Постанова № 9124822, 21.12.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6625/09/1770

21 грудня 2009 р. 12год. 51хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Цимбалюк М.Л., Ткачук О.М.

відповідача: представники Голубенко Т.Б., Мокрий Я.Л., Оніщук В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВідкрите акціонерне товариство "Рівненський радіотехнічний завод"

доДержавна податкова інспекція в м.Рівне

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне товариство "Рівненський радіотехнічний завод" (далі –ВАТ "Рівненський радіотехнічний завод") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Рівне (далі –ДПІ у м.Рівне) про зобов’язання включити від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2007 рік та врахувати його у розрахунках 2008 року, про визнання недійсними та відкликання податкових повідомлень-рішень: №0001011742/0/17-123 від 27.04.2009 року, №0001011 742/1/17-123 від 28.05.2009 року, №0001011742/2/17-123 від 07.08.2009 року за платежем: "податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" зі штрафними санкціями на суму 18870,75 грн. та про встановлення податкового зобов’язання за платежем "податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" зі штрафними санкціями на загальну суму 12825,12 грн., про визнання недійсними та відкликання податкових повідомлень-рішень №0001742342/0/23-121 від 27.04.2009 року, №0001742342/1/23-121 від 27.05.2009 року, №0001742342/2 від 14.08.2009 року за платежем: "податок на прибуток приватних підприємств" зі штрафними санкціями на суму 179373,1 грн. В подальшому, змінило позовні вимоги, доповнивши їх вимогами про визнання недійсними і відкликання податкових повідомлень-рішень №0001011742/3/17-123 від 21.10.2009 року та №0001742342/3 від 19.10.2009 року.

Позовні вимоги підтримані у судовому засіданні представниками позивача, які ствердили, що податковим органом при визначенні суми податкових зобов'язань по податку з власників транспортних засобів не було враховано факти зняття позивачем з обліку в органах ДАІ двох транспортних засобів, що призвело до необ’єктивного розрахунку. Також вказали, що відповідач, зафіксувавши актом перевірки той факт, що від’ємне значення об’єкту оподаткування позивача за 2007 рік складає 1027634 грн., його право на врахування цієї суми у складі валових витрат 2008 року через рядок 04.9 декларації з податку на прибуток за кожний квартал та в цілому за 2008 рік заперечив, покликаючись на те, що позивач скористався правом на віднесення до складу валових витрат 2008 року від’ємного значення об’єкту оподаткування лише на суму 112332 грн., позаяк саме таку суму задекларував у цьому рядку, відповідно від права на іншу частину цієї суми відмовився. Ствердили, що податковим органом при визначенні суми податкових зобов'язань з податку на прибуток не було застосовано положення пп.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, що призвело до незаконного винесення спірного податкового повідомлення-рішення. Вказали на порушення податковим органом вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №925/11205, яке полягало в незазначенні в акті перевірки первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність фактів порушення. Також вказали на недотримання податковим органом вимог пп.5.2.3. п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року.

Представники відповідача проти позову заперечили, посилаючись на відсутність з боку податкового органу порушень норм матеріального і процесуального законодавства під час проведення перевірки позивача та винесення спірних податкових повідомлень-рішень. Вказали, що перевіркою повноти та достовірності відображених позивачем показників у поданих розрахунках сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за охоплений перевіркою період встановлено порушення ст.ст.1,2 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" №1963-ХІІ від 11.12.1991 року, яке полягало у тому, що позивачем не внесено до розрахунків податку з власників транспортних засобів на 2007 рік та 2008 рік транспортні засоби, які згідно баз даних ВРЕР ВДАІ м.Рівне та УДАІ УМВС України в Рівненській області зареєстровані за ВАТ "Рівненський радіотехнічний завод" та є об’єктами оподаткування, що призвело до заниження податку з власників транспортних засобів на 12580,50 грн. Перевіркою повноти визначення позивачем податку на прибуток за охоплений перевіркою період встановлено порушення пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.8 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, яке полягало у занижені валових доходів та завищені валових витрат, внаслідок чого позивачем завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2007 рік у розмірі 178969 грн. та за 2008 рік у розмірі 196204 грн., а також занижено податкове зобов’язання з податку на прибуток за 2008 рік у розмірі 141258 грн. За таких підстав вважають, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому підстав для їх скасування немає. Відтак, просять в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, оцінивши докази та всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що з 10.03.2009 року по 08.04.2009 року ДПІ у м.Рівне проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ "Рівненський радіотехнічний завод" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року. Результати перевірки оформлені актом №466/23-100/14314989 від 15.04.2009 року (а.с.16-36, 99-146).

