Постанова № 9124617, 15.04.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

15.04.2010 р.                                                                                           № 2а-36/10/1370

ДПІ у Дрогобицькому р-ні Львівської області

до ТзОВ "Захід-Пол Інвест-Експорт"

пропро стягнення заборгованості ,

15 квітня 2010 року                                                  Справа № 2а-36/10/1370

12 год. 00 хв.                                                                      м. Львів, вул. Чоловського, 2, зал №9

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Москаля Р.М., при секретарі Шийці Н.П., за участю представника позивача Пастернак У.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Пол Інвест-Експорт»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 31711,52 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дрогобицькому районі Львівської області звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Пол Інвест-Експорт». Просить суд стягнути з відповідача штрафні (фінансові) санкції в сумі 31711,52 грн. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, обґрунтовуючи їх тим, що заборгованість ТОВ «Захід-Пол Інвест-Експорт»на вказану вище суму виникла через несплату пені, визначеної згідно з рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000312305/0 від 10.07.2009 р., № 0000392305/0 від 11.09.2009 р. та № 0000412305/0 від 08.10.2009 р. Оскільки у встановлені строки відповідач цих коштів до бюджету не сплатив, ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області просить стягнути їх в примусовому порядку.

Відповідач не забезпечив участі свого представника в судовому засіданні, хоча про час та дату його проведення неодноразово належним чином повідомлявся. Судові виклики двічі направлялися за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача. Згідно витягу з ЄДР від 23.03.2010 року таким є: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Стрийська, 104. Згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»відомості, внесені до Єдиного державного реєстру (в т.ч. про місцезнаходження юридичної особи), вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Однак, поштова кореспонденція із судовими документами повернулась до суду у зв’язку з відсутністю зазначеного адресата за вказаною адресою. Суд двічі направляв судові виклики за адресою, вказаною в долучених до матеріалів справи актах перевірки відповідача від 06.07.2009 р., 31.08.2009 р. та 25.09.2009 р. як фактичне місцезнаходження відповідача (Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Вербова, 39). Згадані судові виклики повернуті суду органом зв’язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання». З огляду на зазначене, суд ухвалив розглядати справу на підставі наявних у ній доказів без участі представника відповідача.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив долучені до матеріалів справи докази та оцінив їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 4 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ч. 5 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», контроль за законністю проведення розрахунків за експортно-імпортними контрактами, валютними операціями, а також контроль за дотриманням порядку i термінів розрахунків у іноземній валюті між резидентами i нерезидентами здійснюють податкові органи.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 1, ч. 1, 5 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-Пол Інвест-Експорт», зареєстровано виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради 15.08.2006 року, про що видано відповідне свідоцтво № 199340. Згідно з довідкою ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 09.06.2008 року № 1417, відповідач взятий на облік платника податків 15.08.2006 р. за № 3205.

Внаслідок проведених позапланових виїзних перевірок відповідача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 05.11.08 р. по 03.07.09 р., з 04.06.08 р. по 31.08.09 р. та з 04.07.09 р. по 25.09.09 р. встановлено, що ТОВ «Захід-Пол Інвест-Експорт»порушило вимоги ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», внаслідок чого було недоодержано виручку в іноземній валюті. Результати зазначених перевірок оформлено відповідними актами від 06.07.2009 року № 514/22-008/34542849, від 31.08.2009 р. №683/22-008/34542849 та від 25.09.2009 р. № 740/22-008/34542849. На їх підставі ДПІ у Дрогобицькому районі, керуючись нормами Законів України «Про державну податкову службу в Україні»та «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», винесла відповідно три рішення про застосування до суб’єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій: від 10.07.2009 р. № 0000312305/0 – на суму 17548,61 грн., від 11.09.2009 р. –на суму 7973,19 грн. від 08.10.2009 р. – на суму 14689,72 грн. Згідно з розписок на корінцях цих же рішень, відповідач їх отримав.

Згідно з долучених до матеріалів справи додаткових пояснень позивача від 14.04.2010 року № 4852/10/10-010, частину своїх зобов’язань в сумі 8779,00 грн. відповідач вже погасив, тому сплаті підлягає ще 31711,52 грн. Цю суму позивач і просить суд стягнути в примусовому порядку.

Позивач також зазначає, що з метою спонукати відповідача сплатити згадані суми фінансових санкцій, 13.08.2009 року винесено першу податкову вимогу № 1/490, згідно з якою загальна сума податкового боргу відповідача становила 15548,61 грн., а 16.09.2009 року –другу податкову вимогу № 2/565, згідно з якою загальна сума податкового боргу відповідача становила 9548,61 грн. Обидві податкові вимоги відповідач отримав, про що свідчить підпис його уповноваженої особи. З метою забезпечення погашення податкового боргу 19.10.2009 року позивач прийняв рішення № 655/24-0 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів. Однак вжиті органом державної податкової служби заходи не зумовили позитивного результату.

Аргументи позивача про вжиті заходи до стягнення податкового боргу не беруться судом до уваги з огляду на таке. У преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), сплата яких передбачена Законами з питань оподаткування. Тобто цей Закон не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення термінів розрахунків при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, а такі санкції не є податковим зобов’язанням. Таким чином, податкові вимоги як акти ненормативного характеру можуть застосовуватися лише з метою погашення заборгованості щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), вичерпний перелік яких наведено у статтях 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування». Пеня, яку застосував позивач за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не визначена як податок або збір (обов'язковий платіж). Це, відповідно до вимог ст. 238 ГК України, адміністративно-господарська санкція, що застосовується до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. Отже, обов'язок позивача зі сплати пені за порушення норм Закону не належить до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»надає право податковим органам безпосередньо стягувати з резидентів передбачену цим Законом пеню за наслідками документальних перевірок.

Оскільки ТОВ «Захід-Пол Інвест-Експорт»дійсно порушило вимоги ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що підтверджується вищеописаними актами перевірок та рішеннями про застосування фінансових санкцій, то контролюючий орган правомірно нарахував пеню, яка станом на дату розгляду справи в суді становить 31711,52 грн. та не сплачена відповідачем. Суд також враховує той факт, що відповідач отримав копії актів перевірок та рішень про застосування санкцій та не оспорив їх, а також частково сплатив суму нарахованої пені, що свідчить про фактичне визнання ним факту вчинення правопорушення. Тому суд вважає позовні вимоги державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 50, 70-72, 86, 94, 98, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-ПОЛ ІНВЕСТ-ЕКСПОРТ»(Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Стрийська, 104; ідентифікаційний код юридичної особи 34542849) на користь державного бюджету штрафні (фінансові) санкції в сумі 31711 (тридцять одна тисяча сімсот одинадцять) грн. 52 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             Москаль Ростислав Миколайович

Повний текст постанови виготовлено 19 квітня 2010 року.