Постанова № 9126515, 11.03.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-71/10/1770

11 березня 2010 року 11год. 45хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Пилипчук В.Є. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Зінькова І.І., Засіменко Л.В., Удовиченко С.В.,

відповідача: представник Мамай І.Є., Прищепа О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Рівнеспецбудінвест" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доДержавна податкова інспекція у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнеспецбудінвест» звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00057823420 від 29.01.2009 року.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, пояснили суду, що на підставі акту перевірки № 1674/23-400/36349821 від 17.12.2009 року ДПІ у м. Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005782342/0 від 29.12.2009 року про сплату податку на прибуток приватних підприємств в сумі 914577,00 грн., та штрафних (фінансових) санкцій 555664,00 грн.

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, позивач занизив податок на прибуток підприємства за II кв.2009 року на суму 69177,00 грн., за III кв.2009року на суму 845400,00 грн., які було включено ДПІ у м. Рівне у зобов'язання за основним платежем та на яку були нараховані штрафні фінансові санкції у розмірі 555664,00 грн.

Однак, позивач заперечує проти такого донарахування податку на прибуток, оскільки за період, що перевірявся, позивач надавав послуги по договорах суборенди приміщення окремими площинами юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності. Умовами договорів суборенди приміщення передбачена попередня оплата оренди (авансовий платіж за майбутній період оренди) та оплата забезпечувального платежу (гарантійного платежу по оренді), що буде зарахований за умовами договору, як орендна плата за останній місяць строку дії договору суборенди.

Представники позивача зазначили, що при перевірці працівники податкової служби не враховували і навмисно ігнорували особливості оподаткування операцій по орендній платі, які регламентуються п.п. 7.9.6 п.7.9 ст. 7 ЗУ від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97) зі змінами і доповненнями, щодо визначення валового доходу при нарахуванні орендної (суборендної) плати та при отриманні попередньої оплати таких операцій (авансових та гарантійних платежів), що перевищує звітний період і застосували загальні правила та безпідставно донарахували у валові доходи отримані авансові та гарантійні платежі по оренді (суборенді).

Відповідно до ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України «до договору піднайму (суборенди) застосовується положення про договір найму (оренди)». А це означає, що всі норми цивільного законодавства щодо договорів оренди є актуальними та обов'язковими для договорів суборенди.

Згідно з пп. 7.9.6 п. 7.9 ст.7 ЗУ від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97) зі змінами і доповненнями визначено, зокрема, що «оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється в такому порядку: передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування».

Таким чином, представники позивача стверджують, що віднести до валових доходів орендодавець може не загальну суму отриманих авансів, а лише ту його частину, яка буде нарахована за звітний період. Тому, відсутні порушення із сторони ТзОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» вимог п.п 4.1, п.4.1, ст. 4, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за№334/94-ВР (із змінами та доповненнями), а винесення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про донарахування податку на прибуток є безпідставним та протиправним.

Відповідач – державна податкова інспекція у м. Рівне проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та безпідставним.

Представники відповідача в судовому засіданні пояснили суду, що ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» передало в суборенду фізичним та юридичним особам згідно укладених договорів суборенди цілісний майновий комплекс за адресою м.Рівне вул. Гагаріна, 16

Позивач подав до податкового органу декларації з податку на прибуток, в яких зазначено в рядку 01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт послуг)» за І півріччя 2009р. в сумі 467907 грн. та за 9 місяців 2009р. в сумі 2658951 грн.

В деклараціях з податку на додану вартість, поданих до податкового органу в рядку 5 «загальний обсяг поставки» платником задекларовано: в квітні 2009р. в сумі 92492 грн., травні 2009р. в сумі 267626 грн., червні 2009р. в сумі 384499 грн., липні 2009р. в сумі 2053446 грн., серпні 2009р. в сумі 1274294 грн., вересні 2009р. в сумі 2244906 грн.

