому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Прохав суд врахувати що обвинувачений ОСОБА_5 має місце постійного проживання та міцні соціальні зв`язки, а тому може перебувати на домашньому арешті. Крім того у обвинуваченого ОСОБА_5 , за час його перебування в умовах слідчого ізолятора дуже погіршився стан здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти продовження йому виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою оскільки прокурором в судовому засіданні не доведено ризики визначенні ст. 177 КПК України, інкриміновані йому злочини він не вчиняв, потерпілі по кримінальному провадженню його та інших обвинувачених оговорили, враховуючи його громадську позицію. Він має постійне місце проживання, сім`ю, раніше від правоохоронних органів не переховувався, про оголошення його в розшук не був повідомлений. Вказав, що в нього дуже погіршився стан здоров`я та він за станом здоров`я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора, а тому просив обрати щодо нього домашній арешт.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - Ярошенко С.М., обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - Литовченко Р.В., обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - Шеховцова О.І. заперечували проти задоволення клопотань прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 раніше обраних запобіжних заходів, підтримали клопотання обвинувачених та їх захисників про обрання більш м`яких запобіжних заходів.

Потерпілі в підготовче судове засідання не з`явилися, надали до суду заяви про проведення підготовчого судового засідання без їх участі.

Колегія суддів заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотань, приходить до наступного.

Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.05.2020 року обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, строком на 60 днів. Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 01.07.2020 року обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінено запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю за місцем їх фактичного проживання та покладенням на обвинувачених встановлених в ухвалі заборон та обов`язків строком на два місяці, строк дії якого закінчується 01 вересня 2020 року.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 07.05.2020 року обвинуваченому ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, строком на 60 днів. Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 01.07.2020 року обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, строком на 60 днів, строк дії якого закінчується 29 серпня 2020 року о 24.00 годині.

Згідно зі статтею 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.

Відповідно до ч. 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочинів, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 15 років.

Обвинувачені є громадянами Грузії, на території України місця реєстрації не мають, однак мають міцні соціальні зв`язки, оскільки перебувають у фактичних шлюбних відносинах тривалий час, мають посвідки на постійне місце проживання та постійне місце проживання у м. Полтаві, мають матеріальне забезпечення, що свідчить про наявність можливості у останніх перебувати під цілодобовим домашнім арештом, про який клопочуть їх захисники.

Вказані обставини, в сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченим, дають підстави вважати про необхідність застосування запобіжного заходу до останніх, що пов`язаний з обмеженням волі обвинувачених з метою усунення можливих, вказаних прокурором, ризиків та забезпечення виконання обвинувачених покладених на них процесуальних обов`язків.

При цьому, перебування обвинувачених під цілодобовим домашнім арештом з електронним засобом контролю, усуває можливий ризик продовження ним злочинної діяльності чи ймовірність переховування від суду з метою уникнення покарання, встановлення судом обмежень щодо спілкування обвинувачених зі свідками, потерпілими та між собою, також знизить ризик впливу на останніх.

Суд бере до уваги, що протягом останніх двох місяців, під час дії застосованого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю, обвинувачені виконували покладені на них судом обов`язки та заборони та дотримувалися порядку перебування під цілодобовим домашнім арештом.

Однак, вказані прокурором ризики такі, як можливість обвинувачених переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, на даний час мають місце, а більш м`які запобіжні заходи, зокрема і домашній арешт у нічний час доби, не зможе запобігти вказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках.

Оцінюючи в сукупності надані докази, доводи прокурора, на обґрунтування клопотань, пояснення обвинувачених та їх захисників, зважаючи на тяжкість покарання, що їм загрожує, у разі визнання винуватими у висунутому обвинуваченні, з огляду на особи обвинувачених, суд приходить до висновку, що застосування відносно обвинувачених запобіжного заходу є необхідним, при цьому застосування щодо обвинувачених запобіжного заходу саме у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю, буде достатнім для забезпечення виконання покладених на обвинувачених процесуальних обов`язків та запобіганню ризикам, наявність яких доведено прокурором.

При цьому суд зазначає, що наявність позитивних намірів обвинувачених щодо працевлаштування та подальшої добропорядної та належної поведінки, є свідченням можливої переоцінки цінностей, однак не спростовують доведених прокурором наявних ризиків, та не можуть свідчити про наявність особливої довіри до обвинувачених в підтвердження можливості дотримання ними процесуальних обов`язків.

Таким, чином суд вважає, що прокурором в підготовчому судовому засіданні доведено наявність ризиків, на які посилався прокурор у своєму клопотанні, та неможливості застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з чим запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає продовженню з метою забезпечення обвинуваченими виконання покладених на них процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуванню від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків, потерпілих та інших обвинувачених та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відносно нього на більш м`який, суд виходить із наступного.

