Ухвала суду № 91245578, 01.09.2020, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/4536/20

Провадження № 2/362/2315/20

У Х В А Л А

01.09.2020 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», ОСОБА_2 про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на Ѕ частку у праві спільної власності на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та частину земельної ділянки площею 0,2017 га з цільовим призначенням - для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221483301:01:009:0697, що розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, село Іванковичі та зняти арешт, накладений приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.П. на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та частину земельної ділянки площею 0,2017 га з цільовим призначенням - для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221483301:01:009:0697, що розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, село Іванковичі, у виконавчому провадженні №61315650 при примусовому виконанні виконавчого листа №752/17111/13-ц, виданого Голосіївським районним судом міста Києва від 07 березня 2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «ОТП Банк», заборгованості за кредитним договором.

Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Однак, в позовній заяві не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору та заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

В супереч зазначеним вимогам, позивачем не надано витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджує місцезнаходження Акціонерного товариства «ОТП Банк», яке зазначене в позовній заяві та, що відповідач є дійсно є юридичною особою.

Крім того, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зазначаючи в позовній заяві, що спірне майно є об`єктом спільної сумісної власності, позивачем не надано доказів на підтвердження зазначених обставин, як і не додано, що воно виникло в нього, а саме не додано рішення суду про розірвання шлюбу .

Законодавець у частині першій статті16 ЦК установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Частиною другою статті 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Звертаючись з вимогами про визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна, що є об"єктом спільної сумісної власності та зняття з нього арешту, позивачем не обґрунтований обраний ним спосіб захисту, оскільки зі змісту позовної заява вбачається вимоги про поділ спільного майна подружжя, а ні поділ спільного майна, а тому позивачу слід обгрунтувати обраний ним спосіб захисту звернення до суду та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

ВС зазначив, що тлумачення статті 60 СК України дозволяє зробити висновок, що законом встановлено про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Також звертаючись про скасування арешту майна, позивачем не залучено особу, якою накладено арешт на майно.

Положеннями статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно зі статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Правове регулювання вказаних положень на сьогодні здійснюється положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, з урахуванням викладених вимог до неї, у тій кількості її примірників та додатків, скільки осіб заявлено відповідачами та/або третіми особами у справі.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 174-177, 184, 185, 352-355 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерного товариства «ОТП Банк», ОСОБА_2 про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко