Ухвала суду № 91243289, 01.09.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2842/20

Провадження № 2/204/1094/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення позовної заяви

01 вересня 2020 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Мащук В.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку та весь час затримки невиплати заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2020 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки невиплати заробітної плати.

Позовна заява передана судді на розгляд 13 травня 2020 року.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2020 року позовна заява залишена без руху та надано строк на усунення недоліків. Ухвала отримана позивачем особисто 20 травня 2020 року.

22 червня 2020 року на адресу суду надійшла письмова заява від позивача про направлення узвали по справі для усунення недоліків.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху була повторно направлена позивачу засобами поштового зв`язку, та відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, була отримана позивачем 18 серпня 2020 року.

Однак, у встановлений законом строк позивачем всі зазначені в ухвалі суду недоліки не були усунені, а саме.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, однак, позовна заява не містить: поштового індексу позивача, номери засобів зв`язку відповідача, якщо такі відомі позивачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. А тому, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16, провадження № 12-301гс18).

Крім того, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, якщо позивач її визначив у грошовому вимірі (Постанова Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц).

В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за ввесь час затримки виплати заробітної плати та моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач має надати доказ про сплату судового збору у справах майнового характеру в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.09.2014р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Як вбачається з позовної заяви позивача, вона містить дві вимоги майнового характеру.

Таким чином, позивачу слід подати до суду оригінали квитанцій про сплату судового збору за вимоги майнового характеру, виходячи з визначених позовних вимог майнового характеру.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

«Отримувач коштів – УК у Чечелівському районі м. Дніпра/Чечелівський район/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37989253, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Банк банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA528999980313131206000004008;

Код класифікації доходів бюджету – 22030101, Призначення платежу: *;101; _ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті), Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа)».

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства («Golder проти Сполученого Королівства», «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть прави буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 353-355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку та весь час затримки невиплати заробітної плати - вважати неподаною і повернути.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя В.Ю. Мащук