На підставі акту перевірки відповідачем, зокрема, винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0001011742/0/17-123 від 27.04.2009 року, згідно якого позивачу донараховано податкове зобов’язання за платежем "податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" в сумі 18870,75 грн., в тому числі за основним платежем - 12580,50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6290,25 грн. (а.с.11,170);

- податкове повідомлення-рішення №0001742342/0/23-121 від 27.04.2009 року, згідно якого позивачу донараховано податкове зобов’язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 179373,10 грн., в тому числі за основним платежем –141258,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –38115,10 грн.(а.с.10,150).

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались ВАТ "Рівненський радіотехнічний завод" в адміністративному порядку до начальника ДПІ у м.Рівне, голови ДПА в Рівненській області та голови ДПА України (а.с.37-58,64-67), рішеннями яких, скарги позивача залишено без задоволення (а.с.59-63, 68-73,147-149,) та винесено податкові повідомлення-рішення з дробами "1", "2" та "3" (а.с.12-15, 91-92).

В основу податкових повідомлень-рішень, якими визначено податкове зобов’язан-ня за платежем "податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" покладено висновки про встановлення перевіркою порушень позивачем вимог ст.ст.1,2 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" №1963-ХІІ від 11.12.1991 року, в результаті яких ним занижено суму податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів на 12580,50 грн., в тому числі за друге півріччя 2007 року на 4193,50 грн., за 2008 рік - на 8387,00 грн.

          Вказані висновки, в свою чергу, ґрунтуються на співставленні даних задекларованих позивачем сум податку з власників транспортних засобів та сум податку, обчислених у ході проведення перевірки на підставі даних ВРЕР ВДАІ м. Рівне та УДАІ УМВС України в Рівненській області про зареєстровані за ВАТ "Рівненський радіотехнічний завод" транспортні засоби. Так, перевіркою було встановлено, що на балансі ВАТ "Рівненський радіотехнічний завод" станом на 01.07.2007 року рахувалося 11 одиниць транспортних засобів. У зв’язку із вилученням з податкового обліку підприємства 4-ох транспортних засобів, в розрахунки податку з власників транспортних засобів на 2007 рік та на 2008 рік, ним включено лише 7 транспортних засобів (а.с.190). В ході перевірки, ДПІ у м.Рівне було направлено запити в УДАІ УМВС України в Рівненській області та ВРЕР ВДАІ м. Рівне (а.с.156-166), за відповідями на які, податковим органом зроблено висновок про те, що в охопленому перевіркою періоді за ВАТ "Рівненський радіотехнічний завод" було зареєстровано 19 транспортних засобів. В ході подальшої перевірки, встановлено, що 3 транспортних засоби, які за даними бази даних РПС ДАІ УДАІ УМВС України в Рівненській області обліковуються, як власність ВАТ "Рівненський радіотехнічний завод", фактично були зняті з обліку для реалізації.

