Ухвала суду № 91248196, 01.09.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 вересня 2020 р. Справа № 480/2280/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді у справі №480/2280/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій та відмови, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії, відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 06.03.2020, оформлену листом від 06.04.2020, в проведенні позивачу перерахунку, раніше призначеного і наступній виплаті у збільшеному розмірі, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Сумського апеляційного суду від 04.03.2020 №63 та поданої позивачем заяви з цього приводу того ж дня, починаючи з 18.04.2020;

- зобов`язати відповідача здійснити діє та прийняти рішення - перерахунок призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 18.02.2020 згідно довідки Сумського апеляційного суду від 04.03.2020 №63 та виплачувати позивачу в подальшому щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 68% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Ухвалою суду від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 29.05.2020 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №620/1116/20 (провадження №Пз/9901/5/20).

10.08.2020р. надійшло клопотання від позивача про поновлення провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 27.08.2020 поновлено провадження у даній справі.

01.09.2020 від представника позивача до суду надійшла заява про відвід судді Кунець О.М.

Вказана заява про відвід обґрунтована тим, що ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 зупинено провадження у справі №480/2280/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій та відмови, зобов`язання вчинити дії до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 620/1116/20, провадження №Пз/9901/5/20.

Стаття 291 КАС України передбачає особливості провадження у типовій справі. Так, суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі. Провадження у типовій справі підлягає відновленню з дня набрання законної сили рішенням Верховного Суду у відповідній зразковій справі.

Представник позивача зазначає, що 10.08.2020 позивач зареєстрував у Сумському окружному адміністративному суді письмову заяву про поновлення провадження у його справі із додатком відповіді Верховного Суду від 07.08.2020 про те, що рішення Верховного Суду у зразковій справі № 620/1116/20, провадження №Пз/9901/5/20, набрало законної сили.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 поновлено провадження у даній справі, проте не з 07.08.2020 (саме цією датою датовано заяву позивача про поновлення провадження у справі), як це, на думку представника позивача, передбачено законом. Крім цього, представник позивача звертає увагу на те, що в ухвалі суду про поновлення провадження у справі від 27.08.2020р. міститься помилка, а саме - невірно зазначену дату реєстрації заяви про поновлення провадження у даній справі (замість дати реєстрації заяви - 10.08.2020р. помилково зазначено - 12.08.2020.) Отже, позивач вважає, що судом помилково зазначено в ухвалі суду про поновлення провадження від 28.08.2020р., що позивач подав письмову заяву про відновлення провадження у його справі 12.08.2020, а про набрання законної сили рішення Верховного Суду від 16.06.2020, суду стало відомо з ЄДРСР, а не з документів поданих позивачем.

Крім того, представник позивача зазначає, що справу №480/2280/20 призначено до розгляду аж на 06.10.2020, що, на думку представника, є грубим порушенням розумних, імперативно визначених законом строків передбачених КАС України.

Також у заяві про відвід представник позивача зазначає "Відповідно до діючої Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої Мінфіном України, 1.1. економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування, зокрема, 2.5.1. Код 2710 „Виплата пенсій і допомоги", 3) щомісячне (довічне) грошове утримання відповідно до законодавства.

Зазначені положення законодавства суддя Кунець О.М. знала, проте відносно позивача ОСОБА_1 не застосувала, що підтверджується наступними доказами.

Крім цього, представник у справі №480/2280/20 заявляючи відвід головуючому у справі №480/2280/20 вважає за доцільне зазначити обставини щодо іншої справи, яка перебуває у провадженні судді Кунець О.М., а саме - щодо справи №480/4257/20. Зокрема, як зазначає представник позивача, у провадженні судді Кунець О.М. знаходиться типова (аналогічна справі ОСОБА_1) адміністративна справа № 480/4257/20. Ухвалою суду від 14.07.2020 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №480/4257/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії (Номер категорії справи 112000000). Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення йому копії ухвали про відкриття провадження у справі для подання у порядку, встановленому ст. ст. 162-167,261 КАС України, відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача. Тобто, зазначена справа, розглядається судом в порядку ст. 263 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, що відповідає закону. Ухвалою суду від 14.07.2020 зупинено провадження в адміністративній справі №480/4257/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 620/1116/20, провадження №Пз/9901/5/20. Як стверджує представник позивача - ОСОБА_1, ухвалою суду від 28.08.2020 відновлено провадження в адміністративній справі №480/4257/20. Справу призначено до розгляду (на яку дату призначено до розгляду представник позивача не вказує) . Однак, при розгляді заяви про відвід головуючого судді Кунець О.М. просить врахувати, що інформація , щодо справи №480/4257/20 щодо місця, дати і часу судового засідання у цій справі, після відновлення провадження, не оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Зважаючи на ту «довіру, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості», надзвичайно важливою є не лише неупередженість та безсторонність судді, а й власне враження неупередженості та безсторонності. Оскільки «навіть видимість може бути важливою», тож «правосуддя повинно не тільки чинитися, необхідно також, щоб було видно, що воно чиниться».