На підтвердження надання послуг суборенди для фізичних та юридичних осіб ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» було складено акти виконаних робіт, рахунки, виписано податкові накладні, які включені до реєстру виданих податкових накладних (дод. № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість).

ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» не включило до складу валових доходів гарантійні платежі за надані послуги при передачі в суборенду фізичним та юридичним особам нерухомого майна, та на які товариством виписано податкові накладні в момент надання вищевказаних послуг, суми податку на додану вартість по яких відображені у складі податкових зобов’язань в податкових деклараціях з податку на додану вартість, поданих товариством до ДПІ у М.Рівне у відповідних періодах, чим було порушено п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97 (із змінами і доповненнями). Відповідно до даних норм, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягає продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку – дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для (робіт, послуг) – дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» занижено валові доходи на загальну суму 3 658312 грн., в т.ч. у II кварталі 2009р. в сумі 276710 грн. та у III кварталі 2009р. в сумі 3 381602 грн.

Тому, представники відповідача просять суд в позові позивачу відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що в період з 07.12.2009 року по 14.12.2009 року працівниками Державної податкової інспекції у м. Рівне було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.02.2009 року по 31.10.2009 року, за результатами якої складений Акт № 1671/23-400/36349821 від 17.12.2009 року (т.1 а.с.17-33).

Позивач подав заперечення на Акт перевірки, де зазначив про неправомірність, безпідставність висновків працівників ДПІ у м. Рівне, викладених в акті (т.1 а.с.35-36).

Відповідно до відповіді ДПІ у м. Рівне від 29.12.2009 року № 57687/23-423 на заперечення до акту позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №1674/23-400/36349821 від 17.12.09 р. ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» за період з 20.02.2009р. по 31.10.2009р висновки акту залишено без змін (т.3 а.с.5-7).

На підставі акта перевірки державною податковою інспекцією у м. Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.12.2009 року № 0005782342/0 про визначення суми податкового зобов’язання ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1470241 грн., в тому числі за основним платежем – 914577 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 555664 грн. (т.1 а.с.34).

За результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Рівне зробила висновок про порушення позивачем п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97, в результаті чого до складу валових доходів не включило доходи у ІІ кварталі 2009р. в сумі 276710 грн. та у III кварталі 2009р. в сумі 3381602 грн.

За висновками акту перевірки, які стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, при передачі позивачем в суборенду фізичним та юридичним особам приміщення, ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» отримувало відповідно до договорів суборенди авансові та гарантійні платежі, на підтвердження надання послуг позивачем були складені акти виконаних робіт, рахунки, виписано податкові накладні. Однак, позивач не включав дані платежі у валовий дохід датою збільшення валового доходу відповідно до вимог п.п.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який передбачає, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Тому, органом податкової служби зроблений висновок, що товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» занизило податок на прибуток за ІІ квартал 2009 року на суму 69177 грн., за ІІІ квартал 2009 року на суму 845400 грн.

Однак, такий висновок відповідача суперечить вимогам чинного законодавства про оподаткування та фактичним обставинам справи.

Дослідженими судом доказами встановлено, що протягом періоду, що перевірявся Державною податковою інспекцією у м. Рівне, а саме – протягом ІІ-ІІІ кварталів 2009 року, основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест», яке 19.02.2009 року зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської ради юридичною особою, було здавання в оренду об’єктів нерухомості.

Так, позивачем укладений з ТОВ «Рівнеспецбудінвест» договір оренди № 1/2009 від 02.04.2009 року та додаткові угоди до договору від 02.04.2009 року, 01.05.2009 року 13.07.2009 року, 24.09.2009 року щодо оренди частини приміщень торгівельного комплексу за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 16. Строк дії договору - до 24.09.2009 року (т.1 а.с.57-72).

25 вересня 2009 року ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» уклало з АТ «Сведбанк Інвест» договір оренди щодо оренди будівлі торгівельного комплексу площею 18404,2 кв. м. за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 16 (т.1 а.с.55-56).

