Ухвала суду № 91244540, 26.08.2020, Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1783/20

Провадження № 2/273/332/20

У х в а л а

26 серпня 2020 року суддя Баранівського районного суду Житомирської області Бєлкіна Д.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання звільнення з роботи незаконним та зобов`язання вчинити дії з клопотанням про звільнення від сплати судового збору або про відстрочення його сплати,-

ВСТАНОВИЛА:

21.08.2020 року на розгляд Баранівського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), в якій позивач просить:

1.визнати її звільнення, яке мало місце 23 липня 2020 року, з роботи в ФОП ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , за пунктом 4 статті 40 КЗпП – незаконним;

2.визнати її такою, що було звільнено 03 серпня 2020 року за пунктом 1 статті 40 КЗпП України з роботи в ФОП ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 ;

3.зобов`язати відповідача ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , виплатити її заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з 25 червня 2020 року по 03 серпня 2020 року;

4.зобов`язати ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_4 , виплатити для

неї вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку як такій, що звільнена 03 серпня 2020 року за пунктом 1статті 40 КЗпП України;

5.зобов`язати ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , внести запис до її трудової книжки про звільнення 03 серпня 2020 року за пунктом 1 статті 40 КЗпП України;

6.зобов`язати ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , внести відомості до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загально - обов`язкове державне соціальне страхування за липень 2020 року щодо її звільнення 23 липня 2020 року;

7.зобов`язати ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , подати звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загально - обов`язкове державне соціальне страхування за серпень 2020 року щодо нарахувань їй, у серпні 2020 року;

8.стягнути з ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , на її користь моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн.

Також у позовній заяві позивач ОСОБА_1 заявила клопотанням про звільнення від сплати судового збору в сумі 840,80 грн. або про відстрочення його сплати за пред`явлення вимоги про стягнення моральної шкоди.

В ході розгляду матеріалів позовної заяви суддею було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява не містить поштових індексів сторін.

Відповідно до пунктів 1) та 10) частини 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. В порушення вимог вказаної статті вказана у позовній заяві ОСОБА_1 ціна позову не відповідає заявленим вимогам, зокрема позивачем заявлено три вимоги майнового характеру: 1) стягнення з відповідача заробітної плати за весь час вимушеного прогулу; 2) стягнення вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку працівника, який звільнений за пунктом 1статті 40 КЗпП України; 3) стягнення моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн. У позовній заяві зазначено ціну позову, що відповідає заявленому розміру моральної шкоди. Разом з тим, позивачем не визначений розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу та розмір вихідної допомоги, яку вона просить стягнути з відповідача на свою користь, не наведений їх розрахунок та обґрунтування їх розміру, при тому, що позивачем долучено до матеріалів справи індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 , за періоди її роботи з 2006-2007 роки та з 2016 – липень 2020 роки, тобто ціна позову не відповідає розміру заявлених вимог.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами і доповненнями) від ціни позову залежить розмір судового збору, за пред`явлення позовних вимог майнового характеру. Недоліки позовної заяви в частині ціни позову позбавляють можливості суд у здійсненні своїх повноважень, визначені статтею 9 цього Закону, щодо перевірки правильності визначення його розміру та його сплати.

Поряд з майновими вимогами позивачем заявлено п`ять вимог немайнового характер, а саме: 1) визнання звільнення позивача незаконним; 2) визнання позивача такою, що була звільнена за ч.1 ст.40КЗпП України; 3) зобов`язання відповідача внести запис в трудову книжку позивача; 4) зобов`язання відповідача внести відомості до звіту про суми нарахованої заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску на загально - обов`язкове державне соціальне страхування за липень 2020 року щодо позивача по день її звільнення 23 липня 2020 року; 5) зобов`язання відповідача подати звіт відомості про суми нарахованої заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску на загально - обов`язкове державне соціальне страхування щодо позивача за серпень 2020 року.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами і доповненнями) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами і доповненнями) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Звільнення від сплати судового збору за іншими вимогами законом не передбачено.

Позивач, визначаючи зміст позовних вимог, заявила вісім самостійних позовних вимог, три з яких є вимогами майнового характеру, а п`ять – вимоги немайнового характеру, за пред`явлення жодної з яких позивач не звільняється від сплати судового збору.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про оплату праці», до структури заробітної плати входять: 1) Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. 2) Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 3) Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Таким чином, поняття «заробітна плата» та «середній заробіток» не є тотожними поняттями.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в ухвалі від 18 липня 2019 року № 766/16312/16-ц, в постанові від 18 березня 2020 року №711/4010/13-ц, у якій зазначив, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вимога про стягнення вихідної допомоги при звільненні (скороченні), не є вимогами про стягнення заробітної плати, а отже підлягають оплаті судовим збором.

Через це, суд вважає, що позивач не звільнена від сплати судового збору за пред`явлені нею позовні вимоги.

Одночасно з пред`явленням позовної заяви, позивач ОСОБА_1 заявила клопотанням про звільнення від сплати судового збору в сумі 840,80 грн. або про відстрочення його сплати за пред`явлення вимоги про стягнення моральної шкоди. Своє клопотання, обґрунтовує тим, що має скрутне матеріальне становище, на підтвердження вказаної обставина надала Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 , за періоди її роботи з 2006-2007 роки та з 2016 – липень 2020 роки. Просила застосувати право суду, передбачене статтею 8 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами і доповненнями) та звільнити (відстрочити) її від сплати вказаної суми судового збору. Дане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав. По-перше, належним і допустимим доказом про дохід позивача за 2019 рік є Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, а не Індивідуальні відомості застрахованої особи, які показують відомості лише про частину доходу позивача за 2019 рік. По – друге, розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру навіть річної заробітної плати за попередній календарний 2019 рік, який становить 1745,78 грн. За вказаних обставин, суддя відмовляє у задоволенні даного клопотання.

Дані обставини підтверджується матеріалами позовної заяви, які надійшли до суду.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути шляхом надання (направлення) до суду оригіналу платіжного документу (квитанції) про сплату ним судового збору в розмірі по 840,80 грн. за пред`явлення кожної з п`яти позовних вимог немайнового характеру, що в сумі становить 4204,00 грн. за наступними реквізитами: отримувач: УК у Баранівському районі/Баранівський район 22030101/22030101, Код отримувача : 37573026, Рахунок: UA068999980313171206000006037, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП) , Назва рахунку: Судовий збір (ДСА України, 050).

Також, визначити ціну позову відповідно до заявлених трьох позовних вимог майнового характеру, з наведенням відповідних розрахунків заявлених сум, сплатити судовий збір відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.4 Закону України « Про судовий збір» (зі змінами та доповненням на день пред`явлення позовної заяви) та виправити недоліки позовної зави.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання звільнення з роботи незаконним та зобов`язання вчинити дії з клопотанням про звільнення від сплати судового збору або про відстрочення його сплати –залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.

В разі не усунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу з усіма додатками до неї.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.С. Бєлкіна