Представник позивача - ОСОБА_1 просить врахувати, що стаття 9 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Враховуючи обов`язок судді «справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства» (пункт 1 частини 7 статті 56 закону України «Про судоустрій і статус суддів»), його виконання, поза усяким сумнівом, передбачає дотримання засад рівності перед законом і судом, що є окремим проявом принципу недискримінації. Принцип недискримінації передбачає необхідність рівного поводження з особами в однакових ситуаціях і різного (відмінного) поводження з особами, які перебувають в різних ситуаціях. Необґрунтоване різне ставлення у подібних випадках так само дискримінує, як і однаковий підхід без врахування того, що особи перебувають не в ідентичних, а у відмінних ситуаціях.

Статтею 36 КАС України, зокрема передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня. коли заявник дізнався про таку підставу.

Представник позивача - ОСОБА_1 просить врахувати, що про наявність аналогічної типової справи №480/4257/20 до справи Довірителя стало відомо 01.09.2020 з інформації розміщеної в ЄДРСР.

Ураховуючи вищенаведені факти та докази представник позивача у справі №480/2280/20 - ОСОБА_2 вважає, що принцип недискримінації, який передбачає необхідність рівного поводження суду відповідно до закону, в тому числі і процесуального, з особами в однакових ситуаціях і різного (відмінного) поводження з особами, які перебувають в різних ситуаціях було порушено щодо ОСОБА_1 . Таким чином необґрунтоване різне ставлення у подібних випадках до Довірителя так само дискримінує, як і однаковий підхід без врахування того, що особи перебувають не в ідентичних, а у відмінних ситуаціях. Довіритель , зокрема, зазнає обмежень у реалізації та користуванні правами і свободами в будь-якій формі в процесі розгляду своєї справи, розгляд якої безпідставно розтягнувся майже на шість місяців, замість строку не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі та має легітимний сумнів, що суд у названому складі може бути справедливим та безстороннім та таким, що на погляд розумної людини не викликає побоювання стосовно упередженості суду. Такі побоювання в даному випадку є очевидними."

Вказана обставина дає позивачу підстави для сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду даної справи.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відводу суддів, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід у порядку письмового провадження.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно з частиною 1 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України.

З огляду на нормативний зміст пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Як на підставу для відводу судді позивач посилається на приписи статті 36 КАС України, нормативна конструкція яких, з-поміж іншого, містить узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.

Відповідно до позиції Верховного Суду , яку викладено в ухвалі Суду від 17 липня 2020 року у справі №826/11409/17, жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

"об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

"суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Верховний Суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід суддів, Верховний Cуд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Наведені заявником аргументи не можуть бути підставою для задоволення заяви про відвід головуючого судді Кунець О.М. у справі №480/2280/20.

При цьому, слід зазначити, що ухвалою суду від 01.09.2020р. було виправлено описку в ухвалі суду від 28.08.2020р. про поновлення провадження у даній справі щодо дати реєстрації заяви позивача про поновлення провадження у справі (замість невірної дати 12.08.2020р. виправлено описку з зазначенням вірної дати реєстрації заяви - "10.08.2020р.").

Посилання представника позивача на процесуальні заходи які вживаються судом у справі №480/4257/20 є безпідставними, оскільки зазначені справи не є взаємопов"язаними.

Отже, зазначені представником позивача обставини не можуть бути визнані обґрунтованою підставою для відводу.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність передати дану заяву у відповідності до ст. 31 КАС України для вирішення питання про відвід судді суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 236, 241, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 про відвід судді Кунець О.М. - визнати необґрунтованою.

Передати заяву у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя О.М. Кунець