Відповідно до цього, та з врахуванням ненадання позивачем для перевірки інших документів на підтвердження фактів відчуження, списання, зняття з обліку транспортних засобів, які згідно автоматизованої бази даних зареєстровані за ВАТ "Рівненський радіотехнічний завод", відповідачем було самостійно обраховано суму податку з власників транспортних засобів, яка підлягала сплаті позивачем в охопленому перевіркою періоді, за даними РПС ДАІ УДАІ УМВС України в Рівненській області та з урахуванням виявлених в ході перевірки фактів відчуження 3-ох транспортних засобів, та визначено суму податкового зобов’язання як різницю між обрахованою податковим органом сумою податку з власників транспортних засобів, яку належало сплатити та сумою податку, яка була ним фактично за цей період сплачена. При цьому, податковим органом правильність розрахунку податку з власників транспортних засобів, проведеного позивачем по 7-ми транспортних засобах підтверджено, а нарахування фактично проведені по 9-ти транспортних засобах, які в розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що був поданий в ДПІ м.Рівне ВАТ "Рівненський радіотехнічний завод" (а.с.190), не фігурують. Внаслідок цього і зроблено висновки про заниження позивачем суми податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів на 12580,50 грн.

Разом з тим, в ході судового розгляду встановлено, що автомобіль ГАЗ 5327, держномер 3710 РВН, та автомобіль Камаз 5410, держномер 2445 РВН, які фігурують в розрахунку, що проводився податковим органом, як транспортні засоби по яким виявлено заниження транспортного податку на 956,25 грн. та 3255,00 грн., відповідно, фактично зняті з реєстраційного обліку. Наведене підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою ВДАІ м.Рівне УМВС України в Рівненській області №95/500 від 24.04.2009 року (а.с.42).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" 1963-XII від 1.12.1991 року, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є, зокрема, юридичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, що відповідно до ст.2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Оскільки матеріалами справи підтверджений факт відсутності реєстрації за позивачем в перевіряємому періоді таких транспортних засобів, як автомобіль ГАЗ 5327, держномер 3710 РВН, та автомобіль Камаз 5410, держномер 2445 РВН, то висновок податкового органу про обов’язок позивача сплачувати податок за вказані транспортні засоби, є безпідставним.

Доводи відповідача, в тій частині, що посадові особи ДПІ у м.Рівне діяли правомірно, позаяк в ході перевірки направляли позивачу лист №15086/17-130 від 01.04.2009 року з вимогою надання первинних документів про відчуження, списання, зняття з обліку транспортних засобів, які згідно автоматизованої бази даних РПС ДАІ Управління ДАІ УМВС України в Рівненській області зареєстровані за ним, а він таких документів не надав, судом відхиляються, як безпідставні, з огляду на те, що зі змісту вказаного листа не можливо зрозуміти щодо яких транспортних засобів його зроблено (а.с.152), на що й звертав увагу у відповіді на вказаний лист керівник позивача (а.с.153). Крім того, як видно з матеріалів справи, копія довідки ВДАІ м.Рівне УМВС України в Рівненській області №95/500 від 24.04.2009 року долучалася позивачем до скарг, які подавалися в процедурі апеляційного узгодження голові ДПА в Рівненській області та голові ДПА України (а.с.34,54), що давало можливість внести виправлення до відповідних розрахунків, однак сума нарахованих позивачу податкових зобов’язань з вказаного податку у зв’язку з такими обставинами відкорегована не була.

В силу наведеного, суд приходить до висновку про протиправність визначення відповідачем для позивача податкового зобов’язання за платежем "податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" в сумі 956,25 грн. нарахований на автомобіль ГАЗ 5327, держномер 3710 РВН, та в сумі 3074,17 грн. (3255,00 грн. -18083 грн. з урахуванням часу зняття з реєстрації - 17.07.2007 року), нарахований на автомобіль Камаз 5410, держномер 2445 РВН, разом 4030,42 грн., і відповідну частину штрафних санкцій - в сумі 2015,21 грн., а всього на суму 6045,63 грн.

Відповідно, право позивача підлягає захисту саме у спосіб визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення на цю частину податкового зобов’язання, а не шляхом визнання недійсним і відкликання податкового повідомлення-рішення в повній мірі, тобто на загальну суму податкового зобов’язання 18870,75 грн. з одночасним встановленням податкового зобов’язання на ту частину суми, яка нарахована правомірно, тобто на уму 12825,12 грн.

В основу податкових повідомлень-рішень, якими визначено податкове зобов’язан-ня за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" покладено висновки про встановлення перевіркою порушень позивачем вимог пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.8 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, в результаті яких ним занижено податкове зобов’язання з податку на прибуток за 2008 рік у розмірі 141258 грн.

Вказані висновки, в свою чергу, ґрунтуються на результатах перевірки повноти визначення скоригованого валового доходу та повноти визначення валових витрат за період за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року.

Так, перевіркою констатовано, що позивачем у перевіряємому періоді занижено скоригований валовий дохід у розмірі 178754 грн., в тому числі за 2 півріччя 2007 року –174951 грн., за 2008 рік –3803 грн.

Так, за результатом вибіркового співставлення доходів, відображених у рядку 01.1 Декларацій з податку на прибуток підприємств за охоплений перевіркою період з доходами, вирахуваними на підставі оборотно-сальдових відомостей та журналів-ордерів по рахунках 311, 361, 362,681, 682, 701, 702, 713, 711, 712, 714, 715, 717, 719, 732, первинних банківських документів і накладних, встановлено, що позивачем занижено за 3 квартал 2007 року доходи у розмірі 5334 грн., занижено за 4 квартал 2007 року доходи у розмірі 178966 грн., занижено за 1 квартал 2008 року доходи у розмірі 1068 грн., завищено за 2 квартал 2008 року доходи у розмірі 231 грн., завищено за 3 квартал 2008 року доходи у розмірі 119 грн., завищено за 3 квартал 2008 року доходи у розмірі 160 грн. За результатом вибіркового співставлення доходів, відображених у рядку 01.6 Декларацій з податку на прибуток підприємств за охоплений перевіркою період з доходами, вирахуваними на підставі таких документів, як журнали-ордери по рахунку 311, 711, 713, 714, 715, 717, 719, 732, 742 та первинні документи, встановлено, що позивачем занижено за 3 квартал 2007 року доходи у розмірі 419750 грн., завищено за 4 квартал 2007 року доходи у розмірі 429099 грн., занижено за 1 квартал 2008 року доходи у розмірі 76417 грн., завищено за 2 квартал 2008 року доходи у розмірі 72144 грн., занижено за 3 квартал 2008 року доходи у розмірі 58905 грн., занижено за 4 квартал 2008 року доходи у розмірі 41553 грн.

Також перевіркою констатовано, що позивачем у перевіряємому періоді завищено валові витрати на загальну суму 761453 грн., в тому числі за 3 квартал 2007 року - 777 грн., за 4 квартал 2007 року - 3241 грн., за 1 квартал 2008 року - 1425 грн., за 4 квартал 2008 року - 756010 грн.

Так, за результатом вибіркового співставлення витрат, відображених у рядку 04.1. Декларацій з податку на прибуток підприємств за охоплений перевіркою період з витратами, вирахуваними на підставі оборотно-сальдових відомостей та журналів-ордерів по рахунках 201, 202, 203, 204, 209, 22, 281, 231, 91, 92, 93 та первинних документів, встановлено, що позивачем завищено за 4 квартал 2008 року валові витрати у розмірі 753210 грн. Завищення інших витрат, в тому числі за 3 квартал 2007 року на 777 грн., за 4 квартал 2007 року на 3241 грн., за 1 квартал 2008 року на 1425 грн. та за 4 квартал 2008 року на 2800 грн., виникло внаслідок віднесення позивачем до складу інших витрат видатків на відрядження за кордон генерального директора за відсутності зв’язку таких відряджень з основною діяльністю підприємства.

Висновки податкового органу про заниження валового доходу на загальну суму 178754 грн. та завищення валових витрати на загальну суму 761453 грн. позивачем фактично не оспорюються, за виключенням висновків про заниження валового доходу за 4 квартал 2007 року по господарській операції з ТОВ "Енерго-консалтинг".

