Постанова № 9126444, 21.01.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5849/09/1770

"21" січня 2010 р. 19год. 00хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючий Боймиструк С.В., судді –Друзенко Н.В., Жуковська Л.А., за участю секретаря судового засідання Бодряшкіної Ю.К. та інших осіб, які беруть участь у справі від:

прокурорБатейко Н.В.

позивача:Волошин Л.С., Ковальчук С.В.;

відповідача:не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сільськогосподарського комунального підприємства "Малолюбашанське"

до Міністерства охорони навколишнього природного середовища

про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії,–

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Сільськогосподарське комунальне підприємство “Малолюбашанське” звернувся до адміністративного суду з позовом до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невидачі спеціального дозволу на право користування надрами з метою видобування піску на “Малолюбашанському –2” родовищі будівельних пісків та

зобов’язати Міністерство охорони навколишнього природного середовища України видати позивачу спеціальний дозвіл на право користування надрами з метою видобування піску на “Малолюбашанському –2” родовищі будівельних пісків, яке розташоване на землях Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, площею 12 га., терміном на 20 років, укласти з вказаним підприємством угоду про умови користування надрами відповідно до наданої заяви та доданих до неї документів.

В обґрунтування своїх вимог позивач - СКП “Малолюбашанське” зазначає, що 24 липня 2008 року звернувся до Міністерства охорони навколишнього природного середовища із заявою на отримання спеціального дозволу (без проведення аукціону) на користування надрами з метою видобування піску на “Малолюбашанському –2” родовищі пісків на площі 12 га, що знаходиться на землях Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, з додаванням всіх необхідних документів згідно переліку (про що свідчить опис документів доданих до позовної заяви), встановленому Порядком надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 лютого 2008 року № 273 (надалі Порядок), які відповідач отримав (вхідний реєстраційний номер СД 82 від 24 липня 2008 року.)

Посилаючись на п. 7 Порядку № 273, вказує що рішення про надання дозволу без проведення аукціону мало бути прийняте протягом 70 днів після надходження заяви разом з документами в повному обсязі –не пізніше 01 жовтня 2008 року. Станом на 20.08.2009 року позивачем не отримано ні дозволу, ні обґрунтованої відповіді про відмову у видачі такого дозволу.

Крім того, позивач зазначає, що провів геологічне вивчення Малолюбашанського –2 родовища пісків за власні кошти і захистив запаси в ДЗК №1529 від 13 червня 2008 року та в наявності має спеціальну техніку та обладнання, яке призначене для видобування піску.

Відповідач - Міністерство охорони навколишнього природного середовища України до суду свого представника не надіслав в черговий раз подавши клопотання про відкладення справи, в зв’язку з неможливістю забезпечити участь представника, який приймає участь в іншому судовому засіданні. Суд вважає клопотання необґрунтованим, а причину неявки не поважною. В матеріалах справи є доручення на трьох представників (Тригубенко С.М., Роменського Д.В., Браіловську К.Е.), який з них приймає участь в іншій справі не зазначено.

Крім того, долучена копія повістки про виклик до іншого суду не читабельна –час і дата судового засідання не розрізняється. За таких обставин суд продовжує розгляд справи відповідно до ч.4 ст.128 КАС України.

Відповідач в поданих запереченнях позов не визнав та вказує, що геологічне вивчення та видобування корисних копалин є різними видами користування надрами.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що 28 грудня 2007 року Сільськогосподарському комунальному підприємству “Малолюбашанське” було надано спеціальний дозвіл № 3321 з метою геологічного вивчення пісків Малолюбашанського-2 родовища Костопільського району Рівненської області строком на 2 роки - до 28 грудня 2009 року.

В липні 2008 року позивач звернувся до Мінприроди з метою отримання стосовно того самого родовища, тієї самої корисної копалини іншого дозволу - не на геологічне вивчення, а на видобування.

Метою геологічного вивчення згідно зі спеціальним дозволом на користування надрами є затвердження запасів Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ України).

Запаси піску Малолюбашанського - 2 родовища затверджено протоколом ДКЗ від 13.06.2008 року № 1529.

Однак, позивачем не було вжито жодних заходів, спрямованих на анулювання спеціального дозволу на геологічне вивчення з метою отримання дозволу на видобування.

Абзацом 3 п. 3 Порядку № 273, який діяв на момент подання заяви надрокористувачем, передбачено, що у межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами.

Таким чином, вважає відповідач, на одну ділянку можуть бути надані два спеціальні дозволи на користування надрами лише у тому випадку, якщо мова йде про різні за видом корисні копалини.

Жодним нормативно-правовим актом не передбачено право Мінприроди надавати два спеціальні дозволи на користування надрами одному підприємству (один на геологічне вивчення, інший - на видобування), якщо мова йде про одну й ту саму ділянку, один і той самий вид корисних копалин.

Отже, Мінприроди вважає, що не мало жодних повноважень для надання позивачеві спеціального дозволу на видобування пісків Малолюбашанського-2, а позивач міг отримати спеціальний дозвіл з метою видобування пісків Малолюбашанського-2 родовища лише після анулювання наданого йому спеціального дозволу на геологічне вивчення пісків цієї ділянки, оскільки термін дії наданого йому дозволу на геологічне вивчення цієї ділянки на той час ще не закінчився.

