Ухвала суду № 91249804, 31.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

31 серпня 2020 року справа №640/22358/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря судових засідань Проценко Р.А. та представників:

позивача: ОСОБА_1 ;

відповідача: не з`явились;

третьої особи: Комірного О.О.;

розглянувши у судовому засіданні за власною ініціативою питання про закриття провадження у справі

за позовомОСОБА_1 до третя особаГоловного управління Держгеокадастру у Київській області Комірний Олег Олександровичпровизнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0.12 га, кадастровий номер 3220882200:03:003:0178, розташованої на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області, внаслідок якої було порушено право на безоплатну приватизацію даної земельної ділянки позивачем; 2) зобов`язати відповідача скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0.12 га, кадастровий номер 3220882200:03:003:0178, розташованої на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області; 3) зобов`язати відповідача після скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0.12 га, кадастровий номер 3220882200:03:003:0178, видати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.12 га у власність для індивідуального садівництва на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області позивачу та надати земельну ділянку у власність без зміни цільового призначення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №640/22358 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2020 року адміністративну справу №640/22358/19 призначено до розгляду в судовому засіданні на 02 березня 2020 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року залучено до участі в адміністративній справі ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на такі фактичні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 серпня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київської області із клопотанням про надання учаснику бойових дій безоплатно у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва, розташованої на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області площею 0,12 га, кадастровий номер 3220882200:03:003:0178.

Згідно відповіді відповідача від 11 вересня 2019 року №12420/0-8031/0/17-19 позивачу відмовлено у наданні у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва, розташованої на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області площею 0,12 га, кадастровий номер 3220882200:03:003:0178, оскільки бажану земельну ділянку відведено у власність для індивідуального садівництва громадянину ОСОБА_2 , що підтверджується наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 17 липня 2015 року №10-828/39-15-СГ.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд виходить із наступного.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За правилами частин шостої, сьомої і десятої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, наведеними нормами права встановлено підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та визначені органи, уповноважені розглядати ці питання.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 17 липня 2015 року №10-828/36-15-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» земельну ділянку з кадастровим номером 3220882200:03:003:0178 надано у власність громадянину ОСОБА_2 .

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Спір у справі, що розглядається, стосується права власності третьої особи на земельну ділянку, а отже задоволення позовних вимог або відмова в їх задоволенні вирішить майнові права третьої особи або позбавить її права власності.

Таким чином, виник спір про цивільне право і подальше оспорювання права власності на спірну земельну ділянку не має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей встановлювати (визнавати) належність права власності на земельні ділянки.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.

Отже, враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад, суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частина перша статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене, оскільки, даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що провадження у адміністративній справі №640/22358/19 підлягає закриттю, а заявлені вимоги належить розглядати відповідному місцевому загальному суду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 238, 239, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі №640/22358/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною бездіяльності щодо скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити дії щодо скасувати державної реєстрації земельної ділянки площею 0,12 га, кадастровий №3220882200:03:003:0178, розташованої на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного тексту ухвали суду - 01 вересня 2020 року.

Суддя В.А. Кузьменко