Так, в акті перевірки відповідачем зафіксовано, що вказана операція –це операція з повернення позивачем товару - листа оцинкованого в кількості 2200 кг. постачальнику - ТОВ "Енергоконсалтинг". Вказаний факт підтверджується і матеріалами справи (а.с.187-189).

За правилами п.5.10. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, у разі коли після продажу товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Податковий орган в акті перевірки зазначив, що позивачем по даній операції не було скориговано валові витрати та відповідно податковий кредит.

При цьому, податковий орган вказав, що оскільки до перевірки позивачем не надано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників, а представлено накладну №ВП 0000004 від 19.12.2007 року та податкову накладну №1128 від 19.12.2007 року на загальну суму 215594,55 грн. з ПДВ (179662 грн. - без ПДВ) на відпуск ТОВ "Енергоконсалтинг" листа оцинкованого в кількості 2200 кг., то у перевіряючих були всі підстави для висновку про необхідність відображення вказаної господарської операції шляхом збільшення у 4-му кварталі 2007 року валових доходів позивача на суму 179662 грн.

Натомість позивач доводить, що він вказану господарську операцію відобразив у своєму податковому обліку шляхом зменшення валових витрат за 4-й квартал 2007 року по статті витрати на придбання товарів на цю ж суму 179662 грн.

Доводи позивача податковим органом не спростовувались.

Разом з тим, враховуючи, що об’єктом оподаткування, згідно з п.3.1. ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат платника податку та на суму амортизаційних відрахувань, то факт відображення певної господарської операції шляхом зменшення валових витрат періоду на визначену суму, а не шляхом збільшення валового доходу даного періоду на цю ж суму, не змінює значення об’єкта оподаткування, позаяк різниця не змінюється, якщо замість того, щоб збільшити на певну суму зменшуване, зменшити на цю ж суму від’ємник.

Відповідно до цього, факт заниження позивачем у 4-му кварталі 2007 року своїх валових доходів на суму 179662 грн. не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду і відповідачем не доведений.

За результатами висновків податкового органу про заниження позивачем у перевіряємому періоді валового доходу на загальну суму 178754 грн. та завищення валових витрати на загальну суму 761453 грн., перевіркою зроблено і висновки щодо повноти декларування ним податку на прибуток.

За такими висновками, порушення порядку формування позивачем валових витрат і доходів призвело до завищення ним від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2007 рік у розмірі 178969 грн. та за 2008 рік у розмірі 196204 грн. та до заниження податку на прибуток за 2008 рік у розмірі 141258 грн.

Розрахунок щодо повноти декларування позивачем відображений на стор.14 акту перевірки (а.с.22 на звороті) і зводиться до наступного:

Звітний період Об’єкт оподаткування за даними декларації Об’єкт оподаткування за даними податкової Відхилення Нараховано податку

3 квартали 2007 року-1 543 755-1 117 894+425 861 2007 рік-1027 634-848 665+178 969 1 квартал 2008 року20879118+78 91019 727 2 квартали 2008 року-271 616-270 308+1 308 3 квартали 2008 року-666 160-664 021+2 139 2008 рік-196 204565 034+761 238141 258 При цьому, податковий орган визначивши відхилення об’єкту оподаткування податком на прибуток з 2007 рік на рівні 178969 грн., тобто в розмірі заниженого позивачем у 4-му кварталі 2007 року валового доходу, тим самим підтвердив правильність визначення ним решти від’ємного значення об’єкта оподаткування за вказаний період на рівні 848665 грн. Відповідно до правил податкового обліку відображення результатів господарських операцій у декларації з податку на прибуток здійснюється наростаючим підсумком, при чому при позитивному значенні об'єкта оподаткування за звітний період підприємство сплачує податок на прибуток, при від'ємному значенні об'єкта оподаткування у відповідності до п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Від'ємне значення об'єкта оподаткування відображається у рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом Державної податкової адміністрації України №143 від 29.03.2003 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за №271/7592. Відповідно, у декларації за перший звітний період наступного податкового року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього року зазначається у складі валових витрат у рядку 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства. Враховуючи викладене, значення рядка 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства першого кварталу наступного податкового року повинно дорівнювати значенню рядка 08 декларації з податку на прибуток, попереднього податкового року.