Відповідно до договорів суборенди приміщень торгівельного центру, укладених між ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» та юридичними особами і фізичними особами-підприємцями (т.3 а.с.17-250, т.4 а.с.1-104), позивач будівлю за вказаною адресою протягом ІІ-ІІІ кварталів 2009 року надавав у суборенду, що підтверджено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1 а.с.73-249).

Загальні положення щодо відносин суборенди врегульовані, зокрема, параграфом 1 «Загальні положення про найм (оренду)» Глави 58 «Найм (оренда)» Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно до п. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найма може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживча річ).

Відповідно до чинного законодавства, зокрема ст.774 ЦК України, наймач зі згоди наймодавця може здавати найняте ним майно іншій особі у піднайм, уклавши з такою особою договір піднайму. Відносини піднайму мають похідний, залежний характер від відносин найму. Умови договору піднайму залежать від умов договору найму, оскільки піднаймач може користуватися майном тільки відповідно до призначення, визначеного в договорі найму, строк договору піднайму не повинен перевищувати строк договору найму, припинення договору найму викликає припинення договору піднайму, права і обов'язки за договором піднайму повинні відповідати змісту договору найму.

Будучи похідним та залежним від договору найму, до договору піднайму (суборенди) застосовується положення про договір найму (оренди) (ч.3 ст. 774 ЦК України). Це означає, що наймач (орендар) отримує відносно піднаймача (суборендаря) всі права та обов'язки наймодавця (орендодавця). В свою чергу піднаймач (суборендар) має права та обов'язки наймача (орендаря).

Тобто, договір піднайму (суборенди) за своєю юридичною суттю є договором найму (оренди).

Відповідно до підпункту 1.18.1 пункту 1.18 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року) (далі – Закон) оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою).

Згідно із статтею 7 Закону операції лізингу (оренди) відносяться до операцій особливого виду, тому у разі здійснення таких операцій при визначенні валових доходів та валових витрат застосовується порядок, встановлений цією статтею для оподаткування операцій особливого виду, а не загальні правила.

Підпунктом 7.9.6 пункту 7.9 статті 7 Закону визначено, зокрема, що передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

Договорами суборенди приміщень торгівельного центру, укладених між ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» та юридичними особами і фізичними особами-підприємцями, зокрема п.5.1 договорів, передбачено, що Орендар за користування приміщенням щомісячно не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю оренди, вносить орендну плату Орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Крім того, відповідно до п.7.4 вказаних договорів протягом 10-ти календарних днів (або до певної дати) з моменту підписання Сторонами Договору Орендар зобов’язаний сплатити Орендодавцю забезпечувальний платіж в розмірі місячної орендної плати за приміщення шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок, що буде зарахований як орендна плата за перший місяць оренди та (до певної дати) Орендар зобов’язаний сплатити Орендодавцю забезпечувальний платіж в розмірі місячної орендної плати за приміщення, що буде зарахований в рахунок розрахунків за Договором як орендна плата за останній місяць оренди.

Судом встановлено, що відповідно до виписок банків про рух коштів на рахунках (т.2 а.с.1-7) на розрахункові рахунки позивача надійшли кошти на виконання умов зазначених договорів суборенди в рахунок оплати суборендної плати та забезпечувального платежу як авансові платежі із зазначенням в платіжних дорученнях «авансовий платіж за оренду» або «гарантійний платіж», зокрема: в квітні 2009 року – 102483 грн., травні 2009 року – 152392 грн., червні 2009 року – 333952 грн., липні 2009 року – 2346797 грн., серпні 2009 року – 1393879 грн., вересні 2009 року – 2586640 грн.

Зі змісту вказаної норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме п.п. 7.9.6 п.7.9 ст. 7, стає очевидним той факт, що оскільки момент виникнення валових доходів (витрат) у разі здійснення операцій з оперативного лізингу (оренди) пов'язаний із фактом нарахування лізингового платежу за договором лізингу (оренди), то валові витрати орендаря і валові доходи орендодавця виникатимуть за датою, визначеною договором для сплати лізингового платежу.