Згідно ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Наведені Конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднується з такими ж вимогами статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), яка відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

У пункті 1 статті 1 цього Закону зазначено, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а статтями 13, 17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права» та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.

Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від суду, незаконний вплив на потерпілих, обвинуваченого, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні злочинів які відносяться до особливо тяжких, тяжкого та злочинів проти власності та проти авторитету державної влади, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 15 років позбавлення волі, при цьому обвинуваченому ОСОБА_5 відводиться роль організатора злочинної групи, яка була створена для заволодіння майном громадян. Злочини з ознаками організованої злочинності носять підвищену суспільну небезпеку, оскільки діяльність організованих злочинних груп створює загрозу всьому суспільству. Протиправні дії які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_5 вчинялися із застосуванням насильства відносно потерпілих і потягли за собою позбавлення майна, грошових коштів та спричинили останнім фізичного болю та моральних страждань. Також суд враховує, що ОСОБА_5 на момент затримання не працював, не мав і не має наданий час офіційного доходу, не має у власності цінного майна, а також відсутні дані, що у нього є засоби для існування.

Вказані обставини, а також тривале переховування від досудового слідства обвинуваченого ОСОБА_5 вказують на ризик продовження ним злочинної діяльності та спроб ухилення від явки до суду для уникнення покарання.

Щодо незаконного впливу на свідків та потерпілих, для уникнення покарання, то в ході кримінального розслідування встановлено свідків вказаних злочинів, які своїми показами викривають злочину діяльність обвинуваченого, тому останній з метою уникнення покарання, може вчиняти дії з метою зміни показань свідків, а також вчиняти тиск на потерпілих з метою зміни їх показань.

Доказів, які б вказали на зміну вказаних прокурором ризиків, стороною захисту до суду не надано.

Медичних висновків, які б обґрунтовано давали суду підстави вважати, що за станом здоров`я обвинувачений не може утримуватися в умовах установи виконання покарань суду не подані.

Твердження сторони захисту про безпідставність обвинувачення не приймаються колегією суддів, оскільки оцінку доказів, у тому числі і сторони обвинувачення, суд надасть в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку відповідно до вимог ст. 94 КК України, а тому на цій стадії процесу, тобто до закінчення судового розгляду, колегія суддів позбавлена процесуальної можливості надавати оцінку допустимості доказів чи доведеності пред`явленого обвинувачення.

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими наявність зазначених прокурором підстав для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ст. 177, ст. 178, ст. 197, ст. 199 КПК України, оскільки менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

За викладених обставин, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, з метою запобігання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, вчиняти повторно кримінальні правопорушення, впливати на свідків потерпілих інших обвинувачених, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Оскільки, обвинувачений ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, вчинених із застосуванням насильства, суд у відповідності з вимогами частини 4 статті 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підстав для визначення застави не вбачає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 199, 331, 371, 372 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 раніше обраних запобіжних заходів - задовольнити .

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Шапошника Р.Ф., про зміну міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю на домашній арешт з носінням електронного засобу контролю у нічний час доби обвинуваченому ОСОБА_1 - відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 355, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК України, обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , строком на два місяці, а саме: з 27 серпня 2020 року до 27 жовтня 2020 року включно.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - Сідько С.І., про зміну міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю на домашній арешт з носінням електронного засобу контролю у нічний час доби обвинуваченому ОСОБА_2 - відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 355, ч.4 ст. 189, ч.4 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3 , строком на два місяці, а саме: з 27 серпня 2020 року до 27 жовтня 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 дію встановлених судом заборон та покладених обов`язків, строком на ва місяці, а саме:

заборонити обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишати житло у якому вони проживають, без дозволу суду;

зобов`язати обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 носити електронний засіб контролю та прибувати за кожною вимогою до суду;

зобов`язати обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 невідкладно здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну у разі їх наявності, якщо такі ще не були здані;

покласти на обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 строком на два місяці обов`язок утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні, а також будь-яке спілкування між собою та іншими обвинуваченими.

Ухвала в частині продовження застосування обраного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту закінчує свою дію 27 жовтня 2020 року включно.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції України з метою контролю за їх поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вони перебувають, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на них обов`язків, використовувати електронні засоби контролю.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що у разі невиконання покладених них обов`язків до них може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника Шапошника Р.Ф. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 - відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 355, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 13.00 години 27 серпня 2020 року до 25 жовтня 2020 року до 24 години включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів.

Головуючий суддя: В. І. Хіневич

Судді: С.О. Фадєєва

О.В. Маханьков

Повний текст ухвали складено та проголошено 01.09.2020 року о 15.00 год.