Судом встановлено, а відповідачем підтверджено, що значення рядка 08 декларації з податку на прибуток позивача за 2007 рік становить 1027634 грн., а значення рядка 04.9 декларації з податку на прибуток позивача за перший квартал 2008 року 112332 грн. (а.с.185-186) Тобто, значення рядка 04.9 менше від значення рядка 08 на 915302 грн., що вказує на заниження позивачем суми валових витрат першого і, відповідно, наступних кварталів 2008 року, та відповідно, на невірне визначення ним об’єкту оподаткування податком на прибуток в сторону його завищення.

При цьому, з урахуванням суми заниження позивачем валових витрат у 2008 році, висновки відповідача про завищення позивачем у цьому періоді валових витрат не давали підстав для нарахування йому податкових зобов’язань з податку на прибуток, позаяк сукупність таких показників дає від’ємне, а не позитивне значення об’єкта оподаткування.

Відповідно, суд приходить до висновку про безпідставність нарахування позивачу спірними рішення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 141258,00 грн., позаяк відсутня база для такого нарахування. Порушення ж позивачем норми п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року саме по собі не могло спричинити донарахування податку на прибуток.

Крім того, через відсутність заниження податкового зобов’язання, суд визнає неправомірним і застосування до позивача штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року.

Державна податкова інспекція у м.Рівне перевіряла питання дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з третього кварталу 2007 року по 31.12.2008 року. Відповідно показники декларації на прибуток за 2007 рік та за перший квартал 2008 року, охоплювалися рамками перевірки.

Судом встановлено, що показник рядка 04.9 "від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року" декларації позивача за 1 квартал 2008 року по відношенню до показника рядка 08 "значення об'єкта оподаткування -від’ємне/позитивне" декларації позивача за 2007 рік занижений на 915302 грн.

У акті ж перевірки позивача відповідачем зазначено, що задеклароване ВАТ "Рівненський радіотехнічний завод" значення рядка 04.9 декларацій "від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року" за 1 квартал та наступні квартали 2008 року складає 112332 грн., і фактів його завищення або заниження встановлено не було (а.с.21).

В судовому засіданні, відповідачем стверджено, що обставини заниження позивачем валових витрат у 2008 році, через заниження значення рядка 04.9 декларацій з податку на прибуток, податковий орган не повинен був зазначати у акті перевірки, так як включення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року є правом, а не обов’язком платника податку.

Таку позицію відповідача суд вважає хибною, з огляду на те, що, по-перше, норма п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року прямо визначає, що сума від'ємного значення підлягає включеною до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року, а не може бути включена, а по-друге, податковий орган відповідно до діючого законодавства України з оподаткування повинен визначити фактичні податкові зобов’язання платника податку з урахуванням помилок, як на користь бюджетних інтересів, так і ні.

В податковому повідомленні-рішенні №0001742342/0/23-121 від 27.04.2009 року, та у відповідних рішеннях з дробами "1", "2" та "3", зазначено, що вони винесені відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року. Вказаною нормою імперативно визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, зокрема, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

В той же час, як встановлено судом, податковий орган, встановивши в ході перевірки, що за перевіряємий період позивач завищив суму податкових зобов'язань, у податкових деклараціях з податку на прибуток 2008 року, ці обставини до уваги не взяв і до розрахунків не прийняв, чим порушив законодавчо встановлений принцип.

          Доводи відповідача в тій частині, що обставини щодо заниження позивачем валових витрат у 2008 році, через заниження значення рядка 04.9 декларацій з податку на прибуток, надають право позивачу подати уточнюючу декларацію, і таким чином самостійно виправити помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, суд відхиляє.

Так, відповідно до абз.2 п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"№2181-III від 21.12.2000 року, у разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків зобов'язаний подати нову декларацію, що містить виправлені показники (уточнену декларацію). Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Аналогічним чином пп.17.2 ст.17 вказаного Закону надає право платнику податків, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф або відобразити суму недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку у тому випадку, якщо такий платник податку до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.