Тобто, якщо орендодавець (суборендодавець) отримує орендний (суборендний) платіж від орендаря (суборендаря) за строк, що перевищує звітний період (тобто орендний платіж сплачується у вигляді попереднього платежу (авансу) згідно з умовами договору), то до складу валового доходу орендодавця (суборендодавця) включається сума, що відповідає нарахованому орендному (суборендному) платежу за датою, встановленою у договорі.

ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» здійснюючи податковий облік з метою визначення прибутку та його подальшого оподаткування, формувало валові доходи на підставі ст. 4, п.п. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тобто датою збільшення валового доходу була не дата надходження авансового платежу (суборендної плати та забезпечувального платежу), а дата (місяць) призначення даних платежів, визначена договором.

Як наслідок, позивачем задекларовано у декларації з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2009 року – 467907 грн. валового доходу від продажу товарів (робіт, послуг) (т.1 а.с.53-54), а у декларації за 9 місяців 2009 року –2658951 грн. валового доходу (т.1 а.с. 51-52).

Тобто, твердження державної податкової інспекції у м. Рівне про невключення позивачем у ІІ-ІІІ кварталах 2009 року сум попередньої оплати (авансових та гарантійних платежів) по суборенді в сумі 3381602 грн. на підставі п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є необґрунтованими, оскільки ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» формувало валові доходи з врахуванням правил, передбачених п.п. 7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Висновки Державної податкової інспекції у м. Рівне про неправомірність дій позивача, зроблені на підставі виявленої розбіжності даних декларацій з податку на прибуток підприємств та податкових декларацій з податку на додану вартість, суперечать нормам законодавства.

Причина розбіжності валового доходу від реалізації товарів (робіт, послуг), вказаних в декларації по ПДВ і в декларації з податку на прибуток підприємств за один і той же період полягає у наявності різних способів визначення дати виникнення податкових зобов’язань по ПДВ і дати збільшення валових доходів.

Відповідно до пп. 7.3.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Так, на виконання вимог даної норми у момент виникнення податкових зобов’язань, а саме у момент надходження коштів від суборендарів як авансових платежів (суборендна плата та забезпечувальний платіж) на банківський рахунок позивача, ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» виписувало податкові накладні, на підставі яких було сформоване податкове зобов’язання по податку на додану вартість (т.2 а.с.8-242).

Валовий дохід від продажу товарів (робіт, послуг) для визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємств позивачем формувався не за загальним правилом за датою збільшення валового доходу, передбаченого п.п. 11.3.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а за особливим порядком, передбаченим п.п.7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В даному випадку, співставлення органом державної податкової служби показників декларацій з податку на прибуток підприємств та податкових декларацій з податку на додану вартість та визначення за цим різниці сум за II -й квартал в сумі 276710 грн. (744617 - 467907) та за III -й квартал 2009р. в сумі 3381602 грн. (5572646 - 2191044) і включення даної різниці до валового доходу на підставі п.п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є протиправною дією державної податкової інспекції у м. Рівне, що суперечить фактичним обставинам справи та нормам закону.

Тому, податкове повідомлення-рішення № 0005782342/0 від 29.12.2009 року, яке прийняте Державною податкової інспекцією у м. Рівне та відповідно до якого визначено податкове зобов’язання ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» по податку на прибуток підприємств в сумі 1470241 грн., в т.ч. за основним платежем – в сумі 914577 грн., за штрафними санкціями – в сумі 555664 грн., - підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Судові витрати стягуються на користь позивача з Державного бюджету згідно статті 94 КАС України.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю. <Текст >

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0005782342/0 від 29.12.2009 року.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Рівнеспецбудінвест" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 16 березня 2010 року

Суддя           <Підпис >                    Шарапа В.М.