Ухвала суду № 91244593, 01.09.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/683/14-ц

Провадження № 2/0274/57/20

У Х В А Л А

01.09.2020 м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді – Хуторної І.Ю.,

за участі секретаря судових засідань Поступайло Х.О.,

представника відповідача Хаустовича С.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

третьої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом Семенівської сільської ради до Бердичівської міської ради Житомирської області, ОСОБА_1 , третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання рішень незаконними, покладення обов`язку вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2014 року Семенівська сільська рада звернулася до суду із позовом до Бердичівської міської ради Житомирської області, ОСОБА_1 у якому просить:

-визнати незаконними рішення Бердичівської міської ради від 02.06.2011 року № 131, в частині щодо надання дозволу на виготовлення плану сервітутного користування ОСОБА_1 та рішення від 06.12.13 року № 776, про затвердження плану сервітутного землекористування щодо надання ОСОБА_1 права сервітутного землекористування земельною ділянкою площею 30 м. кв. для розміщення будівельного вагончику за адресою: АДРЕСА_1 , як незаконні, зобов`язати Бердичівську міську раду скасувати ці рішення,

- зобов`язати ОСОБА_1 розмежувати земельну ділянку , яка належить йому на праві власності, площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1 та земельну ділянку з земель запасу Іванковецької сільської ради, шляхом встановлення межових знаків по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_1 забрати тимчасову споруду - будівельний вагончик з земель запасу Іванковецької сільської ради.

Від представника Бердичівської міської ради Хаустовича С.С. надійшло клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що предмет спору відсутній, оскільки оспорюване рішення про сервітутне землекористування вичерпало свою дію у 2016 році.

Інші учасники справи підтримали клопотання представника відповідача.

Представник Семенівської сільської ради Олейнікова Д.Р у судове засідання не з`явилася.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду із приводу заявленого клопотання, доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 травня 2020 року (справа № 686/20582/19-ц).

Оскільки на час пред`явлення позову ( 2014 рік) оспорюване рішення Бердичівської міської ради 06.12.2013 про затвердження плану сервітутного землекористування та надання ОСОБА_1 права сервітутного землекористування земельною ділянкою, площею 30 кв. м для розміщення будівельного вагончика, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , терміном на 3 роки ще не припинило своєї дії, підстав для закриття провадження за позовними вимогами про визнання незаконними оспорюваних рішень Бердичівської міської ради суд не вбачає.

За іншими позовними вимогами представник відповідача взагалі не обґрунтовує підстав для закриття провадження у справі та таких підстав судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 255, 256, 258-260, 352-355 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання представника відповідача - Бердичівської міської ради Хаустовича С.С. про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не підлягає окремому оскарженню.

Суддя І.Ю. Хуторна