Таким чином, якщо у платника податку була проведена документальна перевірка, то за ті звітні періоди, за які проведена перевірка, нова або уточнена декларація подаватися не повинна, оскільки всі помилки повинні бути виправлені за результатами перевірки. Після проведення перевірки, платник податків не повинен подавати уточнюючі розрахунки, оскільки саме за результатами перевірки донараховується або зменшується сума податку, визначена платником до сплати в бюджет. Виключення становлять лише ті випадки, коли перевірка була проведена некваліфіковано, і помилки не були виявлені, тоді наявність помилок в перевіреному звітному періоді доводиться платником документально, а відносно осіб, що проводили перевірку, повинно бути розпочате службове розслідування, а уточнена декларація повинна бути прийнята.

Твердження про те, що платник податку не може виправити помилки у періоді, що охоплений перевіркою податкового органу, шляхом подання уточненого розрахунку або декларації, знайшли своє відображення і у судовому засіданні. Як стверджено представником відповідача та доведено даними зворотного боку облікової картки платника податків –позивача, поданий ним після завершення податкової перевірки, результати якої оскаржуються, уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний 2008 рік, де відображено витрати не враховані в обчисленні валових витрат попереднього звітного періоду, за кодом рядку 04.9 на суму 915302 грн. прийнятий ДПІ у м.Рівне "до відома", тобто без врахування його показників у розрахунках податку на прибуток позивача, з покликанням саме на той факт, що розрахунок подано не до, а після перевірки, відтак врахований він бути не може (а.с.74-76, 195-197).

Усе вищенаведене доводить той факт, що Податковим органом при визначенні суми податкових зобов'язань з податку на прибуток не було застосовано положення пп.4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000 року, що призвело до незаконного винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, та враховуючи вимоги п.1) ч.2 ст. 162 КАС України, згідно з якою, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення, та норми матеріального права, що визначають порядок набрання та втрати чинності лише стосовно нормативно-правових актів, що кореспондується з нормою ч.11 ст.171 КАС України, а позивачем фактично оскаржуються правові акти індивідуальної дії, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в спосіб визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування у відповідній частині. При цьому, покладати ще на відповідача і зобов’язання по включенню від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2007 рік та врахуванню його у розрахунках 2008 року буде зайвим.

Суд вважає безпідставним заходом визнавати протиправними та скасовувати всі податкові повідомлення-рішення, винесені в рамках процедури апеляційного узгодження, тобто з дробами "0", "1", "2" та "3", позаяк визначені ними суми і підстави нарахування податкових зобов’язань залишилися незмінними, а змінився лише граничний строк узгодження і сплати податкового зобов'язання. Відповідно, для повного захисту охоронюваних законом права позивача достатнім є скасування в судовому порядку податкових повідомлень-рішень з дробами "3", як останніх прийнятих в межах процедури апеляційного узгодження.

Судові витрати по справі у вигляді половини розміру сплаченого судового збору, згідно з ч.1 та ч.3 ст.94 КАС України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0001011742/3/17-123 від 21.10.2009 року, яким Відкритому акціонерному товариству "Рівненський радіотехнічний завод" визначено податкове зобов’язання за платежем "податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" на суму 18870,75 грн., в тому числі за основним платежем - 12580,50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6290,25 грн., визнати протиправним і скасувати в частині визначення податкового зобов’язання на суму 6045,63 грн., в тому числі за основним платежем - 4030,42 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2015,21 грн.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0001742342/3 від 19.10.2009 року, яким Відкритому акціонерному товариству "Рівненський радіотехнічний завод" визначено податкове зобов’язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 179373,10 грн., в тому числі за основним платежем –141258,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –38115,10 грн. визнати протиправним і скасувати повністю.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Відкрите акціонерне товариство "Рівненський радіотехнічний завод" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя                                                   Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 28.12.09р.