Позивач не здійснив жодних заходів з метою анулювання спеціального дозволу на геологічне вивчення, оскільки жодним чином не повідомив Мінприроди про те, що мета спеціального дозволу, наданого на геологічне вивчення, є досягнутою, у зв'язку з чим він мав просити анулювати йому спеціальний дозвіл на користування надрами на підставі підпункту 1 пункту 19 зазначеного Порядку 2008 року, що діяв на той час.

Виходячи з вищенаведеного, відповідач вважає цілком логічним, чому Мінприроди не надало позивачеві у 2008 році спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин. Крім того, зазначені факти повністю виключають бездіяльність Міністерства щодо неприйняття відповідного рішення.

Підпунктом 1 пункту 7 Порядку надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2008 № 273 було передбачено, без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник, провівши геологічне вивчення ділянки надр за власні кошти, здійснив підрахунок запасів корисної копалини, який затверджено ДКЗ.

Також пунктом 7 Порядку було передбачено, що у випадках, передбачених підпунктами 1, 2 (крім тих, коли заявником є державне підприємство), 7, 11, 12 і 14 цього пункту, дозволи надаються за рішенням Кабінету Міністрів України.

Іншої процедури чинним законодавством передбачено не було.

Отже, оскільки в цьому випадку позивач міг отримати спеціальний дозвіл на користування надрами виключно за рішенням Кабінету Міністрів України, Мінприроди було підготовлено проект розпорядження Кабінету Міністрів України, яке було внесено на розгляд Уряду листом Мінприроди від 15.12.2008 року, однак Урядом не було прийнято рішення про погодження питання щодо надання позивачеві спеціального дозволу.

Мінприроди, в свою чергу, не могло прийняти рішення про надання позивачеві спеціального дозволу на користування надрами без відповідного рішення Уряду.

Відповідач зазначає, що все вищенаведене, іще раз повністю виключає бездіяльність Мінприроди щодо ненадання позивачеві спеціального дозволу на користування надрами та просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач заперечує проти адміністративного позову і правомірності своєї бездіяльності не довів.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 13 Кодексу України “Про надра” користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.

Згідно ч. 2 ст. 16 цього Кодексу, спеціальні дозволи на користування надрами в межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, що мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні й економічні можливості користування надрами.

Позивач є таким спеціалізованим підприємством до основного виду діяльності якого, згідно статуту підприємства, відноситься видобування корисних копалин, піску, базальтів.

Позивач провів геологічне вивчення Малолюбашанського–2 родовища пісків за власні кошти і захистив запаси в ДЗК №1529 від 13 червня 2008 року. В 2008 році ПП Мосійчук В.С. було виконано розвідку “Малолюбашанського–2” родовища за технічним завданням СКП “Малолюбашанське”.

В наявності у позивача знаходиться спеціальна техніка та обладнання, які призначені для видобування піску на “Малолюбашанському–2” родовищі будівельних пісків, що підтверджується відповідними доказами, а саме: договір оренди спеціальної техніки та обладнання № 5, а саме: екскаватор гідравлічний гусеничний К-606, екскаватор гідравлічний гусеничний UB 12333-1, бульдозер Т-170, вантажний автомобіль МАЗ 5549, водовідливна станція., пересувний вагончик для контори ПДО.

В ч. 6 цієї ж статті 16, встановлено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, як правило, на конкурсних засадах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. № 1524, Мінприроди є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Згідно п.2 Порядку № 273, дозволи надаються Мінприроди переможцям аукціонів з їх продажу, а також надрокористувачам у випадках, передбачених у пункті 7 цього Порядку.

24 липня 2008 року СКП “Малолюбашанське” звернулось до Мінприроди із заявою на отримання спеціального дозволу (без проведення аукціону) на користування надрами з метою видобування піску на “Малолюбашанському–2” родовищі пісків на площі 12 га, що знаходиться на землях Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області з додаванням всіх необхідних документів та погоджень відповідно до п. п. 1 ч. 1 та ч. 2 пункту 7 зазначеного Порядку.

Згоду на надання спеціального дозволу позивачу підтверджують: екологічна карта “Малолюбашанського-2” родовища пісків, надана Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області від 01.07.2008 року, рішення Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області № 302 від 24 квітня 2008 року, Рішення Костопільської районної ради Рівненської області № 336 від 06 червня 2008 року, лист-погодження Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 01/04-07.12/6197 від 14. 07.2008 року, лист –погодження Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області № 1279/03-06 від 01.07.2008 року.

Згідно з ч.10 п. 7 Порядку надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2008 року № 273 рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 70 днів після надходження заяви разом з документами в повному обсязі - в даному випадку рішення повинно було прийняте не пізніше 01 жовтня 2008 року. Станом на 26.06.2009 року (на час відкликання пакету документів) позивачем не отримано ні дозволу на користування надрами, ні обґрунтованої відповіді про відмову у видачі такого дозволу.

З аналізу ч.12 цього ж п.7 випливає, що отримати рішення КМ України, для надання дозволу заявнику, відповідач мав у межах 70-денного строку відведеного Порядком № 273.

Відповідно до п.20 згаданого Порядку, рішення Мінприроди про відмову в наданні дозволу та його анулювання може бути оскаржено в установленому законодавством порядку. Отже, як випливає з наведеного, після сплину встановленого Порядком № 273 строку в 70 днів для прийняття рішення про надання дозволу без проведення аукціону, в разі його не надання, відмова в наданні дозволу має бути оформлена відповідним документом та доведена до відома заявника для можливості його оскарження, чого відповідачем зроблено не було, чим порушено права позивача, як суб’єкта господарювання.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах й в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Листом № 1557/29/10-09 від 09.02.2009 року відповідач повідомив, що опрацьовано заяву та пакет документів позивача на отримання спеціального дозволу, вони були погоджені в Мінфіні, Мінекономіки та Мінюсті та 15.12.2008 року були направлені до Кабінету Міністрів України для розгляду та прийняття рішення. Враховуючи, що Порядок був обмежений у часі та діяв впродовж 2008 року, тому після затвердження Кабінетом Міністрів України “Порядку надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами”, буде розглянуте питання щодо можливості надання спеціального дозволу на користування надрами на підставі поданих документів.

Як вбачається з цього листа відповідач претензій до зазначених документів та їх оформлення не мав, а при їх опрацюванні вийшов за межі встановлених Порядком 70 днів без будь-яких пояснень та причин.

Отже, до заперечень поданих відповідачем на позов в даній справі, де він зазначає про необхідність анулювання позивачем наданого йому спеціального дозволу на геологічне вивчення пісків цієї ділянки, для отримання іншого дозволу на право користування надрами з метою видобування піску (та інше), суд відноситься критично, оскільки вони є надуманими, не передбачені жодною нормою Порядку та спростовуються зазначеним вище листом № 1557/29/10-09 від 09.02.2009 року і суд їх розцінює як намагання виправдати допущену бездіяльність стосовно позивача.

Крім того, відповідач не пояснив суду причину не доведення таких вимог до позивача на час розгляду поданого ним пакету документів та виниклу різницю між позицією відповідача в суді та викладеною в листі № 1557/29/10-09 від 09.02.2009 року .

Бездіяльність - певна форма поведінки суб’єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити в силу покладених на нього обов'язків згідно з чинним законодавством України.

Отже, невиконання Мінприроди обов’язків передбачених Порядком щодо надання спеціального дозволу у встановлений строк, при відсутності підстав для відмови, суд розцінює, як бездіяльність.

Така бездіяльність Мінприроди відносно СКП “Малолюбашанське є неправомірною, оскільки порушено права позивача та ним втрачена можливість отримання дозволу на користування надрами в законний спосіб обраний заявником –без проведення аукціону відповідно підпункту 7 пункту 7 Порядку № 273.

Хоч бездіяльність відповідача є неправомірною, однак в іншій частині позовні вимоги задоволені бути не можуть.

26.06.2009 року позивачем було відкликано пакет документів поданих відповідачу на отримання спеціального дозволу на право користування надрами з метою видобування піску на “Малолюбашанському–2” родовищі будівельних пісків.

Отже, з того часу в будь-яких адміністративно-господарських відносинах вони між собою не перебувають з приводу отримання спеціального дозволу на право користування надрами з метою видобування піску на “Малолюбашанському–2” родовищі будівельних пісків, а тому будь-які вимоги щодо зобов’язання відповідача видати позивачу спеціальний дозвіл на право користування надрами з метою видобування піску та укласти з ним угоду про умови користування надрами відповідно до наданої заяви та доданих до неї документів –є безпідставними.

Судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, присуджується позивачу з державного бюджету згідно ч. 3 ст. 94 КАС України відповідно до задоволених вимог в сумі 1,70 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (03035, м. Київ, вул.. Урицького, 35 код ЄДРПОУ 00013735) щодо невидачі спеціального дозволу на право користування надрами з метою видобування піску на "Малолюбашанському –2" родовищі будівельних пісків.

В частині позовних вимог щодо зобов'язання Міністерства охорони навколишнього природного середовища України видати Сільськогосподарському комунальному підприємству "Малолюбашанське" спеціальний дозвіл на право користування надрами з метою о видобування піску на "Малолюбашанському –2" родовищі будівельних пісків, яке розташоване на землях Іалолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, площею 12 га., терміном на 20 років, укласти з вказаним підприємством угоду про умови користування надрами відповідно до наданої заяви та доданих до неї документів,–відмовити.

Присудити до стягнення з Державного бюджету на користь позивача –Сільськогосподарському комунальному підприємству "Малолюбашанське" сплачений ним судовий збір в сумі 1,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Головуючий                                                   Боймиструк С.В.

          Судді                                                                                Друзенко Н.В.

                                                                                          Жуковська Л.А.

< Список >

< Список >